Рішення № 27540573, 13.11.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-50/13865-2012 13.11.12За позовом Державного підприємства "Гайсинський спиртовий завод"

до Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця"

про повернення попередньої оплати, ціна позову 6864,93 грн.

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники :

Від позивача Хренов В.О.(дов. від 27.08.2012)

Топоров А.О.(дов. від 27.08.2012)

Від відповідача Макаровець І.В.(дов. від 16.10.2012)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Державне підприємство "Гайсинський спиртовий завод" звернулося до господарського суду м. Києва з позовною заявою до Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" про зобов'язання повернути попередню оплату в сумі 6864,93 грн. по договору № 674 від 29.07.2009.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 09.10.2012 порушено провадження у справі №5011-50/13865-2012 та призначено до розгляду на 13.11.2012.

В судове засідання прибули представники позивача та відповідача і дали пояснення по справі.

Представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечував, про що подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що договором № 674 від 29.07.2009 не передбачено обов'язку відповідача повертати позивачу грошові кошти у випадках коли їх розмір перевищує вартість наданих послуг.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників позивача та прокуратури, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

29.07.2009 між ДП «Гайсинський спиртовий завод»та Державним територіальним об'єднанням «Південно-Західна залізниця»в особі першого заступника начальника Жмеринської дирекції залізничних перевезень Боннського В.1. (далі - Залізниця) було укладено договір №674 про організацію перевезень, вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.

Відповідно до вищезазначеного договору ДП «Гайсинський спиртовий завод»шляхом попередньої оплати перерахував «Залізниці»20 тис. грн., що підтверджується платіжним дорученням №191 від 21.12.2009.

Залізницею надані послуги ДП «Гайсинський спиртовий завод»на суму 13135,07 грн., що підтверджується переліком ДТГО 1133 (ТехПД-3) від 23.12.2009, випискою Залізниці ДТГО ПЗЗ (ТехПД-З) з особового рахунку від 03.12.2010.

Таким чином виникла заборгованість Залізниці перед ДП «Гайсинський спиртовий завод»в розмірі 6864,93 грн.

21.07.2010 господарським судом Вінницької області порушено справу про банкрутство ДП «Гайсинський спиртовий завод». У зв'язку з важким фінансовим становищем, ДП «Гайсинський спиртовий завод»направив на адресу Залізниці претензію №210 від 21.03.2011 з вимогою повернути кошти в розмірі 6864,93 грн.

06.04.2011 одержана відповідь №МРГІ -87/104. За результатами розгляду претензії ДТГО «Південно-Західна залізниця»підтвердила, що є залишок коштів в розмірі 6864,93 грн., однак коштів на даний час для повернення не має та запропонувала відпрацювати залишок коштів або виступити платником залізничного тарифу іншого підприємства, шляхом підписання додаткової угоди.

Однак матеріали справи та пояснення позивача свідчать, що підприємство знаходитися в скрутному фінансовому становищі та в процедурі банкрутства використати кошти не є можливим. Під'їзна колія підприємства знаходиться в аварійному стані.

Суд зазначає, що внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обов'язки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором. Зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦКУ) Відповідно до ст.629 ЦКУ договір є обов'язковим до виконання сторонами, а отже умови договору, укладеного між сторонами є юридично обов'язковими.

Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст.ст. 202, 203, 205, 206 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

На підставі ст. 3 ЦК України, яка закріплює свободу договору, сторони мають право як врегулювати у договорі свої відносини, які не врегульовані цими актами, так і відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Відповідно до ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається у випадках і на умовах, встановлених договором.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати всій обов'язок, а кредитор -прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Частиною 1 ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Згідно з п.1.9 «Правил розрахунків за перевезення вантажів»зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2000 за № 864/5085, виплата суми перебору платежів або зарахування перебору в рахунок майбутніх платежів здійснюється фінансово - економічною службою залізниці після перевірки розміру перебору.

Фінансово - економічна служба залізниці не перевірила розмір перебору та не виплатила дану суму позивачу, чим порушила вимоги чинного в Україні законодавства.

Таким чином, суд вважає доведеним факт користування відповідачем коштами позивача без достатніх на те підстав, а отже, суд вважає, що факт наявності основного боргу у відповідача перед позивачем в сумі 6864,93 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем належним чином не спростований, а відтак, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 6864,93 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем не надано доказів, що підтверджують правомірність користування ним коштами позивача в сумі 6864,93 грн.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені прокуратурою та позивачем вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, з відповідача в дохід державного бюджету України стягуються витрати по сплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним Кодексом України, ст.ст. 33, 34, 49, 64, 75, 80, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Державного підприємства "Гайсинський спиртовий завод" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" (01034, м. Київ, вул. Лисенка, 6, код 04713033) на користь Державного підприємства "Гайсинський спиртовий завод" (23700, м. Гайсин, Вінницької обл., вул. Плеханова, 28, код ЄДРПОУ 05459105) суму попередньої оплати в розмірі 6864 (шість тисяч вісімсот шістдесят чотири) грн. 93 коп., судовий збір в розмірі 1609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп.

3. Видати наказ.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

5. Копію рішення розіслати сторонам.

Суддя Головатюк Л.Д.

Дата підписання рішення 19.11.2012