Рішення № 27540439, 08.11.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 5011-30/12854-2012 08.11.12

За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал

Страхування»

До Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Райп»

Про стягнення 12 120,03 грн.

Суддя Ващенко Т.М.

Представники сторін:

Від позивача: Пінчук Ю.О. - представник за довіреністю № 010812-1 від 01.08.12.

Від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування»до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Райп»про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 12 120,03 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Арсенал Страхування»на підставі Договору добровільного страхування наземного транспорту № 393/10-Тз\К від 25.11.10. виплачено страхове відшкодування за пошкодження автомобіля «Geely JL7162», державний реєстраційний номер AA 0582 IA, а тому позивач отримав право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.09.12. порушено провадження у справі № 5011-30/12854-2012, розгляд справи було призначено на 02.10.12. о 11-50.

01.10.12. представник відповідача через відділ діловодства Господарського суду міста Києва подав документи по справі, та відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що оспорюваний поліс за яким зареєстрований транспортний засіб «Шевроле Авео»д.н. АА 5570 ВЕ є таким, що в дію не вступив, оскільки страховий платіж страхувальником не був перерахований на розрахунковий рахунок Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Райп».

Представник позивача в судове засідання 02.10.12. не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, але 01.10.12. подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.10.12. розгляд даної справи було відкладено на 18.10.12. о 10-50.

16.10.12. Моторне (транспортне) страхове бюро України через відділ діловодства Господарського суду міста Києва надіслало відповідь на лист суду.

В судовому засіданні 18.10.12. на підставі ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено перерву до 08.11.12. о 15-00.

08.11.12. представник позивача в судовому засіданні 08.11.12. подав письмові заперечення на відзив на позовну заяв.

Представник позивача підтримав позовні вимоги та просив задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 08.11.12. не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Так, згідно з п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/123 від 15.03.2007 р. «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/1228 від 02.06.2006 р. «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб -учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній»і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Слід зазначити, що законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи -учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

При цьому, судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відомості про місцезнаходження відповідача є правомірними, оскільки підтверджені витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серія АА № 818486 від 07.09.12.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення у справі № 5011-30/12854-2012.

Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

05.11.10. між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Арсенал Страхування»(Страховик) та Василенко Раїсою Миколаївною (Страхувальник) укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту № 393/10-Тз\К (далі - Договір), відповідно до умов якого об'єктом страхування є транспортний засіб марки «Geely JL162», державний реєстраційний номер АА 0582 ІА.

У відповідності до постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 10.11.11. у справі № 3-10322/11 встановлено, що Кухаренко О.А. 08.10.11. приблизно о 19:50, у м. Києві керуючи автомобілем марки «Chevrolet»державний реєстраційний номер АА 5570 ВЕ, проїжджаючи по другорядній дорозі через перехрестя вул. Шамрила з вул. Танковою, не пропустив автомобіль марки Geely JL162», державний реєстраційний номер АА 0582 ІА, який рухався по головній дорозі, внаслідок чого відбулось зіткнення двох автомобілів, що призвело до пошкодження транспортних засобів та матеріальних збитків.

Згідно з п. 4 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/215 від 01.04.1994 року «Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди»відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України, преюдиціальне значення для господарського суду мають вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, щодо певних подій та ким вони вчинені або рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, щодо фактів, які встановлені судом. В інших випадках питання щодо вини конкретних осіб вирішується господарським судом самостійно за результатами дослідження всіх обставин та матеріалів справ, у тому числі матеріалів слідчих органів. Рішення господарського суду не може обґрунтовуватись тільки довідкою органу ДАІ або постановою про відмову у порушенні кримінальної справи.

Факти, які встановлені постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 10.11.11. року в адміністративній справі № 3-10322/11, у відповідності до статті 35 Господарського процесуального кодексу України, мають преюдиціальне значення.

Кухаренко О.А. визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 10.11.11. у справі № 3-10322/11

Відповідно п. 1 ст. 352 Господарського кодексу України, страхування - це діяльність спеціально уповноважених державних організацій та суб'єктів господарювання (страховиків), пов'язана з наданням страхових послуг юридичним особам або громадянам (страхувальникам) щодо захисту їх майнових інтересів у разі настання визначених законом чи договором страхування подій (страхових випадків), за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом оплати страхувальниками страхових платежів.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про страхування», страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно ст. 16 Закону України «Про страхування»визначено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Згідно ч. 2 ст. 8 Закону України «Про страхування»передбачено, що страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Відповідно до п. 1 ст. 354 Господарського кодексу України, за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній страхувальником у договорі страхування, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 979 Цивільного кодексу України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України «Про страхування»визначено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

08.10.11. Василенко Р.М. звернулась до позивача із заявою про настання події, що має ознаки страхового випадку за договором добровільного страхування транспортного засобу.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України «Про страхування»визначено, що страхувальники мають право при укладанні договорів особистого страхування призначати за згодою застрахованої особи фізичних осіб або юридичних осіб (вигодонабувачів) для отримання страхових виплат, а також замінювати їх до настання страхового випадку, якщо інше не передбачено договором страхування.

Відповідно до Договору добровільного страхування наземного транспорту № 393/10-Тз\К від 05.11.10. визначено, що вигодонабувачем є -АТ «Астра Банк».

В матеріалах справи міститься лист № 413724 від 04.11.11., в якому АТ «Астра банк»повідомило, що останнім прийнято рішення про перерахування суми страхового відшкодування на погашення кредитної заборгованості позичальника.

Позивач страховим актами, а саме: № 393/10-Тз/К-2 від 15.11.11., № 393/10-Тз/К-2-1 від 19.11.11. визнав нанесення майнової шкоди страхувальнику внаслідок ДТП у розмірі 12 120,03 грн., виплата якої за Договором страхування підтверджується документами, які долучені до матеріалів справи: платіжне доручення № 798 від 16.11.11., платіжне доручення № 3886 від 20.12.11.

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(в редакції закону на час врегулювання страхового випадку) передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно з наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна від 24.11.2003 р. № 142/5/2092 (зареєстрований в Мін'юсті України 24.11.2003 р. за № 1074/8395) «Про затвердження Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів», який є обов'язковим для виконання особами, до компетенції яких входить проведення автотоварознавчих експертиз та досліджень, розмір матеріального збитку визначається шляхом проведення відповідної експертизи. Методику товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів розроблено згідно із Національним стандартом № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав»і затверджено наказом Фонду держмайна України від 24.11.2003 р. № 142/5/2092 (зареєстровано в Мін'юсті України 24.11.2003 р. за № 1074/8395, зі змінами та доповненнями).

Відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках, зокрема, визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом (стаття 7 Закону), і здійснюється суб'єктами оціночної діяльності.

Відповідно до ч. 1. статті 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», оцінка майна проводиться у випадках, встановлених законодавством України.

13.10.11. було складено протокол огляду транспортного засобу № 489/11.

28.11.11. було складено додатково протокол огляду транспортного засобу 489-1/11

Відповідно до висновку спеціаліста № 489/11 від 15.10.11. експертного автотоварознавчого дослідження з визначення розміру матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, висновку спеціаліста № 489-1/11 від 28.11.11. додаткового експертного автотоварознавчого дослідження з визначення розміру матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, складених експертом Коваль І.М. (вища технічна освіта, кваліфікація судовий експерт -автотоварознавця та стаж експертної роботи з 1996 р. (Свідоцтво Міністрества юстиції про присвоєння кваліфікації судового експерта-автотоварознавця по спеціальності 12.2 «Визначення вартості дорожніх транспортних засобів, розміру збитку, завданого власнику транспортного засобу»№ 49 від 29.06.99., продовжене до 10.07.12.), відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фондом державного майна України від 24.11.03. № 142/5/2092 (у редакції наказу Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.07.09. № 1335/5/1159, зареєстровано в Міністерстві юстиції України4.08.09. за № 724/16740., вартість матеріального збитку, завданого власнику зазначеного автомобіля становить 14 0892,21 грн..

Судом встановлено, що ремонтні калькуляції виконані за системою AUDATEX, що відповідає вимогам чинного законодавства України.

Частинами 1 та 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина Кухаренко О.А., який керував автомобілем «Chevrolet», державний реєстраційний номер АА 5570 BE, встановлена в судовому порядку (постанова Шевченківського районного суду м. Києва від 07.05.10. у справі № 3-4763/10).

На підставі ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає наступне, що по-перше, поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/2346152 у центральній базі даних МТСБУ відсутній, по-друге, транспортний засіб «Chevrolet», д.н. АА 5570 ВЕ не значиться, як забезпечений транспортний засіб у відповідача, оскільки страховий платіж за полісом АА/2346152 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на розрахунковий рахунок Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Райп» не надходив, то вищезазначений поліс є таким, що в діє не вступив.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(в редакції закону на час врегулювання страхового випадку) визначено, що страховик подає інформацію про укладені та достроково припинені договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності до централізованої бази даних у порядку, встановленому у положенні про централізовану базу даних щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, яке затверджується Уповноваженим органом за поданням МТСБУ.

Згідно п. 3 ч. 1 статті 28 Закону України «Про страхування», дія договору страхування припиняється та втрачає чинність за згодою сторін, а також, зокрема, у разі несплати страхувальником страхових платежів у встановлені договором строки. При цьому договір вважається достроково припиненим у випадку, якщо перший (або черговий) страховий платіж не був сплачений за письмовою вимогою страховика протягом десяти робочих днів з дня пред'явлення такої вимоги страхувальнику, якщо інше не передбачено умовами договору.

Пунктами 2.1., 2.1.2 Положення про єдину централізовану базу даних щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, затверджено розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України 09.07.2010 N 566, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16.08.10. за N 691/17986 (далі - Положення) визначено, що страховики - члени МТСБУ в обов'язковому порядку здійснюють збір та постачання до бази даних МТСБУ такої інформації за формою, встановленою додатком 1 до цього Положення. Відомості про укладені та достроково припинені внутрішні договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та видані до них спецзнаки.

Відомості про укладені договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та виданий до них спецзнак надають страховики - члени МТСБУ у строк не більше ніж 2 робочі дні з моменту укладання цих договорів. (п. 3.4.4. Положення)

У відповідності до п. п. 3.4.6., 3.4.7. Положення, зміни відомостей про зареєстровані договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів надають страховики - члени МТСБУ протягом 2-х робочих днів з моменту підписання страхувальником полісу з внесеними змінами. Інформацію про дострокове припинення договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів надають страховики - члени МТСБУ протягом 5-ти робочих днів з дати анулювання, дострокового припинення, переоформлення договору.

Інформація з бази даних МТСБУ надається у формі витягів на письмову вимогу органів судової влади, органів прокуратури, органів дізнання і досудового слідства та інших органів державної влади (посадових осіб) у зв'язку зі здійсненням ними повноважень, визначених законом. (п. 5.10. Положення)

З матеріалів справи (інформація по полісу № АА/2346152 з єдиної централізованої бази данних МТСБУ) вбачається, що цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу автомобілю марки «Chevrolet», державний реєстраційний номер АА 5570 ВЕ застрахована відповідачем згідно із полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АА/2346152.

Відповідачем не подано належних та допустимих доказів на підтвердження факту того, що поліс АА/2346152 припинив свою дію.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що цивільно-правова відповідальність володільця зазначеного транспортного засобу в частині заподіяння шкоди майну була застрахована у Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Райп»(поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/2346152 ).

Пунктом. 35.1 ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»зазначено, що для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.

Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Арсенал Страхування»було направлено на адресу Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Райп»регресну вимогу (вих. № 130612-663/К від 13.06.12.) щодо виплати страхового відшкодування у розмірі 12 120,03 грн.

Проте Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Райп»суму страхового відшкодування в порядку регресу сплачено не було.

Відповідно до вказаного полісу № АА/2346152, страхувальником -особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована полісом є Кухаренко А.О.

Вказаним договором (поліс № АА/2346152) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 50 000 грн., франшиза -0 грн.

У відповідності до п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. «Про судове рішення»рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Відповідач належних та допустимих доказів на спростування викладеного позивачем в установленому порядку не надав.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Враховуючи вищенаведене, на користь позивача підлягає стягненню в порядку регресу сума 12 120,03 грн.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1. Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування»задовольнити повністю.

2. Стягнути Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Райп»(03150, м. Київ, вул. Предславинська, буд. 11, код ЄДРПОУ 31158052) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування»(49000, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна В.І. Леніна, буд.15-А, код ЄДРПОУ 33908322) 12 120 (дванадцять тисяч сто двадцять) грн. 03 коп. -страхове відшкодування в порядку регресу, 1609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. - судового збору.

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 13.11.12.

Суддя Т.М. Ващенко