Рішення № 27540401, 05.10.2012, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 24/84/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.12 Справа № 5009/2671/12

за позовною заявою: Концерн "Міські теплові мережі"(69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137) в особі філії Концерну "Міські теплові мережі" Ленінського району (69065, м. Запоріжжя, вул. Щаслива, 2А)

до відповідача: приватний підприємець ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

про стягнення 4 877,31 грн.

суддя Азізбекян Т.А.

У засіданні приймали участь представники:

від позивача: Коновалов Д.В. ( дов. № 16/27 від 03.01.2012 р.).

від відповідача: ОСОБА_2 ( дов. № 66 від 02.02.2012 р.).

СУТЬ СПОРУ:

13.07.2012р. до господарського суду Запорізької області звернувся Концерн "Міські теплові мережі" в особі філії концерну "Міські теплові мережі" Ленінського району (концерн "МТМ") з позовом до приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 4 877,31 грн. за спожиту теплову енергію на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 01.02.2003р. № 979.

Ухвалою від 13.07.2012р. порушено провадження по справі № 5009/2671/12, судове засідання призначено на 20.08.2012р. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи.

Ухвалою від 20.08.2012р. розгляд справи відкладений на 12.09.2012р.

Ухвалою від 12.09.2012р. строк вирішення спору продовжено в порядку ст. 69 ГПК України, розгляд справи призначено на 26.09.2012р. , а потім оголошено перерву до 05.10.2012 р.

Розгляд справи здійснювався без фіксації судового процесу технічними засобами фіксації.

У засіданні суду 05.10.2012р., на підставі статей 82-1, 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну і резолютивну частини рішення. Судом роз'яснено про час виготовлення рішення у повному обсязі.

Позивач підтримав заявлені вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та пояснив наступне. 01.10.2003р. між сторонами укладений договір про постачання теплової енергії в гарячій воді № 979, на виконання умов якого позивачем за період з березня 2011р. по квітень 2012р. поставлено відповідачу теплову енергію на загальну суму 4 877,31 грн., що підтверджується рахунками та актами прийому-передачі теплової енергії за вказаний період. Зобов'язання щодо оплати отриманої теплової енергії відповідач не виконав, внаслідок чого сума основного боргу становить 4 877,31 грн. Враховуючи викладене, позивач просить суд, на підставі ст. ст. 11, 15, 16, 96, 258, 509, 526, 530, 625, 626, 640 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 2, 193, 232, 276 Господарського кодексу України, позов задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні пояснив, що орендованим приміщенням не користується у зв'язку з відсутністю живлення електроустановки.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін , суд

ВСТАНОВИВ:

01.02.2003р. між концерном "Міські теплові мережі" (Енергопостачальна організація) і фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Споживач) укладено договір № 979 про постачання теплової енергії в гарячій воді, за умовами якого (п. 1.1. договору) Енергопостачальна організація взяла на себе зобов'язання постачати Споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах згідно п. 1.3., а Споживач зобов'язався оплачувати одержану теплову енергію разом з втратами теплової енергії на теплотрасі, що перебуває на балансі Споживача за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Пунктом 10.1 договору визначено, що договір набуває чинності після підписання його обома сторонами та діє з 01.02.2003р. по 31.01.2004р. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, окрім досягнення взаємної згоди сторін про його розірвання.

Згідно з п. 3.2.2. цього договору, сторони визначили, що Споживач теплової енергії зобов'язується виконувати умови та порядок оплати теплової енергії в обсягах згідно рахунків за теплову енергію і в терміни, які передбачені розділом 6 договору.

Розрахунковим періодом є календарний місяць (п. 6.2. договору).

Пунктом 6.3. договору передбачено, що Енергопостачальна організація після 7-го числа місяця, наступного за розрахунковим, надає Споживачу рахунок за фактично спожиту теплову енергію, акт надання послуг і податкову накладну. Споживач зобов'язаний оформити акт надання послуг і до 25 числа місяця, наступного за розрахунковим, повернути його Енергопостачальній організації.

Відповідно до п. 6.4. договору, підставою для розрахунків Споживача з Енергопостачальною організацією є Акт надання послуг, підписаний обома сторонами.

Вбачається, що в період з березня 2011 року по квітень 2012 року включно позивачем поставлено відповідачу теплову енергію на загальну суму 4 877,31 грн., що підтверджується помісячними актами приймання-передачі теплової енергії за вказаний період (копії долучені до матеріалів справи).

Вказані акти направлялись концерном "МТМ" на адресу відповідача, про що свідчать відповідні Реєстри відправлених замовних рекомендованих листів по місту (рахунків, актів виконаних робіт, податкових накладних, претензій з т/енергії) за спірний період, копії яких містяться в матеріалах справи.

На підставі зазначених актів приймання-передачі теплової енергії концерном "МТМ" виставлено відповідачу рахунки на оплату відпущеної теплової енергії.

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, п. п. 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Умовами п. 6.6. договору визначено, що Споживач зобов'язаний до 20 числа поточного місяця перерахувати на розрахунковий рахунок Енергопостачальної організації суму заборгованості за фактично спожиту теплову енергію і передоплати.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, відповідач договірних зобов'язань не виконав, оплату за отриману теплову енергію за період з березня 2011 року по квітень 2012 року у встановлений договором строк не здійснив.

Отже, відповідач порушив умови договору, внаслідок чого сума основного боргу за вказаний період на час розгляду справи в суді становить 4 877,31 грн.

Факт наявності заборгованості у розмірі 4 877,31 грн. підтверджується матеріалами справи.

Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов'язання.

Зобов'язання відповідача оплатити надані послуги не припинено.

На час розгляду спору в суді відповідач оплату наданих послуг не довів, доводи позивача не спростував тому вимоги позивача про стягнення основного боргу в сумі 4 877,31 грн. суд визнає документально підтвердженими, нормативно обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Пояснення відповідача до уваги не приймаються, оскільки не користування приміщенням не звільняє Споживача від обов'язку оплати за спожиту теплову енергію.

Суд звертає увагу, що відповідно до п.10.2. договір зупиняє свою дію у випадках: прийняття рішення господарським судом; ліквідації сторін. Оскільки суду не надано доказів взаємної згоди сторін про його припинення та жодна з обставин, передбачених п. 10.2. договору не мала дію, договір вважається чинним.

Матеріалами справи доведено, що відповідачу щомісячно надсилались рахунки та акти приймання-передачі теплової енергії, що підтверджується відповідними реєстрами відправлених замовних рекомендованих листів. Жодних заперечень з приводу нарахувань від відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 530 ЦК України позивачем направлений на адресу відповідача лист № 1645-ю від 27.06.2012 р. з попередженням та з вимогою оплати заборгованості у розмірі 4 877,31 грн., а також повторно були направлені акти приймання-передачі теплової енергії за вищезазначений період. Даний факт підтверджується поштовою квитанцією з описом поштового вкладення у конверт (докази відправлення додаються до матеріалів справи). Але лист залишився без розгляду та відповіді.

Також слід зазначити, що система опалення вбудованого приміщення, яке орендує відповідач, є невід'ємною частиною системи опалення житлового будинку по вул. Рельєфна, 18. Опалення приміщення є централізованим.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір у справі в розмірі 1 609,50 грн. відноситься на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 45,49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (69065, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 в ЗРУ КБ "Приватбанк", МФО НОМЕР_3) на користь концерну "Міські теплові мережі" в особі філії концерну "Міські теплові мережі" Ленінського району (юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, фактична адреса: 69065, м. Запоріжжя, вул. Щаслива, 2а, код ЄДРПОУ 32121458, п/р 26030301001951 в філії-Запорізьке обласне управління ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 313957) -4 877 (чотири тисячі вісімсот сімдесят сім) грн. 31 коп. основного боргу, 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Т.А. Азізбекян

Рішення у повному обсязі складено і підписано 31.10.2012 р.