Рішення № 27540314, 15.11.2012, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.11.2012Справа №5002-8/3285-2012

За позовом заступника Сімферопольського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері

в інтересах держави в особі Квартирно - експлуатаційного відділу м. Сімферополя

до приватного підприємства «Артек - Союз»

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - військову частину А 1743

про стягнення 15115,04 грн.

Суддя С.А. Чумаченко

Представники сторін:

від прокуратури - Рибкін Олексій Юрійович, старший прокурор Сімферопольської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері, посвідчення № 39;

від позивача - Куркчі Ребія Мемедіївна, довіреність № 10/38 від 14.05.12, юрисконсульт;

від відповідача - Кордончик Олександр Володимирович, довіреність № б/н від 05.01.12, представник;

від третьої особи - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: Сімферопольська міжрайонна природоохоронна прокуратура звернулась в інтересах держави в особі Квартирно - експлуатаційного відділу м. Сімферополя до Господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою, просить суд стягнути суму заборгованості за відшкодування витрат на опалення у розмірі 15115,04 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 02.09.2009 між Міністерством оборони України та приватним підприємством «Артек - Союз» був укладений договір № 271/2/09/1 про закупівлю послуг з харчування особового складу». На підставі останнього договору 02.09.2009 між військовою частиною А 1743, приватним підприємством «Артек - Союз» та Квартирно - експлуатаційним відділом м. Сімферополя («одержувач коштів») був укладений тристоронній договір № 49 від 18.09.2009 про відшкодування витрат по надання послуг за теплопостачання. Відповідно до договору військова частина А 1743 одержує природний газ від відкритого акціонерного товариства «Кримгаз» на підставі договору № 3 від 02.01.2009 і по своїх теплових мережах поставляє теплову енергію приватному підприємству «Артек - Союз». Згідно договору відповідач повинен здійснювати 100% оплату за спожите тепло у вигляді відшкодування на розрахунковий рахунок Квартирно - експлуатаційним відділом м. Сімферополя у постачальника теплової енергії протягом 10 банківських днів після одержання рахунку. Квартирно - експлуатаційним відділом м. Сімферополя 07.05.2012 була направлена претензія на адресу відповідача з метою усунення заборгованості, однак вимоги вказані в претензії відповідачем не виконані це й стало підставою для звернення позивачем із позовною заявою до суду.

25.10.2012 ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - військову частину А 1743.

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Прокуратура в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила позов задовольнити. Надала письмові пояснення, в яких зазначила, що дійсно у договорі 271/2/09/1 від 02.09.2009 військова частина А1743 відсутня у переліку об'єктів, у яких відповідачем надаються послуги харчування особового складу. Однак, не дивлячись на відсутність вказаної військової частини у зазначеному переліку, відповідачем з 2009 року по цей час у військовій частині А1743 надаються послуги з харчування особового складу частини. Крім того, сторонами було досягнуто згоди щодо усіх умов договору № 49 від 18.09.2009, він відповідав вимогам закону та його було укладено у встановленій формі.

Відповідно доводів відповідача щодо закінчення строку дії договору № 49 від 18.09.2009 зазначає, що згідно пункту 8.1. договору № 49 від 18.09.209 сторони домовились, що договір набуває чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2010. Пунктом 8.3. договору передбачено, що він вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії жодна із сторін не заявить письмово про розірвання а бо необхідність перегляду договору. Але, будь яких заяв за місяць до закінчення строку його дії жодна із сторін про розірвання або про необхідність перегляду договору не заявляла, відповідно, договір є чинним на сьогоднішній день.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, вважає його обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі. Надав додаткові документи для долучення до матеріалів справи.

Відповідач - приватне підприємство «Артек - Союз» проти позову заперечував. Просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, у зв'язку з недійсністю договору № 49 від 18.09.2009.

Крім того, відповідач просив суд визнати недійсним договір № 49 від 18.09.2009, оскільки, на його думку, договір № 49 припинив строк дії разом з договором № 271/2/09/1 та виставлення рахунків за теплопостачання в 2012 році є неправомірним. При визнанні недійсним договору № 49 від 18.09.2009 просить застосувати пункт 1 частину 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, про день та час судового засідання був повідомлений належним чином. Причини не явки суду не відомі. Письмове пояснення у справі не надав.

Суд вважає, що матеріали справи в достатній мірі характеризують правовідносини, що склалися між сторонами, та вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи та заперечення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

02.09.2009 між Міністерством оборони України та приватним підприємством "Артек-Союз" був укладений договір №271/2/09/1 «Про закупівлю послуг з харчування особового складу» (т.1 а.с. 66-71).

На підставі вищевказаного договору між приватним підприємством "Артек-Союз" (субспоживач), Квартирно-експлуатаційним відділом м. Сімферополь (одержувач коштів за договором) та військовою частиною А 1743 (споживач) був укладений договір про відшкодування витрат по наданню послуг з теплопостачання (газ, тверде паливо) №49 від 18.09.2009 (т.1 а.с. 9-10).

У відповідності з пунктом 1.1 договору, споживач одержує природний газ від відкритого акціонерного товариства «Кримгаз» на підставі договору № 3 від 02.01.2009 (т.1 а.с. 60-61) і по своїх теплових мережах поставляє теплову енергію субспоживачу в приміщення на об'єкти, які вказуються субспоживачем.

На підставі пункту 1.2. договору, оплата провадитися субспоживачем на розрахунковий рахунок споживача у постачальника теплової енергії, за фактично отримане тепло на підставі рахунку, виписаного одержувачем.

Розрахунковим періодом є календарний місяць (пункт 3.1. договору).

Згідно пункту 3.2. договору, плата за теплову енергію розраховується виходячи із фактично займаної площі та кількості осіб згідно додатку №1.

Плата за договором встановлюється за площу яка фактично опалюється (пункт 3.3. договору).

Відповідно до пункту 3.4. договору, споживачем у строк до 30 числа розрахункового місяця погоджується з субспоживачем довідка - розрахунок про фактичне споживання тепла.

Пунктом 3.5. договору встановлено, що для складання рахунку на відшкодування витрат за спожите тепло споживач зобов'язаний погодити довідку розрахунок у субспоживача, та надає її одержувачу у строк до 5 числа місяця, що наступає за розрахунковим.

У пункті 3.6. вищевказаного договору передбачено, що субспоживач здійснює 100% оплату за спожите тепло у вигляді відшкодування на розрахунковий рахунок споживача у постачальника теплової енергії протягом 10 банківських днів після одержання рахунку.

Згідно з пунктом 3.9. договору, звірення розрахунків між одержувачем і субспоживачем здійснюються щоквартально зі складанням двостороннього «акту-звірення». Якщо протягом 10 днів після одержання «акту - звірення» інформація в ньому споживачем не заперечується, то вона вважається погодженою.

Відповідно до пункту 4.6.1 договору, субспоживач для складання рахунку на відшкодування витрат за спожите тепло зобов'язаний погодити довідку-розрахунок про фактичне споживання тепла у споживача.

На виконання умов договору споживачем 03.04.2012 було складено акт про фактичне споживання тепла, який підписано представником відповідача (т.1 а.с. 13).

17.04.2012 Квартирно - експлуатаційним відділом м. Сімферополя був виставлений приватному підприємству «Артек - Союз» рахунок/акт № 19/01 щодо відшкодування витрат на опалення за березень 2012 року на суму 15115,04 грн. (т.1 а.с. 14).

Відповідно до вимог договору, Квартирно - експлуатаційним відділом м. Сімферополя на адресу приватного підприємства «Артек - Союз» з супровідним листом вих. №5/1314 від 07.05.2012 був направлений рахунок №49/01 від 17.04.2012, який згідно повідомлення про вручення поштового відправлення був отриманий приватним підприємством «Артек - Союз» 11.05.2012 (т.1 а.с. 15).

15.06.2012 на адресу відповідача була направлена претензія з вимогою сплати заборгованості за відшкодування витрат на опалення об'єктів переданих у користування приватному підприємству «Артек - Союз» (т.1 а.с. 16).

31.07.2012 на адресу відповідача був направлений зведений акт-звірки взаєморозрахунків по всім військовим частинам, який разом з супровідним листом було отримано нарочним 02.08.2012, в чому поставлений підпис представника приватного підприємства «Артек союз» і дата отримання (т.1 а.с. 17).

Згідно з довідкою про заборгованість приватного підприємства «Артек - Союз» по відшкодуванню витрат на опалення, виданою Квартирно - експлуатаційним відділом м. Сімферополя, станом на 28.08.2012 з боку приватного підприємства «Артек - Союз» перед Квартирно - експлуатаційним відділом м. Сімферополя утворилась заборгованість по відшкодуванню витрат на опалення у сумі 15115,04 грн.

Таким чином станом на день розгляду справи за приватним підприємством «Артек-Союз» перед квартирно-експлуатаційним відділом міста Сімферополь є заборгованість за договором з відшкодування вартості послуг за теплопостачання за березень 2012 року в сумі 15115,04 грн.

Дана заборгованість відповідачем не сплачена.

Дослідивши надані матеріали справи, заслухавши пояснення та заперечення представників сторін, суд приходить до висновку, що заявлений позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

На підставі договору №271/2/09/1 від 02.09.2009 «Про закупівлю послуг з харчування особового складу», між приватним підприємством "Артек-Союз" (субспоживач), Квартирно-експлуатаційним відділом м. Сімферополь (одержувач коштів за договором) та військовою частиною А 1743 (споживач) був укладений договір про відшкодування витрат по наданню послуг з теплопостачання (газ, тверде паливо) №49 від 18.09.2009.

За договором №49 від 18.09.2009 між сторонами відбувались господарські відносини відносно відшкодування витрат по наданню послуг з теплопостачання (газ, тверде паливо).

Інших договорів відносно відшкодування витрат по наданню послуг з теплопостачання (газ, тверде паливо) між сторонами не укладалось, що підтверджують матеріали справи та сторони.

Крім того, приватним підприємством «Артек - Союз» під час розгляду справи було підтверджено той факт, що відповідач отримував послуги за теплопостачання (газ, тверде паливо).

Посилання відповідача на те, що згідно договору 271/2/09/1 військова частина А 1743 відсутня у переліку об'єктів, у яких відповідачем надаються послуги харчування особового складу, не приймається судом до уваги, оскільки, не дивлячись на відсутність вказаної військової частини у зазначеному переліку, відповідачем з 2009 року по цей час у військовій частині А1743 надаються послуги з харчування особового складу частини.

Приватне підприємство «Артек - Союз» вказує на те, що договір про відшкодування витрат по наданню послуг з теплопостачання (газ, тверде паливо) №49 від 18.09.2009 припинив свою дію, оскільки, строк дії договору встановлений до 31.12.2010.

Так, дійсно, згідно пункту 8.1 договору №49 від 18.09.2009, сторони домовились що договір набуває чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2010.

Пунктом 8.3 договору передбачено, що він вважається пролонгованим, на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії жодна із сторін не заявить письмово про розірвання або про необхідність перегляду Договору.

Також, статтею 188 Господарського Кодексу України визначено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського Кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, будь яких заяв за місяць до закінчення строку його дії жодна із сторін про розірвання або про необхідність перегляду договору не заявляла.

Таким чином, договір №49 від 18.09.2009 є чинним, пролонгованим та діє до 31.12.2012, а посилання у вказаному договорі на договір №271/2/09/1 жодним чином не впливає на строк його дії.

Відповідач також вказує на те, що з листа Міністерства оборони України вбачається, що оплата послуг з тепло -, електро - , водо -, газо - , паро - постачання, водовідведення та вивозу сміття, що споживаються суб'єктами господарювання для надання послуг з харчування особового складу, здійснюється за рахунок Міністерства оборони України.

Однак, суд не може прийняти даний лист у якості належного доказу по справі, оскільки, він належним чином не засвідчений, є ксерокопією. Крім того, як вбачається з матеріалів справи, додаткових угод до договору №49 від 18.09.2009 не укладалось. Інших договорів також немає. Договір №49 від 18.09.2009 на даний час не розірваний.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання за договором про відшкодування витрат по наданню послуг з теплопостачання (газ, тверде паливо) № 49 від 18.09.2009, виконав у повному обсязі, в період з дати укладення договору до сплати надавались рахунки та відповідний акт звіряння заборгованості, проте відповідач у порушення умов договору надані рахунки не сплатив, у зв'язку з чим загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем склала 15115,04 грн.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно статтею 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На дату розгляду справи відповідачем не представлено належних доказів сплати заборгованості, не надано спростувань розрахунку заборгованості позивача.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України - суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно до статті 525 Цивільного Кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 Цивільного кодексу України).

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України та частини 7 статті 193 Господарського кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами; не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань.

Таким чином, оскільки приватним підприємством «Артек - Союз» були порушені умови договору про відшкодування витрат по наданню послуг з теплопостачання (газ, тверде паливо) №49 від 18.09.2009, відповідно, за відповідачем утворилася заборгованість в розмірі 15115,04 грн.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Відповідачем не визначено на підставі якої конкретної норми Цивільного кодексу України договір має бути визнано недійсним та не доведено відповідних обставин.

Таким чином, виходячи зі змісту статей 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, приватним підприємством «Артек - Союз» під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення заборгованості за договором про відшкодування витрат по наданню послуг з теплопостачання (газ, тверде паливо) №49 від 18.09.2009.

Отже, сума заборгованості приватного підприємства «Артек - Союз» складає 15115,04 грн.

Розглянувши клопотання приватного підприємства «Артек - Союз» про визнання недійсним договору № 49 від 18.09.2009, суд вважає, що воно не підлягає задоволенню, оскільки, не вбачає підстав для визнання недійсним договору № 49 від 18.09.2009.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Пунктом 1 частину 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд приймаючи рішення, має право визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.

Договір № 49 від 18.09.2009 відповідає вимогам закону, його було укладено у встановленій формі, сторонами було досягнуто згоди щодо усіх істотних умов зазначеного договору, договір був підписаний особами, які мали на це відповідне право.

Таким чином, суд не убачає підстав, що договір № 49 від 18.09.2009 суперечить законодавству.

Судовий збір покладається на відповідача згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення оформлено та підписано 19.11.2012.

Керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з приватного підприємства "Артек-Союз" на користь Квартирно-експлуатаційного відділу м. Сімферополь заборгованість за відшкодування витрат на опалення у розмірі 15115,04 грн.

3. Стягнути з приватного підприємства "Артек-Союз" в дохід Державного бюджету України (УДКСУ у м. Сімферополі АРК код ЄДРПОУ 38040558, рахунок №31211206783002, відкритий за кодом класифікації доходів бюджету 22030001 в Головному управлінні Державного казначейства служби України в Автономної Республіці Крим, м. Сімферополь, код банку 824026) судовий збір у розмірі 1609,50 грн.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя С.А. Чумаченко