Рішення № 27540212, 13.11.2012, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "13" листопада 2012 р. Справа № 8/5007/1022/12

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Давидюка В.К.

за участю представників сторін:

від позивача: Скриннік В.Р. - дов. №1944 від 12.09.12р.

від відповідача: ОСОБА_2 - адвокат, договір №01/10/12 від 04.10.12р.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВМП" (м.Нововолинськ Волинської області)

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (м. Житомир)

про стягнення 89390,21 грн.

Строк розгляду спору продовжено за клопотанням сторони у відповідності до ч.3 ст. 69 ГПК України.

В судовому засіданні 05.11.12р. оголошувалась перерва до 13.11.12р. на підставі ст. 77 ГПК України.

Позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з відповідача на свою користь 89390,21 грн. заборгованості за поставлений товар, з яких 85584,46 грн. - сума основного боргу за договором купівлі-продажу на франчайзингових умовах №55/1-10 від 11.10.10р., 771,97 грн. - пеня, 773,78 грн. - 15% річних, а також 2260,00грн. - сума боргу по договору купівлі-продажу обладнання №18/3-10 від 12.10.10р.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві. Зазначила, що у позивача відсутній акт введення в експлуатацію обладнання згідно п.2.2 договору від 12.10.10р. Просила суд задовольнити позов.

Представник відповідача в засіданні суду проти позову заперечувала в повному обсязі з мотивів, зазначених у відзиві на позовну заяву. Зазначила, що відповідач не отримувала товар по видаткових накладних, на які посилається позивач в позовній заяві. Разом з тим, повідомила, що ПП ОСОБА_3 не зверталась до правоохоронних органів з приводу викрадення печатки. Крім того, пояснила, що відповідач дійсно отримала від позивача обладнання згідно договору №18/3-10 від 12.10.10р., здійснила часткову оплату обладнання, однак, строк остаточного розрахунку з позивачем по зазначеному договору не настав, оскільки обладнання не було введено в експлуатацію. Просила суд відмовити позивачеві в задоволенні позову.

Суд дослідив в судовому засіданні документи, а саме: договір купівлі-продажу на франчайзингових умовах №55/1-10 від 11.10.10р., договір купівлі-продажу обладнання №18/3-10 від 12.10.10р., акт приймання-передачі, специфікацію до договору, видаткові накладні, розрахунок суми боргу, претензію, акти звірки, відзив на позовну заяву, свідоцтва про державну реєстрацію, довідку про включення до ЄДРПОУ та інші.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

11.10.10р. між сторонами був укладений договір купівлі-продажу на франчайзингових умовах №55/1-10 від 11.10.10р. (а.с.8-13), відповідно до умов якого позивач (постачальник) зобов'язується постачати покупцю ковбасні вироби та копченості власного виробництва (далі - товар), а відповідач (покупець) зобов'язується прийняти цей товар та своєчасно оплачувати його вартість в порядку та на умовах, передбачених даним договором (п. 1.1 договору).

Згідно з п.2.1 договору, кількість товару, що поставляється, його асортимент, вид та ціна визначається у накладних.

Відповідно до п. 4.1 договору, розрахунок за поставлений товар здійснюється в готівковій формі шляхом внесення коштів в касу або в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

Оплата за товар здійснюється протягом 7 календарних днів з моменту отримання товару покупцем (п. 4.3 договору).

Позивач зазначає, що на виконання умов даного договору, позивач протягом періоду з 01.01.12р. по 29.08.12р. поставляв відповідачеві передбачений договором товар.

Проте, відповідач свої зобов'язання щодо своєчасної оплати вартості товару виконав частково, внаслідок чого станом на день звернення з позовом до суду та на день розгляду справи в суді за відповідачем рахується заборгованість перед позивачем за договором купівлі-продажу на франчайзингових умовах №55/1-10 від 11.10.10р. в сумі 85584,46 грн., зокрема, за отриманий та неоплачений товар по видаткових накладних, які знаходяться в матеріалах справи (а.с.20-36).

13.08.12р. позивач направляв відповідачеві письмову вимогу (претензію) №1694 з вимогою сплатити суму боргу, яку відповідач залишив без відповіді та без задоволення (а.с. 43).

Тому позивач звернувся з даним позовом до господарського суду.

Суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.

Згідно ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Відповідно до ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є п е р в и н н і документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно п.2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.95., господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань та фінансових результатів.

Тобто, факт здійснення позивачем господарської операції, а саме, поставка товару відповідачу, повинна підтверджуватися первинними бухгалтерськими документами.

Частиною 1 статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Накладна - первинний разовий документ по обліку товарно-матеріальних цінностей, який для надання їй юридичної сили і доказовості повинен мати обов'язкові вищезазначені реквізити. Накладні застосовуються в усіх підприємствах і є виправданими документами на надходження або відпуск матеріальних цінностей.

Первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: - назву документа (форми); - дату і місце складання; - назву підприємства, від імені якого складено документ; - зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; - посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч.2 ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Згідно п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.95. первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Позивачем долучено до матеріалів справи видаткові накладні як доказ поставки товару відповідачеві (а.с.20-36).

Дослідивши оригінали поданих первинних документів, суд приходить до висновку що видаткові накладні №В-00025484 від 29.07.12р. на суму 5063,10 грн. та №В-00025483 від 29.07.12р. на суму 3267,96 грн. (а.с.22-23) не є належним доказом в підтвердження поставки відповідачу товару на зазначені суми, оскільки на вказаних накладних відсутній відбиток печатки відповідача про отримання товару та не зазначено осіб, які підписали вказані накладні.

Таким чином, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову в частині стягнення 8331,06 грн. (5063,10 грн. + 3267,96 грн.) боргу за договором купівлі-продажу на франчайзингових умовах №55/1-10 від 11.10.10р.

Разом з тим, суд задовольняє позов в частині стягнення 77253,40 грн. (85584,46 грн. - 8331,06 грн.) заборгованості за вищезазначеним договором, з огляду на наступне.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правовідносини між сторонами у справі виникли на підставі договору купівлі-продажу на франчайзингових умовах №55/1-10 від 11.10.10р.

Частиною 1 ст.193 ГК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Такі ж положення містить ст.526 ЦК України.

Згідно ч.2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання.

Як передбачено ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.1 і ч.2 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, відповідач не виконав передбаченого договором зобов'язання щодо сплати вартості отриманого товару в повному обсязі та у встановлений договором строк.

Отримання товару на суму 77253,40 грн. підтверджується оригіналами видаткових накладних, які оглянуті у судовому засіданні та долучені до матеріалів справи.

Тому, з врахуванням наведеного вище, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 77253,40 грн. боргу за договором купівлі-продажу на франчайзингових умовах №55/1-10 від 11.10.10р. суд вважає обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач за прострочення оплати вартості товару за договором купівлі-продажу на франчайзингових умовах просить суд стягнути з відповідача на свою користь пеню та 15% річних, які згідно розрахунку (а.с.42) становлять відповідно 771,97 грн. та 773,78 грн.

Згідно ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.610, п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання, що включає його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (штрафу, пені).

Згідно п.7.5 вказаного договору, за прострочення терміну оплати поставленого товару покупець сплачує постачальнику неустойку (пеню) в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день затримки платежу, а також вартість товару з врахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та 15% річних від простроченої суми.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч.1 ст. 549 ЦК України).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Перевіривши розрахунки вказаних зобов'язань, суд приходить до висновку про здійснення перерахунку пені та 15% річних, оскільки позивач нараховував дані зобов'язання, виходячи із суми боргу, яка становить 85584,46 грн.

Разом з тим, як суд зазначав вище, належним чином підтверджена відповідними доказами сума заборгованості відповідача перед позивачем складає 77253,40 грн.

Тому суд здійснює перерахунок вказаних сум.

Розрахунок пені:

- 15 (подвійна облікова ставка НБУ) / 366 днів х 77253,40 грн. (сума боргу) х 22 (кількість днів прострочки) / 100 = 696,55 грн.

Розрахунок 15% річних:

- 15 / 366 днів х 77253,40 грн. (сума боргу) х 22 (кількість днів прострочки) / 100 = 696,55 грн.

Таким чином, суд задовольняє позов в частині стягнення 696,55 грн. пені та 696,55 грн. 15% річних.

А оскільки позивачем заявлено до стягнення 771,97 грн. пені і 773,78 грн. 15% річних, то суд відмовляє в задоволенні позову в частині стягнення 75,42 грн. (771,97 грн. - 696,55 грн.) пені та 77,23 грн. (773,78 грн. - 696,55 грн.) 15% річних.

Окрім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача на свою користь 2260,00 грн. боргу по договору купівлі-продажу обладнання №18/3-10 від 12.10.10р.

Дійсно, 12.10.10р. між сторонами був укладений зазначений вище договір купівлі-продажу (а.с.14-16), згідно умов якого позивач (продавець) передає, а відповідач (покупець) приймає та оплачує обладнання згідно переліку (п.1.1 договору).

Вартість обладнання становить 5700,00 грн. (п.2.1 договору).

Позивач передав, а відповідач прийняв передбачене договором обладнання, що підтверджується актом приймання-передачі від 14.10.10р. (а.с.17).

Відповідач за прийняте обладнання здійснив часткову оплату в сумі 3440,00 грн., про що не заперечували представники сторін в засіданні суду.

Разом з тим, частину суми вартості обладнання в розмірі 2260,00 грн. відповідач не сплатив.

Пунктом 2.2 вказаного договору передбачено, що покупець оплачує вартість обладнання у наступному порядку:

- 20%, що становить 1140,00 грн. - передоплата впродовж 5-ти робочих днів з моменту підписання даного договору;

- наступна оплата кожного 1-го числа наступного місяця на протязі 3 місяців рівними частинами від остаточної вартості, що складає 1520,00 грн. Перша оплата здійснюється п і с л я в в е д е н н я обладнання в е к с п л у а т а ц і ю.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч.2 ст. 530 ЦК України).

Однак, позивачем не надано належних доказів в підтвердження введення обладнання в експлуатацію.

Позивачем також не направлялась відповідачеві вимога (претензія) про оплату вартості обладнання, про що зазначив представник позивача в засіданні суду.

Таким чином, суд приходить до висновку, що строк оплати заборгованості в сумі 2260,00 грн. по договору купівлі-продажу обладнання №18/3-10 від 12.10.10р. не настав, тому в задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

Відповідно до вимог ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів сплати боргу суду не надав.

Суд не приймає до уваги доводи представника відповідача про те, що відповідач взагалі не отримувала товар від позивача, оскільки такі доводи спростовуються матеріалами справи, зокрема, видатковими накладними (а.с.20-21, 24-36), які містять підписи осіб, що отримували товар, та скріплені печаткою відповідача.

Слід також зазначити, що відповідач не зверталась до правоохоронних органів з приводу викрадення печатки, що підтвердила її представник в засіданні суду.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 77253,40 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу на франчайзингових умовах №55/1-10 від 11.10.10р., 696,55 грн. пені, 696,55 грн. 15% річних обгрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи та підлягають задоволенню. А в частині стягнення 8331,06 грн. боргу за договором купівлі-продажу на франчайзингових умовах №55/1-10 від 11.10.10р., 75,42 грн. пені, 77,23 грн. 15% річних та 2260,00 грн. заборгованості по договору купівлі-продажу обладнання №18/3-10 від 12.10.10р. суд відмовляє в задоволенні позову, про що зазначав вище.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно до обгрунтовано заявлених позовних вимог, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, 10014, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВМП", 45400, Волинська область, м. Нововолинськ, вул. Луцька, 3, код ЄДРПОУ 36266887

- 77253,40 грн. - заборгованості за договором купівлі-продажу на франчайзингових умовах №55/1-10 від 11.10.10р.;

- 696,55 грн. - пені;

- 696,55 грн. - 15% річних;

- 1572,93 грн. - витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору.

3. Відмовити в задоволенні позову в частині стягнення 8331,06 грн. боргу за договором купівлі-продажу на франчайзингових умовах №55/1-10 від 11.10.10р.; 75,42 грн. пені; 77,23 грн. 15% річних та 2260,00 грн. заборгованості по договору купівлі-продажу обладнання №18/3-10 від 12.10.10р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання: 19/11/12

Суддя Давидюк В.К.

Віддрукувати:

1 - в справу