Рішення № 27540005, 14.11.2012, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14 листопада 2012 р. Справа 2/56/2012/5003

за позовом: Ялтушівської дослідно - селекційної станції Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України 23021, Вінницька область, Барський район, с.Черешневе, вул.Попова, 1

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропродукт - Бар" 23000, Вінницька область, м. Бар, вул. Заводська, 15

про стягнення заборгованості у розмірі 122 126,25 грн. згідно договору підряду №141 від 17.09.2009р.

Головуючий суддя Мельник П.А.

Cекретар судового засідання Віннік О.В.

Представники

позивача, Люлькіс І.М. - за довіреністю; позивача, Левицька - Корчун В.І. - за довіреністю;

відповідача, не з''явився,

ВСТАНОВИВ :

Заявлено позов Ялтушівської дослідно - селекційної станції Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропродукт - Бар" про стягнення заборгованості у розмірі 122 126,25 грн. згідно договору підряду №141 від 17.09.2009 р.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 06.09.12 р. порушено провадження у справі №2/56/2012/5003 та призначено засідання на 10.10.12 р.

Ухвалою суду від 10.10.2012 р. в зв'язку з неявкою в судове засідання представників сторін розгляд справи відкладено до 14.11.2012 р.

14.11.2012 року в судовому засіданні представники позивача позов підтримали та просили суд задовольнити його в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, незважаючи на те, що належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи, підтвердженням чого є реєстр відправлення поштової кореспонденції господарського суду Вінницької області.

За таких обставин, справу розглянуто за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

17.09.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агропродукт - Бар" (далі - замовник) та Ялтушівською дослідно - селекційною станцією Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України (далі - виконавець) укладено договір підряду №141.

Згідно з п.1.1. договору виконавець зобов'язується в порядку на власний ризик за письмовим завданням замовника виконати роботи з використанням своїх, або залучених або наданих замовником матеріалів та устаткування, результатом яких буде розробка новітніх технологій та отримання врожаю, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи.

Загальна характеристика робіт: виконавець виконує роботи із наукового супроводу та повного комплексу робіт по вирощуванню сільськогосподарських культур (п.1.2. договору).

Виконавець здійснює повний супровід з дослідницького та агрономічного супроводу вирощування зернових культур починаючи з посівної, зростання, визрівання і закінчуючи збирання врожаю (п.1.3. договору).

У відповідності до п.2.3. договору замовник проводить розрахунок з виконавцем за здійснення діяльності та території станції, зокрема, земельних ділянок, належних виконавцю незалежно від наслідків діяльності в розмірі 400 грн. за один гектар для відновлення родючості ґрунту, проведення природоохоронних заходів тощо.

Загальна вартість робіт, що будуть виконані виконавцем за договором (п.1.1. - 1.3.), з урахуванням п.2.3. даного договору за звітний рік складає 260 000,00 грн. у тому числі ПДВ 20%.

Зазначені кошти перераховуються замовником на рахунок виконавця. В разі відсутності грошових коштів, замовник розраховується з виконавцем товарно-матеріальними цінностями, послугами та іншим за згодою сторін.

П.3.1. договору передбачено, що оплата за виконання робіт, передбачених цим договором (п.1.1. - 1.3.) проводиться замовником відповідно до виставлених рахунків-фактур після підписання акту виконаних робіт.

П.3.4 договору передбачено, що за домовленістю сторін, замовник може вносити суму передоплатою.

Свої зобов'язання за договором позивач виконував, що вбачається з актів здачі-приймання виконаних робіт, а саме:

- від 22.09.2009 року на суму 20 000,00 грн., що був оплачений відповідачем 23.09.2009 року, що вбачається з банківської виписки, копія якої знаходиться в матеріалах справи,

- від 22.10.2009 року на суму 30 036,40 грн., що був попередньо оплачений відповідачем шляхом передачі дизпалива на вказану суму, що вбачається з видаткової накладної №АП-00037 від 08.10.2009 року;

- від 26.10.2009 року на суму 10 000,00 грн., що був оплачений відповідачем 26.10.2009 р., що вбачається з копії банківської виписки, що знаходиться в матеріалах справи;

- від 29.03.2010 р. на суму 6600,00 грн., що був оплачений відповідачем шляхом передачі дизпалива на вказану суму, що вбачається з видаткової накладної №АП 00000010 від 29.03.2010 р.;

- від 28.05.2010 року на суму 4051,10 грн., що був попередньо оплачений відповідачем шляхом передачі товарно-матеріальних цінностей, а саме: аміачної селітри вартістю 2812,50 грн. згідно видаткової накладної №АП00000069 від 07.05.2010 р., вапна вартістю 593,60 грн. згідно видаткової накладної №АП00000073 від 12.05.2010 року, бензину А-76/80 вартістю 645,00 грн. згідно видаткової накладної №АП00000092 від 27.05.2010 р.;

- від 12.08.2010 р. на суму 29 925,00 грн., що був попередньо оплачений відповідачем шляхом передачі дизпалива на вказану суму згідно видаткової накладної №АП00000189 від 07.08.2010 р.;

- від 30.09.2010 року на суму 64012,00 грн., що був оплачений відповідачем шляхом передачі дизпалива згідно видаткової накладної №АП00000255 від 24.09.2010 р. на суму 32006,00 грн. та видаткової накладної №АП00000257 від 27.09.2010 р. на суму 320006,00 грн.

Акти здачі - приймання виконаних робіт №5 від 30.11.2010 року на суму 33 975,60 грн., №6 від 27.12.2010 року на суму 126 399,90 грн., №1 від 30.09.2011 р. на суму 65 000,00 грн., №2 від 30.09.2011 р. на суму 65 000,00 грн., №3 від 26.12.2011 року на суму 65 000,00 грн. не були підписані відповідачем, хоча неодноразово надсилались останньому на підписання, що стверджується матеріалами справи.

Однак, як визначено п.3.1.1. договору оплата (п.2.3.) здійснюється замовником у 10-ти денний термін, з моменту отримання рахунку - фактури від виконавця, але у будь-якому разі не пізніше строків та розмірів оплат, визначених п.3.3. договору.

Згідно п.3.3. договору враховуючи особливості послуг та робіт, що будуть надані виконавцем замовнику за цим договором, тривалість процесів та необхідність осінньо зимової підготовки, весняно-літніх робіт, сторони домовились, що замовник за роботи, що будуть виконані виконавцем за цим договором в строк до 18.09.2009 р. по 17.09.2010 року з урахуванням п.2.3. договору сплачує кошти 4 окремими частинами, а саме:

- в строк до 18 грудня 2009 р. - 65 000,00 грн.;

- в строк до 18 березня 2009 року - 65 000,00 грн.;

- в строк до 18 червня 2010 року - 65 000,00 грн.

- в строк до 18 вересня 2010 року - 65 000,00 грн.

Виходячи зі змісту вказаних пунктів договору, суд приходить до висновку, що оплата на підставі п.3.3. договору повинна проводитись замовником лише на підставі виставлених рахунків без підписання актів здачі-приймання виконаних робіт.

З посиланням на п.3.3. договору за виконані роботи по відновленню родючості грунтів позивач виставив відповідачу рахунки №11 від 30.09.2011 року про сплату 65 000,00 грн., №12 від 30.09.2011 р. про сплату 65 000,00 грн. та №16 від 26.12.2011 р. про сплату 65 000,00 грн.

Крім того, розрахунки з боку відповідача продовжувались, зокрема:

- згідно видаткової накладної №АП00000292 від 30.11.2010 р. було передано дизпаливо на загальну суму 33 975,60 грн.

- згідно банківської виписки від 27.12.2010 р. сплачено позивачу 5000,00 грн.,

- згідно видаткової накладної №7 від 08.04.2011 року було передано дизпаливо на суму 45 300,80 грн.;

- згідно видаткової накладної №АП00000002 від 16.03.2011 року було передано вапно на суму 45,00 грн.;

- згідно видаткової накладної №24 від 06.05.2011 року було передано карбамід вартістю 16 000,00 грн.;

- згідно видаткової накладної №19 від 13.05.2011 року було передано дизпаливо на суму 47 516,60 грн.;

- згідно видаткової накладної №35 від 30.06.2011 року було передано вапно вартістю 1378,00 грн.;

- згідно видаткової накладної №39 від 30.06.2011 року було передано реверс ДТ 75 вартістю 10 000,00 грн.;

- згідно видаткової накладної №41 від 15.07.2011 року було передано дизпаливо на суму 28 050,00 грн.;

- згідно видаткової накладної №59 від 07.10.2011 року було передано дизпаливо на суму 45 983,25 грн.

З врахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позивачем було виконано роботи на загальну суму 520 000,00 грн., в свою чергу відповідач за виконані роботи розрахувався частково на загальну суму 397 873,75 грн., в зв"язку з чим за ним утворилась заборгованість в розмірі 122 126,25 грн.

Враховуючи встановлені обставини, суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст. 173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

В силу ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з положенням ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не робить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

У відповідності до ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач виконав взяті на себе зобов'язання по договору №141 від 17.09.2009 р. належним чином, що підтверджується обопільно підписаними та скріпленими печатками актами - здачі приймання виконаних робіт та виставленими рахунками на загальну суму 520 000,00 грн., які містяться в матеріалах справи.

Однак, відповідач неналежним чином виконав свій обов'язок щодо повного розрахунку з позивачем за виконані підрядні роботи, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість в розмірі 122 126,25 грн., про що свідчить відсутність в матеріалах справи доказів оплати відповідачем вказаної суми боргу (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України зазначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Згідно ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Таким чином, вимоги позивача про стягнення заборгованості в розмірі 122 126,25 грн. за виконані підрядні роботи підлягають задоволенню, оскільки є обґрунтованими та фактично відповідають матеріалам справи.

Як визначає ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Всупереч наведеним вище нормам та вимогам ухвал суду відповідач не подав до суду жодного доказу в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення заборгованості, в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).

За вказаних вище обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача витрати на судовий збір покладаються на останнього.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 527, 530, 610, 629, 837, 853, 854 ЦК України, ст.ст. 173, 174, 193 ГК України, ст.ст. 4-3, 4-5, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовільнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропродукт - Бар" (23000, Вінницька область, м. Бар, вул. Заводська, 15, код ЄДРПОУ 32697290) на користь Ялтушівської дослідно - селекційної станції Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України (23021, Вінницька область, Барський район, с. Черешневе, вул. Попова, 1, код ЄДРПОУ 20090488) 122 126,25 грн. боргу, 2442,52 грн. - судового збору.

3. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення надіслати сторонам по справі рекомендованим листом.

Повне рішення складено 19 листопада 2012 р.

Суддя Мельник П.А.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу 23021, Вінницька область, Барський район, с.Черешневе, вул.Попова, 1

3 - відповідачу 23000, Вінницька область, м.Бар, вул.Заводська, 15