Ухвала суду № 27539361, 13.11.2012, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим (м. Сімферополь)

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №: 22-ц/0190/7101/2012Головуючий суду першої інстанції:Копичинський О.В. Доповідач суду апеляційної інстанції:Харченко І. О.

"13" листопада 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіХарченко І.О. СуддівЛюбобратцевої Н.І. Філатової Є.В. При секретаріПостіковій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_6 до Сакської міської ради Автономної Республіки Крим та її виконавчого комітету міської ради Автономної Республіки Крим про визнання права власності на будівельні матеріали, конструкції і будівельні елементи,

за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 05 вересня 2012 року, -

в с т а н о в и л а:

20 липня 2012 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до Сакської міської ради АР Крим та її виконавчого комітету про визнання права власності на будівельні матеріали, конструкції і будівельні елементи. Вимоги мотивовані тим, що рішенням Сакського міськрайонного суду від 01.07.2011 року зобов'язали ОСОБА_7 знести самовільно зведений паркан на земельній ділянці площею 267 кв.м., розташованої біля будинку АДРЕСА_1. Даний паркан був зведений позивачем ОСОБА_6 за власні кошти, а тому не може бути знесений його батьком ОСОБА_7, оскільки в даному випадку будуть порушені матеріальні права позивача. Зараз він користується спірним парканом. Вважає, що рішення суду про знос паркану порушує його право власності. Просив визнати за ним право власності на будівельні матеріали, конструкції, будівельні елементи та залізну двір, розташованих на земельній ділянці площею 267 кв.м. біля будинку АДРЕСА_1; та скасувати рішення Сакського міськрайонного суду від 16.02.2012 року у справі № 2-0117-669/11.

Ухвалою Сакського міськрайонного суду від 05 вересня 2012 року позов ОСОБА_6 до Сакської міської ради АР Крим та виконавчого комітету Сакської міської ради АР Крим в частині скасування судового рішення залишений без розгляду (аркуш справи 33).

Рішенням Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 05 вересня 2012 року у задоволенні позову ОСОБА_6 до Сакської міської ради АР Крим та її виконавчого комітету про визнання права власності на будівельні матеріали, конструкції і будівельні елементи відмовлено.

З вказаним рішенням суду не погодився ОСОБА_6 та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Сакського міськрайонного суду від 05 вересня 2012 року з ухваленням нового рішення про задоволення його позову. Зокрема, апелянт зазначає, що при ухваленні рішення судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права. У судовому засіданні факт зведення паркану ОСОБА_6 був підтверджений поясненнями свідків та особисто ОСОБА_7 При ухваленні рішення суд першої інстанції сплутав ділянки та будівлі, у зв'язку з чим помилково відмовив у задоволенні позову. Так, ухвалюючи рішення суд першої інстанції послався на рішення суду від 01.07.2011 року, яке стосується земельної ділянки площею 267 кв.м., тоді як він згідно позову просив визнати право власності на будівельні матеріали, які розташовані на земельній ділянці площею 124 кв.м., тому суд ухвалив необґрунтоване рішення.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта ОСОБА_6 - ОСОБА_8, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає її необґрунтованою і такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з вимогами статей 10, 11, 60 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позивачем вимог, зазначених та доведених ним обставин.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_6, суд першої інстанції виходив з недоведеності прав позивача на спірне майно та факту оспорювання та/або невизнання відповідачами або іншими особами його право власності на будівельні матеріали, конструкції тощо. Крім того, у разі виконання судових рішень, позивач не позбавлений права і можливості забрати каміння-черепашник і металеві конструкції, використані для будівництва спірного паркану, якщо ці його дії не будуть оспорені іншими особами.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується та визнає їх правильними і обґрунтованими.

Судом першої інстанції встановлено, а матеріалами справи підтверджено, що рішенням Сакського міськрайонного суду АР Крим від 01 липня 2011 року ОСОБА_7 зобов'язано привести земельну ділянку площею 267 кв.м., розташовану в АДРЕСА_1, у первісній стан, шляхом знесення самочинно відбудованого паркану та повернути зазначену земельну ділянку Сакській міській раді АР Крим (аркуш справи 6-7). Зазначене рішення суду набуло чинності й передано до виконання. З тексту рішення вбачається, що в ході судового засідання з пояснень самого ОСОБА_7 встановлено, що спірний паркан був збудований ще в 1998 році попередніми власниками сараїв за його допомоги. Ключі від воріт паркану знаходяться у його сина (аркуші справи 6-7).

Відповідно до приписів частини 3 статті 61 Цивільного процесуального кодексу України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справи, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Тобто, судом з'ясовано, що спірний паркан збудований не позивачем, а тому суд обґрунтовано відмовив в задоволенні його позовних вимог про визнання за ним права власності на нього.

Доводи апелянта про те, що суд першої інстанції не врахував та не дав належної оцінки наданим позивачем письмовим доказам (накладні, чеки тощо) та поясненням свідків, в якості належних доказів підтвердження саме його прав власності на будівельні матеріали, конструкції, не відповідають дійсності.

Судом першої інстанції правильно та обґрунтовано зазначено в рішенні про те, що позивач не довів належними і допустимими доказами факт придбання металевих воріт, хвіртки і каркасу, каміння-черепашнику в кількості 452 штуки тощо, які пішли на будівництво паркану. Наявність у позивача ключів від воріт не є підтвердженням власності на паркан.

Тобто, в судовому рішенні зазначені докази судом досліджувалися та їм дана вмотивована оцінка.

Недоведеними та необґрунтованими є також доводи апелянта щодо не врахування судом першої інстанції площі та місця знаходження земельної ділянки, на якій знаходиться спірний паркан.

З тексту позовної заяви (аркуш справи 3-4), рішення Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 01.07.2012 року (аркуш справи 6-7) та тексту оскарженого рішення від 05 вересня 2012 року вбачається, що спір стосується саме паркану на земельній ділянці, розташованої біля будинку АДРЕСА_1, площею 267 кв.м

В ході судового засідання в апеляційному суді представник позивача ОСОБА_6 - ОСОБА_8, жодними доказами не довів та не обґрунтував того, що будівельні матеріали, конструкції тощо, що є предметом позовних вимог його довірителя, знаходяться на іншій земельній ділянці та яким чином відповідачі оскаржують або заперечують його право власності на них.

Додаткових доказів, які б спростовували правильність висновків суду першої інстанції, апелянтом суду апеляційної інстанції не надано.

При розгляді справи суд першої інстанції повно, об'єктивно та всебічно, з дотриманням вимог процесуального права дослідив обставини справи, дав належну оцінку наданим сторонами доказів, згідно статті 212 Цивільного процесуального кодексу України.

Викладені в апеляційній скарзі доводи по суті не спростовують правильність висновків суду першої інстанції і не можуть бути прийняті до уваги, тому що зроблені судом висновки відповідають фактичним обставинам, матеріалам справи та вимогам закону. У зв'язку з зазначеним оскаржуване рішення не може бути скасовано чи змінено по суті, оскільки постановлено з дотримання вимог матеріального та процесуального права.

Згідно зі статтею 308 Цивільного процесуального кодексу України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 303, 304, 307, 308, 313-315, 324-325 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - відхилити.

Рішення Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 05 вересня 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Судді: І.О.Харченко Н.І.Любобратцева Є.В.Філатова