ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"14" листопада 2012 р. м. Київ К-25200/10
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.
розглянула у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Краматорську на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 04.02.2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.06.2010 року по справі №2-а-780/10/0570 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дон контракт»до Державної податкової інспекції у місті Краматорську, Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області про стягнення суми бюджетного відшкодування,
Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія:
В С Т А Н О В И Л А :
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 04.02.2010 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.06.2010 року, позовні вимоги ТОВ «Дон контракт»до ДПІ у м. Краматорську, ГУ ДКУ в Донецькій області задоволено. Стягнуто з державного бюджету України на користь ТОВ «Донконтракт» суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень 2009 року у розмірі 76802,00грн.
При цьому, суди виходили з того, що право позивача на бюджетне відшкодування підтверджено наданими доказами.
Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, ДПІ у м. Краматорську 14.07.2010 року звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який своєю ухвалою від 21.07.2010 року прийняв її до свого провадження.
В касаційній скарзі відповідач просив скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 04.02.2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.06.2010 року, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.
В обґрунтування своїх вимог ДПІ у м. Краматорську посилається на порушення судами норм процесуального та матеріального права, зокрема, п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст. 9, ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України.
Перевіривши матеріалами справи, наведені у скарзі доводи, колегія суддів, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ «Донконтракт»подано до ДПІ в м. Краматорську 20.11.2009 року податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2009 року, розрахунок суми бюджетного відшкодування, заяву про повернення суми бюджетного відшкодування та уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за жовтень 2009 року згідно з якими сума, що підлягає відшкодуванню, складає 103821,00грн.
ДПІ у м. Краматорську було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Дон контракт» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку за жовтень 2009 року, за результатами якої складено акт №3234/23-3/32442007 від 11.12.2009 року.
Податковим органом встановлено завищення суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню по декларації з ПДВ за жовтень 2009 року на 27019,00грн., разом з тим підтверджено бюджетне відшкодування в розмірі 76802,00грн.
Порядок визначення сум податку, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України регламентований п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), вимоги якого платник податків зобов'язаний дотримуватися і виключно за умови порушення якого, заявлення від'ємного значення з податку на додану вартість до бюджетного відшкодування може бути визнано неправомірним.
За виникненням від'ємного значення, визначеного виходячи із вимог п.п. 7.7.1 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», відсутністю законодавчо визначених обставин, які б позбавляли платника податку (покупця) права на формування податкового кредиту, зокрема за відсутністю з боку платника податку порушення приписів пп. 7.4.5 п. 7.4, 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 цього Закону при формуванні податкового кредиту, за наявності факту дотримання платником податку вимог п.п. «а»п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 щодо заявлення до бюджетного відшкодування частини від'ємного значення у межах суми податку, фактично сплаченої ним у попередньому податковому періоді постачальникам товару, та вимог п.п. 7.7.4 п.7.7. ст.7 щодо подання податковому органу податкової декларації, розрахунку та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування, платник податку на додану вартість має право на бюджетне відшкодування.
За встановлених судом обставин щодо виконання позивачем всіх умов, передбачених Законом, висновок судів попередніх інстанцій про підтвердження права позивача на бюджетне відшкодування є правомірним.
За таких обставин, суди попередніх інстанцій обґрунтовано дійшли висновку щодо необхідності задоволення позовних вимог, правильно застосувавши норми матеріального та процесуального права до спірних правовідносин.
Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами попередніх інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст. ст. 210, 2201, 223, 224, 230, 231, ч.5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія -
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Краматорську залишити без задоволення, постанову Донецького окружного адміністративного суду від 04.02.2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.06.2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 -238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: ___ Т.М. Шипуліна
Судді: ___ Л.І. Бившева
___ А.М. Лосєв
Судове рішення № 27538974, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 14.11.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № к-25200/10-с. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: