Ухвала суду № 27538857, 24.10.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" жовтня 2012 р. м. Київ К-19371/10-С

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,

секретар судового засідання Малюга Ю.В.,

за участю:

представника позивача -Юрченка О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим

на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18 червня 2009 року

та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2010 року

у справі № 2а-549/09/2/0170

за позовом Закритого акціонерного товариства «Кримсько-Американська Торгівельно-промислова компанія»

до Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим

про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

Закрите акціонерне товариство «Кримсько-Американська Торгівельно-промислова компанія»(далі -позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим (далі -відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0013561502/0 від 28 листопада 2008 року.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18 червня 2009 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Сімферополі № 0013561502/0 від 28 листопада 2008 року.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2010 року постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18 червня 2009 року залишено без змін.

В касаційній скарзі ДПІ у м. Сімферополі АР Крим, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18 червня 2009 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2010 року і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши доповідь судді -доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні представника позивача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

ДПІ у м. Сімферополі АР Крим була проведена невиїзна документальна перевірка своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету ЗАТ «Кримсько-Американська Торгівельно-промислова компанія», за результатами якої складений акт № 8275/15-2/13779769 від 12 листопада 2008 року.

За висновками акта перевірки позивачем були порушені вимоги підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що мало вираз у несвоєчасній сплаті узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість, а саме: по декларації за березень 2008 року у розмірі 4974,04 із затримкою на 104 дні.

ДПІ у м. Сімферополі АР Крим на підставі вказаного акта перевірки прийняла податкове повідомлення -рішення № 0013561502/0, яким на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»за затримку на 104 календарних дні граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 4974,04 грн. застосувала до ЗАТ «Кримсько-Американська Торгівельно-промислова компанія» штраф у розмірі 50 % в сумі 2487,02 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що подання уточнюючого розрахунку не є сплатою (погашенням) податкового зобов'язання .

Колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, з огляду на наступне.

Як вбачається акту перевірки, документом, на підставі якого здійснено сплату податкового зобов'язання з податку на додану вартість за березень 2008 року по декларації № 48649 від 21 квітня 2008 року ДПІ у м. Сімферополі АР Крим визначила уточнюючий розрахунок № 143382 за березень 2008 року, поданий позивачем 12 вересня 2008 року.

Згідно із пунктом 3 частини 1, частини 3 статті 9 Закону України «Про систему оподаткування»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових) платежів у встановлені законами терміни. Обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу) або його скасуванням або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Виходячи із змісту підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4, підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, та зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації.

Відповідно до абзаців 1, 2 пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

У разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такому платнику податку загрожує прогресуючий штраф (підпункт 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин)), який залежить від кількості днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання.

Таким чином, при поданні уточнюючого розрахунку відсутній об'єкт застосування штрафних (фінансових) санкцій, передбачених підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», оскільки подання уточнюючого розрахунку не є сплатою узгодженої суми податкового зобов'язання, у той час як нарахування штрафних санкцій на підставі вищезазначеного пункту залежить від суми погашеного податкового боргу та кількості днів затримки сплати узгодженої суми податкового зобов'язання.

З огляду на викладене, висновки суду першої та апеляційної інстанції про відсутність у відповідача підстав вважати подання позивачем уточнюючого розрахунку № 143382 від 12 вересня 2008 року погашенням податкових зобов'язань по податкові декларації з податку на додану вартість за березень 2008 року, є правильними.

Доводи касаційної скарги вищевикладеного не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга ДПІ у м. Сімферополі АР Крим підлягає залишенню без задоволення, а постанова Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18 червня 2009 року та ухвала Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2010 року підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18 червня 2009 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ А.М. Лосєв

______ Т.М. Шипуліна