Ухвала суду № 27538755, 01.11.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 листопада 2012 року м. Київ К-24170/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Степашка О.І.

суддів: Островича С.Е.

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Вінниці

на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 20.01.2009

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15.06.2010

у справі № 2-а-7816/08

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Барлінек Україна»

до Державної податкової інспекції у м. Вінниці

про визнання протиправними та скасування рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Барлінек Україна»(далі по тексту -позивач, ТОВ «Барлінек Україна») звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Вінниці (далі по тексту -відповідач, ДПІ у м. Вінниці) про визнання протиправними та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 04.06.2008 №0000472200 та податкового повідомлення-рішення від 04.06.2008 №0000822310/0.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 20.01.2009, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.06.2010, позов задоволено.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем було проведено планову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 по 31.12.2007, за результатами якої складено акт перевірки від 23.05.2008 №1082/2310-33088794.

В акті перевірки податковий орган зазначив про порушення позивачем статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», яке полягало у перевищенні граничного терміну надходження валютної виручки за контрактом від 17.04.2007 №17/04/2007, укладеним з фірмою «Pinus», Польща.

Крім того, податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем пункту 5.9 статті 5, підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яке полягало у заниженні скоригованого валового доходу за 2007 рік на 35808,00 грн., в т.ч. за 1 квартал у сумі 52621,00 грн., за 2 квартал у сумі 10069,00 грн., за 4 квартал у сумі 27588,00 грн., завищенні суми валових витрат за 2007 рік на 221911,00 грн., в т.ч. за 1 квартал у сумі 14647,00 грн., за 2 квартал у сумі 210772,00 грн., за 3 квартал у сумі 36,00 грн., за 4 квартал у сумі 3544,00 грн.

На підставі висновків акта перевірки відповідачем прийнято рішення від 04.06.2008 №0000472200 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 45889,00 грн. та податкове повідомлення-рішення 04.06.2008 №0000822310/0, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 77316,00 грн., в тому числі за основним платежем 64430,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 12886,00 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, висновки якого підтримав суд апеляційної інстанції, виходив з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Застосовуючи штрафні санкції згідно рішення від 04.06.2008 №0000472200, відповідач помилково дійшов висновку про перевищення граничного терміну надходження валютної виручки за контрактом від 17.04.2007 №17/04/2007 в порушення статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Відповідно до статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення.

У разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

У разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці строки було зупинено.

У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що позивачем 19.09.2007 було подано позов до Міжнародного комерційного арбітражного суду про стягнення з нерезидента боргу за поставлений за контрактом від 17.04.2007 №17/04/2007 товар у сумі 43731,52 євро.

Міжнародним комерційним арбітражним судом прийнято справу до провадження постановою від 24.09.2007.

Позивачем 15.01.2008 подано заяву про зменшення позовних вимог у зв'язку з частковою сплатою боргу відповідачем, у сумі 34303,48 євро. 18.01.2008 провадження у справі в частині вимог про стягнення 34303,48 євро припинено у зв'язку з добровільною сплатою боргу.

Проте, відповідачем було нараховано пеню за несвоєчасне надходження виручки у сумі 34303,48 євро.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій відносно того, що пеня нарахована необґрунтовано, оскільки провадження у справі Міжнародним комерційним арбітражним судом було припинено у зв'язку з добровільною сплатою боргу, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог, які підлягали б задоволенню у разі відмови нерезидента добровільно сплатити борг.

Крім того, колегія суддів вважає, що податковий орган дійшов помилкового висновку про порушення позивачем пункту 5.9 статті 5, підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Для перевірки висновків акта перевірки судом першої інстанції було призначено судово-бухгалтерську експертизу, оскільки перевірка висновків податкового органу потребувала спеціальних бухгалтерських знань.

На підставі висновку експертизи судами попередніх інстанцій було встановлено, що документально не підтверджено заниження скоригованого валового доходу за 2007 рік на 35808,00 грн., в т.ч. за 1 квартал у сумі 52621,00 грн., за 2 квартал у сумі 10069,00 грн., за 4 квартал у сумі 27588,00 грн., завищення суми валових витрат за 2007 рік на 221911,00 грн., в т.ч. за 1 квартал у сумі 14647,00 грн., за 2 квартал у сумі 210772,00 грн., за 3 квартал у сумі 36,00 грн., за 4 квартал у сумі 3544,00 грн.

У зв'язку з наведеним, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.06.2008 №0000822310/0, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 77316,00 грн., в тому числі за основним платежем 64430,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 12886,00 грн.

Отже, висновок судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог є обґрунтованим.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Вінниці відхилити.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 20.01.2009 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15.06.2010 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)С.Е. Острович (підпис)М.О. Федоров