Постанова № 27537704, 08.11.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

08 листопада 2012 р. № 2-а- 9972/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого -Судді Архіпової С.В.

при секретарі судового засідання Пєнцові М.В.,

за участю: представника позивача -Межирицький А.О.,

представника відповідача -не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Статус Практика" до Державна податкова інспекція у Київському районі міста Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Статус Практика» звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовними вимогами до відповідача - Державної податкової інспекції в Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби та просив скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000032201 від 07.05.2012р. та № 0001052201 від 12.07.2012р.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначив, що згідно податкового повідомлення-рішення № 0000032201 від 07.05.2012р. позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 50330,0 грн. (в тому числі 40264,0 грн. за основним платежем та 10066,0 грн. за штрафними санкціями. Згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 0001052201 від 12.07.2012р. позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 10066,0 грн. (штрафні санкції).

Позивач вважає зазначені податкові повідомлення-рішення незаконними, необґрунтованими та такими, що порушують його права та законні інтереси.

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, виходячи із доводів позовної заяви.

Представник відповідача проти позову заперечував та просив в його задоволенні відмовити. Згідно наданих до суду письмових заперечень пояснив, що проведеною перевіркою встановлено відсутність реального характеру угод, укладених позивачем з контрагентом ТОВ «Будівництво ПАН Україна», за якими позивачем було сформовано податковий кредит. Таким чином, як вражає відповідач, суму податкового кредиту позивачем безпідставно завищено, в зв'язку з чим прийнято оскаржувані в даній справі податкові повідомлення-рішення.

Заслухавши пояснення учасників процесу та дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та необхідність їх задовольнити, керуючись наступним.

Так, судом встановлено, що фахівцями ДРІ у Київському районі м. Харкова в квітні 2012 року проведено виїзну позапланову документальну перевірку позивача з питання правильності визначення, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Будівництво ПАН Україна» (код ЄДРПОУ 34859292) за вересень 2011 року.

За наслідками перевірки складено акт від 23.04.2012р. № 566/221/35858719 (а.с. 27-32), згідно висновків якого встановлено порушення ч. 1 ст. 203, ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених позивачем з ТОВ «Будівництво ПАН Україна» за вересень 2011 року; порушення п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього у сумі 40264,0 грн. за жовтень 2011 року.

На підставі розгляду зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято оскаржувані в даній справі податкові повідомлення-рішення № 0000032201 від 07.05.2012р. та № 0001052201 від 12.07.2012р. При цьому, податкового повідомлення-рішення № 0000032201 від 07.05.2012р. позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 50330,0 грн. (в тому числі 40264,0 грн. за основним платежем та 10066,0 грн. за штрафними санкціями. Згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 0001052201 від 12.07.2012р. позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 10066,0 грн. (штрафні санкції).

Судом встановлено, що доходячи висновку про наявність виявлених перевіркою порушень, необхідність збільшення позивачу сум грошового зобов'язання з ПДВ та застосування штрафних санкцій, відповідач виходив з того, що постачальником товарів (робіт, послуг) на адресу позивача у вересні 2011 року було ТОВ «Будівництво ПАН Україна», яке в 2011 році знаходилось на податковому обліку ДПІ у Московському районі м. Харкова.

Відповідачем від ДПІ в Московському районі отримано інформацію, згідно якої фахівцями податкового органу складено акт від 15.11.2011р. № 126/18/34859292 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Будівництво ПАН Україна», код ЄДРПОУ 34859292 з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині правомірності нарахування податкового зобов'язання та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.09.2011р. по 30.09.2011р.» Згідно отриманої інформації відповідачем встановлено, що у ТОВ «Будівництво ПАН Україна» відсутній факт реального вчинення господарських операцій за перевірений період, зокрема підприємство зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління підставним (неіснуючим), померлим, безвісти зниклим особам або таким особам, які не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження.

Таким чином на підставі отриманої інформації відповідачем зроблено висновок про те, що угоди, укладені протягом перевіреного періоду між позивачем та ТОВ «Будівництво ПАН Україна» є такими, що не спричинили реальних змін майнового стану позивача, а у ТОВ «Будівництво ПАН Україна» відсутні об'єкти, які підпадають під визначення п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України. З огляду на наведене відповідач вважав, що позивач завищив суму податкового кредиту за жовтень 2011 року на суму 40264,0 грн., оскільки не мав права формування податкового кредиту за господарськими операціями по укладених з ТОВ «Будівництво ПАН Україна» договорах.

Проте суд з такими висновками відповідача не погоджується та зазначає, що між позивачем та ТОВ «Будівництво ПАН Україна» 01.07.2011р. укладено договір № 111/9 (а.с. 39-40), згідно якого ТОВ «Будівництво ПАН Україна» (виконавець) бере на себе організацію виконання робіт з монтажу та пусконаладки системи автоматичного зв'язку на об'єктах позивача (замовник), а позивач зобов'язується прийняти виконані роботи та сплатити їх вартість. В зв'язку з вказаним договором ТОВ «Будівництво ПАН Україна» на адресу позивача виписано податкову накладну від 26.09.2011р. № 252 (а.с.41). Виконання договору підтверджується актом здачі - приймання від 26.09.2011р.

Крім того, 26.07.2011р. укладено договір № 16 /9 (а.с. 43-44), згідно якого ТОВ «Будівництво ПАН Україна» (виконавець) бере на себе організацію виконання робіт з улаштування локальної системи автоматичного зв'язку на об'єктах позивача (замовник), а позивач зобов'язується прийняти виконані роботи та сплатити їх вартість. В зв'язку з вказаним договором ТОВ «Будівництво ПАН Україна» на адресу позивача виписано податкову накладну від 30.09.2011р. № 335 (а.с.45). Виконання договору підтверджується актом здачі - приймання від 30.09.2011р.

28.07.2011р. укладено договір № 193 (а.с. 47-48), згідно якого ТОВ «Будівництво ПАН Україна» (виконавець) бере на себе організацію виконання робіт з виміру опор ізоляції електропроводок обладнання та заземлення пристроїв побутових приміщень на об'єктах позивача (замовник), а позивач зобов'язується прийняти виконані роботи та сплатити їх вартість. В зв'язку з вказаним договором ТОВ «Будівництво ПАН Україна» на адресу позивача виписано податкову накладну від 15.09.2011р. № 185 (а.с.49). Виконання договору підтверджується актом здачі - приймання від 15.09.2011р.

05.09.2011р. укладено договір № 11 (а.с. 51-52), згідно якого ТОВ «Будівництво ПАН Україна» (виконавець) бере на себе організацію виконання робіт з виготовлення штока ІТЕК 305.311.002 СБ в кількості 350 шт., а позивач (замовник) зобов'язується прийняти виконані роботи та сплатити їх вартість. В зв'язку з вказаним договором ТОВ «Будівництво ПАН Україна» на адресу позивача виписано податкову накладну від 15.09.2011р. № 184 (а.с.53). Виконання договору підтверджується актом здачі - приймання від 15.09.2011р.

07.09.2011р. укладено договір № 91 (а.с. 55-56), згідно якого ТОВ «Будівництво ПАН Україна» (виконавець) бере на себе організацію виконання робіт з розточки муфти д. 525 тощо, а позивач (замовник) зобов'язується прийняти виконані роботи та сплатити їх вартість. В зв'язку з вказаним договором ТОВ «Будівництво ПАН Україна» на адресу позивача виписано податкову накладну від 14.09.2011р. № 176 (а.с.57). Виконання договору підтверджується актом здачі - приймання від 14.09.2011р.

Позивачем до суду надано належним чином засвідчені копії вказаних договорів, які складено у формі єдиного письмового документу, підписано обома сторонами та скріплено печатками. Також до суду надано копії податкових накладних, актів виконаних робіт, з яких встановлено фактичне виконання та приймання виконаних робі. На підтвердження здійснення оплати за виконані роботи свідчать виписки установи банку про рух кошті на рахунках. Наявність зазначених документів та їх формальна відповідність встановленим вимогам сторонами у справі не заперечується. Судом підстав для сумнівів в достовірності наданих документів під час судового розгляду не виявлено.

Таким чином, доводи відповідача про неможливість факту реального вчинення господарських операцій з боку ТОВ «Будівництво ПАН Україна» не впливають на встановлення факту відсутності реального підтвердження виконання укладених між позивачем та ТОВ «Будівництво ПАН Україна» угод та не підтверджуються зібраним у справі доказами.

Разом з тим, матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентом при здійсненні угод дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом, при виконанні вимог ст.11 КАС України, не виявлено.

Судом встановлено, що позивачем отримано від його контрагента належним чином оформлені податкові накладні на весь обсяг робіт, які оплачено позивачем в повному обсязі грошовими коштами, в тому числі з урахуванням суми податку на додану вартість.

Факт належної оплати за виконані роботи сторонами у справі не заперечується.

При цьому покупець - платник податку на додану вартість не несе відповідальності за податкові зобов'язання продавця, а наявність порушень ведення бухгалтерського обліку, вимог податкового обліку або інші порушення умов ведення господарської діяльності контрагента не може бути підставою для позбавлення права добросовісного платника податку на додану вартість на віднесення сплачених ним у ціні наданих послуг відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту за умови, що він виконав усі передбачені законом умови щодо цього.

Крім того, суд враховує, що згідно постанови Харківського окружного адміністративного суду від 12.03.2012р., що залишена без змін згідно ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2012р., визнано неправомірними дії ДПІ у Московському районі м. Харкова щодо проведення зустрічної звірки ТОВ "Будівництво Пан-Україна"(код ЄДРПОУ 34859292), на підставі якої складено акт від 15.11.2011 року № 126/18/34859292 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Будівництво Пан-Україна"(код ЄДРПОУ 34859292), з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині правомірності нарахування податкового зобов'язання та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.09.2011 року по 30.09.2011 року.

Відповідно до приписів ч.1 ст. 72 КАС України суд враховує зазначене рішення суду при вирішенні даної справи та зазначає, що наявність вказаного вище акту, складеного ДПІ у Московському районі м. Харкова та висновки, викладені в ньому, слугували єдиною підставою визнання нереального характеру укладених між позивачем та ТОВ «Будівництво ПАН Україна» угод.

Згідно приписів п.п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.п. 198.3. зазначеної статті податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При цьому, відповідно до п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

З аналізу положень Податкового кодексу України судом встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту витрати зі сплати податку за відсутності податкової накладної, або за наявності податкової накладної, оформленої з порушенням положень ст. 201 Кодексу.

Згідно ст. 201 Податкового кодексу України підставою для відповідальності платника податку є не підтвердження сум податку, включеного до податкового кредиту, на момент перевірки платника податку. Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку чинне законодавство не передбачає.

Таким чином, судом встановлено, що позивачем податковий кредит в даній справі сформований на підставі сплачених сум ПДВ від господарських операцій, які підтверджені документально та є належним чином виконані, та в подальшому правомірно відповідні суми заявлені до бюджетного відшкодування.

Відповідно до приписів ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даній справі відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, суду не надано доказів законності та обґрунтованості оскаржуваних рішень, у той час як позивачем подано переконливі докази в обґрунтування своєї позиції, з аналізу яких судом зроблено вичерпні висновки.

В зв'язку з наведеним суд відзначає, що будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до п. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень на може ґрунтуватися на припущеннях.

Так, перевіривши оскаржувані в даній справі рішення відповідача з урахуванням наведеної норми, суд дійшов висновку, що відповідачем при їх прийнятті, невірно застосовано норми чинного законодавства при неповному та неправильному встановленні всіх дійсних обставин справи, в зв'язку з чим вони підлягають скасуванню.

Згідно ч. 1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 8, 11, 94, 104, 159, 160-162 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Статус Практика» до Державної податкової інспекції в Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішень, - задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Київському районі м. Харкова Харківської області № 0000032201 від 07.05.2012р.;

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Київському районі м. Харкова Харківської області № 0001052201 від 12.07.2012р.

Стягнути з державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Статус Практика» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 32,20 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України -з дня отримання копії постанови. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено та підписано 13 листопада 2012 року.

Головуючий Суддя С.В. Архіпова