Постанова № 27537598, 30.10.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

30 жовтня 2012 р. № 2-а- 10043/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого -Судді Архіпової С.В.

при секретарі - Пєнцові М.В.,

за участю: представника позивача -Старостіна О.Ю., Третецька Є.В.,

представника відповідача -Сосонний В.Т.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельне підприємство "Агронафтопродукт" до Державна податкова інспекція у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельне підприємство «Агронафтопродукт» звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовними вимогами до відповідача - Державної податкової інспекції в Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби та просив скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби № 0002312305 від 02.03.2012р.

В обґрунтування позову зазначив, що згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 1104313,0 грн. (в тому числі за основним платежем - 753177,0 грн. та за штрафними санкціями 351136,0 грн.)

Позивач з вказаним податковим повідомленням - рішенням не згоден, вважаючи його незаконним, необґрунтованим та таким, що порушує його права та законні інтереси.

В судовому засіданні представники позивача заявлені позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити, виходячи із доводів позовної заяви. Представник відповідача позов не визнав та просив в його задоволенні відмовити, вважаючи оскаржуване рішення цілком обґрунтованим та законним.

Заслухавши пояснення учасників процесу та дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та необхідність їх задовольнити, виходячи з наступного.

Так, судом встановлено, що фахівцями ДПІ в Дзержинському районі м. Харкова, правонаступником якої є позивач, 20.02.2012р. проведено документальну невиїзну перевірку позивача щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків - ТОВ «Промтехноопт» (код ЄДРПОУ 37092055) за період з 01.06.2011р. по 30.06.2011р., ТОВ «Промбуд-Монтажінвест» (код ЄДРПОУ 36987611) за період з 01.07.2001р. по 31.07.2011р. та ТОВ «Експортком» (код ЄДРПОУ 37766274).

За наслідками перевірки складено акт від 20.02.2012р. № 847/2305/31149289 (а.с. 7-18 том 1). Відповідно до висновків зазначеного акту перевірки встановлено порушення вимог п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого позивачем занижено суму податку на додану вартість в розмірі 753177,0 грн., в тому числі: у червні 2011 року на суму 509070,0 грн., серпні 2011 року на суму 65000 грн., жовтні 2011 року на суму 637270,0 грн. та завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного періоду (за липень 2011 року) в сумі 65000,0 грн.

На підставі розгляду зазначеного акту перевірки прийнято оскаржуване в даній справі податкове повідомлення-рішення № 0002312305 від 02.03.2012р., згідно якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 1104313,0 грн. (в тому числі за основним платежем - 753177,0 грн. та за штрафними санкціями 351136,0 грн.)

Судом встановлено, що доходячи висновку про наявність виявлених перевіркою порушень, відповідач виходив з того, що податковими органами встановлено неможливість підтвердження реального вчинення господарських операцій з боку контрагентів позивача - ТОВ «Промтехноопт», ТОВ «Експортком», ТОВ «Промбуд-Монтажінвест».

Зокрема, згідно інформації, отриманої від податкових органів за місцем реєстрації зазначених підприємств встановлено, що вони не мають достатніх та необхідних матеріально-технічних умов для здійснення господарської діяльності, відповідної кількості працівників. Таким чином, податковим органом встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної фінансово-господарської діяльності вказаних підприємств, що, на його думку, вказує на проведення ними транзитних потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту і не мають реального характеру.

В зв'язку з наведеним відповідачем встановлено нереальність господарських правочинів, вчинених позивачем з зазначеними підприємствами у перевіреному періоді, що позбавляє позивача права на включення сум, сплачених за спірними правочинами контрагентам, до складу податкового кредиту з ПДВ.

Проте суд з такими висновками відповідача не погоджується з огляду на наступне.

Судом встановлено, що для виконання зобов'язань перед замовниками в межах власної господарської діяльності позивачем укладались договори субпідряду та купівлі - продажу.

Зокрема, позивачем укладено договір купівлі-продажу №АНП-2206/6 від 17.06.2011 р. (а.с. 39-41 том 1), згідно якого ТОВ «Промтехноопт» (продавець) зобов'язувався передати у власність ТОВ «ТП «Агронафтопродукт» (покупець) товарно-матеріальні цінності згідно умов договору. Оплата за договором здійснена 30.06.2011 р. (платіжне доручення №415 на суму 305441,3 грн.), в подальшому покупцем продавцю виписано податкову накладну №848 від 30.06.2011 р. на суму 136150,5гривні; №844 від 30.06.2011 р. на суму 84124,8 грн.; №849 від 30.06.2011 р. на суму 27470 грн; №847 від 30.06.2011 р. на суму 57696 грн.

Прибуткова накладна від ТОВ «Промтехноопт» №ПР/0701/5 від 1.07.2011 року-84124,8 гривні; №ПР 0701/3 від 1.07.2011 року - 136150,5 гривні; №ПР 0701/4 від 1.07.2011 року - 27470 гривні; № ПР 0701/3 від 01.07.2011 року - 57696 гривні.

Судовим розглядом підтверджено, що розрахунки сторонами в зв'язку з укладеним договором проведено повністю.

Крім того, в жовтні 2011 року ТОВ «ТП «Агронафтопродукт», як генпідрядником, для виконання своїх зобов'язань перед замовниками було задіяно в якості субпідрядників ТОВ «Експортком» та ТОВ «Промбуд-Монтажінвест».

Зокрема, позивач уклав договір підряду №5/07 від 05.07.2011 р. з ТОВ «Промбуд-Монтажінвест», де позивач є замовником, а ТОВ «Промбуд-Монтажінвест» підрядником на виконання ремонтних робіт. Оплата за договором здійснена підряднику 13.07.2011р. платіжним дорученням № 438 на суму 190000 гривень.

В зв'язку з укладеним договором виписано податкову накладну №88 від 13.07.2011 р. на суму 190000 грн. Виконання робіт підтверджується актом виконаних робіт від 27.12.2011 р. на суму 390000 гривень.

06.07.2011р. ТОВ «ТП «Агронафтопродукт» укладено договір підряду №6/07 на виконання ремонтних робіт з ТОВ «Промбуд-Монтажінвест», де замовником виступив позивач, а підрядником - ТОВ «Промбуд-Монтажінвест». Оплата підряднику за договором здійснена 21.07.2011 р. платіжним дорученням № 455 на суму 200000 грн. в зв'язку з укладеним договором виписано податкову накладну №177 від 22.07.2011 р. на суму 200000 грн. Виконання робіт за договором підтверджується актом виконаних робіт від 27.12.2011 р. на суму 480800 грн.

Також позивачем укладався договір підряду №05/09 від 05.09.2011 року з ТОВ «Експортком» на виконання ремонтних робіт, де замовником є позивач, а підрядником - ТОВ «Експортком». Виконання вказаного договору підтверджується актом виконаних робіт від 25.10.2011 р. на суму 560040 грн., актом виконаних робіт від 24.10.2011 року на суму 254800 грн. В зв'язку з договором виписано податкову накладну №282 від 25.10.2011 р. на суму 560040 грн., податкову накладну №234 від 24.10.2011 р. 254800 грн., акт виконаних робіт від 26.10.2011 р. на суму 520189 грн., податкову накладну №312 від 26.10.2011 р. на суму 520189 грн.

Позивачем також укладався договір підряду №13/09 від 13.09.2011 року з ТОВ «Експортком», згідно якого ТОВ «Експортком» як підрядник зобов'язувався виконати роботи з реконструкції нежитлових будівель, а позивач, як замовник, прийняти їх та сплатити вартість.

Виконання робіт за договором підтверджено актом виконаних робіт від 26.10.2011 р. на суму 430989 грн., актом виконаних робіт від 25.10.2011 р. на суму 488100 грн., актом виконаних робіт від 24.10.2011 р. на суму 500500 грн.

В зв'язку з укладеними договорами виписано податкову накладну №311 від 26.10.2011 р. на суму 430989 грн., податкову накладну №281 від 25.10.2011 р. на суму 488100 грн., податкову накладну № 233 від 24.10.2011 р. на суму 500500 грн.

15.09.2011 р. ТОВ «ТП «Агронафтопродукт» укладено договір підряду №15/09 з ТОВ «Експортком», згідно якого ТОВ «Експортком» як підрядник зобов'язувався виконати ремонтні роботи, а позивач, як замовник, прийняти їх та сплатити вартість.

Виконання робіт за договором підтверджується актом виконаних робіт від 25.10.2011 р. на суму 290100 грн., актом виконаних робіт від 24.10.2011 р. на суму 345700 грн. В зв'язку з договором виписано податкову накладну №283 від 25.10.2011 р. на суму 290100 грн., податкову накладну №231 від 24.10.2011 р. на суму 345700 грн.

19.09.2011 р. ТОВ «ТП «Агронафтопродукт» укладено договір підряду №19/09 з ТОВ «Експортком», згідно якого ТОВ «Експортком» як підрядник зобов'язувався виконати ремонтні роботи, а позивач, як замовник, прийняти їх та сплатити вартість.

Виконання робіт за договором підтверджується актом виконаних робіт від 26.10.2011 р. на суму 178300 грн., (прибуткова накладна № 313 від 26.10.2011 р. на суму - 178300 грн.), актом виконаних робіт від 24.10.2011 р. на суму 254900 грн. (прибуткова накладна №232 від 24.10.2011 р. на суму 254900 грн). Дані роботи увійшли в акт виконаних робіт з основним замовником ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» за жовтень 2011 року на суму 497244,92 гривень за договором № 17/10/11 від 17.10.2011 року. Розрахунки з ТОВ «Експортком» не проведені у зв'язку з відсутністю фінансування основного замовника - ХЦПТО ДСЗ. Станом на 01.10.2012 року заборгованість ХЦПТО ГСЗ перед ТОВ «ТП «Агронафтопродукт» складає 33420495,3 грн. Як вказав позивач, орієнтовний термін погашення заборгованості - 4 квартал 2012 року.

На момент укладення згаданих правочинів сторони мали повну дієздатність юридичних осіб. Позивачем до суду надано копії зазначених договорів, які викладено у формі єдиного письмового документу, підписано повноважними представниками сторін та скріплено печатками юридичних осіб. Наявність зазначених договорів сторонами у справі не заперечується.

В зв'язку з наведеним суд зауважує, що в даній справі доводи відповідача про відсутність реального характеру відповідних операцій суду не доведено та вони не підтверджується матеріалами справи.

Разом з тим, матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентами при здійсненні угоди взаємоузгоджених дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом, при виконанні вимог ст.11 КАС України, не виявлено.

Судом встановлено, що позивачем отримано від його контрагентів належним чином оформлені податкові накладні на всю кількість продукції (виконаних робіт), яка оплачена позивачем в повному обсязі грошовими коштами, в тому числі з урахуванням суми податку на додану вартість.

При цьому покупець - платник податку на додану вартість не несе відповідальності за податкові зобов'язання продавця, а наявність порушень ведення бухгалтерського обліку, вимог податкового обліку або інші порушення умов ведення господарської діяльності контрагента не може бути підставою для позбавлення права добросовісного платника податку на додану вартість на віднесення сплачених ним у ціні наданих послуг відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту за умови, що він виконав усі передбачені законом умови щодо цього.

Згідно приписів п.п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.п. 198.3. зазначеної статті податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При цьому, відповідно до п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

З аналізу положень Податкового кодексу України судом встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту витрати зі сплати податку за відсутності податкової накладної, або за наявності податкової накладної, оформленої з порушенням положень ст. 201 Кодексу.

Згідно ст. 201 Податкового кодексу України підставою для відповідальності платника податку є не підтвердження сум податку, включеного до податкового кредиту, на момент перевірки платника податку. Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку чинне законодавство не передбачає.

Таким чином, судом встановлено, що позивачем податковий кредит в даній справі сформований на підставі сплачених сум ПДВ від господарських операцій, які підтверджені документально та є належним чином виконані, та в подальшому правомірно відповідні суми заявлені до бюджетного відшкодування.

Згідно ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством (ч. 1 ст. 19 Конституції України).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ГК України учасниками відносин у сфері господарювання є суб'єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб'єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.

Згідно з ч. 1 ст. 6 ГК України загальними принципами господарювання в Україні є свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом; обмеження державного регулювання економічних процесів у зв'язку з необхідністю забезпечення соціальної спрямованості економіки, добросовісної конкуренції у підприємництві, екологічного захисту населення, захисту прав споживачів та безпеки суспільства і держави; заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.

В зв'язку з наведеним суд відзначає, що будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до п. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень на може ґрунтуватися на припущеннях.

Так, перевіривши оскаржуване в даній справі рішення відповідача з урахуванням наведеної норми, суд дійшов висновку, що відповідачем при його прийнятті, невірно застосовано норми чинного законодавства при неповному та неправильному встановленні всіх дійсних обставин справи, в зв'язку з чим воно підлягає скасуванню.

Згідно ч. 1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного та керуючись ст., ст. 160,161,162,163 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельне підприємство «Агронафтопродукт» до Державної податкової інспекції в Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,- задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби № 0002312305 від 02.03.2012р.

Стягнути з державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельне підприємство «Агронафтопродукт» (код 311149289) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2146,0 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України -з дня отримання копії постанови. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено та підписано 02 листопада 2012 року.

Головуючий Суддя С.В. Архіпова