Ухвала суду № 27537560, 06.11.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 листопада 2012 року м. Київ К-12276/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області

на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2008 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2010 року

у справі № 2а-56/08

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Коростенський завод залізобетонних шпал»

до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Коростенський завод залізобетонних шпал»(позивач) звернулось до суду з позовом до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області (відповідач), в якому просило скасувати податкове рішення-повідомлення № 0000372301/2 від 27 липня 2007 року, а також покласти витрати із сплати судового збору та витрати на правову допомогу на відповідача.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2008 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2010 року, позов задоволено частково. Визнано недійсним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000372301/2 від 27 липня 2007 року. Стягнуто на користь ВАТ «Коростенський завод залізобетонних шпал»51,00 грн. сплаченого судового збору та 638,00 грн. витрат на правову допомогу. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, Коростенська ОДПІ Житомирської області, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2008 року, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2010 року та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

В запереченні на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а постановлені у справі судові рішення -без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем проведено планову виїзну документальну перевірку ВАТ «Коростенський завод залізобетонних шпал»з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01 жовтня 2005 року по 31 грудня 2006 року, за результатами якої складено акт № 21/23-01/00282406 від 06 квітня 2007 року.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000372301/0 від 19 квітня 2007 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 152 311,00 грн. (101 630,00 грн. -основний платіж, 50 681,00 грн. -штрафні (фінансові) санкції).

За результатами адміністративного оскарження призначено проведення повторної перевірки, у зв'язку з чим відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку дотримання вимог податкового законодавства з питань, викладених в скарзі, ВАТ «Коростенський завод залізобетонних шпал»за період з 01 жовтня 2005 року по 31 грудня 2006 року, за результатами якої складено акт № 53/23-01/00282406 від 26 липня 2007 року.

За наслідками проведеної перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000372301/2 від 27 липня 2007 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 3 347,00 грн. (0,00 грн. -основний платіж, 3 347,00 грн. -штрафні (фінансові) санкції).

Перевіркою встановлено порушення позивачем підпункту 5.6.1 пункту 5.6, підпункту 5.7.1 пункту 5.7, пункту 5.9 статті 5, підпункту 8.3.1 пункту 8.3, підпункту 8.7.1 пункту 8.7 статті 8 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі -Закон № 334/94-ВР) у зв'язку з неправомірним віднесенням до складу валових витрат вартості металовиробів, які прийнявши участь у виробництві, сформували зворотні відходи.

Задовольняючи позов частково, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Пунктом 1.32 статті 1 Закону № 334/94-ВР визначено, що господарська діяльність -це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону № 334/94-ВР валовими витратами виробництва та обігу є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Отже, використанням придбаних товарів у господарській діяльності як обов'язкової умови для віднесення їх вартості до валових витрат є їх залучення до виробничого процесу, тобто використання таких товарів у виробництві продукції.

При цьому, згідно з пунктом 1.6 статті 1 Закону № 334/94-ВР товарами є матеріальні та нематеріальні активи, а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення.

Пунктом 5.9 статті 5 Закону № 334/94-ВР передбачено, що платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

Таким чином, для використання в подальшій господарській діяльності зворотні матеріали повинні бути оприбутковані та брати участь в обліку приросту (убутку) балансової вартості у відповідності до вимог пункту 5.9 статті 5 Закону № 334/94-ВР.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій повно та всебічно, оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права дійшли вірного висновку, що доводи відповідача щодо необхідності зменшення валових витрат ВАТ «Коростенський завод залізобетонних шпал»на суму сформованих відходів є необґрунтованими.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до зміни чи скасування постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2008 року та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2010 року.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області відхилити, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2008 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Голубєва Г.К.

Карась О.В.