Постанова № 27537536, 22.10.2012, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" жовтня 2012 р. 11 год.23 хв.Справа № 2-а-3027/12/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Хом'якової В.В.,

при секретарі: Лошкарьова Л.А., за участю представників позивача Алексеєвої Н.С., Ткаченка А.О., представника відповідача Познякової О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроресурс" до Державної податкової інспекції у м. Новій Каховці Херсонської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення, визнання протиправними дій,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпроресурс" (позивач, ТОВ "Дніпроресурс") звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Новій Каховці Херсонської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій ДПІ щодо визнання в акті від 30.03.12 № 71/220-24112229 перевірки недійсними правочинів, вчинених ТОВ "Дніпроресурс" з постачальником ПП "Еліт" та контрагентами-покупцями у серпні 2011 року, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 12.04.2012 року № 0005202301, якими було збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на 11 291 грн. та застосована штрафна санкція в сумі 2 823 грн. Позивач наголошує на тому, що перевірка взаємовідносин його з контрагентом не проводилась, фінансово-бухгалтерська документація не перевірялась, облік та подальше використання придбаного товару перевіряючих не цікавило. Перевірка проведена упереджено, не об'єктивно та без наміру дослідити реальність придбання товару та його подальшого використання. Позивач вказує на те, що угода позивача з ПП "Еліт" не визнана судом недійсною, підтверджується належним чином складеними видатковими накладними, податковими накладними, платіжними документами. Податкові накладні, видані ПП "Еліт" як зареєстрованим платником податку на додану вартість, оформлені належним чином та відповідають вимогам податкового кодексу. Відповідачем не наведено жодного факту, який підтверджує нікчемність укладеного між позивачем та ПП "Еліт" договору купівлі-продажу. Окремо зазначає, що дії ДПІ у м. Херсоні щодо проведення зустрічної звірки ПП "Еліт", за результатами якої складений акт від 22.12.2011р. № 94/15-2/24953992 "Про неможливість підтвердження факту реального здійснення господарських операцій суб'єкта господарювання ПП "Еліт" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків у серпні 2011 року" визнані протиправними в судовому порядку.

Представники позивача прибули в судове засідання, просять задовольнити позов.

Державна податкова інспекція у м. Новій Каховці (відповідач) заперечує проти позову, мотивуючи тим, що платником податків - ТОВ "Дніпроресурс" включено до податкового кредиту суми ПДВ згідно податкових накладних, які оформлені неналежним чином, оскільки податкові накладні містять недостовірну інформацію про господарські операції. Також відповідач посилається на те, що згідно отриманого акту від 22.12.2011 №94/15-2/369444452 неможливо підтвердити факт реального здійснення господарських відносин з платникам податків у серпні 2011 року. З цього зроблено висновок про відсутність здійснення господарських операцій з позивачем, а також про нікчемність таких господарських відносин.

Представник відповідача прибув в судове засідання, просить відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення учасників процесу, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпроресурс" є юридичною особою, платником податків, знаходиться на обліку в ДПІ у м. Новій Каховці.

У період з 19.03.2012 року по 23.03.2012 року старшим державним податковим ревізором - інспектором відділу податкового контролю юридичних осіб ДПІ у м. Нова Каховка здійснена позапланова документальна невиїзна перевірка ТОВ "Дніпроресурс" з питань підтвердження господарських відносин з платником податків постачальником ПП "Еліт" за період серпень 2011 року, за результатами перевірки складено акт № 71/220-24112229 від 30 березня 2012 року. Підставою проведення перевірки вказаний пп. 78.1.1 п.78.1 ст. 78 ст.ст.79, 82 ПКУ, на запит податкової інспекції про надання документів підприємство повідомило, що документи підприємства вилучені податковою міліцією м.Херсона.

Перевіркою досліджувались копії документів підприємства, надані ГВПМ ДПІ у м. Нова Каховка. Посадовою особою ДПІ було виявлено серед постачальників позивача платника, реальність господарських операцій якого не підтверджена, приватне підприємство "Еліт". ТОВ "Дніпроресурс" був укладений договір купівлі - продажу № 010711 від 01.07.11 з продавцем ПП "Еліт" на поставку електротехнічної продукції. Поставка відбулась у серпні 2011 року. ТОВ "Дніпроресурс" у серпні 2011 року включено до складу податкового кредиту суму ПДВ 87462,04 грн. Позивач не був кінцевим споживачем, поставив придбані у ПП "Еліт" товари іншим покупцям. ДПІ в акті перевірки посилається на акт від 22.12.11 № 94/15-2/36944452 про неможливість підтвердження факту реального здійснення господарських операцій суб'єкта господарювання ПП "Еліт", з якого вбачається відсутність основних фондів, працюючих осіб, директор підприємства Старун Ю.В. не міг пояснити сутність фінансово-господарських операцій.

При здійсненні операцій поставки, на думку податкової інспекції, сторонами порушено ч.1 ст.203, 215, 228, 662, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ "Дніпроресурс" з постачальником ПП "Еліт" у серпні 2011 року, та з покупцями: ПАТ "Кремечуцький сталеливарний завод", ТОВ "Торговий дім "Гідромаш", ТОВ "Волочинськ-Агро", ТОВ "АПО "Цукровик Полтавщини", ПАТ "Полтавський вентиляторний завод", ТОВ "НВФ Техвагоимаш", ТОВ "Житомирський картонний комбінат", ПАТ "Завод "Червоний жовтень", ТОВ "Продагромаш", ТОВ "Компанія Раско", ТОВ "Промислові вентилятори", ТОВ "Торговий дім "Укрнасоссервіс", ГШ "Близнюки".

ДПІ зроблено висновок, що операції з оприбуткування, приймання-передачі товарів між сторонами не проводились. В акті зазначено про неправомірне включення до складу податкового кредиту ПДВ за серпень 11 291 грн. згідно податкової накладної ПП "Еліт" №32 від 17.08.2011р. на загальну суму 67 742,88 грн. Перевірка ДПІ дійшла до висновку про порушення позивачем п. 200.1, п.200.2 статті 200, п. 198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України, завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ за серпень 2011 року на 11291 грн.

До таких висновків податкова інспекція дійшла на підставі розгляду висновків акту від 22.12.11 №94/15-2/36944452 про неможливість підтвердження факту реального здійснення господарських операцій суб'єкта господарювання ІІП "Еліт" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків у серпні 2011 року, яким документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин у серпні 2011 року із покупцями, у т.ч. з ТОВ "Дніпроресурс". Відомості даного акту свідчать, що ПП "Еліт" має стан "10" - запит на встановлення місцезнаходження, основні фонди - відсутні. Відповідно до довідки по формі 1 ДФ працюючі на підприємстві у 4 кварталі 2010 року - відсутні. В ході відпрацювання ГВПМ ДПІ у м. Херсоні надано висновок від 15.12.11 №3786/26-31 по ПП "Еліт", в якому надані пояснення гр. ОСОБА_5, яка була бухгалтером ПП "Еліт" в серпні 2011р., про те, що директор ПП "Еліт" Старун Ю.В. надав їй первинні бухгалтерські/податкові документи, що стосуються господарських операцій, але фактично товару вона не бачила.

За розглядом висновків акту № 71/220-24112229 від 30 березня 2012 року про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Дніпроресурс" з питань підтвердження господарських відносин з платником податків постачальником ПП "Еліт" за період з 01.08.2011 по 31.08.2011 року ДПІ прийнято податкове повідомлення - рішення від 12.04.2012 № 0005202301, яким визначене податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 11 291 грн., та застосована фінансова санкція у розмірі 2 823 грн. Визнання протиправними дій ДПІ у м. Н.Каховці щодо визнання недійсними правочинів між позивачем та ПП "Еліт", та визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення є предметом судового розгляду.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси (ч.1 ст.6 КАС). Відповідно до п.1 ч.2 ст.17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Отже, в рамках даної адміністративної справи необхідно з'ясувати, чи відповідають оскаржені дії відповідача приписам законодавства та чи впливають ці дії на права та інтереси позивача.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Порядок визначення суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України, визначався на момент вчинення правочинів виключно Податковим кодексом України. Статтею 200 ПКУ передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Правила формування податкового кредиту визначені ст. 198 ПКУ, відповідно до якої право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій придбання або виготовлення товарів та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Пунктом 198.6 ст. 198 ПКУ встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. Пункт 201.1 ст. 201 ПКУ передбачає, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Факт порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту. Порушенням порядку заповнення податкової накладної вважатиметься перш за все відсутність у податковій накладній хоча б одного показника, який є обов'язковим реквізитом податкової накладної відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, а також невідповідність показників, зазначених у податковій накладній, умовам поставки.

Проведеною документальною позаплановою невиїзною перевіркою ТОВ "Дніпроресурс" було досліджено первинні бухгалтерські документи на придбання товарів у ПП "Еліт" та подальшого продажу іншим споживачам, претензій до складання даних документів у відповідача немає, в бухгалтерському та податковому обліку контрагентів позивача всі операції відображені. Крім того, факт поставки у розумінні пп. 14.1.191 ПКУ № 2755-VI від 01.12.2010 року, як передача права власності на розпорядження товарами підтверджено належним чином оформленими видатковими документами. Податкові зобов'язання підтверджені належним чином оформленими податковими накладними, виданими ПП "Еліт".

Таким чином, позивачем виконані всі законодавчі вимоги щодо документального оформлення господарської операції.

При перевірці позивача був використаний акт від 22.12.11 № 94/15-2/36944452 про неможливість підтвердження факту реального здійснення господарських операцій суб'єкта господарювання ПП "Еліт" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків у серпні 2011 року, яким документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин у серпні 2011 року із покупцями, у т.ч. з ТОВ "Дніпроресурс". Висновки даного акту були оскаржені ПП "Еліт" в судовому порядку та визнані судом неправомірними. Згідно ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2102 залишено в силі постанову Херсонського окружного адміністративного суду по справі №2а-900/12/2170, якою був задоволений позов ПП "Еліт". Таким чином, акт перевірки ПП "Еліт" від 22.12.2011 № 94/15-2/24953992, який покладено в основу висновків відповідача стосовно господарських операцій між позивачем та ПП "Еліт", визнано недійсним - складеним внаслідок протиправних дій.

Та обставина, що 26.03.12 до ЄДРПОУ була внесена інформація про відсутність ПП "Еліт" за юридичною адресою не спростовує факту здійснення господарських відносин у серпні 2011 року.

Суд не погоджується з твердженнями ДПІ про нікчемність правочинів між позивачем та його постачальником виходячи з наступного. Частинами 1 та 5 ст. 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Стаття 204 ЦК України закріплює принцип презумпції правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Згідно з ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемними правочини). У цьому разі визнання такою правочину недійсним судом не вимагається. Статтею 228 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, зниження, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави. Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Таким чином до правочинів, які посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, відносяться правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу, землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (ст. 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режими вилучення з обігу або обмеження в обігу об'єктів цивільного права, тощо Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за ст. 228 ЦК України має враховуватися вина яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Належне встановлення умислу можливе лише в межах кримінального процесу. Доказом вини може бути вирок суду постановлений у кримінальній справі або інше судове рішення, яке підтверджує вину особи. Разом з тим акт перевірки не тільки не містить посилань на вищезазначені обставини, а й не доводить умислу посадових осіб позивача на порушення публічного порядку, не пояснює, в чому саме таке порушення полягає. Суду не надано доказів порушення кримінальної справи за фактом вчиненої угоди. Контрагент позивача на момент вчинення операцій з купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей був зареєстрований в установленому порядку як платник податку на додану вартість.

Статтею 207 ГК України встановлено, що господарське зобов'язання, що відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Аналізуючи наведені норми, суд дійшов висновку, що відповідно до презумпції правомірності правочину всі укладені підприємством правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі позовної заяви зацікавленої особи після повного та всебічного судового розгляду. Про недійсність правочинів ухвалюється судове рішення. Отже, відповідач, зробивши висновок у акті перевірки про нікчемність правочинів, міг керуватися лише припущеннями щодо фіктивності (нікчемності) укладених договорів, його позиція про те, що ці правочини очевидно суперечать інтересам держави, не підкріплена належними доказами чи відповідними судовими рішеннями. Відобразивши в акті перевірки певні фактичні дані, не можна довести нікчемність правочину. Відповідачеві не надано право визначати дійсність договорів в залежності від наявності у сторін договору основних фондів, приміщень, чисельності персоналу, наявності транспорту. ДПІ не наведено жодного нормативного акту, який би обґрунтовував таку позицію контролюючого органу. Положеннями законодавства, яке регламентує права органів державної податкової служби, вбачається, що податковим органам, відповідно до покладених на них функцій та повноважень, не надано прав щодо встановлення висновків в актах перевірки про нікчемність, або недійсність правочинів, укладених суб'єктами господарювання. Тому правочини між позивачем та його постачальниками є оспорюваними, тобто, є правомірними, поки їх недійсність не буде встановлена судом.

Доводи податкової інспекції щодо неправомірного включення до складу податкового кредиту ПДВ за серпень 2011 року суми ПДВ 11291 грн. за податковою накладною № 32 від 17.08.11 (придбання підшипників) не підтверджені доказами, тому судом до уваги не приймаються. В акті перевірки не зазначено підстав для неприйняття даної податкової накладної в якості підтвердження податкового кредиту. Посилання представника ДПІ в судовому засіданні на використання придбаних товарів не у господарській діяльності є припущенням, а не достовірно встановленим фактом, та спростовуються наданими позивачем документами на списання підшипників у виробництво електродвигунів.

Суд розглянув надані ДПІ письмові пояснення Ткаченко А.О. (директора ТОВ "Дніпроресурс"), який підтвердив відносини з ПП "Еліт", був знайомий з керівником та бухгалтером даного підприємства, був за юридичною адресою останнього.

Пояснення ОСОБА_4, який працював директором ПП "Еліт" та пояснення ОСОБА_6 (головного бухгалтера ПП "Еліт"), також свідчать про здійснення ПП "Еліт" господарської діяльності і не підтверджують висновків перевірки. Крім того, законодавством не передбачена можливість використання під час проведення перевірок платників податків та складання акта перевірки матеріалів досудового слідства або дізнання. Це співвідноситься, зокрема, і з положеннями КАСУ та й взагалі з доктриною процесуального права України, відповідно до яких заздалегідь є встановленим і не потребує доведення та доказування вирок суду в кримінальній справі, який набрав законної сили. Тобто преюдиціальний характер має лише вирок суду, який набрав законної сили, а не матеріали досудового слідства, зокрема, протоколи допиту або письмові пояснення. Факт порушення кримінальної справи має наслідком та зумовлює законне проведення уповноваженими органами дізнання та досудового слідства певних слідчих дій з метою підтвердження або спростування факту вчинення певного злочину конкретною особою, але не може безперечно свідчити про винуватість такої особи, що підтверджується і закріпленим ст. 62 Конституції України принципом невинуватості особи у вчиненні злочину. Ці пояснення взагалі не є первинними документами в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, тому не повинні використовуватись при проведені перевірки.

Відповідно до положень ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Надані суду докази не дають підстав для висновку, що вчинені позивачем господарські операції придбання та продажу товарів є сумнівними, не відповідають дійсному економічному змісту, і вчинені з метою одержання доходу саме за рахунок податкової вигоди за відсутності наміру здійснювати реальну підприємницьку діяльність. Отже, відповідач, зробивши висновок у акті перевірки про нереальність правочинів, міг керуватися лише припущеннями, його позиція не підкріплені належними доказами чи відповідними судовими рішеннями. Відповідачеві не надано право визначати реальність господарських операцій в залежності від наявності основних фондів або трудових ресурсів. Наведені в акті перевірки позивача обставини діяльності його постачальника не можуть бути причинами для зменшення податкового кредиту позивачу.

На думку суду, податковий орган при визначені права платника податку на формування податкового кредиту зобов'язаний керуватись лише тими обставинами, які мали місце та мали бути відомими платникові під час здійснення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг). Діючим законодавством України не передбачений обов'язок покупця товарів (робіт, послуг) слідкувати за діяльністю свого постачальника та про стан його оподаткування. Обов'язок стосовно контролю за оподаткуванням суб'єктів господарювання покладений на податкові органи, а не на покупця товарів (робіт послуг). На думку суду, придбавач товарів (робіт, послуг) провадячи господарську діяльність вправі сподіватись на легітимність господарської діяльності продавця товарів та належне виконання податкових обов'язків цим суб'єктом підприємницької діяльності у зв'язку з належною організацією роботи з боку податкового органу.

З урахуванням встановлених фактичних обставин справи, суд приходить до висновку, що господарські операції, вчинені позивачем, не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, не допущено порушень вимог діючого законодавства під час формування податкового кредиту по операціям з ПП "Еліт", у зв'язку з чим заявлені позивачем позовні вимоги про визнання протиправними дій ДПІ у м. Новій Каховці щодо визнання недійсними правочинів, вчинених позивачем з постачальниками та покупцями у серпні 2011 року та про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Новій Каховці підлягають задоволенню.

Позивачу відшкодовуються витрати по сплаті судового збору з Державного бюджету. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови суду.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

постановив:

Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроресурс".

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Новій Каховці Херсонської області Державної податкової служби від 12.04.12 № 0005202301.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Новій Каховці Херсонської області Державної податкової служби по визнанню в акті перевірки від 30.03.12 № 71/220-24112229 недійсними правочинів, вчинених ТОВ "Дніпроресурс" з ПП "Еліт" та контрагентами - покупцями у серпні 2011 року.

Відшкодувати з Державного бюджету на користь ТОВ "Дніпроресурс" (вул.Індустріальна, 7, м. Нова Каховка, Херсонська область, код ЄДРПОУ 24112229) витрати по сплаті судового збору в сумі 173 (сто сімдесят три) грн. 34 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 09 листопада 2012 р.

Суддя Хом'якова В.В.

кат. 8.2.1