Постанова № 27537040, 15.11.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 листопада 2012 року Справа № 2а/1270/8474/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Яковлева Д.О.,

при секретарі: Фенічевій О.М.,

в присутності сторін: від позивача - не з'явився;

від відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Луганську справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби до Публічного акціонерного товариства «Механізатор» про стягнення податкового боргу з орендної плати за землю в сумі 9603,62 грн., -

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби до Відкритого акціонерного товариства «Механізатор» про стягнення податкового боргу з орендної плати за землю в сумі 9603,62 грн.

В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що Відкрите акціонерне товариство «Механізатор» зареєстровано Виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради 18.01.1994 та зареєстроване в ДПІ у м. Сєвєродонецьку Луганської області, як платник податків. Відповідач має борг в сумі 9 603,62 грн. та складається з:

- орендної плати за землю по декларації від 01.02.2012 № 9002863728 в сумі 8 212,06 грн.;

- податкове повідомлення-рішення за несвоєчасну сплату орендної плати від 25.11.2011 № 0001811502 з повідомленням про податковий борг у сумі 1 391,56 грн.

З метою погашення податкового боргу позивачем було виставлено та вручено ВАТ «Механізатор» податкову вимогу від 31.01.2011 № 28, яка була отримана головним бухгалтером відповідача.

У Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 07.02.2011 внесено запис про реєстрацію податкової застави ВАТ «Механізатор» під № 10799582 з терміном дії податкової застави до 07.02.2016.

Незважаючи на вжиті заходи, податковий борг відповідача залишається несплаченим.

У зв'язку з чим позивач просить стягнути з ПАТ «Механізатор» кошти за податковим боргом з орендної плати за земельні ділянки у загальному розмірі 9 603,62 грн., з рахунків у банках обслуговуючих боржника.

Позивач в судове засідання не прибув, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, на адресу суду надав клопотання в якому просив провести розгляд справи без участі представника позивача.

Відповідач у судове засідання не прибув, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив. Відповідач правом надання заперечень проти позову у встановлений судом строк та доказів на підтвердження своїх доводів не скористався, заяви про визнання позовних вимог або про розгляд справи за його відсутності суду не надавав.

Відповідно до частини 6 статті 71 КАС України суд вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 КАС України суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Справи за участю Державних податкових інспекцій є адміністративними, оскільки відповідають вимогам статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України стосовно визначення адміністративної справи.

Статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до юрисдикції адміністративних судів відносяться спори за зверненнями суб'єкта владних повноважень у випадах, встановлених Конституцією та законами України.

Окрім того, такі справи не підпадають під перелік публічно-правових справ, визначених частиною третьою статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, на які не поширюється компетенція адміністративних судів.

Згідно зі ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

У відповідності зі ст. 14 Податкового кодексу України:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.265 пункту 14.1);

- пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1);

- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Відкрите акціонерне товариство «Механізатор» зареєстровано Виконавчим комітетом Северодонецької міської ради Луганської області 18.01.1994 за № 69 (а.с.16) та перебуває на обліку в органах державної податкової служби як платник податків з 14.04.1994 за № 970 що підтверджується довідкою ДПІ у м. Сєвєродоцьку Луганської області про взяття на облік платника податків від 23.08.2011 № 239 (а.с.15).

В ході судового розгляду судом встановлено, що на виконання вимог Закону України від 17 вересня 2008 року № 514-VІ «Про акціонерні товариства» найменування позивача змінено і на сьогодні Відкрите акціонерне товариство «Механізатор» перейменоване у Публічне акціонерне товариство «Механізатор», про що свідчать запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 12.08.2011 за № 1 383 105 0013 0001007 (а.с.6-9).

Публічне акціонерне товариство «Механізатор» у зв'язку з несвоєчасною сплатою податкового зобов'язання має заборгованість перед бюджетом з орендної плати за землю, яка складає 9 603,62 грн., що підтверджується розрахунком ціни позову (а.с.4).

Пунктом 20.1.28 ст. 20 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011 року, визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Таким чином, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.

Відповідно до п. 20.1.18 ст. 20 Податкового кодексу України державна податкова інспекція має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктом 16.1.4 статті 16 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Розділом ХІІІ Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та платою за землю.

Статтею 269 Податкового кодексу України передбачено, що платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Відповідно до статті 285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік, який починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим за 12 місяців).

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Відповідно до п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Платником податку - Публічним акціонерним товариством «Механізатор» до податкового органу було подано податкову декларацію з плати за землю від 16.01.2012 вхідний № 9002863728, де самостійно було визначено суму податкового зобов'язання на 2012 рік (а.с.11-12).

У зв'язку з несплатою ПАТ «Механізатор» у встановлений законодавством строк самостійно визначеного податкового зобов'язання згідно з податковою декларацією, за відповідачем утворився податковий борг, який складає 8 212,06 грн., що підтверджується розрахунком ціни позову та обліковою карткою відповідача (а.с.4,19).

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання в установлені строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На виконання вищезазначених положень Податкового кодексу України Державною податковою інспекцією у м. Сєвєродонецьку Луганської області відповідачу була сформована та вручена податкова вимога форми «Ю» від 31 січня 2011 року № 28, що підтверджується підписом уповноваженої особи товариства на корінці податкової вимоги (а.с.22).

Даних про оскарження відповідачем податкової вимоги судом не встановлено, а тому вона є узгодженою та чинною на час розгляду справи.

Згідно із п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

У зв'язку з несплатою грошового зобов'язання протягом строків, визначених Податковим Кодексом податковим органом було прийняте податкове повідомлення-рішення від 25.11.2011 № 0001811502/0 (а.с.12), яким ПАТ «Механізатор» на підставі ст. 126 Податкового кодексу притягнуто до відповідальності у вигляді штрафу у сумі 1 391,56 грн. (10% грошового зобов'язання, погашеного з затримкою), яке відповідач отримав 25.11.2011, про що свідчить підпис головного бухгалтера товариства на корінці податкового повідомлення-рішення (а.с.10).

Відповідно до п. 87.2 ст. 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно з п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності -шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п.95.2 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Таким чином, законодавець встановив, що саме органи податкової служби здійснюють за платника податку погашення податкового боргу шляхом стягнення грошових коштів з рахунків банку, які обслуговують платника.

Внаслідок того, що Публічним акціонерним товариством «Механізатор» станом на дату розгляду справи податковий борг з орендної плати за землю у загальному розмірі 9 603,62 грн. не сплатило, вимоги податкового органу про стягнення коштів за податковим боргом в сумі 9 603,62 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих боржника визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 15 листопада 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 20 листопада 2012 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби до Публічного акціонерного товариства «Механізатор» про стягнення податкового боргу з орендної плати за землю в сумі 9603,62 грн. задовольнити.

Стягнути кошти Публічного акціонерного товариства «Механізатор» (код ЄДРПОУ 01240769) за податковим боргом з орендної плати за земельні ділянки у загальному розмірі 9 603,62 грн. (дев'ять тисяч шістсот три гривні 62 копійки) з рахунків у банках, обслуговуючих боржника на користь Держави р/р 33218812700080, код платежу 13050200, банк: ГУ ДКСУ в Луганській області, МФО 804013, код 37944909, отримувач УД КСУ м. Сєвєродонецьку.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанову складено та підписано у повному обсязі 20 листопада 2012 року.

СуддяД.О. Яковлев