Постанова № 27536804, 14.11.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 листопада 2012 року Справа № 2а/1270/8260/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Судді: Каюди А.М.,

при секретарі: Опейкіній Є.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Імпекс" до Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Укр-Імпекс ", звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Луганська в якому просив:

- визнати протиправними дії ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська щодо проведення перевірки ТОВ "Укр-Імпекс",

- визнати протиправними дії ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська щодо складання акту перевірки №1178/23/35555115 від 09.08.2010 та висновків про допущені порушення законодавства.

На обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що на підставі наказу по ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська від 28.07.2010 №383, виданого за постановою ст. слідчого з ВВС СВ ПМ ДПА в Луганській області від 23.06.2010р. «Про призначення невиїзної документальної перевірки», була проведена документальна перевірка ТОВ "Укр-Імпекс" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток за період з 01.07.2009 по 31.03.2010 і податку на додану вартість за період з 01.07.2009 по 30.06.2010, згідно вилучених документів протоколом обшуку. За результатами перевірки було складено акт № 1178/23/35555115 від 09.08.2010р. з наступними висновками:

1) Заниження податку на прибуток на 1250420 грн. за період з 01.07.2009 по 31.03.2010;

2) Завищення податкового кредиту на 1000336 грн. за період з 01.07.2009 по 30.06.2010.

Позивач не погоджується з даними висновками податкового органу, вважає, що перевірка була проведена відповідачем упереджено, з порушенням чинного законодавства відповідач не мав права здійснювати висновки про нікчемність правочинів укладених позивачем з його контрагентами. Позивач вважає, що ним було правомірно сформовано податковий кредит та віднесено суми до складу валових витрат по операціям з ТОВ "Компанія "Рейтинг".

Відповідач у судове засідання не прибув, про час та місце його проведення повідомлявся належним чином.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі наказу №383 від 28.07.2010 відповідачем було проведено невиїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток з період з 01.07.2009 по 31.03.2010 та податку на додану вартість за період з 01.07.2009 по 30.06.2010 (а.с. 26-41).

В акті перевірки податковий орган, посилаючись на пояснення директора контрагента ТОВ "Компанія "Рейтинг" Корягіна С.В., щодо реєстрації підприємства за грошову винагороду без мети здійснення підприємницької діяльності, дійшов висновку про заниження позивачем податку на прибуток в сумі 1250420 грн., та завищення податкового кредиту в сумі 1000336 грн.

Як вбачається зі змісту постанов Луганського окружного адміністративного суду від 07.11.2011 та ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 16.12.2011 у справі №2а-6415/10/1270 за наслідками проведеної перевірки відповідачем було прийнято податкові повідомлення-рішення про збільшення позивачу суми грошових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість. Ці податкові повідомлення-рішення були скасовані в судовому порядку, рішення суду набрало законної сили.

В межах даної справи позивач просить суд визнати протиправними дії щодо проведення перевірки та викладення висновків в акті перевірки, втім суд вважає, що ці вимоги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до статті 3 КАС України позивач, це особа на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов.

Дії відповідача з проведення перевірки є способом реалізації наданої суб'єкту владних повноважень компетенції. Здійснення дії являє собою процес реалізації наданих законом функцій суб'єкту владних повноважень. Самі по собі дії не тягнуть за собою будь-яких правових наслідків для особи.

Акт перевірки сам по собі не створює прав та обов'язків для позивача, наслідки для нього мають лише податкові повідомлення-рішення, які прийняті на підставі акту перевірки.

В акті перевірки податківці лише фіксують певні обставини фінансового-господарської діяльності підприємства, їх відображення у бухгалтерському та податковому обліку та надають оцінку правомірності формування основних показників податкового кредиту та валових витрат по взаємовідносинам з певними контрагентами. Само по собі складання акту не впливає на права позивача. Правові наслідки для позивача несе акт індивідуальної дії - податкове повідомлення-рішення. Тобто, рішенням податкового органу, з яким закон пов'язує виникнення у платника податків податкових зобов'язань, є податкове повідомлення-рішення.

Суд вважає необґрунтованими вимоги позивача про визнання протиправними дій податкового органу з проведення перевірки та викладення в акті перевірки висновків про певні порушення законодавства з боку позивача, оскільки ці висновки не мають самостійного значення та їх вплив на права позивача може здійснюватися лише опосередковано через прийняття відповідного податкового повідомлення-рішення. Що ж стосується останніх, то у справі №2а-6415/10/1270 було надано оцінку прийнятим податковим органом рішенням, визнано їх протиправними та скасовано.

Виходячи із завдань Кодексу адміністративного судочинства України, як то захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, судовий захист права може бути здійснений лише за умови наявності порушення для фізичної чи юридичної особи прав (чи інтересів).

Отже, на думку суду, права позивача вже відновлені прийнятим у межах справа №2а-6415/10/1270 судовим рішенням та не потребують додаткового захисту шляхом визнання протиправними дій податкового органу по проведенню перевірки, оскільки ці дії, як і сам акт перевірки, не мають самостійного значення, значення має лише прийняті на підставі перевірки податкові повідомлення-рішення, оцінка яким в судовому порядку вже надана.

З огляду на вищевикладене, суд зазначає, що вимоги позивача про визнання протиправними дій щодо проведення перевірки та викладення певних висновків в акті перевірки не підлягають задоволенню через відсутність порушення прав позивача.

За таких обставин у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Відповідно до статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Оскільки відповідачем зазначені витрати не здійснювалися, вони не підлягають стягненню з позивача.

Керуючись ст. ст. 17, 18, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Імпекс" до Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій відмовити повністю

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Постанову у повному обсязі складено та підписано 19.11.2012.

Суддя А.М. Каюда