Постанова № 27536752, 12.11.2012, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" листопада 2012 р. Справа № 2а-3250/12/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Суддя Остап'юк С.В.,

за участі секретаря Озара О.Я.,

представника відповідача: Юрківа В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області Державної податкової служби до Відкритого акціонерного товариства "Калуський молокозавод" про стягнення податкового в розмірі 17079 гривень, -

ВСТАНОВИВ:

19.10.2012 року Калуська об'єднана державна податкова інспекція Івано-Франківської області Державної податкової служби (далі - позивач) звернулася з адміністративним позовом до Відкритого акціонерного товариства "Калуський молокозавод" (далі -відповідач) про стягнення податкового боргу в розмірі 17079 гривень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач протиправно, в порушення податкового обов'язку встановленого підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16, статтями 36, 57 Податкового кодексу України не сплатив самостійно узгоджену суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 17079 гривень, внаслідок чого відповідачем утворено податковий борг в цій же сумі, який ним не сплачено.

Позивач в судове засідання не з'явився, його представником суду надано клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

Представник відповідач в судовому засіданні проти позову заперечив з мотивів викладених в письмовому запереченні, мотивоване тим, що до підприємства застосовано процедуру санації, а тому до даних правовідносин необхідно застосувати норми Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши докази, суд прийшов до висновку, що даний адміністративний позов підставний та підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 02.08.1994 року Калуською районною радою народних депутатів Івано-Франківської області проведено державну реєстрацію юридичної особи -Відкритого акціонерного товариства "Калуський молокозавод", (а. с. 5, 6).

Відповідач перебуває на податковому обліку в Калуській об'єднаній державній податковій інспекції Івано-Франківської області Державної податкової служби, є платником податку на додану вартість.

Суму невиконаного відповідачем грошового зобов'язання з податку на додану вартість визначено відповідачем податковими деклараціями з податку на додану вартість за грудень 2011 року, що подана позивачу 17.01.2012 року, за січень 2012 року, поданої -18.02.2012 року, за лютий 2012 року, поданої -19.03.2012 року, за березень 2012 року, поданої -18.04.2012 року, за квітень 2012 року, поданої -20.05.2012 року, за травень 2012 року, поданої -19.06.2012 року, за червень 2012 року, поданої -19.07.2012 року, за липень 2012 року, поданої -18.08.2012 року та за серпень 2012 року, поданої відповідачем органу державної податкової служби 19.09.2012 року (а. с. 11 -28).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно пунктів 6.1 статті 6 Податкового кодексу України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Статтею 9 Податкового кодексу України до загальнодержавних податків та зборів віднесено податок на додану вартість (пункт 9.1.3).

Пунктом 8.2 статті 8 Податкового кодексу України встановлено, що до загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Статтею 16 Податкового кодексу України визначені обов'язки платника податків, згідно положень якої платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3.), сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4).

Положеннями статті 36 Податкового кодексу України визначено суть податкового обов'язку, згідно положень якої податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (пункт 36.1). Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором (пункт 36.2). Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом (пункт 36.3).

У відповідності до статті 180 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платником податку на додану вартість є будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу.

Відповідно пункту 202.1 статті 202 Податкового кодексу України звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал.

Згідно пункту 203.2 статті 203 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідно підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання -сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Судом встановлено, що відповідачем не сплачено самостійно задекларовані суми податкових зобов'язань за періоди, що зазначені у вказаних податкових деклараціях з податку на додану вартість в розмірі 17079 гривень до державного бюджету в строки визначені підпунктом 203.2 статті 203 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Таким чином, грошові зобов'язання відповідача з сплати податку на додану вартість, є узгодженими з моменту подання податкових декларацій.

Як наслідок, відповідачем не сплачено узгоджене грошове зобов'язання з сплати податку на додану вартість в розмірі 17079 гривень до державного бюджету, в строки визначені вказаними нормами Податкового кодексу України.

У відповідності до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Судом встановлено, що позивачем на виконання вимог пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(чинної на момент надіслання податкових вимог) надіслано першу податкову вимогу за №1/5 від 24.10.2001 року та другу податкову вимогу за №2/175 від 29.11.2001 року (а. с. 9, 10).

Відповідно до пункту 14.1.175 статті 14 Податкового кодексу України сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання утворює податковий борг.

Таким чином, 17079 гривень податку на додану вартість утворюють податковий борг відповідача у цій же сумі, який ним не сплачено.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності -шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно підпункту 20.1.18. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно пункту 95.3 статті 95 Кодексу стягнення коштів з рахунків платника податків у банках обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 95.4. статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Згідно статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що заявлена до стягнення сума є узгодженою та являється податковим боргом відповідача перед бюджетом, який ним не сплачено та підлягає стягненню з рахунків у банках, що обслуговують відповідача та за рахунок готівки, що йому належить.

Посилання представника позивача, як на підставу для відмови в задоволенні позову, на ту обставину, що Податковий кодекс України не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", не обґрунтовують заперечення відповідача, оскільки встановлені цим Законом судові процедури застосовуються до правовідносин погашення податкового боргу, що виник до моменту відкриття провадження в господарській справі про банкрутство платника податків, а зупинення виконання грошових зобов'язань і зобов'язань з сплати податків і зборів застосовується до тих зобов'язань термін виконання яких настав до запровадження мораторію.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків у банках, що обслуговують Відкрите акціонерне товариство "Калуський молокозавод" (ідентифікаційний код 00445682) та за рахунок готівки, що йому належить в дохід державного бюджету податковий борг з сплати податку на додану вартість в розмірі 17079 (сімнадцять тисяч сімдесять дев'ять) гривень.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: Остап'юк С.В.

Постанова складена в повному обсязі 16.11.2012 року.