Постанова № 27536751, 12.11.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2012 р. Справа № 2а/0570/14456/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10-00

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Христофоров А.Б.

при секретарі Мырошниченко А.О.

за участю

представника позивача - Плугіної О.О.,

представника відповідача - Міхно М.Г., Чебурахіної М.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Малік» до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про визнання неправомірними дій по проведенню камеральної перевірки Приватного підприємства «Малік» з питань повноти обчислення та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість щодо господарських відносин з ТОВ «Ильтайм-Трейд» за період лютий 2012 року, з ТОВ «Ільтаріс-Енерго» за квітень 2012 року, визнання неправомірними дій по викладенню в акті перевірки від 14.08.2012 року № 188/15-32258909 висновків щодо нікчемності правочинів між Приватним підприємством «Малік» та ТОВ «Ильтайм-Трейд», між ПП «Малік» та ТОВ «Ільтаріс-Енерго»,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Приватне підприємство «Малік», звернулось до суду з позовною заявою до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про визнання неправомірними дій по проведенню камеральної перевірки Приватного підприємства «Малік» з питань повноти обчислення та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість щодо господарських відносин з ТОВ «Ильтайм-Трейд» за період лютий 2012 року, з ТОВ «Ільтаріс-Енерго» за квітень 2012 року, визнання неправомірними дій по викладенню в акті перевірки від 14.08.2012 року № 188/15-32258909 висновків щодо нікчемності правочинів між Приватним підприємством «Малік» та ТОВ «Ильтайм-Трейд», між ПП «Малік» та ТОВ «Ільтаріс-Енерго».

В обґрунтування своїх позовних вимог вказало, що від ДПІ у Іллічівському районі м. Маріуполя на адресу ПП «Малік» надійшли листи № 6742/10/15 від 23.05.2012 року № 9937/10/15 від 22.06.2012 року про надання документів, які стосуються взаємовідносин з ТОВ «Ильтайм-Трейд» за період лютий 2012 року, ТОВ «Ільтаріс-Енерго» за період квітень 2012 року для здійснення функцій, які визначені податковим законодавством, на підставі п.п. 20.18 п. 20.1 ст. 20, п.п. 62.1.3 п. 62.1 ст. 62, п.п. 16.1.5 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України.

ПП «Малік» на адресу відповідача було надано відповідні документи у строк встановлений зазначеними листами.

02 жовтня ПП «Малік» було отримано акт № 188/15-32258909 від 14.08.2012 року про результати камеральної перевірки з питань повноти обчислення та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість щодо господарських відносин з ТОВ «Ильтайм-Трейд» за період лютий 2012 року, з ТОВ «Ільтаріс-Енерго» за квітень 2012 року.

У вказаному акті, підставами проведення перевірки зазначено п.п. 2.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України.

Вказує, що перевірка була проведена з порушенням порядку і строку, встановлених вимогами чинного законодавства. Зміст акту перевірки, окрім посилань на порушення норм Цивільного кодексу України, не містить жодних норм Податкового кодексу України, або іншого нормативного акту податкового законодавства, які були порушені платником. Також звертає увагу суду на ті обставини, що акт перевірки у встановленому законом порядку на адресу позивача не надсилався, чим були порушені його права, щодо подання заперечень та оскарження в адміністративному порядку, адже у висновку акта перевірки не відображено кількість складених примірників та відсутня відмітка про вручення одного примірника посадовим особам суб'єкта господарювання. Камеральну перевірку проведено згідно із статтею 78 Податкового кодексу України, тоді як зазначена норма регламентує проведення виключно документальної позапланової перевірки. Відповідачем у встановлений чинним законодавством строк рішення про проведення документальної позапланової перевірки також не приймалось. Зміст та висновки акту перевірки здійснено на підставі первинних документів фінансово-господарської діяльності позивача за період, який не стосувався витребуваних документів.

Вважає неправомірними дії по викладенню в акті перевірки від 14.08.2012 року № 188/15-32258909 висновків щодо нікчемності правочинів між Приватним підприємством «Малік» та ТОВ «Ильтайм-Трейд», між ПП «Малік» та ТОВ «Ільтаріс-Енерго» оскілки вони не відповідають дійсності у зв'язку із тим, що проведеною перевіркою не здійснено аналізу реальності господарських операцій та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Вважає, що оскільки висновки акту перевірки можуть бути використані як доказ порушення вимог податкового законодавства самі по собі висновки акта перевірки мають для позивача негативні наслідки, а тому можуть бути предметом розгляду в адміністративній справі.

Просить задовольнити позовні вимоги.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити, надала пояснення аналогічні викладеним у позові.

Представники відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнали, заперечували, надали суду пояснення аналогічні викладеним у письмових запереченнях.

Згідно наданих суду письмових заперечень визначили, що висновки акту перевірки та власне сам акт не є рішенням суб'єкта владних повноважень, а отже не породжує для платника податків настання якихось юридичних наслідків і не впливає на його права, обов'язки та законні інтереси, що в свою чергу виключає можливість на їх оскарження в судовому порядку. Платником податків можуть бути оскаржені певні процесуальні дії органу ДПС при проведенні перевірки, крім дій щодо оформлення і складання акта перевірки. Також підтвердили, що за наслідками проведеної перевірки податкових повідомлень-рішень не приймалось. Просили відмовити у задоволенні позовну.

Крім того, у судовому засіданні представники відповідача додатково пояснили суду, що податковим органом була проведена саме камеральна перевірка, але у підприємства також витребувалися первинні документи господарської діяльності, що передбачено виключно для проведення документальних планових та позапланових перевірок.

Суд, заслухавши представників сторін, що з'явились, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову та заперечень проти нього, встановив наступне.

Позивач, Приватне підприємство «Малік» (Далі за текстом, - ПП «Малік»), - є юридичною особою, знаходиться на податковому обліку в Іллічівському відділенні Маріупольської ОДПІ Донецької області Державної податкової служби з 10 січня 2012 року.

Відповідач,- Маріупольська об'єднана державна податкова інспекція Донецької області Державної податкової служби (Далі за текстом, - Маріупольська ОДПІ Донецької області ДПС), є суб'єктом владних повноважень, правонаступником прав та обов'язків Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м.Маріуполя, згідно ст. 48 КАС України здатний особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки.

Судом встановлено, що ДПІ у Іллічівському районі м. Маріуполя на адресу ПП «Малік» направлено листи № 6742/10/15 від 23.05.2012 року, № 9937/10/15 від 22.06.2012.

Листом № 6742/10/15 від 23.05.2012 року, ДПІ у Іллічівському районі м. Маріуполя, посилаючись на п.п. 20.18 п. 20.1 ст. 20, п.п. 62.1.3 п. 62.1 ст. 62, п.п. 16.1.5 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, просить надати інформацію та копії документів по взаємовідносинам з ТОВ «Ільтаріс-Енерго» за період квітень 2012 року, а саме : фінансово-господарські документи, що підтверджують сплату грошових коштів за вчиненим правочином-платіжні доручення виписки банківських установ, прибуткові та видаткові касові ордери, чеки РРО та інші; фінансово-господарські документи, що підтверджують передачу товарів, виконання робіт (надання послуг) за вчиненим правочином, товарно-транспортні накладні, податкові накладні, рахунки-фактури, довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, акти приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) наявність власних виробничих потужностей, трудових складських приміщень, договори оренди складських приміщень; господарські договори, укладені платником ПДВ з контрагентом.

Крім того, у вказаному листі зазначено, що у разі ненадання платником податків контролюючому органу пояснень та оригіналів документів на обов'язків письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту тягне за собою накладення штрафу, передбаченого п.121. ст. 121 Податкового кодексу України та проведення документальної позапланової перевірки згідно п.п. 78.1.1. п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України.

Листом № 9937/10/15 від 22.06.2012 ДПІ у Іллічівському районі м. Маріуполя посилаючись на п.п. 20.18 п. 20.1 ст. 20, п.п. 62.1.3 п. 62.1 ст. 62, п.п. 16.1.5 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, просить надати інформацію та копії документів по взаємовідносинам з ТОВ «Ильтайм-Трейд» за період лютий 2012 року, а саме : фінансово-господарські документи, що підтверджують сплату грошових коштів за вчиненим правочином-платіжні доручення виписки банківських установ, прибуткові та видаткові касові ордери, чеки РРО та інші; фінансово-господарські документи, що підтверджують передачу товарів, виконання робіт (надання послуг) за вчиненим правочином, товарно-транспортні накладні, податкові накладні, рахунки-фактури, довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, акти приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) наявність власних виробничих потужностей, трудових складських приміщень, договори оренди складських приміщень; господарські договори, укладені платником ПДВ з контрагентом.

Крім того, у вказаному листі зазначено, що у разі ненадання платником податків контролюючому органу пояснень та оригіналів документів на обов'язків письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту тягне за собою накладення штрафу, передбаченого п.121. ст. 121 Податкового кодексу України та проведення документальної позапланової перевірки згідно п.п. 78.1.1. п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України.

ПП «Малік» 26.06.2012 року на адресу Іллічівського відділення Маріупольської ОДПІ Донецької області ДПС надало документи витребувані листами № 6742/10/15 від 23.05.2012 року, № 9937/10/15 від 22.06.2012.

14.08.2012 року Маріупольською об'єднаною державною податковою інспекцією Донецької області Державної податкової служби складено акт № 188/15-32258909 про результати камеральної перевірки ПП «Малік» з питань своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість щодо господарських відносин з ТОВ «Ильтайм-Трейд» за період лютий 2012 року, з ТОВ «Ільтаріс-Енерго» за квітень 2012 року (Далі за текстом,- акт перевірки).

Згідно висновків акту перевірки встановлено, що основним постачальником підприємства є ТОВ «Магвіст». У ПП «Малік» з моменту реєстрації по теперішній час матеріальна база відсутня, а саме: відсутня достатня кількість працівників, чисельність працюючих згідно звітності за формою 1 ДФ у продовж всього періоду діяльності на підприємстві працювало чотири особи, які враховуючи загальний обсяг оподатковуваних операцій, фізично не могли здійснювати такі поставки ТМЦ. У підприємства відсутні будь-які автотранспортні засоби для доставки товару та надання послуг, а також складські приміщення, які необхідні для зберігання ТМЦ, що робить фактичне виконання умов угод неможливим. ПП «Малік» здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам. Також було встановлено, що ПП «Малік» та ТОВ «Магвіст», який є основним постачальником вугілля є пов'язаними між собою, тобто керівник одного підприємства є засновником іншого. Зазначене свідчить про відсутність факту реального здійснення господарських операцій.

Господарські операції поставки товарів ПП «Малік» не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.

З вищезазначених фактів вбачається, що фінансово-господарська діяльність ПП «Малік» здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної праводієздатності ПП «Малік», фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ «Малік» та контрагентами є такими, що вчинено з метою надання податкової вигоди третім особам.

Діяльність ПП «Малік» підпадає під ознаки діяльності суб'єкта господарювання, що здійснюється для надання податкової вигоди третім особам в частині реалізованого товару, робіт послуг ТОВ «Ильтайм-Трейд» за квітень 2012 року.

Також враховуючи обставини, що свідчать про відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по укладенню угод та відсутності фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань, а значить і відсутністю наміру реального створення правових наслідків, які обумовлювалися правочинами (ст. 234 ЦК України), а також той факт, що правочини не відповідають дійсності правочинів, які передбачені частинами 1,3 та 5 ст. 203 ЦК України, та внаслідок того, що був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, згідно до ч. 1 с. 228 ЦК України вважається таким, що порушує публічний порядок.

Суд критично відноситься до заперечень відповідача з наступних підстав.

Реалізація органами ДПС контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством, відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України, здійснюється шляхом проведення перевірок платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

За результатами проведених перевірок, відповідно до п. 86.1 ст. 86 ПК України, органи ДПС складають акт або довідку такої перевірки, які виписуються посадовими особами органу ДПС та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

При цьому визначення сум платнику податків, що підлягають сплаті до бюджету, відповідно до ст. 58 ПК України, здійснюється органом ДПС шляхом надіслання (вручення) платнику податків податкового повідомлення-рішення.

Платник податків, який вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені його права, свободи або інтереси, для їх захисту, відповідно до п. 1 ст. 6 КАС України, має право звернутися до адміністративного суду.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо платник податків вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші обмеження прав чи свобод (стаття друга, пп. 1 п. 2 ст. 17 КАС України).

З наведених норм права випливає, що платник податків на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Проте ці рішення, дія або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

У свою чергу висновки акта перевірки та власне сам акт перевірки (у тому числі акт перевірки, на підставі якого у подальшому було порушено кримінальну справу) не є рішенням органу владних повноважень, а відтак не породжує для платника податків настання будь-яких юридичних наслідків та не впливає на його права, обов'язки та законні інтереси, що у свою чергу виключає можливість такого платника податків, з урахуванням ст. 17 КАС України, на їх оскарження у судовому порядку.

Згідно ст. 55 Конституції України,- кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Суд звертає увагу відповідача, що вищенаведені норми законодавства не позбавляють платника податків права на оскарження певних процесуальних дій органу ДПС при проведенні перевірки.

Як встановлено вище, та не заперечується представниками сторін, у даному випадку проводилась камеральна перевірка.

При цьому, суд звертає увагу на те, що підставою проведення перевірки податковим органом визначено 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.1. п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу (Далі за текстом,- ПКУ).

Згідно п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПКУ,- органи державної податкової служби мають право, зокрема проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно п.п. 75.1.1. п. 75.1 ст. 75 ПКУ,- камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

При цьому податковим органом серед підстав проведення перевірки зазначено також п.п. 78.1.1. п. 78.1 ст. 78 ПКУ згідно якого,- документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Проте, згідно п.79.1. ст. 79 ПКУ,- документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом. Згідно п. 79.2. п. 79 ст. 79 ПКУ- документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам органу державної податкової служби право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Згідно п.п. 75.1.2. п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України,- документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Таким чином, визначаючи підставами проведення перевірки п.п. 78.1.1. п. 78.1 ст. 78 ПКУ, а також вчиняючи дії по проведенню камеральної перевірки (вимагаючи від позивача первинні документи притаманні проведенню документальної позапланової перевірки), податковий орган вчинив неправомірні дії по проведенню камеральної перевірки.

При цьому наказ керівника органу ДПС з приводу призначення проведення документальної позапланової невиїзної перевірки не приймався, тому позивач був позбавлений можливості його оскаржити.

До того ж, податковим органом не приймалось відповідних податкових повідомлень-рішень за наслідками складеного акту перевірки.

Згідно п.п. 75.1.2. п. 75.1 ст. 75 ПКУ,- документальна перевірка проводиться, зокрема на підставі отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Отже, податковий орган, виклавши у спірному акті перевірки висновки щодо порушень з боку позивача, може у подальшому використовувати їх в своїх інтересах при проведенні перевірок інших платників податків.

Тому, суд вважає, що у даному спірному випадку, висновки акта перевірки мають вплив на права, обов'язки та інтереси позивача.

Пунктом 3 Наказу Державної податкової адміністрації України від 17 липня 2006 року № 416 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 липня 2006 р. за № 872/12746 (Далі, - Наказ № 416), установлено, що камеральні перевірки податкових декларацій (розрахунків) щодо зазначених вище загальнодержавних і місцевих податків і зборів проводяться посадовими особами органів державної податкової служби в такі строки:

протягом 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку подання податкових декларацій (розрахунків), базовий податковий (звітний) період для яких дорівнює календарному місяцю;

протягом 60 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку подання податкових декларацій (розрахунків), базовий податковий (звітний) період для яких дорівнює календарному кварталу (півріччю, року).

При цьому камеральні перевірки податкових декларацій (розрахунків) щодо земельного податку, орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності та фіксованого сільськогосподарського податку проводяться посадовими особами органів державної податкової служби протягом 60 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку подання таких декларацій (розрахунків).

У разі отримання органом державної податкової служби декларацій (розрахунків), що подані з порушенням граничного строку подання, уточнюючих декларацій (розрахунків), нових звітних декларацій (розрахунків), а також декларацій (розрахунків) за нововідведені земельні ділянки (для земельного податку), за новоукладені договори (для орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності), за нові земельні ділянки (для фіксованого сільськогосподарського податку) камеральна перевірка проводиться протягом 30 календарних днів, наступних за днем отримання такої декларації (розрахунку).

Наказом Мінфіну «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» № 1492 від 25.11.2011 року зареєстрованого в Мінюсті 20.12.2011 року № 1490/20228 (Далі, - Порядку № 1492),

Пунктом 2 Порядку № 1492 передбачено, що зареєстровані в органі державної податкової служби декларації підлягають камеральній перевірці.

Згідно п. 5 розділу ХІІ Порядку № 1492,- камеральну перевірку даних, заявлених у податковій звітності з податку на додану вартість, орган державної податкової служби проводить протягом 30 днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації.

Згідно п.1 розділу ІІ Порядку № 1492,- звітний (податковий) період визначається у порядку, встановленому статтею 202 розділу V Кодексу, і може дорівнювати одному календарному місяцю, а у випадках, визначених Кодексом, - календарному кварталу, з урахуванням таких особливостей:

а) якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця;б) якщо податкова реєстрація особи анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця, то останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.

Згідно ст. 202 ПКУ,- звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал, з урахуванням таких особливостей:

а) якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця;

б) якщо податкова реєстрація особи анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця, то останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.

Судом встановлено, що для ПП «Малік» звітним періодом (податковим) є місяць.

Враховуючи викладені норми, камеральну перевірку податковий орган мав право та був зобов'язаний провести протягом 30 днів щодо декларації за лютий 2012 року з 20 березня 2012 року по 19 квітня 2012 року, а за квітень 2012 року з 21 травня 2012 року по 20 червня 2012 року.

Разом з тим, всупереч вимогам чинного законодавства, перевірка була проведена 14 серпня 2012 року, тобто з порушенням встановленого порядку та строку.

Таким чином, суд погоджується із доводами адміністративного позову в частині наявності обставин, які мають правові наслідки у вигляді порушення прав та інтересів позивача, та приходить до висновку про протиправність дій відповідача щодо проведення камеральної перевірки.

Такого висновку суд дійшов враховуючи зокрема той факт, що діючим законодавством не встановлений інший порядок судового оскарження процесуальних дій органу ДПС при проведенні перевірки.

Що стосується позовних вимог в частині визнання неправомірними дій по викладенню в акті перевірки висновків щодо нікчемності правочинів між Приватним підприємством «Малік» та ТОВ «Ильтайм-Трейд», між ПП «Малік» та ТОВ «Ільтаріс-Енерго», суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Судом вище вже встановлена неправомірність дій податкового органу щодо витребування від позивача первинних документів у контексті проведення камеральної перевірки.

Крім того, суд звертає увагу відповідача на ту обставину, що відповідно до змісту акту перевірки податковим органом досліджувалися документи по господарським відносинам позивача із ТОВ «Ильтайм-Трейд», ТОВ «Ільтаріс-Енерго», проте в п. 3.8 Акту перевірки робить висновок про відсутність реального здійснення господарських операцій з ТОВ «Магвіст».

З акту перевірки також вбачається, що податковим органом при проведенні перевірки були використані реєстраційні документи, податкова звітність з податку на додану вартість, висновок ГВПМ Маріупольської ОДПІ Донецької області ДПС від 07.06.2012 № 2142/7/07-50 (п. 3.4 Акту) та комп'ютерні автоматизовані інформаційні системи податкового органу (п. 3.5 Акту).

Відповідно до листа ДПА України від 29.09.2010 N 20289/7/16-1617 Щодо підстав для визнання договорів нікчемними, платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в декларації з ПДВ. Дані, наведені в декларації, повинні відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника, отже, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх економічному змісту. Наявність же розбіжностей між сумами податкових зобовязань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів не є самостійною підставою для визнання правочинів нікчемними.

В акті перевірки від 14 серпня 2012 року № 188/15-32258909 не міститься будь-якого документального підтвердження стосовно фінансово-господарських взаємовідносин позивача по взаєморозрахункам з контрагенами, які мали місце в лютому та квітні 2012 року, висновки перевірки ґрунтуються лише на фактах без дослідження документів первинного бухгалтерського та податкового обліку, адже в акті перевірки податковим органом ним не надана жодна оцінка, при тому, що вони були витребувані відповідачем, і надані позивачем. Недійсність правочинів між позивачем та контрагентами не визнана в судовому порядку, у зв'язку з чим, факти, викладені в акті перевірки, не можуть бути належними доказами наявності порушень позивачем вимог ст. ст. 203, 215, 228 ЦК України відносно того, що укладені ним угоди з контрагентами ТОВ «Ильтайм-Трейд», ТОВ «Ільтаріс-Енерго» не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, та є підставою для визнання таких угод недійсними.

Таким чином взявши до уваги надані первинні документи бухгалтерського та податкового обліку при проведенні камеральної перевірки, податковий орган протиправно сформував висновки акта перевірки щодо визнання нікчемними правочинів між Приватним підприємством «Малік» та ТОВ «Ильтайм-Трейд», між ПП «Малік» та ТОВ «Ільтаріс-Енерго».

Таким чином проведеною перевіркою не здійснено аналізу реальності господарських операцій та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Наказом Державної податкової адміністрації України «Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», № 984 від 22.12.2010, зареєстрованого в Мінюсті 12.01.2011 року за № 34/18772, затверджено Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (Далі,- Порядок № 984).

У відповідності до п. 6.1.,6.2 розділу ІІ Порядку № 984,- висновок акта (довідки) документальної перевірки складається таким чином, - зазначається опис виявлених перевіркою порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, з посиланням на підпункти, пункти, статті законодавчих актів або загальний висновок щодо відсутності таких порушень.

Виявлені порушення податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, відображаються у гривнях у розрізі податків та зборів з розбивкою за роками та податковими періодами у межах періоду, що перевіряється. Виявлені порушення валютного законодавства відображаються у розрізі зовнішньоекономічних договорів (контрактів).

Згідно ст. 86 ПКУ, - 86.1. Результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом (з урахуванням його продовження).

У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

86.2. За результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

86.6. Відмова платника податків або його законних представників чи особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта перевірки або отримання його примірника не звільняє платника податків від обов'язку сплатити визначені органом державної податкової служби за результатами перевірки грошові зобов'язання.

86.7. У разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до органу державної податкової служби за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються органом державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень.

Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.

У разі якщо платник податку виявив бажання взяти участь у розгляді його заперечень до акта перевірки, орган державної податкової служби зобов'язаний повідомити такого платника податків про місце і час проведення такого розгляду. Таке повідомлення надсилається платнику податків не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від нього заперечень, але не пізніше ніж за два робочих дні до дня їх розгляду.

Участь керівника відповідного органу державної податкової служби (або уповноваженого ним представника) у розгляді заперечень платника податків до акта перевірки є обов'язковою. Такі заперечення є невід'ємною частиною акта (довідки) перевірки.

Рішення про визначення грошових зобов'язань приймається керівником органу державної податкової служби (або його заступником) з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення.

86.8. Податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до органу державної податкової служби за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

86.9. У разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

86.10. В акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов'язань платника.

Як встановлено вище, висновки акта перевірки не містять обставин про порушення податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС, відображеного у гривнях у розрізі податків та зборів з розбивкою за роками та податковими періодами у межах періоду, що перевірявся.

Податковим кодексом України в пп. 14.1.7 п. 14.1 ст. 14 визначено, що оскарження рішень контролюючих органів - це оскарження платником податку податкового повідомлення - рішення про визначення сум грошового зобов'язання платника податків або будь-якого рішення контролюючого органу в порядку і строки, які встановлені цим Кодексом за процедурами адміністративного оскарження, або в судовому порядку.

Отже, платник податку до суду може оскаржити будь-яке рішення контролюючого органу, яке порушує його права.

Оскільки проведену перевірку не було призначено у відповідності до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, а в решті решт складено акт, а не довідку, тому, податковий орган за її наслідками, мав прийняти податкове повідомлення-рішення.

Разом з тим, протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки, керівником податкового органу (його заступником) податкового повідомлення-рішення не прийнято.

Наказом Державної податкової адміністрації «Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства» № 984 від 22.12.2010 року, дата реєстрації в Мiн'юстi 12.01.2011 року № 34/18772 (Далі за текстом,- Порядок № 984)

У відповідності до п.2.3 Порядку № 984,- описова частина акта невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок складається таким чином:

2.3.1. Результати невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок групуються за окремими видами податків і зборів (обов'язкових платежів) та у розрізі податкових періодів.

2.3.2. За кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно:

висвітлити показники, які відображаються суб'єктом господарювання у податковій та іншій звітності, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку суб'єкта господарювання у розрізі періодів у грошових одиницях, передбачених звітністю;

у разі виявлення розбіжностей чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому дане порушення здійснено, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб суб'єкта господарювання щодо встановлених порушень;

зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення;

у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів. При цьому до акта перевірки додаються пояснення посадових осіб або інших працівників суб'єкта господарювання (у межах їх компетенції), що перевіряється, щодо відсутності первинних та інших документів;

у разі відмови посадових осіб суб'єкта господарювання надати перевіряючим письмові пояснення щодо встановлених порушень та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, факти відмови відобразити в акті.

2.3.3. Виявлені факти однотипних порушень та порушень, які повторюються, групуються у відомості або таблиці, що додаються до акта. Зазначені відомості або таблиці повинні містити повний перелік однотипних порушень податкового, валютного та іншого законодавства із зазначенням звітного періоду, до якого вони відносяться (назву, дату і номер документа, відповідно до якого здійснено операцію, суть операції, а також посилання на нормативно-правові акти, їх пункти і статті, положення яких порушені). Зазначені додатки повинні бути підписані перевіряючими, а також посадовими особами суб'єкта господарювання.

2.3.4. Не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання (наприклад, "приховування об'єкта оподаткування", "розкрадання", "привласнення", "описка" тощо).

2.3.5. У випадках відсутності податкового обліку або порушення порядку його ведення даний факт фіксується в описовій частині акта.

2.3.6. У разі, якщо невиїзною документальною, виїзною плановою чи позаплановою перевірками не встановлено порушень вимог нормативно-правових актів, які регламентують питання повноти нарахування та своєчасності сплати окремих податків, зборів та інших обов'язкових платежів, в описовій частині акта відображаються задекларовані показники та робиться відповідний запис щодо невстановлення порушень. При цьому до акта перевірки додаються аналітичні таблиці, які підтверджують задекларовані показники.

Суд звертає увагу на ті обставини, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України», № 2756-VI від 02.12.2010 (набрав чинності 01.01.2011 року) ст.228 ЦКУ доповнено частиною третьою такого змісту : у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

При цьому відповідачем не надано доказів визнання спірних правочинів недійсними в судовому порядку.

Таким чином, дослідивши вищенаведені обставини, суд приходить до висновку про порушення з боку відповідача вимог п.2.3 Порядку № 984 та визнання неправомірними дій по викладенню в акті перевірки висновків щодо нікчемності правочинів між Приватним підприємством «Малік» та ТОВ «Ильтайм-Трейд», між ПП «Малік» та ТОВ «Ільтаріс-Енерго».

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлені критерії, якими керується адміністративний суд при перевірці рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень. Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень передбаченим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду відповідач не довів правомірності своїх дій, що стосуються предмету позову.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Водночас пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року № 845 встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

З урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами, оскільки судом задоволено позовні вимоги позивача, а відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень, звільнений від сплати судових витрат, судові витрати, у тому числі судовий збір та витрати на проведення судової експертизи, підлягають стягненню із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку суб'єкта владних повноважень - відповідача, як зазначено Вищим адміністративним судом України у листі від 21.11.2011 року №2135/11/13-11 "Щодо стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ".

Відповідно до ст.94 КАСУ-, суд присуджує з Державного бюджету України на користь позивача документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору відповідно до задоволених вимог на суму 32,19 гривень.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2-15, 17-18, 33-35,41-42,47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143. 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства «Малік» до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про визнання неправомірними дій по проведенню камеральної перевірки Приватного підприємства «Малік» з питань повноти обчислення та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість щодо господарських відносин з ТОВ «Ильтайм-Трейд» за період лютий 2012 року, з ТОВ «Ільтаріс-Енерго» за квітень 2012 року, визнання неправомірними дій по викладенню в акті перевірки від 14.08.2012 року № 188/15-32258909 висновків щодо нікчемності правочинів між Приватним підприємством «Малік» та ТОВ «Ильтайм-Трейд», між ПП «Малік» та ТОВ «Ільтаріс-Енерго», - задовольнити.

Визнати неправомірними дії Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби по проведенню камеральної перевірки Приватного підприємства «Малік» з питань повноти обчислення та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість щодо господарських відносин з ТОВ «Ильтайм-Трейд» за період лютий 2012 року, з ТОВ «Ільтаріс-Енерго» за квітень 2012 року.

Визнати неправомірними дії по викладенню в акті перевірки від 14.08.2012 року № 188/15-32258909 висновків щодо нікчемності правочинів між Приватним підприємством «Малік» та ТОВ «Ильтайм-Трейд», між ПП «Малік» та ТОВ «Ільтаріс-Енерго».

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Малік» судовий збір у розмірі 32,19 (тридцять дві) гривень 19 коп. шляхом їх безспірного списання із рахунку Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 12 листопада 2012 року.

Повний текст постанови складений 17 листопада 2012 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Христофоров А.Б.