Рішення № 27532252, 06.09.2012, Джанкойський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим

Справа № 105/228/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.09.2012 року Джанкойський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого, судді -Кузнецова Л. М.,

при секретарі - Черкашиній Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Джанкой цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Ізумрудний», Публічного акціонерного товариства «Комерційний інвестиційний банк» про визнання частково недійсним договору іпотеки

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Ізумрудний», Публічного акціонерного товариства «Комерційний інвестиційний банк» про визнання частково недійсним договору іпотеки. Позовні вимоги мотивує тим, що на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, що видане 25.03.2010 року виконавчим комітетом Мирнівської сільської ради Джанкойського району АРК на підставі рішення № 17 від 19.03.2010 року «Про оформлення права власності на нежитлову будівлю магазина, що розташоване на території сільської ради» він є власником нерухомого майна - нежитлової будівлі, магазину, розташованої за адресою АДРЕСА_1, право власності зареєстровано 5.03.2010 року у КРП «БРТІ м.Джанкой. В подальшому йому стало відомо, що попереднім власником зазначеного об'єкту нерухомості був СВК «Ізумрудний» на підставі рішення Джанкойського міськрайонного суду від 15.09.2004 року у справі № 2-3518/2004, яким було визнано дійсною угоду купівлі-продажу майна між СТОВ «Мичуринець» та СВК «Ізумрудний», визнано за СВК «Ізумрудний» право власності на будівлі, в тому числі будівлю магазина с. Дніпровка, 1977 року спорудження, зобов'язано Джанкойське БТІ оформити технічну документацію і видати документи на право власності СВК «Ізумрудний» на вказані об'єкти. Право власності СВК «Ізумрудний» на підставі зазначеного судового рішення було зареєстровано в КРП «БРТІ м.Джанкой» 01.11.2004 року. 06.02.2007 року між СВК «Ізумрудний» та ПАТ «КОМЕРЦІЙНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК» було укладено договір іпотеки № 02-4/4з-09, в забезпечення виконання зобов'язань за договором кредитної лінії № 04-12/Зл-0І від 23.11.2006 року СВК «Ізумрудний» було передано ПАТ «КОМЕРЦІЙНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК» предмети іпотеки, в тому числі нежитлову будівлю, магазин за адресою: АДРЕСА_1. Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АРК від 08.12.2009 року скасовано рішення Джанкойського міськрайонного суду АРК від 15.09.2004 року, яке було підставою виникнення права власності СВК «Ізумрудний» на спірний об'єкт, провадження у справі закрито. Державна реєстрація права власності СВК «Ізумрудний» на зазначену будівлю було скасовано. У зв'язку з порушенням СВК «Ізумрудний» зобов'язання за кредитним договором ПАТ «КОМЕРЦІЙНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК» звернулося до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису, та 26.01.2010 року нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_4 вчинила виконавчий напис серії ВММ № 310147, яким запропонувала звернути стягнення на нежитлову будівлю, магазин за адресою: АДРЕСА_1, належну СВК «Ізумрудний». 08.11.2010 року державний виконавець Відділу державної виконавчої служби підрозділу ПИР Головного управління юстиції АР Крим Дорошенко В.В. склав Акт опису й арешту майна серії АА № 145364, згідно із яким описав та наклав арешт на нерухоме майно нежитлову будівлю, магазин, розташований за адресою: АДРЕСА_1. Рішенням Джанкойського міськрайонного суду від 09.06.2011 року у справі № 2-537/2011 за його позовом до Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Ізумрудний», Публічного акціонерного товариства «Комерційний інвестиційний банк» про виключення майна з акту опису та про звільнення майна з-під арешту його позовні вимоги задоволено, виключено з акту опису та звільнено з-під арешту нерухоме майно нежитлову будівлю, магазин, розташований за адресою: АДРЕСА_1. Зазначене судове рішення набрало законної сили.

Позивач ОСОБА_1, зазначаючи, що предмет іпотеки - нерухоме майно, нежитлова будівля, магазин, розташований за адресою: АДРЕСА_1, є його власністю, вважає, що договір іпотеки суперечить ст.. 328,317 Цивільного кодексу України, оскільки відповідач СВК «Ізумрудний» не є законним власником спірного майна, просить на підставі ч. 1 ст. 203, ст..215 Цивільного кодексу визнати частково недійсним договір іпотеки № 02-4/4з-09, укладений 06.02.2007 року між ПАТ «КОМЕРЦІЙНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК» та СВК «Ізумрудний», на підставі якого СВК «Ізумрудний», яке було в договорі «Іпотекодавцем» в забезпечення виконання зобов'язань за договором кредитної лінії № 04-12/Зл-01 від 23.11.2006 року передало ПАТ «КОМЕРЦІЙНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК», яке було в договорі «Іпотекодержателем», предмет іпотеки - нежитлову будівлю, магазин за адресою: АДРЕСА_1.

Представник відповідача Публічного акціонерного товариства «Комерційний інвестиційний банк» в судове засідання не з'явився, надавши суду заяву про розгляд справи у відсутності представника. У письмових запереченнях до позовної заяви зазначено, що позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними, оскільки позивач є особою, до якої перейшло право власності на об'єкт , що перебував під іпотекою, тому у в відповідності зі ст.. 23 Закону України «Про іпотеку» режим іпотеки продовжує діяти і на нього. Крім того, представник відповідача зазначає на безпідставність вимог позивача ОСОБА_1 у зв'язку з набуттям ним права власності на предмет іпотеки за нікчемним договором, оскільки свідоцтво про право власності на нерухоме майно було видано Виконавчим комітетом Мирнівської сільської ради на підставі договору купівлі продажу об'єкту нерухомого майна, укладеного між ліквідатором СТОВ «Мічуринець» та ОСОБА_1 без його нотаріального посвідчення відповідно до вимог ст.. 657 ЦК України.

Представник відповідача СВК «Ізумрудний» позовні вимоги позивача не визнав, посилаючись на те, що на момент укладення оспорюваного договору СВК «Ізумрудний» був належним власником предмету іпотеку, тому укладений 06.02.2007 року договір іпотеки між ПАТ ««Комерційний інвестиційний банк» та СВК «Ізумрудний» не порушував ст.. 203 ЦК України та положень інших норм діючого законодавства, не суперечив інтересам третіх осіб, в тому числі позивача ОСОБА_1 Представник відповідача СВК «Ізумрудний» також посилається на те, що позивач не вправі вимагати усунення перешкод в здійсненні прав, передбачений ст.. 391 ЦК України, тому що не є власником спірного об'єкту нерухомості, оскільки правочин між ліквідатором СТОВ «Мічуринець» та ОСОБА_1 про купівлю-продаж будівлі магазину не є вчиненим із-за непіддання його нотаріальному посвідченню, у Мирнівської сільської ради були відсутні законні підстави для видачі свідоцтва про право власності на зазначений об'єкт нерухомості.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали даної справи, справи №2-3518 за позовом ОСОБА_6 та СВК «Ізумрудний» Джанкойського району до СТОВ «Мичуринець» про визнання угоди дійсною та визнання права власності, справи № 2-537/11 за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Ізумрудний», Публічного акціонерного товариства «Комерційний інвестиційний банк» про виключення майна з акту опису та про звільнення майна з-під арешту, оцінивши надані докази, вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 25.03.2010 року є власником нерухомого майна - нежитлової будівлі, магазину, розташованої за адресою АДРЕСА_1.

Зазначено нерухоме майно належить позивачу на підставі свідоцтв про право власності на нерухоме майно, видане 25.03.2010 року виконавчим комітетом Мирнівської сільської ради Джанкойського району АРК (а.с.9) на підставі рішення № 17 від 19.03.2010 року «Про оформлення права власності на нежитлову будівлю магазина, що розташоване на території сільської ради» (а.с52), зареєстроване 25.03.2010 року у КРП «БРТІ м.Джанкой (а.с.10).

Попереднім власником зазначеного об'єкту нерухомості був СВК «Ізумрудний» на підставі рішення Джанкойського міськрайонного суду від 15.09.2004 року у справі № 2-3518/2004 за позовом ОСОБА_6 та СВК «Ізумрудний» Джанкойського району до СТОВ «Мичуринець» про визнання угоди дійсною та визнання права власності, яким було визнано дійсною угоду купівлі-продажу майна між СТОВ «Мичуринець» та СВК «Ізумрудний», визнано за СВК «Ізумрудний» право власності на будівлі, в тому числі будівлю магазина с. Дніпровка, 1977 року спорудження, зобов'язано Джанкойське БТІ оформити технічну документацію і видати документи на право власності СВК «Ізумрудний» на вказані об'єкти (а.с.90).

Право власності СВК «Ізумрудний» на підставі зазначеного судового рішення було зареєстровано в КРП «БРТІ м.Джанкой» 01.11.2004 року, що підтверджується Витягом

про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 01.11.2004 року (а.с.91).

06.02.2007 року СВК «Ізумрудний» уклало Договір іпотеки № 02-4/4з-09 із ПАТ «КОМЕРЦІЙНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК»; за умовами якого СВК «Ізумрудний», яке в договорі «Іпотекодавець», в забезпечення виконання зобов'язань за договором кредитної лінії № 04-12/Зл-0І від 23.11.2006 року передало ПАТ «КОМЕРЦІЙНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК», яке в договорі «Іпотекодержатель» предмети іпотеки, в тому числі нежитлову будівлю, магазин за адресою: АДРЕСА_1.

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АРК від 08.12.2009 року скасовано рішення Джанкойського міськрайонного суду АРК від

15.09.2004 року, провадження у справі закрито.

У зв'язку із скасуванням вказаного рішення суду від 15.09.2004 року КРП «БРТІ м.Джанкой» скасовано реєстрацію права власності СВК «Ізумрудний» на зазначений об'єкт нерухомого майна.

У зв'язку з порушенням СВК «Ізумрудний» зобов'язання за кредитним договором ПАТ «Комерційний інвестиційний банк» звернулося до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису. 26.01.2010 року нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_4 вчинила виконавчий напис серії ВММ № 310147, яким запропонувала звернути стягнення на нежитлову будівлю, магазин за адресою: АДРЕСА_1, належну СВК «Ізумрудний».

08.11.2010 року державний виконавець Відділу державної виконавчої служби підрозділу ПИР Головного управління юстиції АР Крим Дорошенко В.В. склав Акт опису й арешту майна серії АА № 145364, згідно із яким описав та наклав арешт на нерухоме майно нежитлову будівлю, магазин, розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Рішенням Джанкойського міськрайонного суду від 09.06.2011 року у справі № 2-537/2011 за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Ізумрудний», Публічного акціонерного товариства «Комерційний інвестиційний банк» про виключення майна з акту опису та про звільнення майна з-під арешту позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено,виключено з акту опису та звільнено з-під арешту, накладеного 08.11.2010 року державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби підрозділу ПИР Головного управління юстиції АР Крим Дорошенко Вадимом Вячеславовичем, згідно із яким описане та накладений арешт на нерухоме майно нежитлову будівлю, магазин, розташований за адресою: АДРЕСА_1.Зазначене судове рішення набрало законної сили.

Згідно з положеннями Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом (ст. 1). Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. Взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя за іпотечним договором виникають з моменту його нотаріального посвідчення. (ст.. 3) Предметом іпотеки можуть бути один або декілька об'єктів нерухомого майна за таких умов: нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація; нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення; нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об'єкт права власності, якщо інше не встановлено цим Законом (ст.. 5)..

Статтею 215 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно частини 1 статі 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно ч.1 ст.3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 11 ЦПК України встановлено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних і юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі розпоряджається на власний розсуд своїми правами щодо предмета позову.

Ст.15 ч.1 ЦПК України України, встановлено, що суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів , що виникають із цивільних житлових, земельних, сімейних трудових відносин.

Позивач ОСОБА_1, звертаючись до суду із позовними вимогами про визнання частково недійсним договору іпотеки, зазначає, що перебування предмету застави в реєстрі заборони відчуження перешкоджає у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, підставою для визнання спірного договору іпотеки недійсним є те, що відповідач СВК «Ізумрудний» не є законним власником спірного майна, тому договір іпотеки суперечить статтям 328, 317 Цивільного Кодексу.

Суд, дійшовши висновку про відмову у задоволенні позивних вимог ОСОБА_1 виходить з приписів ст. 215 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Як встановлено в ході розгляду справи на момент укладення договору іпотеки 06.02.2007 року СВК «Ізумрудний» був власником предмета іпотеки - нежитлової будівлі, магазину за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно ст.. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Право власності СВК « Ізумрудний» на спірний об'єкт нерухомості було припинено на підставі ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АРК від 08.12.2009 року про скасування рішення Джанкойського міськрайонного суду АРК від15.09.2004 року та закриття провадження у справі.

Таким чином, на момент укладення договору іпотеки 06.02.2007 року СВК «Ізумрудний» до скасування рішення суду був власником предмета іпотеки - нежитлової будівлі, магазину за адресою: АДРЕСА_1.

Доводи позивача про те, що рішенням Джанкойського міськрайонного суду від 09.06.2011 року у справі № 2-537/2011 за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Ізумрудний», Публічного акціонерного товариства «Комерційний інвестиційний банк» про виключення майна з акту опису та про звільнення майна з-під арешту були встановлено, що Джанкойський міськрайонний суд рішенням від 15.09.2004 року у справі № 2-3518/2004 за позовом ОСОБА_6 та СВК «Ізумрудний» Джанкойського району до СТОВ «Мичуринець» про визнання угоди дійсною та визнання права власності не мав права визнавати дійсним правочин стосовно нерухомого майна та ту обставину, що для реєстрації права власності в БТІ СВК «Ізумрудний» було використано підроблену копію судового рішення судом не приймаються, виходячи з наступного.

Згідно з положеннями глави 1 розділу 5 Цивільного процесуального кодексу України перевірка законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції здійснюється в апеляційному порядку апеляційним судом.

В ході розгляду даної справи судом прийнято до уваги висновки колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АРК, викладені в ухвалі від 08.12.2009 року про скасування рішення Джанкойського міськрайонного суду АРК від15.09.2004 року та закриття провадження у справі за непідвідомчістю спору загальному суду.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 суд також враховує, що

згідно з п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», відповідно до статей 215 та 216 ЦК вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Як встановлено в ході розгляду даної справи, на момент вчинення оспорюваного правочину позивач ОСОБА_1 ніяких прав на спірний об'єкт нерухомості не мав, оскільки його право власності на будівлю виникло значно пізніше - на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, видане 25.03.2010 року виконавчим комітетом Мирнівської сільської ради Джанкойського району АРК (а.с.9) на підставі рішення № 17 від 19.03.2010 року «Про оформлення права власності на нежитлову будівлю магазина, що розташоване на території сільської ради».

Таким чином, враховуючи також, що згідно з ч. 1 ст. 236 ЦК України, нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійним, є недійсним з моменту його вчинення, вважати, що вчиненням правочину було порушено права та законні інтереси позивача підстав не має.

Разом з тим, надаючи правову оцінку обставинам цієї справи та відмовляючи в задоволенні позовних вимог позивача, суд не приймає доводів представника відповідача Публічного акціонерного товариства «Комерційний інвестиційний банк», викладені в письмових запереченнях про необхідність застосування ст.. 23 Закону України «Про іпотеки», яка передбачає, що у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

При цьому суд виходить з того, що зазначена правова норма регулює правовідносини у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, в той час як обставинами цієї справи право власності на спірний об'єкт нерухомості до позивача ОСОБА_1 перейшло не від іпотекодавця за оспорюваним договором - СВК «Ізумрудний», а від первісного власника майна - ліквідатора СТОВ «Мічуринець», до якого перейшло право власності на предмет іпотеки після скасування судового рішення, що було підставою реєстрації права власності СВК «Ізумрудний».

Також суд не приймає доводів представників відповідачів щодо відсутності у позивача права звернення до суду із даним позовом з посиланням на те, що в нього не виникло права власності на будівлю за нікчемним правочином, оскільки правочин між ліквідатором СТОВ «Мічуринець» та ОСОБА_1 про купівлю-продаж будівлі магазину не є вчиненим із-за непіддання його нотаріальному посвідченню, у Мирнівської сільської ради були відсутні законні підстави для видачі свідоцтва про право власності на зазначений об'єкт нерухомості.

При цьому суд виходить з того, що право власності позивача ОСОБА_1 на спірний об'єкт нерухомості виникло не на підставі правочину, а на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, видане 25.03.2010 року виконавчим комітетом Мирнівської сільської ради Джанкойського району АРК (а.с.9) на підставі рішення № 17 від 19.03.2010 року «Про оформлення права власності на нежитлову будівлю магазина, що розташоване на території сільської ради».

Посилаючись на відсутність у Мирнівської сільської ради законних підстав для видачі свідоцтва про право власності на зазначений об'єкт нерухомості, відповідачі не надали в порушення вимог ст.. 60 ЦПК України, допустимого доказу на підтвердження цієї обставини - судового рішення про визнання незаконним та скасування правового акту органу місцевого самоврядування, ухваленого відповідно до ст.. 21 ЦК України.

Враховуючи зазначені висновки суду, правові підстави для задоволення позову ОСОБА_1 в межах заявлених ним позовних вимог - відсутні.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 10, 11 60, 88, 212, 215 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

вирішив:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Ізумрудний», Публічного акціонерного товариства «Комерційний інвестиційний банк» про визнання частково недійсним договору іпотеки - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим через Джанкойський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Л. М. Кузнецова