Рішення № 27531590, 14.11.2012, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 0302/1917/2012 провадження № 22-ц/0390/1703/2012 Головуючий у 1 інстанції:Черняк В.В. Категорія: 48 Доповідач: Осіпук В. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 листопада 2012 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Осіпука В. В.,

суддів - Лівандовської-Кочури Т.В., Данилюк В.А., ,

при секретарі Дуткіній Ж. П., ,

з участю: відповідача ОСОБА_1,

позивача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_1 на рішення Горохівського районного суду Волинської області від 11 вересня 2012 року,

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2012 року ОСОБА_2 звернулася в суд із зазначеним позовом. Вказувала на те, що від зареєстрованого шлюбу із ОСОБА_1, у них народилося двоє дітей: дочка ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, які на даний час знаходяться на повному її утриманні та проживають з нею. Оскільки відповідач, проживаючи окремо, ухиляється від участі в утриманні дітей, позивач просила стягувати з нього на її користь аліменти на утримання неповнолітнього сина в твердій грошовій сумі, у розмірі 500 гривень щомісячно до досягнення ним повноліття. Крім того, позивач зазначила, що їх повнолітня дочка ОСОБА_3 продовжує навчатися у вищому навчальному закладі, і потребує матеріальної допомоги усі витрати на її навчання несе вона одна. Тому просила суд стягувати з відповідача в її користь аліменти в твердій грошовій сумі, у розмірі 500 грн. до закінчення дочкою навчання.

Рішенням Горохівського районного суду Волинської області від 11 вересня 2012 року позов задоволено повністю. Ухвалено стягувати з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 аліменти в твердій грошовій сумі, в розмірі 500 грн. щомісячно на утримання дочки ОСОБА_3 до закінчення нею навчання, та на утримання сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 аліменти, в розмірі 500 грн. щомісячно до досягнення ним повноліття. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 214 грн. 60 коп. судового збору. Рішення суду в частині стягнення аліментів в межах платежу за один місяць допущено до негайного виконання.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій покликаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просив його змінити та зменшити визначений судом розмір аліментів.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення частково з таких підстав.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову повністю та стягуючи з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дітей у твердій грошовій сумі, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач ніде не працює, тобто має нерегулярний мінливий дохід.

Проте, з таким висновком суду погодитися не можна, оскільки він не відповідає обставинам справи та зроблений з порушенням норм матеріального права.

Встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого у них народилося двоє дітей: дочка ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка є повнолітньою і навчається на другому курсі Ківецівського медичного коледжу на денній формі навчання, стипендії не отримує, та син ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2. 10 липня 2012 року рішенням Горохівського районного суду шлюб між сторонами розірвано і вони проживають окремо. Після розірвання шлюбу діти проживають разом з позивачем та перебувають на її повному утриманні, відповідач участі у вихованні дітей не приймає, матеріально їм не допомагає.

Згідно з ч. 1 ст. 180, ч. 1 ст. 199 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Отже, як позивач, так і відповідач зобов'язані утримувати своїх дітей: неповнолітнього сина ОСОБА_6 до досягнення ним повноліття, повнолітню дочку ОСОБА_5, що навчається і потребує матеріальної допомоги до закінчення нею навчання, але не довше як до двадцяти трьох років.

Відповідно до ч. 3 ст. 181, ст. 200 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. Суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Аналіз наведених норм закону дає підстави для висновку, що за відсутності домовленості між батьками той із батьків, з ким проживають діти, має право звернутися до суду із відповідним позовом і в такому разі аліменти на них можуть бути присуджені в частці від заробітку (доходу) її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність стягнення аліментів з відповідача в користь ОСОБА_2 на отримання дітей.

Проте, ухваливши рішення про стягнення з відповідача аліментів на утримання дітей, у твердій грошовій сумі, суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального права, ст. ст. 183, 184 СК України, які регулюють порядок визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) чи у твердій грошовій сумі.

Так з довідки № 1345/02-63 від 04.09.2012 року, яка знаходиться в матеріалах справи, вбачається, що відповідач ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Горохівському районі Волинської області та отримує пенсію по інвалідності (третя група) в розмірі 944 грн. (а. с. 17), що свідчить про наявність у відповідача на час розгляду справи щомісячного, регулярного, стабільного, грошового доходу.

Дана обставина залишилась поза увагою суду першої інстанції, хоча вона має суттєве значення при обранні способу стягнення аліментів на утримання дітей, а саме стягненню аліментів у частці від заробітку, як це передбачено ст. 183 СК України.

Оскільки дані обставини справи та вимоги норм матеріального права судом першої інстанції враховані не були, що потягло за собою обрання невірного способу стягнення аліментів у твердій грошовій сумі, то рішення суду на думку колегії суддів підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.

Визначаючи розмір аліментів, які підлягають стягненню з відповідача, колегія суддів враховує стан здоров'я та матеріальне становище дітей, перебування ОСОБА_6 на «Д» обліку у лікувальному закладі з приводу хронічного захворювання, навчання ОСОБА_5 на стаціонарі у медичному коледжі (а. с. 7-10, 16). Крім того суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів ОСОБА_1, який іншої сім'ї не має і є інвалідом ІІІ - групи, а отже може надавати матеріальну допомогу на утримання дітей (а. с. 17).

В зв'язку з цим з відповідача в користь позивача ОСОБА_2 на утриманні якої перебувають діти, підлягають стягненню аліменти в розмірі по 1/4 часині від доходу відповідача на кожну дитину, до досягнення сином ОСОБА_4 повноліття, а дочкою ОСОБА_3 23 років в період продовження навчання, як це передбачено ст. ст. 180, 199 СК України.

У відповідності до норм п. 1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України рішення суду у межах суми платежу за один місяць підлягає до негайного виконання.

Відповідно до ч. ч. 3, 5 ст. 88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно з вимогами ч. ч. 3, 5 ст. 88 ЦПК України з відповідача ОСОБА_1 в дохід держави слід стягнути судовий збір у розмірі передбаченому п. 1.1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» - 214 грн. 60 коп.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 задоволити частково.

Рішення Горохівського районного суду від 11 вересня 2012 року в даній справі скасувати.

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів задоволити частково.

Стягувати з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 аліменти: на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, в розмірі 1/4 частки від усіх видів доходів щомісячно, але не менше ніж 30 відсотків від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 15 серпня 2012 року до досягнення ним повноліття; на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, в розмірі 1/4 частки від усіх видів доходів щомісячно, але не менше ніж 30 відсотків від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 15 серпня 2012 року до закінчення навчання, але не довше як до досягнення нею двадцяти трьох років.

Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах сум платежів за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_1 в доход держави судовий збір в сумі 214 (двісті чотирнадцять) грн. 60 (шістдесят) коп. на рахунок 31212206780002, код банку (МФО) 803014, одержувач коштів УДКСУ у м. Луцьку 22030001, код одержувача 38009628, банк одержувача ГУДКСУ у Волинській області.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді: