Рішення № 27530805, 19.11.2012, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 2/2011/3014/2012

Номер провадження 2011/3194/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

12 листопада 2012 року Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:

Головуючого судді Грищенко І.О.

При секретарі Самогньозд О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Харківської обласної дирекції "Райффайзен банк Аваль" до ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи- приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5, ОСОБА_6, про визнання договору купівлі-продажу недійсним,

В С Т А Н О В И В:

9 лютого 2012 року позивач- публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" в особі Харківської обласної дирекції "Райффайзен банк Аваль" ( далі- ПАТ «Райффайзен Банк Аваль») звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати недійсним договір купівлі-продажу від 28.11.2011 року, який укладено між ліквідатором боржника ФОП ОСОБА_6, визнаного банкрутом і щодо якого відкрито ліквідаційну процедуру на підставі Постанови Господарського суду Харківської області від 15.11.2011 року - ОСОБА_3 та ОСОБА_4, посвідчений приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_5 та зареєстровано в реєстрі за № 1152, зобов"язати ліквідатора боржника ОСОБА_7 та ОСОБА_4 повернути другій стороні все , що одержано на момент виконання договору. Також просить стягнути з відповідачів судові витрати.

В обгрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що постановою Господарського суду Харківської області від 15.11.2011 року ОСОБА_6 визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором призначено арбітражного керуючого ОСОБА_3 До ліквідаційної маси ввійшло нерухоме майно- трикімнатна квартира АДРЕСА_1 та належить на праві власності ОСОБА_6 , є предметом іпотеки за договором іпотеки, укладеним між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»та ОСОБА_6 Рішення суду було оскаржено в апеляційному порядку одним з кредиторів боржника. 05.01.2012 року порушене апеляційне провадження. Отже, рішення не набрало законної сили, через що ліквідатор боржника не маючи належних повноважень 28.11.2011 року уклав з ОСОБА_4 оспорюваний договір купівлі-продажу. 15.02.2012 року постанова Господарського суду Харківської області від 15.11.2011 року була скасована, що підтверджує безпідставність дій арбітражного керуючого.

В судовому засіданні уповноважений представник позивача- Яловенко Н.М., яка діє за довіреністю, позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити в повному обсязі. При цьому пояснила , що ліквідатор при укладенні договору купівлі-продажу були порушені норми закону України «Про іпотеку». Крім того, договір було укладено в той час, коли спірне майно перебувало під арештом та забороною відчуження на підставі постанов Дзержинського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції за виконавчим провадженням на виконання рішення суду про стягнення з ОСОБА_6 суми заборгованості. Банк, як заінтересована сторона, заперечує дійсність правочину, а тому такий правочин можу бути визнаний судом недійсним.

Відповідач ОСОБА_3 та його уповноважений представник в судовому засіданні позовні вимоги позивача не визнали та заперечували проти їх задоволення. Свої заперечення мотивують тим, що нотаріус діяла на виконання рішення суду - постанови господарського суду Харківської області про визнання ФОП ОСОБА_6 банкрутом від 15.11.2011 року по справі № \5023/8179/11. Крім того, при проведенні процедури банкрутства кошти, отримані від реалізації заставного майна, направлено виключно на погашення вимог заставних кредиторів. При проведені процедури банкрутства відбувається примусова реалізація майна боржника, а Закон України «Про іпотеку»регулює відносини, які виникають між іпотекодавцем та іпотекодержателем та не розповсюджується на відносини, які виникають при примусовому відчуженні майна ліквідатором у справі про банкрутство. Також, вказали на той факт, що ПАТ «Райффайзен банк Аваль» не був власником вказаного майна, не є стороною правочину, а тому не має права на подання позовної заяви до суду. Представник третьої особи ОСОБА_6- ОСОБА_8, яка діє на підставі довіреності, проти позову заперечувала.

Відповідач ОСОБА_4, третя особа- приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5 в судове засідання не з'явились, своїх заперечень до суду не надали , про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про що свідчать дані зворотних поштових повідомлень, які долучено до матеріалів справи.

Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та докази, надані в обгрунтування заявлених вимог та заперечень на позовні вимоги, встановив наступне.

Відповідно до вимог ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що 04.06.2008 року між ОСОБА_9 та ПАТ «Райффайзен банк Аваль» був укладений договір іпотеки, відповідно до якого ОСОБА_6 передав в іпотеку квартиру АДРЕСА_1. Згідно договору іпотеки на вказане майно було накладено заборону на її відчуження.

15.11.2011 року у справі №5023/8179/11 Господарським судом Харківської області прийнята постанова про визнання банкрутом ФОП ОСОБА_6, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором арбітражного керуючого ОСОБА_3 Вказаною постановою скасовано всі арешти та зазначено, що накладення нових арештів не допускається, встановлено обов'язок ліквідатора здійснити продаж всього майна боржника.

28.11.2011 року на виконання Постанови господарського суду Харківської області від 15.11.2011 року арбітражний керуючий ОСОБА_3 здійснив продаж квартири № 5 ОСОБА_2 на аукціоні та уклав договір купівлі - продажу майна, який був посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5 В договорі купівлі - продажу у п. 6 зазначено, що об'єкт під забороною (арештом) не перебуває.

В обгрунтування позовних вимог ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» посилається на те, що вказаний договір суперечить вимогам чинного законодавства, постанова про визнання боржника банкрутом від 15.11.2011 року була скасована Харківським апеляційним Господарським судом, а провадження у справі припинено. Нотаріус не мав права скасовувати заборону на майно на підставі постанови та повинен був отримати лист від іпотекодержателя.

Відповідно до вимог ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими для виконання на всій території України.

Відповідач ОСОБА_3 пояснив, що на виконання рішення суду він зобов'язаний був провести інвентаризацію майна боржника, включити майно до ліквідаційної маси, оцінити майно та здійснити його продаж . Вважає, що всі перелічені дії ним вчинені виключно на виконання рішення суду, а тому є правомірними. На підтвердження своєї позиції надав до суду постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.05.2012 року, якою було визнано наказ № 411\5 Міністерства Юстиції України від 15.03.2012 року протиправним та скасовано його в частині анулювання ліцензії арбітражного керуючого ОСОБА_3 Встановлено, що його дії, як ліквідатора при проведенні процедури банкрутства ФОП ОСОБА_6 відповідають вимогам чинного законодавства. Постанова набрала законної сили.

Посилання позивача на той факт, що постанова про визнання боржника банкрутом не набрала законної сили, через що арбітражний керуючий не мав належних повноважень, не ґрунтуються на чинному законодавству України.

Законодавство України пов'язує набуття чинності будь-якого документу з відповідними правовими наслідками.

Так, статтею 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»встановлено юридичні наслідки, з якими пов'язується прийняття постанови про визнання боржника банкрутом. Згідно з ч.1 с. 23 Закону -з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: підприємницька діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу; строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута та зобов'язання щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), повернення коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності вважається таким, що настав; скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається. Згідно ч. 2 ст. 23 Закону - з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження власника (власників) майна банкрута, якщо цього не було зроблено раніше.

Відтак, постанова набуває чинності з моменту її проголошення.

Згідно з Положенням про єдиний державний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, державні нотаріальні контори, державні нотаріальні архіви, та приватні нотаріуси визначені реєстраторами Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна. Відповідно до п. 2 підставами для внесення до реєстру відомостей про накладення (зняття) заборони та арештів є заява, що подається судами, слідчими органами.

В процесі розгляду справи було встановлено, що постанови Дзержинського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції за виконавчим провадженням на виконання рішення суду про стягнення з ОСОБА_6 суми заборгованості про накладення арештом та заборони відчуження майна, що належить боржнику ОСОБА_6 не були внесені станом на 28.11.2011 року до єдиного реєстру заборон та обтяжень нерухомого майна .

Посилання позивача на порушення відповідачем вимог ст. 12 Закону України «Про іпотеку»суд вважає необґрунтованим.

Частиною 3 ст.12 Закону України «Про іпотеку»встановлено, що правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна або його передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізінг, оренду чи користування без згоди іпотекодержателя є недійсним. Вказана стаття регулює відносини, які виникають при добровільному продажу саме іпотекодавцем. У даній справі реалізація предмета іпотеки відбувалась в процедурі банкрутства, тобто у примусовому порядку. Предмет іпотеки відчужувався на виконання вимог постанови господарського суду Харківської області про визнання боржника банкрутом арбітражним керуючим, особою, яка має відповідну ліцензію та призначається судом.

Відповідно до вимог чинного законодавства, яке діяло на час укладання оспорюваного правочину, задоволення вимог кредиторів, забезпечених заставою (іпотекою), мало здійснюватись за правилами, встановленними Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Відтак, згода іпотеко держателя на зняття заборони на відчуження та реалізацію предмета іпотеки в процедурі банкрутства, не вимагається.

Стаття 23 Закону України «Про іпотеку», на яку посилається позивач, регулює правовідносини, що виникають між іпотекодавцем та іншими особами , та не є підставою для визнання договору недійсним. У цій справі відносини з приводу реалізації майна виникали між арбітражним керуючим, особою, яка призначена судом, та покупцем тому, ст. 23 не підлягає застосуванню. Посилання на цю норму було б обґрунтовано в тому випадку, якщо б були заявлені вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Квартира АДРЕСА_1 відчужувались арбітражним керуючим ОСОБА_3 на виконання постанови господарського суду Харківської області про визнання ФОП ОСОБА_6 банкрутом. Станом на день укладення оспорюваного договору, тобто на 28.11.2011 року, рішення суду, на виконання якого вчинено певні дії, скасовано не було, дії арбітражного керуючого було визнано такими, що відповідають вимогам чинного законодавства.

Відповідно до вимог ст.. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною ( сторонами) таких вимог, як зміст правочину не можу суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним та відповідати його внутрішній волі, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, правочин, що вчиняється батьками, не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

З матеріалів справи та досліджених доказів вбачається, що сторонами правочину було додержано загальні вимоги, які є необхідними для чинності правочину.

Згідно довідки товарної біржі "Всеукраїнський торгівельний центр" , що видана арбітражному керуючому, грошові кошти за реалізоване майно сплачені покупцем ОСОБА_4 в повному обсязі, знаходяться на рахунку біржі та будуть розподілені згідно діючого законодавства.

Позивач, власником спірного майна не був, а тому підстав для визнання договору купівлі-продажу, укладеного між арбітражним керуючим ОСОБА_3 та покупцем ОСОБА_4 не має.

Позивач, як заінтересована особа, заперечує дійсність договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 28.11.2011 року, однак не надав до суду належних та достатніх доказів в обґрунтування заявлених вимог.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

На підставі викладеного , керуючись ст.. ст..203, 215 ЦК України, ст. ст.10,11,57- 60, 209, 212-215 ЦПК України, суд-

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позовних вимог публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Харківської обласної дирекції "Райффайзен банк Аваль" про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 28.11.2011 року, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , який посвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстровано в реєстрі за № 1152, та зобов"язання вчинення певних дій - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області шляхом подачі через суду 1 інстанції протягом 10 днів з дня його проголошення апеляційної скарги.

Особами, які були учасниками судового процесу, але не були присутні в залі суду під час проголошення судового рішення, в той же строк з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:

І.О.Грищенко