Вирок № 27530701, 01.11.2012, Валківський районний суд Харківської області

Справа № 2006/1497/12

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.11.2012 м. Валки

Валківський районний суд Харківської області в складі:

головуючого, судді - Токмакової А.П.

при секретарі - Ільченко Ю.О.

з участю прокурора - Лапіної Л.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Валки Харківської області кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Мирошниківка Валківського району Харківської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, що офіційно не працює, раніше судимий:

1. 27.08.1980 року Валківським районним судом Харківської області за ч.1 ст.141 КК України (в редакції 1960 року) на 2 роки позбавлення волі, звільнений 22.09.1981 року умовно-достроково на невідбутий строк 10 місяців 3 дні;

2. 24.05.1982 року Валківським районним судом Харківської області за ч.2 ст.140, ч.2 ст.143, 42,43 КК України (в редакції 1960 року) на 5 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений 28.09.1987 року за відбуттям строку покарання;

3. 13.10.1988 року Валківським районним судом Харківської області за ч.2 ст.196-2 КК України (в редакції 1960 року) на 1 рік 6 місяців позбавлення волі, звільнений 26.02.1990 року за відбуттям строку покарання;

4. 27.02.1991 року Валківським районним судом Харківської області за ч.3 ст.81, ч.3 ст.140, 42 КК України (в редакції 1960 року) на 4 роки позбавлення волі, звільнений 02.11.1994 року за відбуттям строку покарання;

5. 29.05.1995 року Валківським районним судом Харківської області за ч.3 ст.81, ч.3 ст.140, 42 КК України (в редакції 1960 року) на 4 роки позбавлення волі, звільнений 02.03.1999 року за відбуттям строку покарання;

6. 22.05.2001 року Люботинським міським судом Харківської області за ч.4 ст.140, ч.1 ст.145, 42 (в редакції 1960 року) на 7 років позбавлення волі, згідно постанови Роменського районного суду Сумської області від 13.02.2002 року дії перекваліфіковані на ч.3 ст.185 КК України (в редакції 2001 року), строк покарання знижено до 6 років позбавлення волі, звільнений 23.03.2007 року за відбуттям строку покарання;

зареєстрований в АДРЕСА_1, фактично проживає в тому ж населеному пункті по АДРЕСА_2

у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1, будучи раніше неодноразово засудженим за вчинення корисливих злочинів, судимість за які не знята і не погашена в установленому законом порядку, належних висновків для себе не зробив і знову вчинив тяжкий корисливий злочин за наступних обставин.

09 травня 2012 року близько 14-00 години ОСОБА_1, маючи прямий умисел на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливу мету, діючи повторно, прибув на територію домоволодіння, розташованого по АДРЕСА_3, що належить ОСОБА_2, де шляхом відкриття вхідних дверей будинку із застосуванням фізичної сили, проник до середини будинку, звідки здійснив крадіжку речей домашнього вжитку, а саме б/в алюмінієву каструлю об'ємом 3,5 л, вартістю 27 грн., б/в алюмінієву каструлю об'ємом 6 л, вартістю 44 грн., б/в алюмінієвий бідон об'ємом 2 л, не визначеної вартості, б/в алюмінієвий бідон об'ємом 10 л з кришкою, вартістю 128,96 грн., алюмінієвий таз об'ємом 16 л, вартістю 54,60 грн., дві алюмінієві сковороди марки «Tefal» вагою 1,5 кг кожна, вартість яких не визначена, що належать потерпілій, чим спричинив ОСОБА_2 матеріальних збитків на загальну суму 254,56 грн., після чого з місця вчинення злочину зник та в подальшому викраденим розпорядився на власний розсуд.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1, як і в ході досудового слідства, свою вину визнав повністю, розкаявся у вчиненому та пояснив, що близько 14 години 09 травня 2012 року пішов до ОСОБА_2, щоб подивитись телевізор, знаючи, що господині немає вдома. Двері в хату були закриті, але не на замок, а на ціпок довжиною приблизно 30 см. Пролізши через щілину між дверима і рамою, пройшов до кухні, де зібрав алюмінієвий посуд загальною вагою приблизно 6 кг, склав все в мішок та пішов по вулиці з метою продати, так як потрібні були гроші. Проходячи біля будинку ОСОБА_3, запропонував останньому купити алюмінієвий посуд, вказавши, що взяв його з дому. Той погодився та дав за посуд 48 грн., які ОСОБА_1 витратив на продукти харчування.

При цьому підсудний не оспорював фактичні обставини інкримінованого йому злочину, визнавши обвинувачення та цивільний позов в повному обсязі. Підтвердив правильність проведення всіх слідчих дій та зібраних по справі доказів.

Виходячи з того, що показання підсудного ОСОБА_1 правдиві, послідовні, що він визнав свою вину повністю, щиро розкаявся, правильно розуміючи зміст та значення фактичних обставин, відмовився від дослідження доказів добровільно, проти чого інші учасники судового розгляду не заперечували, дослідження інших доказів по справі в судовому засіданні на підставі ч.3 ст.299 КПК України визнано недоцільним.

Дії підсудного ОСОБА_1, що виразилися в таємному викраденні майна, яке належить потерпілій ОСОБА_2, поєднаному з проникненням в житло, вчиненому повторно, суд кваліфікує за ч.3 ст.185 КК України.

Судом досліджені дані про особу підсудного, що має постійне місце проживання, за яким характеризуються посередньо, оскільки офіційно не працює, схильний до вживання спиртних напоїв. Раніше неодноразово судимий, але на протязі 5 років після відбуття останнього покарання до адміністративної і кримінальної відповідальності не притягувався. На диспансерному обліку у лікаря психіатра не перебуває, з 1987 року перебуває на обліку у лікаря нарколога. Відповідно до повідомлення Валківського районного військового комісаріату № 4/1003 від 13.08.2012 року ОСОБА_1 військову строкову службу не проходив, 21.11.1994 року комісією визнаний непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатним у воєнний час за ст.92-«В» МО СРСР від 09.09.1987 року № 260 (зниження гостроти зору в залежності від стійких помутнінь заломлюючих середовищ або стійких змін очного дна, аномалії рефракції та інших причин «в»), на військовому обліку не перебуває з 01.11.1995 року як засуджений.

В якості обставин, які пом'якшують покарання, суд враховує визнання вини та щире каяття у вчиненому. Обставин, які обтяжують підсудному покарання, судом не виявлено.

При призначенні виду та міри покарання, виходячи з вимог ст.65 КК України, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, наведені дані про його особу, обставини, що пом'якшують покарання, та вважає можливим виправлення і перевиховання підсудного без ізоляції від суспільства, призначивши йому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.3 ст.185 КК України із застосуванням ст.75 КК України, поклавши на нього обов'язки, передбачені ст.76 КК України.

По справі були понесені судові витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи, обов'язок по відшкодуванню якої, виходячи з положень ст.93 КПК України, суд вважає необхідним покласти на підсудного.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

В силу ст.75 КК України від відбування покарання засудженого ОСОБА_1 звільнити з випробуванням строком на 1 (один) рік.

На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 такі обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання; періодично з'явля-тися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати у справі в сумі 911 грн. 74 коп. на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в Харківській області, код по ОКПО 25574728, установа банку УДК в Харківській області, р/о 35229002000143, МФО 851011, вид платежу: «за товарознавчу експертизу».

Міру запобіжного заходу щодо засудженого ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити попередню - підписку про невиїзд.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області через Валківський районний суд Харківської області протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя: Токмакова А. П.