Справа №2515/10343/2012
Провадження №2/2515/1594/2012
Рішення
Іменем України
19 листопада 2012 року м. Чернігів
Н о в о з а в о д с ь к и й р а й о н н и й с у д м і с т а Ч е р н і г о в а
в складі: головуючого - судді Мороз К. В.
при секретарі Шестак К. В., Римаренко О. О.
за участю позивача-відповідача ОСОБА_1, представника позивача-відповідача ОСОБА_2, відповідача-позивача ОСОБА_3, представника відповідача-позивача ОСОБА_4, представника органу опіки та піклування Ципуринда О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Чернігові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про дозвіл на тимчасовий виїзд за кордон неповнолітніх дітей без згоди батька та зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про зміну місця проживання неповнолітніх дітей,
встановив:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про визнання відмови ОСОБА_3, на тимчасовий виїзд за кордон неповнолітніх дітей ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2 - безпідставною; дозволити ОСОБА_1, без згоди батька ОСОБА_3 оформити документи для тимчасового виїзду неповнолітнього ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 за межі України та на її в'їзд до Сполучених Штатів Америки та до інших держав до досягнення ним 14-річного віку; дозволити ОСОБА_1, без згоди батька ОСОБА_3 оформити документи для тимчасового виїзду неповнолітнього ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2 за межі України та на її в'їзд до Сполучених Штатів Америки та до інших держав до досягнення ним 14-річного віку. Допустити негайне виконання рішення суду в частині оформлення ОСОБА_1 документів на виїзд за межі України.
Заявою від 21.09.2012 року представника позивача ( а. с. 29) просить визнати відмову ОСОБА_3, на тимчасовий виїзд за кордон неповнолітніх дітей ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2 - безпідставною; дозволити ОСОБА_1, без згоди батька ОСОБА_3 оформити документи для виїзду неповнолітнього ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 за межі України та на його в'їзд та перебування у Сполучених Штатів Америки та інших держав без дозволу та супроводу батька до досягнення ним 14-річного віку; дозволити ОСОБА_1, без згоди батька ОСОБА_3 оформити документи для виїзду неповнолітнього ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2 за межі України та на його в'їзд та перебування у Сполучених Штатів Америки та інших держав без дозволу та супроводу батька до досягнення ним 14-річного віку. Допустити негайне виконання рішення суду в частині оформлення ОСОБА_1 документів на виїзд за межі України.
ОСОБА_1 позовні вимоги мотивувала тим, що Оболонським районним судом міста Києва від 20.07.2011 року визначено місце проживання дітей з матір'ю, при цьому судом встановлено, що ОСОБА_3 почав ухилятися від надання матеріальної допомоги з липня 2011 року, інколи забирав дітей до м. Чернігова та не повертав або не відповідав на телефонні дзвінки щодо його місце знаходження. Суд прийшов до висновку, що позовна вимога щодо встановлення місця мешкання дітей окремо від батька є захистом прав дитини у даному випадку та підтверджує вимоги Декларації прав дитини. Відповідач не має можливості належним чином утримувати дітей і оскільки ОСОБА_1 23.07.2012 року вийшла заміж за громадянина Сполучених Штатів Америки, то періодично вона від'їжджає до Сполучених Штатів Америки. Чоловік має регулярний високий дохід ( в середньому 4,5 тис. доларів США щомісячно), який може надавати можливість та має бажання на належному рівні забезпечувати догляд та фізичний моральний та духовний розвиток дітей. З огляду на цю обставину ОСОБА_1 має намір, разом з синами, систематично на певні проміжки часу відвідувати свого чоловіка в Сполучених Штатах Америки, а також відпочивати за межами України. Такі подорожі матимуть неабияке значення для духовного та фізичного розвитку її дітей. ОСОБА_3 безпідставно не надає згоди на виїзд дітей за межі України, що шкодить їх інтересам та не сприяє їх всебічному та гармонійному розвитку.
15 жовтня 2012 року ОСОБА_3 звернувся до суду із зустрічним позовом ( а. с. 42-47) в якому просить змінити місце мешкання малолітнього ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 та малолітнього ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 на місце мешкання з їх батьком ОСОБА_3 АДРЕСА_1.
ОСОБА_3 мотивував зустрічний позов тим, що ОСОБА_1 з жовтня 2011 року почала чинити перешкоди в спілкуванні з синами та їх вихованні. Розпорядженням Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації від 07 грудня 2012 року було визначений спосіб участі у вихованні малолітніх дітей. В липні 2012 року ОСОБА_3 дізнався, що ОСОБА_1 залишила малолітніх дітей та виїхала до Сполучених Штатів Америки, штат Арізона з метою укладення шлюбу. Про місцезнаходження дітей ОСОБА_3 дізнався в серпні 2012 року. Беручи до уваги інтереси дітей та їх бажання проживати з батьком ОСОБА_3 звернувся до служби у справах дітей Новозаводської районної у місті Чернігові ради щодо отримання висновку про доцільність проживання дітей з батьком. Відсутність ОСОБА_1 в України свідчить про нехтування своїми материнськими обов'язками і інтересів дітей. ОСОБА_3 має матеріальну можливість утримувати синів, змінив свій робочий графік для постійного спілкування. Проживання ОСОБА_7 та ОСОБА_8 з ОСОБА_3 відповідає їх інтересам, у ОСОБА_3 наявна можливість забезпечити належні умови для проживання дітей.
Позивач-відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні 09 листопада 2012 року підтримала свої позовні вимоги і просила відмовити в задоволені вимог ОСОБА_3. По суті спору пояснила, що 17 липня 2012 року виїхала до Сполучених Штатів Америки і зареєструвала новий шлюб з громадянином Америки і саме там ОСОБА_1 може забезпечити дітям нормальне життя і освіту. Чоловік матеріально забезпечений, на даний час наймають квартиру з двома спальнями, одна з яких призначена для проживання ОСОБА_7 та ОСОБА_8 і планують придбати будинок в 2013 році у кредит. На даний час ОСОБА_1 працевлаштована в Сполучених Штатах Америки, а в Україні перебуває у відпустці по догляду за ОСОБА_8. Діти будуть влаштовані в дитячий заклад. Вважає, що зі своєю освітою викладача в Україні не зможе забезпечити дітям належний урівень проживання, тому і виїхала до Сполучених Штатів Америки, де зможе дітям надати краще життя. Планує повертатися з дітьми на Україну в період канікул, з трьох літніх місяців половину часу діти можуть проживати з батьком. Про дозвіл на вивіз дітей до інших країн зазначила, що країни не оговорювалися, скоріше подорожі будуть до Європи в період відпусток. ОСОБА_3 з народження дітей їх вихованням, матеріальним забезпеченням не займався, після визначення місця проживання в місті Києві також матеріально дітей не забезпечував і їх культурним розвитком не займався. ОСОБА_3 не може створити дітям належних умов, залишає їх з батьками. Виїхала до Сполучених Штатів Америки 17.07.2012 року для реєстрації шлюбу і оформлення документів для еміграції і повернулася на територію України 06.11.2012 року, в цей період спілкувалася з дітьми по телефону і надсилала матеріальну допомогу.
Представник позивача - відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 позовні вимоги ОСОБА_1 підтримала, просила відмовити в задоволені вимог ОСОБА_3, оскільки ОСОБА_3 не має можливості на належному урівні утримувати дітей, має заборгованість по сплаті аліментів, не працює, доходу не має. Неправомірно забрав дітей, діти не відвідують дитячого садочку, не розвиваються, не мають медичного догляду і їм не проводиться щеплення. Згідно наданих доказів вбачається, що ОСОБА_3 не цікавився життям дітей, негативно характеризувався сусідами за місцем проживання в м. Києві. Запрошенням нового чоловіка ОСОБА_1 підтверджується намір утримувати дітей. ОСОБА_1 працевлаштувалась і має можливість сама забезпечувати дітей. ОСОБА_1 має намір тимчасово виїжджати до Сполучених Штатів Америки до чоловіка, залишаючись громадянкою України.
Відповідач-позивач ОСОБА_3 просив в задоволені первісного позову відмовити, задовольнити його вимоги, оскільки ОСОБА_1 неналежним чином виконувала свої материнські обов'язки в Україні, а з Сполученими Штатами Америки немає ніяких правовідносин. Після від'їзду ОСОБА_1 до США діти жили без матері, при цьому ОСОБА_1 сама порушила рішення суду. З початку 2012 року має постійний дохід в сумі 3000 грн., буде мати дохід наприкінці року, змінив робочий графік для більшого спілкування з дітьми і надання їм батьківського піклування. На даний час зміг влаштувати ОСОБА_7 лише в школу розвитку, оскільки місць в дитячих садочках немає. Дітям створені належні умови для проживання і розвитку дітей.
Представник відповідача-позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 просив відмовити в задоволені позовних вимог ОСОБА_1 і визначити місце проживання дітей зі ОСОБА_3, оскільки ОСОБА_1 декілька місяців не здійснювала догляд за дітьми, не виконувала свої обов'язки і тому ОСОБА_3 з обґрунтованих підстав відмовляє у виїзді дітей.
Представник органу опіки та піклування Новозаводської районної у місті Чернігові ради надав висновок про доцільність визначення місця проживання ОСОБА_8 та ОСОБА_7 з батьком ОСОБА_3, оскільки ОСОБА_1 залишила дітей і виїхала до Сполучених Штатів Америки. Батько мав переважні права на їх утримання і виховання, батьківські права не можуть передаватися бабусі. ОСОБА_3 вчинив гідно і має намір піклуватися про дітей в подальшому. Представник особисто приймав участь при обстеженні умов проживання дітей у ОСОБА_3 і вважає, що для соціальної гарантії дітей їх необхідно залишити з батьком, оскільки ОСОБА_1 не надала доказів про умови проживання дітей за кордоном.
Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснила, що разом зі ОСОБА_3 приїжджала до дітей за місцем їх проживання визначеним в рішення суду, в літку 2012 року дітей за визначеним місцем проживання не було. Свідок приїжджала і на дачу. Коли ОСОБА_3 дізнався про відсутність ОСОБА_1 в України, забрав дітей. ОСОБА_3 постійно приділяє дітям увагу, готує їжу.
Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні пояснив, що приїжджав з ОСОБА_3 на дачу і бачив, що діти були не доглянуті і ОСОБА_3 забрав дітей в м. Чернігів. Свідок є власником дитячих атракціонів і ОСОБА_3 постійно приходить з дітьми на дитячі атракціони, до дітей відносить з любов'ю і діти відповідають взаємністю.
Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_3 не приділяв дітям уваги взагалі, після розірвання шлюбу відвідував дітей не завжди. Матеріально дітей у повному обсязі не забезпечував. ОСОБА_3 на час проживання в м. Києві влаштовував скандали з сусідами із-за балкона. Свідок була допущена до дітей в кінці вересня 2012 року, у дітей був денний сон, вони спали на одному ліжку, друге ліжко було порожнім. Більше дітей свідку не показували. В 2011 році ОСОБА_1 просила дозвіл у ОСОБА_3 на вивіз дітей, оскільки збиралася їхати реєструвати шлюб, але він безпідставно відмовив.
Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні пояснив, що діти на даний час проживають з батьком, який повністю займається їх вихованням, утриманням і свідок вважає, що ОСОБА_3 створив нормальні умови. Свідок допомагає ОСОБА_3 здійснювати догляд за дітьми, основний догляд здійснює ОСОБА_16. Свідок та його дружина не заперечують, що діти будуть з ними проживати, їм виділена окрема кімната і створені всі умови для розвитку, старшого сина ОСОБА_3 водить на навчання.
Вислухавши осіб, які брали участь в судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що батьками ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 і ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 народження є ОСОБА_3 та ОСОБА_1, що підтверджується копіями свідоцтв про народження ( а. с. 5).
Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 20 липня 2011 року ( а. с. 6) шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 розірваний.
Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 21 жовтня 2011 року ( а. с. 7) встановлено місце мешкання ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 з їх матір'ю ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_7 у АДРЕСА_2. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітніх ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1000 грн. на кожну дитину, починаючи стягнення з 27.07.2011 року і до повноліття кожної із дитини.
Згідно копії витягу з розпорядження Оболонської районної у місті Києві державної адміністрації № 629 від 07.12.2011 року ( а. с. 51) визначений спосіб участі гр. ОСОБА_3 у вихованні своїх малолітніх дітей: ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, які проживають разом зі своєю матір'ю гр.. ОСОБА_1, за адресою АДРЕСА_2 в такому порядку: - спілкуватися зі своїми малолітніми дітьми: щосуботи з 10.00 год. до 13.00 год. і з 15.00 год. до 18.00 год. та щосереди з 17.00 год. до 20.00 год..
Рішенням виконавчого комітету Новозаводської районної у місті Чернігові ради № 268 від 12 листопада 2012 року ( а. с. 173 ) затверджено висновок щодо доцільності визначення місця проживання малолітніх ОСОБА_7 та ОСОБА_8 з батьком ОСОБА_3.
Згідно висновку щодо визначення місця проживання малолітніх ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 народження з батьком ОСОБА_3 ( а. с. 174-175) визнано доцільним визначити місце проживання малолітніх ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 народження з батьком ОСОБА_3.
В ході судового розгляду встановлено і не оспорюється сторонами, що рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 21 жовтня 2011 року ( а. с. 7) встановлено місце мешкання ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 з їх матір'ю ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_7 у АДРЕСА_2.
17 липня 2012 року ОСОБА_1 виїхала за межі України до Сполучених Штатів Америки, де 23 липня 2012 року зареєструвала шлюб з ОСОБА_17, а ОСОБА_7 та ОСОБА_8 залишилися проживати з бабусею ОСОБА_14.
ОСОБА_3 09 серпня 2012 року забрав ОСОБА_7 та ОСОБА_8 до м. Чернігова і діти на даний час проживають з батьком.
ОСОБА_1 повернулася до України 06 листопада 2012 року.
Особисте немайнове право - право на свободу пересування фізичної особи, закріплене у ст. 313 ЦК України. Згідно з ч. 3 ст. 313 ЦК України право на вільний самостійний виїзд за межі України має фізична особа, яка досягла шістнадцяти років. Особа, яка не досягла шістнадцяти років, має право на виїзд за межі України лише за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальників та в їхньому супроводі або у супроводі осіб, які уповноважені ними. Ні у СК України, ні у ЦК України не передбачені підстави для вирішення питання про надання такого дозволу за відсутності згоди одного з батьків та його супроводу.
Згідно п. 18 Правил оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, визначено, що оформлення паспорта / проїзного документа здійснюється на підставі заяви батьків (законних представників батьків чи дітей), а у разі, коли батьки не перебувають у шлюбі між собою, - того з них, з ким проживає дитина, справжність підпису яких засвідчено нотаріально. За наявності заперечень одного з батьків документ може бути оформлено на підставі рішення суду. Для дітей віком від 14 до 18 років у заяві зазначається відсутність обставин, що обмежують згідно із законодавством право їх виїзду за кордон.
Згідно п.2 ст. 4 Правил перетинання державного кордону громадянами України, визначено, що виїзд з України громадян, які не досягли 16-річного віку, в супроводі одного з батьків або інших осіб, уповноважених одним з батьків за нотаріально посвідченою згодою, здійснюється:
2) без нотаріально посвідченої згоди другого з батьків: рішення суду про надання дозволу на виїзд з України громадянину, який не досяг 16-річного віку, без згоди та супроводу другого з батьків;
Зі змісту обґрунтування позовних вимог, пояснень ОСОБА_1 в судовому засіданні вбачається, що ОСОБА_1 просить суд надати дозвіл на вивіз дітей за межі України в Сполучені Штати Америки для їх постійного проживання в даній країні до досягнення ними 14 років, оскільки ОСОБА_3 заперечує проти вивозу дітей за межі України, з чого вбачається, що виникли спірні відносини між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не регулюються нормами Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», Постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1995 р. № 231 «Про затвердження Правил оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення», Постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року № 57 «Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України, оскільки зазначені норми Українського законодавства визначають порядок оформлення виїзного документа і надання дозволу на тимчасовий виїзд дітей за кордон із визначенням його початку і закінченням строку перебування за межами України, а не на постійне проживання з матір'ю в іншій державі.
З вимогами про визначення місця проживання дітей до 14 років в Сполучених Штатах Америки ОСОБА_1 не зверталась, доказів про доцільність визначення місця проживання дітей в Сполучених Штатах Америки не надала, також суду не надано доказів про намір ОСОБА_1 тимчасово ( на певний проміжок часу) вивезти дітей за межі України, так як ставиться позовна вимога про дозвіл на перебування дітей в США без згоди та супроводу батька до досягнення ними 14-ти років. Суд приходить до висновку, про відсутність підстав для задоволення вимог ОСОБА_1 в частині позову про дозвіл ОСОБА_1 без згоди батька ОСОБА_3 оформити документи для виїзду неповнолітнього ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 за межі України та на його в'їзд та перебування у Сполучених Штатів Америки без дозволу та супроводу батька до досягнення ним 14-річного віку; про дозвіл ОСОБА_1 без згоди батька ОСОБА_3 оформити документи для виїзду неповнолітнього ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2 за межі України та на його в'їзд та перебування у Сполучених Штатів Америки без дозволу та супроводу батька до досягнення ним 14-річного віку.
Позовні вимоги ОСОБА_1 про надання дозволу ОСОБА_1 без згоди батька ОСОБА_3 оформити документи для тимчасового виїзду неповнолітнього ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 за межі України до інших держав до досягнення ним 14-річного віку; про надання дозволу ОСОБА_1 без згоди батька ОСОБА_3 оформити документи для тимчасового виїзду неповнолітнього ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2 за межі України до інших держав до досягнення ним 14-річного віку, задоволенню не підлягають, оскільки ОСОБА_1 у встановленому порядку не визначила країну та проміжок часу на який просить надати дозвіл на виїзд дітей за кордон без згоди батька, що є обов'язковим згідно п. 4 Правил перетинання державного кордону громадянами України.
З огляду на зазначені обставини суд приходить до висновку, що відмова ОСОБА_3 про надання дозволу на виїзд з України ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2 є мотивованою, а тому позовні вимоги в частині визнання відмови ОСОБА_3, на тимчасовий виїзд за кордон неповнолітніх дітей ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2 - безпідставною, задоволенню не підлягають.
Згідно ст. 160 СК України, місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.
Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.
Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.
Згідно ст. 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
2. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.
У Декларації прав дитини, прийнятій Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 р . (принцип 6), проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона має, коли не можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір'ю .
Відповідно до ст. 60 ЦПК України ОСОБА_1 не надала суду докази, що в Сполучених Штатах Америки куди має намір вивезти дітей до досягнення ними 14-ти років, вона має самостійний дохід і може забезпечити дітям повний та гармонійний розвиток їх особистості. Суду не надано доказів, що в новій сім'ї ОСОБА_1 діти будуть жити в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості, оскільки обставини та умови життя нової сім'ї ОСОБА_1 змінилися в порівнянні з умовами, які були зазначені в офіційному підтвердженні форми 1-134 ( а. с. 75-79), що вбачається з пояснень самої ОСОБА_1 в судовому засіданні.
ОСОБА_3 надав службі у справах дітей Новозаводської районної у місті Чернігові ради докази свого матеріального забезпечення, даною службою було здійснено обстеження умов проживання дітей по АДРЕСА_1 і виконавчим комітетом Новозаводської районної у місті Чернігові ради прийнято рішення про затвердження висновку щодо доцільності проживання дітей з батьком.
При вирішенні спору щодо місця проживання дітей судом враховується, що ОСОБА_1 не виконувала рішення Оболонського районного суду міста Києва від 21 жовтня 2011 року про встановлення місця мешкання ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 з їх матір'ю ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_7 у АДРЕСА_2, коли остання змінила місце проживання дітей, а сама виїхала за межі України 17.07.2012 року і приїзд ОСОБА_1 на територію України лише 06.11.2012 року, що свідчить про ставлення ОСОБА_1 до своїх батьківських обов'язків. Враховуючи вік дітей, суд не знаходить підстав для з'ясування у них особистої прихильності дитини до кожного із батьків, оскільки з'ясування даної обставини може привести до психологічної травми дитини. Беручи до уваги ставлення ОСОБА_3 до дітей після від'їзду ОСОБА_1 за межі України, вік дітей, відсутність даних про зловживання ОСОБА_3 спиртними напоями або наркотичними засобами, відсутність даних про аморальність поведінки ОСОБА_3, яка може зашкодити розвитку дітей, враховуючи відсутність даних про незадовільний стан здоров'я дітей, можливість органу опіки та піклування здійснювати нагляд за умовами проживання і розвитку дітей лише на території України, відсутність будь-якого контролю даного органу за ставленням батьків в Сполучених Штатах Америки, куди ОСОБА_1 має намір вивезти дітей для постійного проживання - досягнення ним 14 років, суд вважає, що це і є виняткові обставини коли малолітні діти мають бути розлучені зі своєю матір'ю і визначає місце проживання ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 з їх батьком ОСОБА_3 в АДРЕСА_1.
Суд не знаходить підстав для винесення по справі окремої ухвали відносно наявності ознак злочину ст. ст. 358, 366 КК України в діях ОСОБА_3, оскільки в матеріалах справи відсутній оригінал довідки про доходи ОСОБА_3 і належні докази про надання недостовірних даних органу опіки та піклування. Звернення представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 направлено до прокуратури міста Чернігова в порядку ст. 97 КПК України.
Керуючись Законом України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» від 21 січня 1994 р. ( зі змінами), Постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1995 р. № 231 «Про затвердження Правил оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення» ( зі змінами), Постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року № 57 «Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України» ( зі змінами), ст. ст. 19, 160, 161 Сімейного кодексу України, ст. 313 ЦК України, ст. ст. 3, 10, 11, 60, 209, 213 - 215, 218 ЦПК України, суд, -
Вирішив:
В задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про дозвіл на тимчасовий виїзд за кордон неповнолітніх дітей без згоди батька - відмовити повністю.
Зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про зміну місця проживання неповнолітніх дітей - задовольнити.
Визначити місце проживання ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2 з батьком ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_8 за адресою АДРЕСА_1.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Чернігівської області через Новозаводський районний суд міста Чернігова, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Новозаводського
районного суду міста Чернігова К. В. Мороз
Судове рішення № 27529807, Новозаводський районний суд м. Чернігова було прийнято 19.11.2012. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 2515/10343/2012. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: