Рішення № 27528907, 24.07.2012, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 0907/10611/2012 року

Провадження № 2/0907/5656/2012 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2012 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

в складі: головуючої судді: Яремій Г.В.

при секретарі c/з: ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернулася до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_3, в якому просить стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя Івано-Франківська, вул. Тролейбусна, 15/25, офіційно непрацюючого, аліменти на користь Позивача на утримання неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, та доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, в твердій грошовій сумі по 600 грн. щомісячно на кожну дитину до досягнення ними повноліття.

Позовні вимоги Позивач мотивувала тим, що вона з 1998 року перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3, в якому у них народилося двоє дітей ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3. Неповнолітні діти проживають із Позивачем.

Як зазначила Позивач в судовому засіданні, з Відповідачем вони разом не проживають, спільного господарства не ведуть, Відповідач добровільно не надає коштів на утримання дітей. Тягар утримання неповнолітніх дітей в повній мірі лежить на Позивачу, яка, за її словами, не в змозі самостійно забезпечити дітям достатній рівень життя для їхнього нормального розвитку.

Також Позивач звернула увагу ОСОБА_7 на те, що Відповідач є працездатним, стягнень по виконавчих листах та кредитних зобовязань не має.

Відповідач ОСОБА_3, в судове засідання зявився та заперечив проти позову, посилаючись на те, що являється безробітнім, перебуває на обліку в Івано-Франківському міському центрі зайнятості, постійного доходу не має.

Заслухавши в судовому засіданні пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, ОСОБА_7 встановлено наступне.

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з 09.09.1998 року перебувають у зареєстрованому шлюбі (свідоцтво про одруження І-НМ № 061845 виданого 09.09.1998 року).

Під час перебування у шлюбі в них народилося двоє дітей ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про народження І-НМ № 075099 виданого 07.12.2000), та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 (свідоцтво про народження І-НМ № 016074 виданого 01.07.2005 року).

Згідно з частиною 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27 лютого 1991 року) держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Держави-учасниці забезпечують у максимально можливій мірі виживання і здоровий розвиток дитини (частина 2 статті 6 Конвенції про права дитини).

Частиною 1 та 2 статті 27 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина 3 статті 11 Закону України «Про охорону дитинства» ).

Частиною 2 статті 150 Сімейного кодексу України (надалі «СК України») визначено, що батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття (частина 1 статті 180 СК України).

Таким чином, Суд звертає увагу на те, що відповідно до норм СК України батьки мають рівні права та обовязки щодо своїх неповнолітніх дітей, зобовязані утримувати неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття та забезпечувати їм достатній рівень фізичного і духовного розвитку.

Частиною 1 статті 182 СК України визначено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоровя та матеріальне становище дитини, стан здоровя та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Частина 2 статті 182 СК України визначає мінімальний розмір аліментів на одну дитину, який не може бути меншим, ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, визначених статтею 184 цього Кодексу.

Відповідно до статті 184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій

сумі, підлягає індексації відповідно до закону. Якщо розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, менше мінімального розміру, передбаченого частиною другою статті 182 цього Кодексу, то дитині призначається відповідно до закону державна допомога в розмірі різниці між визначеним розміром аліментів і 30 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Позивачем заявлено вимоги про стягнення з Відповідача аліментів на її користь на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, в твердій грошовій сумі 600 грн. щомісячно на кожну дитину, до досягнення ними повноліття.

Згідно з пунктом 17 Постанови Пленуму Верховного ОСОБА_7 України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ відносно батьківства, материнства і стягнення аліментів» «За відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом. Згідно з ч. 3 ст. 181 СК аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст. 183 цього Кодексу) або в твердій грошовій сумі (ст. 184 СК) і виплачуються щомісячно».

Як підтверджується наявною в матеріалах справи Довідкою Івано-Франківського МЦЗ № 1844 від 23.07.2012 року ОСОБА_3 перебуває на обліку як безробітний в Івано-Франківському МЦЗ з 01.06.2012 року. Дохід за період з 01.06.2012 по 30.06.2012 становить 841,00 грн.

В той же час, судом встановлено, що Відповідач є працездатним, оскільки доказів, які б спростовували зазначене, суду не подано.

Інших дітей Відповідач не має; на його утриманні не перебувають інші особи.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, вимоги чинного законодавства України, виходячи з інтересів неповнолітніх дітей, Суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог Позивача та доцільність стягування з Відповідача аліментів на утримання дитини в твердій грошовій сумі в розмірі 360 грн. щомісячно на кожну дитину, оскільки даний розмір аліментів відповідає інтересам дітей, а також відповідає обовязку батька на утримання дітей, враховуючи той факт, що батько на даний момент не працевлаштований.

При визначенні розміру аліментів Суд враховує стан здоровя та матеріальне становище дітей, зокрема те, що діти, проживають разом з Позивачем. Також ОСОБА_7 враховано, що Відповідач є працездатною особою і спроможний платити аліменти на утримання дітей. Доказів, які б спростовували вищевказане, Відповідачем ОСОБА_7 подане не було.

Відповідно до вимог ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши обставини справи, оцінивши досліджені докази в їх сукупності, Суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити частково: визначити розмір аліментів, які слід стягнути з Відповідача на користь Позивача на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, в твердій грошовій сумі 360 грн. щомісячно на кожну дитину, до досягнення ними повноліття. Стягнення аліментів розпочати з 11 липня 2012 року (з часу звернення з позовом до суду).

На підставі ст. ст. 180, 182, 184, Сімейного кодексу України, керуючись ст. ст. 215, 216, 224-226 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, жителя ІНФОРМАЦІЯ_5, офіційно непрацюючого, аліменти в користь Позивача ОСОБА_2 на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_7, в твердій грошовій сумі по 360 грн. щомісячно на кожну дитину до досягнення ними повноліття

Стягнення аліментів розпочати з 11 липня 2012 року.

Рішення у межах суми платежу за один місяць підлягає до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, жителя ІНФОРМАЦІЯ_5 - в спеціальний фонд Державного бюджету України з зарахуванням на рахунок 31214206700002, отримувач коштів УДКСУ у м. Івано-Франківську Івано-Франківської обл., код за ЄДРПОУ 37952250, банк отримувача ГУДКС України в Івано-Франківській області, код банку отримувача (МФО) 836014, код класифікації доходів бюджету 22030001, код ЄДРПОУ суду 02891693 - 214 грн. 60 коп. судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Яремій Г.В.