Ухвала суду № 27528805, 24.07.2012, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 0907/10140/2012 року

Провадження № 2/0907/5530/2012 року

У Х В А Л А

24 липня 2012 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої-судді ОСОБА_1,

при секретарі с/з ОСОБА_2

розглянувши у попередньому судовому засіданні в приміщенні Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області клопотання про призначення експертизи у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євролаб» про захист права споживача і відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернулася до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євролаб», в якому просила стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Євролаб» на її користь за заподіяну шкоду її здоровю і тяжкі моральні наслідки, втрату працездатності матеріальну шкоду в розмірі 8 190 грн. та моральну шкоду в розмірі 600 000 грн., а також втрачений заробіток у розмірі 29 357 грн. 62 коп. одноразово за період з грудня 2009 року по липень 2012 року, а всього 37 547 грн. 62 коп., разом 637 547 грн. 62 коп., а також втрачений заробіток 1 805 грн. щомісячно і довічно.

20 липня 2012 року представником Позивача подано заяву про призначення медико-соціальної експертизи, на вирішення якої поставити наступні питання:

1) Внаслідок якої причини ОСОБА_3 стала інвалідом 2 групи, про що зазначено у

висновку ЛКК Івано-Франківської міської поліклініки?

2) Чи знаходиться у причинно-наслідковому звязку з настанням інвалідності ОСОБА_3 травма кишечника, отримана нею 29 липня 2009 року у клініці ТОВ «Євролаб» і наступне неодноразове оперування та лікування?

3) Визначити розмір втрати працездатності (в %) ОСОБА_3 внаслідок встановленої їй 27 листопада 2009 року інвалідності.

Проведення експертизи представник Позивача просив доручити Івано-Франківському обласному бюро медико-соціальних експертиз.

В попередньому судовому засіданні представником Відповідача подано клопотання про призначення в даній справі судово-медичної експертизи, на вирішення якої поставити наступні питання:

1) Виходячи з даних наданої медичної документації, чи дійсно лікарем-ендоскопістом

були допущені помилки при виконанні гр. ОСОБА_3 29 липня 2009 року обстеження відеосигмоскопії? Якщо так, то якими конкретно даними (записами у медичній документації, відеозаписом обстеження тощо) це підтверджується?

2) За умови пошкодження під час проведення відеосигмоскопії гр. ОСОБА_3 стінки товстої кишки, чи стався би у неї розвиток розлитого калового перитоніту при її своєчасному зверненні за медичною допомогою (як це рекомендував їй зробити лікар-ендоскопіст у телефонній розмові з нею 29 липня 2009 року о 22:30)?

3) У якому обємі необхідно було б провести гр. ОСОБА_3 оперативне втручання з приводу перфорації стінки товстого кишечнику за умови її своєчасного звернення за медичною допомогою з цього приводу (у той період часу, коли їй рекомендував це зробити лікар-ендоскопіст)? Чи мали б місце у гр. ОСОБА_3 зазначені у медичній документації несприятливі наслідки перенесеного нею розлитого калового перитоніту (коло стома, інвалідизація тощо) за умови її своєчасного звернення за медичною допомогою?

4) Чи можливий розвиток перфорації стінки товстого кишечнику у гр. ОСОБА_3 вже після проведення їй 29 липня 2009 року відеосигмоскопії за інших, не повязаних безпосередньо із даним обстеженням причин (порушення лікувально-охоронного режиму, який їй був рекомендований лікарем-ендоскопістом, про що зазначено у медичній документації «Пациентка намеренно нарушила предписания лечащего врача о режиме покоя, в т.ч. авиаперелетах сразу после проведения колоноскопии», або інші причини)?

5) Які, згідно із даними медичної літератури, можливі ускладнення під час правильного виконання обстеження відеосигмоскопії, та в якому проценті випадків вони трапляються? Чи можливо у даному випадку визначити, чи не відноситься виникнення перфорації стінки товстої кишки у гр. ОСОБА_3 саме до стандартних можливих ускладнень процедури обстеження, та чи міг лікар-ендоскопіст передбачити настання цього ускладнення?

6) Чи науково обґрунтовано складені комісією експертів Івано-Франківського обласного бюро судово-медичної експертизи підсумки проведеного ними комісійного судово-медичного дослідження стосовно гр. ОСОБА_3 (акт № 7 від 12-20.01.2012 року), приймаючи до уваги той факт, що комісія не досліджувала відеозапис відеосигмоскопії, не розглядала варіанти щодо можливого обєму надання медичної допомоги пацієнтці за умови її своєчасного звернення за медичною допомогою, та до складу комісії не залучали спеціаліста у галузі ендоскопії?

7) Виходячи із суті вищевказаних питань, чи має місце у даному випадку прямий причинно-наслідковий зв'язок між помилками, які допусти лікар-ендоскопіст при виконанні гр. ОСОБА_3 29 липня 2009 року відеосигмоскопіфї (за умови обєктивного підтвердження факту помилок) та наслідками, які настали у гр. ОСОБА_3 після проведеного лікування розлитого калового перитоніту (коло стома, інвалідизація тощо).

Проведення експертизи представник Відповідача просив доручити ДУ «Головне бюро судово-медичних експертиз МОЗ України» та заявив про взяття на Відповідача обовязку щодо оплати вартості проведення експертизи.

Заслухавши пояснення представників сторін щодо необхідності призначення в даній справі судової експертизи, виходячи з вимог чинного законодавства України, Суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 143 Цивільного процесуального кодексу України (надалі «ЦПК України») для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі.

Призначення експертизи є обов'язковим у разі заявлення клопотання про призначення експертизи обома сторонами. Призначення експертизи є обов'язковим також за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити: 1) характер і ступінь ушкодження здоров'я; 2) психічний стан особи; 3) вік особи, якщо про це немає відповідних документів і неможливо їх одержати (частина 1 статті 145 ЦПК України).

Згідно з частиною 3 статті 143 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, мають право подати суду питання, на які потрібна відповідь експерта. Кількість і зміст питань, за якими має бути проведена експертиза, визначається судом. При цьому суд має мотивувати відхилення питань осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до пункту 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду» для зясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, призначає експертизу, коли необхідність експертного висновку випливає з обставин справи і поданих доказів.

Судова експертиза в цивільному процесі це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних обєктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини в цивільній справі, що перебуває у провадженні суду.

Необхідність призначення судової експертизи в цивільному процесі обумовлена, насамперед, необхідністю зясування судом тих обставин, які потребують спеціальних знань, та в силу їх специфічного характеру, не можуть бути зясовані судом на основі положень чинного законодавства, що може вплинути на правильне вирішення цивільного спору по суті.

Суд звертає увагу на те, що одним із принципів призначення судової експертизи є принцип доцільності.

Інструкцію щодо проведення судово-медичної експертизи затверджено наказом Міністерства охорони здоров'я України від 17.01.95 р. № 6 (надалі «Інструкція № 6»)

Відповідно до пункту 1.1 Інструкції № 6 судово-медична експертиза проводиться з метою дослідження на підставі спеціальних знань матеріальних об'єктів, що містять інформацію про обставини справи, яка перебуває в провадженні органів дізнання, слідчого, прокурора чи суду.

Порядок проведення медико-соціальної експертизи визначено Положенням про медико-соціальну експертизу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 року № 1317 (надалі «Порядок»).

Відповідно до пункту 3 Порядку медико-соціальна експертиза проводиться особам, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.

Враховуючи вищевикладене, Суд звертає увагу на те, що вимога представника Позивача про проведення в даній цивільній справі медико-соціальної експертизи є необґрунтованою та не підлягає задоволенню, оскільки предметом розгляду в даній справі є позовні вимоги про відшкодування шкоди, завдану здоровю, а не встановлення інвалідності.

Таким чином, зважаючи на вищевикладене, виходячи з вимог статті 145 ЦПК України, Суд вважає за необхідне призначити в даній цивільній справі судово-медичну експертизу.

При цьому, враховуючи зміст та суть заявлених позовних вимог, зважаючи на обставини, які підлягають встановленню в рамках даної цивільної справи, Суд приходить до висновку про те, що на вирішення експерта слід поставити наступні питання:

1)Виходячи з даних наданої медичної документації, чи були лікарем-ендоскопістом

допущені помилки у вигляді пошкодження кишечника сквозного його поранення, при виконанні гр. ОСОБА_3 29 липня 2009 року обстеження відеосигмоскопії?

2) За умови пошкодження під час проведення відеосигмоскопії гр. ОСОБА_3 стінки товстої кишки, чи міг статися у неї розвиток розлитого калового перитоніту? Чи можливо було уникнути розвитку розлитого калового перитоніту за умови своєчасного зверненні за медичною допомогою?

3) Чи має місце прямий причинно-наслідковий зв'язок між помилкою, яку допустив лікар-ендоскопіст при виконанні гр. ОСОБА_3 29 липня 2009 року відеосигмоскопії (у випадку, якщо помилка мала місце) та наслідками, які настали у ОСОБА_3 (колостоми, інвалідність тощо)?

Щодо інших питань, які просив поставити на вирішення експерта представник Позивача, зокрема, щодо визначення розміру втрати працездатності, Суд звертає увагу на те, що даний спір не стосується розміру втрати працездатності, а тому відповідь експерта на дане питання не має прямого відношення до обставин, які підлягають встановленню в даному провадженні.

Стосовно інших питань, які просив поставити на розгляд експерта представник Відповідача (пунки клопотання 3, 4, 5, 6), Суд вважає їх необґрунтованими та недоцільними в рамках даної цивільної справи, оскільки відповіді на них напряму не стосуються предмету доказування.

Оскільки сторони не дійшли згоди щодо експертної установи, якій доручається провести дану експертизу, Суд, враховуючи те, що до матеріалів справи представниками Позивача в якості письмового доказу подано Акт комісійного судово-медичного обстеження № 7, складений Івано-Франківським обласним бюро судово-медичної експертизи, вважає за доцільне доручити проведення даної експертизи ДУ «Головне бюро судово-медичних експертиз МОЗ України».

Крім того, враховуючи наявність згоди на оплату вартості проведення експертизи, Cуд дійшов висновку витрати при проведення експертизи покласти на ТОВ «Євролаб».

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 202 ЦПК України суд може за заявою особи, яка бере участь у справі, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках: призначення судом експертизи.

Провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених: пунктом 3 частини першої статті 201 та статтею 202 цього Кодексу: на час проведення експертизи (пункту 2 частини 1 статті 203 ЦПК України)

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 143, 144, 145, 202, 203, 209, 210 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

1. Клопотання про призначення експертизи задовольнити частково.

2. Призначити у справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євролаб» про захист права споживача і відшкодування матеріальної та моральної шкоди медико-соціальну експертизу, на вирішення якої поставити питання:

1)Виходячи з даних наданої медичної документації, чи були лікарем-ендоскопістом

допущені помилки у вигляді пошкодження кишечника сквозного його поранення, при виконанні гр. ОСОБА_3 29 липня 2009 року обстеження відеосигмоскопії?

2) За умови пошкодження під час проведення відеосигмоскопії гр. ОСОБА_3 стінки товстої кишки, чи міг статися у неї розвиток розлитого калового перитоніту? Чи можливо було уникнути розвитку розлитого калового перитоніту за умови своєчасного зверненні за медичною допомогою?

3) Чи має місце прямий причинно-наслідковий зв'язок між помилкою, яку допустив лікар-ендоскопіст при виконанні гр. ОСОБА_3 29 липня 2009 року відеосигмоскопії (у випадку, якщо помилка мала місце) та наслідками, які настали у ОСОБА_3 (колостоми, інвалідність тощо)?

3. Проведення експертизи доручити ДУ «Головне бюро судово-медичних експертиз МОЗ України» (адреса: 04112, м. Київ, вул. Оранжерейна, 9).

4. Попередити експерта про кримінальну відповідальність, передбачену статтями 384 і 385 Кримінального кодексу України.

5. Зобовязати сторін надати на вимогу експертів в їх розпорядження всі необхідні для проведення експертизи матеріали.

6. Витрати по проведенні експертизи покласти на Відповідача ТОВ «Євролаб».

7. На час проведення експертизи зупинити провадження у справі до отримання висновку експерта.

8. В решті вимог клопотань відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається через Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Яремій Г.В.