Рішення № 27517579, 02.11.2012, Болградський районний суд Одеської області

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

02.11.2012

Справа № 1507/424/2012

Провадження № 2/1507/224/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.11.2012 року, м. Болград

Болградський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Кодінцевої С.В.

за участю секретаря судового засідання Бачур А.В.,

позивача ОСОБА_1,

третьої особи на стороні позивача ОСОБА_2,

відповідача ОСОБА_3,

представника відповідача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, третьої особи яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди завданої невиконанням договірних зобовязань, -

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2008 року ОСОБА_3 звернувся до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди в сумі 55 429.00 гривен та моральної шкоди в сумі 100 000.00 гривен, завданої неправомірними діями ОСОБА_1

ОСОБА_1 в свою чергу звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної шкоди в сумі 206 850.00 гривен, втраченої вигоди в сумі 600 000.00 гривен та моральної шкоди в розмірі 100 000.00 гривен, завданої невиконанням договірних зобовязань (том №1 а.с.43).

Згідно ухвали Білгород-Дністровського міськрайонного суду від 13.07.2011 року (т.2 а.с.246), залишеної без змін ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 31.10.2011 року (т.2 а.с.258-259) названа справа передана на розгляд Болградського районного суду Одеської області, оскільки відповідач ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1.

Ухвалою від 22.02.2012 року суддею прийнято названу справу до свого провадження.

В судовому засіданні до початку розгляду справи по суті, позивач ОСОБА_3 відмовився від своїх позовних вимог до ОСОБА_1 та просив провадження у справі за його позовом закрити. Ухвалою суду від 03.04.2012 року закрито провадження за первісним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної і моральної шкоди завданої невиконанням договірних зобовязань (т.3 а.с.20).

Позивач ОСОБА_1 уточнив свої позовні вимоги (т.3 а.с.21-24) та просить постановити рішення, яким стягнути на його користь з відповідача:

-162 066.99 гривен вартість 342 куба лісу, переданих приватній особі ОСОБА_3 за пятьма договорами позики та не повернутих по теперішній час;

-30 000 гривен за незаконно проданий за дорученням автомобіль «Урал»;

-100 000 гривен в рахунок відшкодування моральної шкоди;

-126 000 гривен прибутку, отриманого відповідачем в ПП «Вітязь-ЮГ-Сервіс»;

-630 000 гривен упущеної вигоди за пять років роботи ПП «Вітязь-Юг-Сервіс».

Свої вимоги мотивує тим, що в грудні 2005 року він, позивач разом з ОСОБА_3 стали засновниками та відкрили Приватне підприємство «Вітязь-Юг-Сервіс», яке займалося купівлею, продажем та розпилюванням лісу. За усною домовленістю між ними для роботи підприємства, кожний з них мав придбати за свої кошти, як засновники з уставним капіталом 50х50 по 350 кубів лісу та реалізувати його фірмі ТОВ «Ванеса»м. Київ.

Він позивач уклав пять договорів займу з відповідачем:

-№ 1 від 26.02.2006 року про передачу товару піловик ялиновий 18.66 куб м. на суму 6 219.94 гривні строком на пять місяців;

-№ 2 від 04.03.2006 року про передачу товару піловик сосновий 57.37 куб.м. на суму 19 123.14 гривен строком на шість місяців;

-№ 3 від 12.03.2006 року про передачу товару піловик ялиновий 56.04 куб.м., сировина для виготовлення р.стояк 52.48 куб.м. на суму 36 172.97 гривен строком на девять місяців;

-№ 4 від 22.03.2006 року про передачу товару піловик ялиновий 39.66 куб.м., піловик ялиновий 16.44 куб.м., руд стойки 32.46 куб.м. та 11.38 куб.м. на суму 32 090.49 гривен строком на девять місяців;

-№ 5 від 26.03.2006 року про передачу товару піловик ялиновий 25.72 куб.м. та 31.71 куб.м., на суму 18 500.14 гривен строком на девять місяців.

Взяті на себе зобовязання за вказаними договорами займу, відповідач не виконав та у встановлені строки не повернув позивачу борг, а ні товаром у вигляді лісу, а ні в грошовому еквіваленті. Середня вартість лісу станом на 21.02.2012 року складає 473.88 гривні за один куб, а тому заборгованість за пятьма договорами займу становить 162 066.96 гривен. Крім того відповідач не повернув позивачу 50 % прибутку від діяльності ПП, як засновнику. В 2006 році він, позивач придбав автомашину «Урал»за дорученням, яку згодом продав відповідач та не повернув йому кошти за проданий автомобіль у розмірі 30 000 гривен. В 2012 році ПП «Вітязь-ЮГ-Сервіс» було визнано банкрутом та ліквідовано за рішенням Господарського суду Одеської області без його позивача, як засновника відома за сприянням відповідача, а тому його сімя залишилась без засобів до існування. Такими діями відповідач завдав позивачу моральної шкоди, яку він оцінює у розмірі 100 000 гривен. Крім того, оскільки відповідач на розвиток підприємства не надав коштів, проте за весь час існування приватного підприємства отримував прибутки, він на думку позивача має сплатити йому 126 000 гривен прибутку, отриманого відповідачем в ПП «Вітязь-ЮГ-Сервіс»та 630 000 гривен упущеної вигоди за пять років роботи ПП «Вітязь-Юг-Сервіс».

Позивач підтримав доводи викладені в уточненій позовній заяві та наполягав на їх задоволенні у повному обсязі.

Третя особа на стороні позивача ОСОБА_2, підтримала позовні вимоги та просила їх повністю задовольнити, посилаючись на обставини зазначені в уточненій позовній заяві.

Відповідач та його представник уточнені позовні вимоги не визнали посилаючись на те, що між позивачем та особисто ним відповідачем будь-яких договорів позики укладено не було. Договори на які посилається позивач були укладені між фізичною особою ОСОБА_1 та Приватним підприємством «Вітязь-Юг-Сервіс», за якими був переданий приватному підприємству лісоматеріал, через що, відповідач не має ніяких зобовязань перед позивачем. Крім того, ніяких грошових коштів він відповідач від родини ОСОБА_1 не отримував, через що обовязку щодо повернення будь-яких коштів цій родині у нього не виникало взагалі. (а.с.88-91).

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, пояснення сторін по справі, суд дійшов до висновку, що уточнені позовні вимоги задоволенню не підлягають за наступних підстав.

Згідно ст. 15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

За правилами ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Приписами п.3 ч.2 ст.11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Судом встановлено, що між позивачем ОСОБА_1 та Приватним підприємством «Вітязь-Юг-Сервіс»(надалі ПП «Вітязь-Юг-Сервіс») в 2006 році було укладено пять договорів позики, а саме:

-26.02.2006 року укладено договір позики № 1, за яким позикодавець ОСОБА_1 передав позичальнику ПП «Вітязь-Юг-Сервіс»товар: піловик ялиновий 18.66 м3, на суму 6 219.94 гривні в тимчасове користування на строк дії договору - пять місяців. Після закінчення строку дії договору, не пізніше 10 днів, весь товар: піловик ялиновий 18.66 м3 на суму 6 219.94 грн. умовно мав бути повернутий позикодавцю (а.с.40, 41);

-договір позики № 2 від 04.03.2006 року, за яким позикодавець ОСОБА_1 передав позичальнику ПП «Вітязь-Юг-Сервіс»товар: піловик сосновий 57.37 м3, на суму 19 123.14 гривні в тимчасове користування на строк дії договору - шість місяців. Після закінчення строку дії договору, не пізніше 10 днів, весь товар: піловик сосновий 57.37 м3 на суму 19 123.14 грн. умовно мав бути повернутий позикодавцю (а.с.42-43);

-12.03.2006 року укладено договір позики без номеру, за яким позикодавець ОСОБА_1 передав позичальнику ПП «Вітязь-Юг-Сервіс»товар: піловик ялиновий 54.04 м3 та сировину для виготовлення стойок 52.48 м3 на суму 36 172.97 гривен в тимчасове користування на строк дії договору - девять місяців. Після закінчення строку дії договору, не пізніше 10 днів, весь товар на суму 36 172.97 грн. умовно мав бути повернутий позикодавцю (а.с.44-45);

-договір позики № 4 від 22.03.2006 року, за яким позикодавець ОСОБА_1 передав позичальнику ПП «Вітязь-Юг-Сервіс»товар: - піловик ялиновий 39.66 м3, - піловик ялиновий 16.44 м3, - рудстойки 32.46 м3, - рудстойки 11.38 м3 на загальну суму 32 909.49 гривен в тимчасове користування на строк дії договору - девять місяців. Після закінчення строку дії договору, не пізніше 10 днів, весь товар на вказану суму умовно мав бути повернутий позикодавцю (а.с.46-47);

-22.03.2006 року укладено договір позики № 5, за яким позикодавець ОСОБА_1 передав позичальнику ПП «Вітязь-Юг-Сервіс»товар: - піловик ялиновий 31.71 м3, - піловик ялиновий 25.72 м3 на загальну суму 18 500.14 гривен в тимчасове користування на строк дії договору - девять місяців. Після закінчення строку дії договору, не пізніше 10 днів, весь товар на вказану суму умовно мав бути повернутий позикодавцю (а.с.48-49).

Зазначені обставини були підтверджені сторонами в судовому засіданні.

Згідно до ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частиною 1 ст. 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Таким чином, обов'язки за договором позики виникають лише для однієї сторони - позичальника. Отримавши у власність, користування передані позикодавцем гроші або речі, визначені родовими ознаками, позичальник бере на себе зобов'язання повернути позикодавцеві таку ж суму грошей або рівну кількість речей такого ж роду і якості. Тому за договором позики відповідальність за порушені зобовязання несе саме позичальник.

Зі змісту договорів, які були укладені позивачем, вбачається що товар був переданий ПП «Вітязь-Юг-Сервіс», а не фізичній особі ОСОБА_3, а тому і відповідальність за невиконання зобовязання за договорами позики має нести ПП «Вітязь-Юг-Сервіс», який є субєктом цих договорів.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача суми боргу за договорами позики у розмірі 162 066.99 гривен (вартість 342 куба лісу), а також інші позовні вимоги, що випливають з цих договорів: 126 000 гривен прибутку, отриманого відповідачем в ПП «Вітязь-ЮГ-Сервіс», 630 000 гривен упущеної вигоди за пять років роботи ПП «Вітязь-Юг-Сервіс», 100 000 гривен в рахунок відшкодування моральної шкоди задоволенню не підлягають, оскільки відповідач не є стороною укладених договорів позики.

Що стосується позовних вимог про відшкодування відповідачем на користь позивача 30 000 гривен за незаконно проданий за дорученням автомобіль «Урал»- також задоволенню не підлягають.

Згідно дублікату доручення від 11.03.2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Кривоозерського районного нотаріального округу Миколаївської області ОСОБА_5, зареєстроване в реєстрі за № 615, ОСОБА_6 уповноважив ОСОБА_7 розпоряджатися від його імені (продати, здати в оренду, заставляти тощо), а також керувати (в тому числі за кордоном) належним йому транспортним засобом Урал 375, 1978 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с.87).

Документу, що підтверджує право власності позивача на вказаний автомобіль, останній суду не надав. Будь-яких інших доказів на підтвердження позовних вимог в цій частині, а саме що відповідач мав право використовувати чи розпоряджатися цим автомобілем, що відповідач укладав договір купівлі-продажу цього автомобілю та отримав кошти за автомобіль позивачем також не надано. Тому вимога про стягнення з відповідача на користь позивача вартості вказаного автомобілю є необґрунтованою.

Суд не приймає до уваги доводи позивача, що оскільки відповідач був засновником ПП «Вітязь-Юг-Сервіс», підписував усі договори позики як директор цього підприємства, а тому має нести відповідальність за цими договорами, оскільки це суперечить вимогам ст. 1046, 1049 ЦК України так як відповідач як фізична особа не є стороною укладених договорів позики, а тому не має зобовязань перед позивачем.

Посилання позивача на те, що відповідач з метою уникнути відповідальності за взяті зобовязання, самостійно закрив ПП «Вітязь-Юг-Сервіс», суд оцінює критично, оскільки процедура ліквідації юридичної особи чітко визначена нормами діючого законодавства України. Згідно ухвали Господарського суду Одеської області від 27.01.2010 року справа № 1/5-09-2913 питання про ліквідацію банкрута ПП «Вітязь-Юг-Сервіс»було ініційовано Білгород-Дністровською обєднаною державною податковою інспекцією Одеської області (а.с.94).

Суд не приймає до уваги показання свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, оскільки останні не повідомили будь-якої достовірно відомої їм інформації стосовно договорів позики укладених між позивачем та відповідачем. Не заперечували лише факт їх роботи в ПП «Вітязь-Юг-Сервіс» та що, вони особисто займалися розпилюванням лісу, за що отримували заробітну плату.

В судовому засіданні досліджені в оригіналі відмовні матеріали № 616/11 за заявами ОСОБА_1 на протязі (2007-2012 років) про порушення кримінальних справ відносно ОСОБА_3 за ознаками ч.4 ст. 191 КК України, з яких вбачається, що жодної кримінальної справи відносно відповідача порушено не було. Матеріали справи містять численні постанови про відмову у порушенні кримінальних справ відносно ОСОБА_3 в звязку з відсутністю в його діях складу злочину. Остання постанова від 13.02.2012 року (т. 2 а.с.161-202).

Відповідно до ст.60 ч.1, ч. 4 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, установлених ст.61 ЦПК України. Доказування не повинно ґрунтуватися на припущеннях. Доказами в розумінні ст.57 ЦПК України є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, висновків експертів.

Позивачем відповідно до ст.60 ЦПК України, не надано належних та допустимих доказів стосовно заявлених позовних вимог. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

На підставі викладено та керуючись ст.ст. 1046, 1049 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 15, 57-60, 131, 208, 209, 212-215, 294 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, третьої особи яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди завданої невиконанням договірних зобовязань - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Одеської області через Болградський районний суд Одеської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справиАапеляційним судом.

Суддя:С.В.Кодінцева