Вирок № 27514256, 05.11.2012, Благовіщенський районний суд Кіровоградської області (до 25.04.2025 - Ульяновський районний суд Кіровоградської області)

Справа № 1122/680/12

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.11.2012м. Ульяновка

Ульяновський районний суд Кіровоградської області в складі:

Головуючого судді Ясінський Л. Ю.

секретаря Кашнікову І.А.

за участі прокурора Прокопчук Д.В.

адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Ульяновка справу про обвинувачення:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Помічна Добровеличківського району Кіровоградської області, громадянина України, українця, одруженого, на утриманні має малолітню дочку, працюючого старшим інспектором Голованівського МВ КВІ УДДУ з ПВП у Кіровоградській області, спеціальне звання - майор внутрішньої служби, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

за ст.368 ч.3 КК України

В С Т А Н О В И В:

Органами досудового слідства ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що працюючи на посаді старшого інспектора Голованівського міжрайонного відділу кримінально-виконавчої інспекції управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Кіровоградській області, маючи спеціальне звання -майор внутрішньої служби, будучи службовою особою та працівником правоохоронного органу, в період з 09 по 22 лютого 2012 року зловживаючи своїм службовим становищем вимагав та отримав хабар.

Злочин вчинив при слідуючих обставинах:

Так, відповідно наказу, начальника управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Кіровоградській області, від 24.10.2011 року №66о/с -майора внутрішньої служби ОСОБА_2, було призначено на посаду старшого інспектора Голованівського міжрайонного відділу кримінально-виконавчох інспекції управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Кіровоградській області.

Відповідно до посадової інструкції на ОСОБА_2 покладено слідуючі обов»язки:

- по веденню обліку осіб, засуджених до покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатись певною діяльністю;

- здійсненню контролю за додержанням порядку та умов відбування покарання особами, засудженими до покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатись певною діяльністю;

- організації виховної роботи із засудженими, проведенні індивідуальних бесід з метою профілактики злочинності;

- організації розшукових заходів засуджених, що ухиляються від відбуття покарань, не пов'язаних із позбавленням волі, та направленні до органів прокуратури подань для притягнення їх до кримінальної відповідальності;

- наданні у разі потреби засудженим особам дозволу на виїзд за межі України.

02 грудня 2009 року Гайворонським районним судом Кіровоградської області, за вчинення злочину передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, було засуджено громадянина ОСОБА_3 та призначено йому покарання у вигляді 5 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3. від відбування основної міри покарання у вигляді позбавлення волі звільнено і встановлено іспитовий строк 2 роки. Згідно ст. 76 ч,2 КК України вказаним вироком суду на ОСОБА_3 покладено обов'язки по не виїзду за межі України без дозволу органів кримінально-виконавчої інспекції та обов'язкового повідомлення органів КВІ про зміну місця проживання.

09 лютого 2012 року ОСОБА_3, перебуваючи на обліку в КВІ звернувся до старшого інспектора КВІ ОСОБА_2 з проханням надати йому дозвіл на виїзд за межі України терміном на 6 місяців. Однак, ОСОБА_2, з метою незаконного збагачення, повідомив ОСОБА_3, що виїзд за межі України, можливий лише за умови передачі йому хабара в розмірі шести тисяч гривень з розрахунку однієї тисячі гривень в місяць.

16 лютого 2012 року під час чергової зустрічі ОСОБА_2 знову повідомив ОСОБА_3, що останній може виїхати за кордон терміном на 6 місяців лише при умові передачі йому хабара в розмірі 6 тис. грн., а він за таких умов, використовуючи своє службове становище, зможе його прикривати, не викликаючи протягом даного часу до органів КВІ, проставляючи самостійно відмітки про відвідування служби та проведення профілактичних бесід, та не повідомляючи правоохоронні органи про ухилення ОСОБА_3. від відбування покарання не пов'язаного з позбавленням волі. В подальшому, ОСОБА_3, усвідомлюючи безвихідність свого становища, вимушений був погодитись на вимоги ОСОБА_2, щодо передачі хабара останньому у сумі 6 тис. грн.

Внаслідок цього, 22.02.2012 року близько 08 год, 30 хв. старший інспектор Голованівського міжрайонного відділу кримінально-виконавчої інспекції управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Кіровоградській області майор внутрішньої служби ОСОБА_2, у своєму службовому кабінеті, який розташований в приміщенні будинку №203 по вул. Куйбишева в м. Гайворон Кіровоградської області, одержав від ОСОБА_3 частину хабара в сумі 4000 грн., за надання останньому дозволу на виїзд за межі України, не проходження відміток у кримінально-виконавчій інспекції протягом 6 місяців та не подання його в розшук та притягнення до кримінальної відповідальності. Після одержання хабара ОСОБА_2, в своєму службовому кабінеті, разом із отриманим хабарем та зі слідами спеціальних хімічних засобів, був викритий та затриманий працівниками правоохоронних органів.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину в інкримінованому йому злочині передбаченому ч.3 ст. 368 КК України визнав частково та повідомив, що він працював старшим інспектором Голованівського міжрайонного віділу кримінально-виконавчої інспекції управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Кіровоградській області, 02.04.2012 року його було звільнено. В його функціональні обов'язки входило: виконання покарань у виді громадських робіт, виправних робіт, заборона займати певні посади або займатися певною діяльністю, а також здійснення контролю за особами звільненими від відбуття покарання з випробуванням.

16.02.2012 приблизно о 16 годині 00 хвилин до нього звернувся працівник Гайворонського РВ УМВС ОСОБА_5 разом із громадянином ОСОБА_3 та попросив допомогти ОСОБА_3 у вирішенні його проблеми, оскільки ОСОБА_3 хотів виїхати за кордон, однак він перебував на обліку в КВІ, в зв'язку із засудженням. ОСОБА_5 повідомив йому (ОСОБА_2), що особисто з»ясовував питання чи може ОСОБА_3 виїхати за кордон і що хтось йому повідомив, що це можливо. Після цієї розмови ОСОБА_6 зустрівся із ОСОБА_3 та повідомив, що для засуджених виїзд за межі України заборонений, при тому пояснив, що його прізвище знаходиться в базі даних інформаційних технологій. ОСОБА_3 просив його надати дозвіл виїхати за межі України терміном на 1 рік, але він повідомив, що так довго прикривати його не зможе, і сказав що можливо тільки на декілька місяців, а саме до серпня місяця ОСОБА_3 в нього запитав що буде за це винен, на що він відповів, що потім розберемося та сказав щоб останній приніс йому характеристику з місця проживання на наступний день. А потім він повідомив ОСОБА_3, що це коштуватиме і показав один палець -за місяць. При їхній розмові вони були присутні лише вдвох, ні ОСОБА_5, ні когось із інших працівників КВІ не було та про їхню із ОСОБА_3 домовленість нікому відомо не було. Після цього він покликав інспектора КВІ ОСОБА_7 та сказав, щоб той підготував із ОСОБА_3 довідки та пояснення про відвідування КВІ, але щоб дати на даних бумагах не ставив. Про гроші, за які вони із ОСОБА_3 домовились, він ОСОБА_7 не розповідав.

17.02.2012 року з ранку приблизно о 09 годині 00 хв. ОСОБА_3 знову прийшов до нього, але характеристику не приніс, бо не мав паспорту. Він ОСОБА_3 сказав, щоб останній із паспортом та характеристикою прийшов в понеділок. В цей самий день до нього на телефон зателефонував невідомий та повідомив йому, щоб він не вирішував ні з ким ніяких питань, так як його можуть викрити. Тоді він злякався та пішов на роботу, де знайшов довідки і пояснення, написані ОСОБА_3 та порвав їх, а потім зателефонував до ОСОБА_7 та сказав йому, щоб той не писав більше по ОСОБА_3 ніяких документів.

20.02.2012 року приблизно о 10 год. 00 хв. знову прийшов ОСОБА_3 та запитав, «що там по його питанню, можна вирішити?», на що він відповів що ніяких питань із ним вирішувати не буде та ОСОБА_3 пішов.

20 лютого 2012 року до нього знову прийшов ОСОБА_3 та ОСОБА_5, останній знову попросив допомогти ОСОБА_3 у вирішенні його питання. Після цього він призначив зустріч ОСОБА_3 на наступний день на 8 год. 20 хв.

21.02.2012 в 8 год. 45 хв. з'явився ОСОБА_3, але так як останній запізнився, то він знову переніс зустріч на наступний день, на той самий час.

22.02.2012 приблизно о 08 год. 10 хв. коли він підходив до роботи, то ОСОБА_3 вже чекав його біля входу. Він повідомив ОСОБА_3 щоб той його декілька хвилин зачекав біля кабінету, через хвилин 5-7 ОСОБА_3 зайшов до його службового кабінету і спитав «чи може він їхати та коли він повинен розрахуватись?», на що ОСОБА_6 відповів що потім, спробуєш проїхати, якщо вийде то розрахується. ОСОБА_3 повідомив, що при ньому є кошти та дістав із кишені куртки кошти, із яких відрахував певну суму і дав йому, а решту залишив собі начебто на прожиття. Кошти він взяв у руки та поклав не перераховуючи у середню шухляду свого службового столу під особові справи інших засуджених, після чого ОСОБА_3 вийшов. В цей час прийшов на роботу інспектор КВІ ОСОБА_7, тоді ОСОБА_6 із столу дістав одну купюру номінальною вартістю 200 гривень, із отриманих від гр. ОСОБА_3 коштів та передав ОСОБА_7 при цьому повідомив, що це борг. Відразу після того, як він віддав 200 гривень ОСОБА_7 до приміщення КВІ зайшли працівники міліції та прокуратури і повідомили, що поступила інформація про те, що він отримав хабара. Помічник прокурора Гайворонського району у присутності понятих та працівників міліції із застосуванням відеозйомки почав проводити огляд місця події та вилучив грошові кошти. Свою вину у вчиненні злочину передбаченого ч.3ст.368КК України визнає частково, тому що із громадянина ОСОБА_3 він грошових коштів не вимагав, ОСОБА_3 йому дав гроші сам. Сума коштів в шість тисяч гривень та в чотири тисячі гривень із громадянином ОСОБА_3 не обговорювалась взагалі. В той момент, коли ОСОБА_3 передав йому гроші, то він навіть не знав скільки їх там було та ОСОБА_3 про це нічого не говорив.

Вина підсудного доводиться зібраними та дослідженими в суді доказами:

-показаннями свідка ОСОБА_3, який в суді зазначив, що на даний час він ніде не працює. У грудні 2009 року рішенням Гайворонського районного суду Кіровоградської області його було визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та засуджено до покарання у вигляді позбавленні волі строком на 5 років з іспитовим строком на 2 роки та встановлено покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами терміном 3 роки. Після чого його було взято на облік кримінально-виконавчої інспекції та встановлено дні, в які він повинен був кожного місяця з першого по десяте число зявлятись в інспекцію для відмітки та проведення профілактичних бесід з метою недопущення вчинення злочинів у майбутньому. В грудні місяці 2011 року Гайворонським районним судом його було звільнено від відбування основного виду покарання та в нього залишилось ще відбути один рік додаткового покарання, у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами. В нього за кордоном проживають батьки в Італіїї в м. Ферара та хтось із його знайомих повідомив йому, що він може за дозволом інспекції виїхати за межі України до батьків. Тоді його мати ОСОБА_8 сказала йому, що вона розмовляла із своїм знайомим працівником міліції -ОСОБА_9, який їй повідомив, що такий дозвіл органи КВІ вправі надати. Після цього він зустрівся із ОСОБА_9 та вони вдвох із ним пішли до КВІ. Вказані події відбувались 09 лютого 2012 року. Коли вони прийшли до ОСОБА_2. то ОСОБА_5 попросив ОСОБА_2, допомогти йому у вирішенні його питань, після чого залишив їх удвох. В цей час він повідомив ОСОБА_2, що хоче виїхати за межу України до батьків, але ОСОБА_2 відповів, що виїзжати за межі України він не має права. Та деякий час подумавши, сказав, що зможе його відпустити за кордон терміном лише на 6 місяців, за умови, якщо він надасть йому хабар у розмірі 1000 грн. за один місяць перебування в Італії та неявки на проходження відміток до Гайворонського підрозділу КВІ, і ОСОБА_2 зможе «закрити очі»та не надавати відповідні документи реагувального характеру до суду та прокуратури. У цілому, за 6 місяців він мав надати ОСОБА_2 хабар у сумі 6 тис. грн. Вказана розмова відбувалась в службовому кабінеті ОСОБА_2, де вони були лише вдвох. Він зрозумів, що ОСОБА_2 вимагає від нього хабар та послідуючі розмови з останнім він фіксував на диктофон «Олімпус».

16 чи 17 лютого 2012 року він знову зустрівся із ОСОБА_2 у приміщенні його службового кабінету, де в них вдвох із ОСОБА_2 знову відбулась розмова, під час якої ОСОБА_2 знову висунув вимогу в передачі хабара за те, що ОСОБА_2 відпустить його за кордон на півроку, при цьому ОСОБА_2 не промовляючи суми вголос, повторив, що він має надати за це хабар та показав йому суму коштів в місяць одним пальцем. Він зрозумів, що це - 1000 грн. за 1 місяць. В подальшому ОСОБА_2 підвів його до інспектора КВІ на ім'я ОСОБА_7, у якого він заповнював відомості на 6 місяців вперед. Після цього ОСОБА_2 сказав йому, щоб хабар він приніс у понеділок, тобто 20.02.2012 року, на що він погодився, бо не мав іншого виходу.

17.02.2012 він звернувся до правоохоронних органів із заявою про те, що з нього вимагає інспектор КВІ ОСОБА_2 хабар.Після цього 22 лютого 2012 року він в службовому кабінеті КВІ передав ОСОБА_2 на його вимогу частину хабара в сумі 4000 гривень. ОСОБА_2 надав йому ще якісь документи та сказав їх заповнити, що він і зробив, після чого ОСОБА_2 його попередив, щоб він про даний інцидент нікому не розповідав та повідомив, що він може їхати за кордон. Після чого він вийшов з кабінету ОСОБА_2

- показаннями свідка ОСОБА_5 який в суді зазначив, що дійсно він підходив з громадянином ОСОБА_3 до ОСОБА_2 з проханням щодо можливості виїзду ОСОБА_3 за кордон, але про що домовлялись останні йому не відомо.

- показаннями свідка ОСОБА_7 який в суді зазначив, що він працює на посаді інспектора Гайворонської КВІ з 06.09.2010 року по теперішній час. Приблизно 15 чи 16 лютого 2012 року, коли він зайшов в кабінет до ОСОБА_2, то там побачив громадянина ОСОБА_3, який спілкувався із ОСОБА_2 їхня розмова стосувалась того, що ОСОБА_3 хотів виїхати за кордон, перебуваючи при цьому на обліку в КВІ. Вони сиділи та листали кодекси і спілкувались, він повідомив ОСОБА_3, що виїхати той не зможе оскільки в нього є додаткове покарання та його за межі України не випустять, а також він сказав ОСОБА_2 в присутності ОСОБА_3, що навіщо їм якісь проблеми із цим ОСОБА_3, якщо той хоче виїхати за кордон. Після цього він пішов до себе в кабінет. Через деякий час його покликав ОСОБА_2 та попросив принести справу на ОСОБА_3, що він і зробив. Після цього, він вже точно не пам'ятає, чи це було цього ж самого дня, чи наступного, його знову покликав ОСОБА_2 до свого кабінету в якому знаходився ОСОБА_3 та сказав йому підготувати декілька пояснень та довідок про проведені бесіди та щоб не ставити в даних документах дати їх складання, а ОСОБА_3 щоб їх заповнив та підписав. Потім вони вдвох із ОСОБА_3 зайшли в кабінет. Він надав ОСОБА_3 бланки пояснень та довідок і той розпочав їх заповняти, але заповнив лише дві чи три довідки, оскільки в нього не було часу та йому потрібно було їхати в особистих справах, а тому ОСОБА_2 сказав ОСОБА_3 прийти наступного дня та дописати документи, після цього ОСОБА_3 залишив кабінет. В цей самий день увечері приблизно о 19-20 год. до ОСОБА_7 зателефонував із свого телефона ОСОБА_2, та сказав, щоб він нікуди ОСОБА_3 без дозволу ОСОБА_2 не відпускав. Він відповів ОСОБА_2, що і не збирався нікуди ОСОБА_3 відпускати та на цьому розмова завершилась. Наступного дня він знову бачив ОСОБА_3 в приміщення КВІ та запитав у нього до кого той прийшов. На що ОСОБА_3 йому відповів, що прийшов до ОСОБА_2 Він бачив що ОСОБА_3 заходив у кабінет до ОСОБА_2, але про що вони говорили він не знає. Його більше ОСОБА_2 по справі ОСОБА_3 не викликав та ніяких вказівок не давав та справа ОСОБА_3 знаходилась у них у кабінеті. 22 лютого 2012 року приблизно о 8год. 45 хв. він зайшов у приміщення в якому знаходиться інспекція, його кабінет був відчинений та в ньому сидів ОСОБА_3, який заповняв якісь документи. В коридорі біля відчинених дверей у його кабінет знаходився ОСОБА_2, він із ОСОБА_3 привітався та більше ні про що з ним не говорив, а стояв на коридорі і курив та зрозумів, що ОСОБА_2 все-таки ОСОБА_3 збирається відпустити за кордон у зв»язку з чим ОСОБА_3 заповняє довідки і пояснення, які потім мали б долучитись до його особової справи. В цей час ОСОБА_2 зайшов в його кабінет, забрав документи які заповнив ОСОБА_3 та вони вдвох пішли в кабінет до ОСОБА_2, а він зайшов у свій кабінет, де на столі побачив особову справу ОСОБА_3, яку взяв у руки та поклав у сейф. Потім він побачив, що ОСОБА_3 вийшов від ОСОБА_2 та пішов до виходу із приміщення. В цей час до нього в кабінет зайшов ОСОБА_2, який поклав йому на стіл двісті гривень однією купюрою та сказав що повертає йому борг, який позичав у нього декілька днів тому назад. Він взяв ці гроші та поклав їх у карман. В цей час до його кабінету та до ОСОБА_2 зайшли люди в цивільному одязі, які представились працівниками міліції та прокуратури, в нього особисто запитали, чи передавав йому ОСОБА_2 якісь кошти. Він відповів що ОСОБА_2 дав йому 200 грн. та показав дані кошти. Після цього було проведено огляд службових кабінетів та в нього було вилучено грошові кошти і телефон.

- показаннями свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 які на досудовому слідстві показали, що 22.02.2012 року приблизно о 07 год. 30 хв. їх було запрошено працівниками міліції до Гайворонського РВ УМВС України в Кіровоградській області в якості понятих, на що вони погодилися. У службовому кабінеті працівників міліції було проведено огляд грошових коштів, де оперуповноважений УДСБЕЗ показав грошові кошти у сумі 6000 грн. (шість тисяч гривень), 21 (двадцять одна) купюра номінальною вартістю 200 грн. (двісті гривень) та 18 (вісімнадцять) купюр номінальною вартістю 100 грн. (сто гривень). Всі купюри були помічені з чотирьох бокових сторін люминисцентним барвником аерозольного типу марки «Промінь-1», який видно лише при застосуванні ультрафіолетового випромінювання. Всі грошові кошти були сфотокопійовані за допомогою принтеру. При цьому оперуповноважений УДСБЕЗ у їхній присутності склав протокол огляду та вручення грошових коштів, де було зазначено серію та номера даних грошових купюр. В даному протоколі вони розписалися. Дані грошові кошти у сумі 6000 гривень були вручені громадянину ОСОБА_3, який помістив їх до зовнішньої кишені спортивної куртки чорного кольору. Після цього усі вони сіли до автомобіля та поїхали на Привокзальну Площу м. Гайворон, де знаходилися в автомобілі. В цей час ОСОБА_3 пішов до приміщення кримінально-виконавчої інспекції м. Гайворон, що розташоване на першому поверсі будівлі, що знаходиться навпроти Привокзальної Площі м. Гайворон. о 09 год. 00 хв. вони разом з працівниками міліції зайшли до кабінету старшого інспектора Гайворонського районного підрозділу кримінально-виконавчої інспекції ОСОБА_2. У даному кабінеті працівники міліції представилися та повідомили, про те, що надійшла інформація про вимагання та отримання останнім хабара від ОСОБА_3 На запит правоохоронців невідомий їм чоловік повідомив, що він виконуючий обов'язки начальника Гайворонського районного підрозділу кримінально-виконавчої інспекції ОСОБА_2. Працівники міліції запитали, чи заходив до нього ОСОБА_3, про що була розмова, та чи отримував ОСОБА_2 «хабар»від ОСОБА_3 на що він повідомив, що до нього дійсно заходив ОСОБА_3, та вони спілкувалися по питанням проходження відміток в Гайворонському районному підрозділі кримінально-виконавчої інспекції, але жодних грошових коштів він ні сьогодні, ні раніше від ОСОБА_3 не отримував. На прохання видати усі грошові кошти які є при собі ОСОБА_2 із карманів штанів та куртки дістав 206 гривень. При детальному огляді даних купюр в ультрафіолетовому випромінюванні жодного свічення не виявлено. В ході проведення подальшого огляду місця події в службовому кабінеті ОСОБА_2, він дістав із середньої шухляди свого робочого столу грошові кошти в сумі три тисячі вісімсот гривень - 19 (дев'ятнадцять) купюр номіналом 200 (двісті) гривень кожна та надав їх працівникам міліції. При цьому ОСОБА_2 повідомив, що дані грошові кошти були отримані ним від ОСОБА_3. за безперешкодний виїзд за межі території України, не проходження ОСОБА_3 відміток в Гайворонському районному підрозділі кримінально-виконавчої інспекції протягом шести місяців 2012 року, та неподання відповідних документів реагування, відносно ОСОБА_3, щодо оголошення його в розшук. При детальному огляді даних грошових купюр в ультрафіолетовому випромінюванні було виявлено світло-зелене свічення всіх купюр, та встановлено відповідність серій та номерів даних купюр врученим грошовим коштам ОСОБА_3

В ході проведення огляду кабінету інспектора Гайворонського районного підрозділу кримінально-виконавчої інспекції ОСОБА_7, останньому було запропоновано видати наявні в нього грошові кошти. ОСОБА_7 дістав із правої кишені штанів грошові кошти в сумі 231. В ході проведення детального огляду даних грошових купюр в ультрафіолетовому випромінюванні на грошовій купюрі номіналом 200 (двісті) гривень було виявлено світло-зелене свічення купюри, та встановлено відповідність серії та номера даної купюри врученим грошовим коштам ОСОБА_3 На інших грошових коштах жодних поміток в ультрафіолетовому випромінюванні не було виявлено. При цьому ОСОБА_7 пояснив, що грошові кошти у сумі 200 грн. останній отримав від ОСОБА_2 у якості повернутого боргу. Про те, що це була частина отриманого ОСОБА_2 хабара, ОСОБА_7 не знав. Всі грошові купюри, що були виявлені в ОСОБА_2 та ОСОБА_7 були поміщені до прозорих поліетиленових пакетів, які були прошиті, пронумеровані та скріплені печаткою «Для пакетів»прокуратури Гайворонського району підписами понятих та присутніх осіб при огляді. Крім цього, в ході проведення огляду місця події, були вилучені особова справа на ім'я ОСОБА_3, мобільний телефон марки " LG, який належить ОСОБА_7 та мобільний телефон марки " NОКІА Е 71" , що належить ОСОБА_2, ключі від службових кабінетів належні ОСОБА_2 та ОСОБА_7, службові посвідчення ОСОБА_2 та ОСОБА_7 Усі вилучені речі були поміщені до прозорих поліетиленових пакетів та паперових конвертів білого кольору, які були прошиті, пронумеровані та скріплені печаткою «Для пакетів»прокуратури Гайворонського району, підписами понятих та присутніх осіб при огляді. У ході проведення огляду місця події, з карманів штанів, куртки та рук ОСОБА_2 та ОСОБА_7 було зроблено змиви тампонами змащеними розчином спирту та сухими ватними тампонами, дані змиви були поміщені в паперові конверти білого кольору, які були прошиті, пронумеровані та скріплені печаткою «Для пакетів»прокуратури Гайворонського району, підписами понятих та присутніх осіб при огляді. По завершенні проведення огляду місця події службові кабінети кримінально-виконавчої інспекції були опечатані печаткою прокуратури Гайворонського району, скріплені підписами понятих.

У ході проведення огляду місця події всі дії фіксувалися на відеокамеру. У кінці проведення огляду місця події старший помічник прокурора Гайворонського району Путенко О.В. зачитав протокол огляду місця події вголос, зауважень та доповнень від присутніх та понятих не надходило. Всі учасники огляду поставили на протоколі огляду місця події свої підписи.

- заявою ОСОБА_3 від 17.02.12 року про те, що інспектор Гайворонського підрозділу КВІ ОСОБА_2 вимагає від нього хабара в сумі шість тисяч гривень, за непроходження відміток у інспекції протягом шести місяців.

(а.с. 29)

- протоколом огляду, помітки та вручення грошових купюр в сумі шість тисяч гривень гр-ну ОСОБА_3

(а.с.30,31,38,39)

- протоколом огляду місця події від 22.02.12 року в ході якого було виявлено та вилучено грошові кошти в сумі чотири тисячі гривень, які ОСОБА_3 передав ОСОБА_2 у якості частини хабара із застосуванням відеозйомки.

(а.с.а.с.7-12)

- витягом із наказу № 66 о/с від 24.10.11 року про призначення ОСОБА_2 на посаду старшого інспектора Голованівського МВ КВІ УДДУ з ПВП у Кіровоградській області.

(а.с.61)

- копією посадової інструкції інспектора Голованівського МВ ВКВІ УДдУ з ПВП у Кіровоградській області ОСОБА_2

(а.с.62-65)

- протоколом додаткового огляду службових кабінетів КВІ від 23.02.12 року, в ході якого було виявлено та вилучено два пояснення та три довідки, заповнених від імені ОСОБА_3 про проведення із ним профілактичних бесід, а також про відповідні зобов'язання, без проставлення в них дат складання документів.

(а.с.113-115)

- протоколом відтворення обстановки та обставин події від 29.02.12 року за участю обвинуваченого ОСОБА_2, під час якого він розповів та на місці показав про всі обставини вчиненого ним злочину із застосуванням відеозйомки.

(а.с.153-156)

- протоколами про результати застосування опретивно-технічних заходів.

( а.с.289-291)

- висновок судово-технічної експертизи документів № 822/03 від 19.03.2011 року, відповідно до якого встановлено, що виявлені та вилучені в ході огляду місця події 22.02.12 року, грошові купюри в сумі чотири тисячі гривень є справжніми грошовими купюрами та на них було виявлено люмінесцентне свічення речовини жовто-зеленого кольору та на одній купюрі виявлено напис «Хабар».

(а.с.382-383)

- висновком криміналістичної ексертизи спец фарбника №823\31 від 20.03.2012 року відповідно до якого встановлено, що на наданих на дослідження грошових купюрах виявлено спец фарбник -люмінесцентний аерозоль, який має загальну приналежність з люмінесцентним аерозолем, виявленим на ватяних тампонах зі змивами із рук, зробленими в ході огляду місця події 22.02.2012 року.

( а.с.386-389)

Речовими доказами:

-диктофоном «Олімпус»із аудіозаписом;

-відеокасетою із записом протоколу огляду місця події 22.02.2012 року;

-відеокасетою із записом протоколу допиту ОСОБА_2;

-флеш-носієм із записом відтворення обстановки і обставин події з участю - ОСОБА_2;

-два флеш-носія із записами оперативно-технічних заходів.

Суд вважає, що дії ОСОБА_2, кваліфіковані на досудовому слідстві за ч. 3 ст. 368 КК України (в редакції чинній на момент скоєння злочину), як одержання службовою особою хабара за виконання в інтересах того, хто дає хабара, дій з використанням наданої йому влади і службового становища, поєднане з вимаганням хабара, слід перекваліфікувати на ч. 1 ст. 368 КК України (в редакції чинній на момент скоєння злочину), з наступних підстав.

Згідно вимог п. 4 примітки до ст. 368 КК України та роз»яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п. 17 постанови № 5 від 26.04.2002 року «Про судову практику у справах про хабарництво» вимаганням хабара визнається вимагання службовою особою хабара з погрозою вчинення або невчинення з використанням влади чи службового становища дій, які можуть заподіяти шкоду правам чи законним інтересам того, хто дає хабара, або умисне створення службовою особою умов, за яких особа вимушена дати хабара з метою запобігання шкідливим наслідкам щодо своїх прав і законних інтересів.

Як вбачається із матеріалів кримінальної справи отримання ОСОБА_2 хабара було спрямоване не проти законих прав чи інтересів ОСОБА_3, а на задоволення його інтересів. Такого змісту дії підсудного не характеризуються наявністю в них ознак вимагання хабара.

Крім того із матеріалів справи вбачається, що вимога ОСОБА_2 дати хабара підтверджується лише показаннями ОСОБА_3 ( а.с.104-106) де ОСОБА_3 вказав, що 16 чи 17 лютого 2012 року він при розмові з ОСОБА_2 зрозумів, що має дати за вирішення свого питання хабара в сумі 1000 грн.

ОСОБА_2 як на досудовому слідстві так і вході судового слідства пояснював, що хабара він не вимагав.

Розмови з ОСОБА_2 - ОСОБА_3 фіксував на диктофон "Олімпус".

Дослідивши в судовому засіданні як речовий доказ диктофон «Олімпус»- суд не бере до уваги і відкидає як доказ обвинувачення аудіозапис на диктофон «Олімпус»виходячи з наступного.

На думку суду як докази у даній кримінальній справі можуть бути використані тільки такі результати оперативно-розшукових заходів, які можливо перевірити виключно процесуальним шляхом, що повністю узгоджується з вимогами ст.ст.65, 66 і 82 КПК України, з положеннями Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність", з Європейською Конвенцією про захист прав і основоположних свобод 1950 р. та з практикою Європейського суду з прав людини.

В ході судового слідства вдалося лише частково відтворити аудіозапис на носієві інформації (диктофон «Олімпус»), який є речовим доказом по справі, де прослуховується частина розмови, але розмови про вимагання хабара немає.

Крім того в матеріалах справи відсутня стенограма аудіозапису.

Крім того враховуючи рішення Коституційного Суду України № 12рп/2011 від 20.10.2011 року «У справі за конституційним поданням Служби безпеки України щодо офіційного тлумачення положення частини третьої статті 62 Конституції України», згідно якого обвинувачення у вчиненні злочину не може ґрунтуватися на фактичних даних, одержаних в результаті оперативно-розшукової діяльності уповноваженою на те особою без дотримання конституційних положень або з порушенням порядку, встановленого законом, а також одержаних шляхом вчинення цілеспрямованих дій щодо їх збирання і фіксації із застосуванням заходів, передбачених Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність", особою, не уповноваженою на здійснення такої діяльності, суд вважає неналежним доказом аудіозапис на диктофон «Олімпус», який містить розмову між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 оскільки це є фактичні дані, одержані, ще до звернення в правоохоронні органи, шляхом вчинення ОСОБА_3, особою не уповноваженою на здійснення ОРД, на свій розсуд, цілеспрямованих дій щодо їх збирання і фіксації із застосуванням заходів передбачених вищеназваним Законом.

Таким чином, винуватість ОСОБА_2 у скоєнні злочину за ч.1ст. 368 КК України доведена, оскільки він вчинив одержання службовою особою в будь-якому вигляді хабара за виконання чи невиконання в інтересах того, хто дає хабара, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища. Обираючи підсудному ОСОБА_2 вид та міру покарання за ч.1ст. 368 КК України, суд у відповідності до положень ч. 2 ст. 5, ст.ст. 65-67 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно ч. 2 ст. 12 КК України є злочином невеликої тяжкості, обставини його вчинення, характер діяння, форму й ступінь вини, мотивацію злочину, та дані про особу підсудного, який одружений, на утриманні має малолітню дочку, має постійне місце проживання, по місцю роботи характеризувався виключно позитивно, по місцю проживання характеризується позитивно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимий. Підсудний працював на посаді старшого інспектора Голованівського міжрайонного відділу кримінально-виконавчої інспекції управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Кіровоградській області, маючи спеціальне звання -майор внутрішньої служби -02.04.2012 року звільнений за скоєння вчинку, що дискредитує звання рядового і начальницького складу. У відповідності до ст. 66 КК України обставинами, які помякшують покарання підсудного, суд визнає активне сприяння розкриттю злочину. Обставин, що обтяжують покарання підсудного, судом не встановлено. З урахуванням вищевикладеного та тяжкості вчиненого підсудним злочину, суд вважає, що ОСОБА_2 необхідно обрати покарання у виді штрафу у сумі семисот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати посади, які передбачають виконання організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій в огранах пенітенціарної служби України строком 1(один) рік 6 (шість) місяців, оскільки саме таке покарання є достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів. Питання про речові докази підлягають вирішенню у порядку ст. 81 КПК України. Згідно статтей 93, 331 КПК з підсудного ОСОБА_2 підлягає стягненню на користь КВ ОНДІСЕ, реєстраційний рахунок 31256272210989 ГУДКСУ Одеській області, код ЄДРПОУ 02883110, МФО 828011, код платежу 25010100\272 витрати на проведення експертиз у сумі 3410,2 грн.

Керуючись ст.ст. 321, 323, 324 КПК України, суд

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі семисот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати посади, які передбачають виконання організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій в огранах пенітенціарної служби України строком 1(один) рік 6 (шість) місяців .

До набрання вироком законної сили міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_12 залишити підписку про невиїзд.

Речові докази по справі:

- диктофон «Олімпус»повернути власнику ОСОБА_3;

-відеокасету із записом протоколу огляду місця події 22.02.2012 року, відеокасету із записом протоколу допиту ОСОБА_2, флеш-носій із записом відтворення обстановки та обставин події з участю ОСОБА_2, два флеш-носія із записами здійснення оперативно - технічних заходів - знищити. Стягнути з ОСОБА_2 на користь КВ ОНДІСЕ, реєстраційний рахунок 31256272210989 ГУДКСУ Одеській області, код ЄДРПОУ 02883110, МФО 828011, код платежу 25010100\272 витрати на проведення експертиз у сумі 3410,2 грн.

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Кіровоградської області протягом п'ятнадцяти діб із моменту його проголошення.

Суддя Л. Ю. Ясінський