Ухвала суду № 27511877, 08.11.2012, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 0312/405/2012 Головуючий у 1 інстанції:Галушка О.Г. Провадження № 22-ц/0390/1810/2012 Категорія:30 Доповідач: Гапончук В. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 листопада 2012 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого судді - Гапончука В.В.,

суддів -Шевчук Л.Я., Федонюк С.Ю.,

при секретарі -Семенюк О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку справу за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Нововолинську про стягнення недоплачених сум відшкодування шкоди, яка направлена для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 вересня 2012 року,

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Нововолинського міського суду Волинської області від 1 березня 2012 року позов ОСОБА_1 задоволено. Постановлено стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Нововолинську Волинської області в користь ОСОБА_1 1224 грн. 76 коп. недоплачених сум щомісячних платежів на відшкодування шкоди за період з 01 липня 2001 року по 10 березня 2006 року.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, відповідач - відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Нововолинську Волинської області подав апеляційну скаргу, в якій, покликаючись на незаконність судового рішення із-за порушення норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати з ухваленням нового про відмову в задовольненні позову.

Сторони в судове засідання не з'явилися, надіслали до суду клопотання, кожен зокрема, про слухання справи без їх участі.

Апеляційну скаргу відповідача слід відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено і це підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що ОСОБА_1 працював на підземних роботах на шахті №5 "Нововолинська", яка входить до складу шахтоуправління "Нововолинське". Під час роботи в шахті ОСОБА_1 отримав професійне захворювання.

Висновком МСЕК в червні 1995 року йому було встановлено 25% втрати професійної працездатності. Адміністрацією шахтоуправління було визначено суми відшкодування шкоди, однак при цьому не було здійснено перерахунку сум відшкодування шкоди з 01.07.1998 року, як того вимагав наказ по шахті. Під час чергового перерахунку з квітня 2000 року для обрахунку було взято попередньо визначену суму відшкодування шкоди, а не визначену з 01.07.1998 року. Фактично з 01.01.2000 року виплачували щомісяця по 62,05 грн., розмір відшкодування шкоди було занижено. З 01.04.2000 року по 01.04.2001 року, тобто до передачі справи у відділення Фонду в м. Нововолинську йому не було доплачено шахтою 173,25 грн. З 01.07.2001 року справа передана з невірно зазначеною сумою -62,05 грн., оскільки слід було передати справу до Фонду з сумою щомісячного відшкодування 73,60 грн. Адміністрацією шахтоуправління визначено суму доплати 173,25 грн. та передано у Нововолинську дирекцію Фонду нову довідку про розмір відшкодування шкоди станом на 01.04.2001 року -73,60 грн. було проведено розрахунок щомісячних сум відшкодування шкоди на підставі нової довідки про розмір сум відшкодування шкоди станом на 01.04.2001 року -73,60 грн. Однак відділенням Фонду не було здійснено розрахунку та доплату сум відшкодування шкоди на підставі нової довідки про розмір сум відшкодування шкоди станом на 01.04.2001 року -73,60 грн. Виплата сум відшкодування шкоди та їх щорічний перерахунок, з урахуванням переданої щомісячної суми 62,05 грн. здійснювався до 10.03.2006 року. Висновком Нововолинської МСЕК від 13.01.2005 року йому було встановлено 45% втрати працездатності, а висновком МСЕК від 10.03.2006 року - 65% втрати працездатності та перераховано суми відшкодування шкоди з нового середнього заробітку 916,26 грн. у зв'язку з встановленням іншого вищого ступеню втрати стійкої працездатності з урахуванням іншої професійної хвороби. Щомісячна сума відшкодування шкоди становила 595,57 грн.

Врахувавши наведені обставини, суд першої інстанції прийшов до висновку, що відповідачу слід нарахувати та виплатити позивачу недоплачену суму відшкодування шкоди за період з 01.07.2001 року по 10.03.2006 року в розмірі 1224,79 грн.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають встановленим обставинам справи і зроблені з дотриманням вимог закону.

Посилання відповідача на те, що на час виникнення спірних правовідносин діяли інші правила і обов'язок по відшкодуванню шкоди лягав на шахту, на те, що відсутня вина Фонду у неправильних виплатах, оскільки законодавством не передбачено обов'язок Фонду самостійно проводити перегляд призначеної підприємством виплати, а також на те, що не передбачено обов'язок працівників Фонду перевіряти підстави правильності розрахунків розмірів щомісячних виплат з відшкодування шкоди, що здійснювалися роботодавцями їх працівниками до передачі їх виплати Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки пунктом 2 статті 7 Прикінцевих положень Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 22.02.2001 року № 2272-ІІІ, (який набрав чинності з 1 квітня 2001 року) передбачено, що Фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 01 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку. Потерпілі, документи яких не передані до Фонду, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця.

Крім того, відповідно до статті 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.09.1999 року № 1105-ХІУ (далі Закону) підставою для призначення страхових виплат є акт розслідування про нещасний випадок та висновок МСЕК про ступінь втрати професійної працездатності, який був переданий до відділення Фонду в 2001 році.

Статтею 40 цього Закону передбачено, що якщо справи про страхові виплати розглядаються вперше по закінченню трьох років з дня втрати потерпілим працездатності внаслідок нещасного випадку, то страхові виплати проводяться з дня звернення. У цьому випадку справа ОСОБА_1 не є новопризначеною, а була передана до відділення Фонду на продовження страхових виплат в 2001 році.

Пунктом 3 Розділу ХІ Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" передбачено, що відшкодування шкоди, медична, професійна та соціальна реабілітація провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків особам, які потерпіли до набрання чинності Закону та мали право на зазначені страхові виплати і соціальні послуги.

Суд першої інстанції правильно визначив, що за правилами пункту 3 частини 1 статті 268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

Інші доводи апеляційної скарги не впливають на правильність рішення суду, так як вони є власним тлумаченням відповідачем норм чинного законодавства та обставин справи, в зв'язку з чим колегія суддів вважає їх необґрунтованими, оскільки вони непідтверджені належними та допустимими доказами.

На підставі наведеного суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не має.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу відповідача відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Нововолинську Волинської області відхилити.

Рішення Нововолинського міського суду від 01 березня 2012 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Судді: