Постанова № 27505580, 13.11.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний судП О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 листопада 2012 р. справа №2а-9280/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Котеньова О.Г., при секретарі судового засідання Звягіні Я.І.,

за участі сторін:

представника позивача - Зеленцова О.П.,

представника відповідача - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптима-Лайт" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Оптима-Лайт", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, в якому просить суд, з урахуванням уточнень, скасувати податкові повідомлення-рішення №0006252305 від 31.07.2012 року та №0006262305 від 31.07.2012 року. Посилаючись на факти викладені в позовній заяві, позивач просить суд задовольнити позов в повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача до судового засідання не з'явився, через канцелярію суду надав письмові заперечення, в яких просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Оптима-Лайт" (код ЄДРПОУ 36814845) (далі позивач) зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Харківської міської ради 20.01.2010 року та знаходиться на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби з 21.01.2010 року за №44475 (т.1 а.с.61), та є платником податку на додану вартість, відповідно до свідоцтва №100268498 від 09.02.2010 року, яка наявне в матеріалах справи.

З 26.06.2012 року по 06.07.2012 року Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (далі відповідач) була проведена позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптима-Лайт" (код ЄДРПОУ 36814845) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.03.2012 року.

За наслідками перевірки було складено акт перевірки №2751/2204/36814845 від 12.07.2012 року, згідно висновків якого було встановлено з боку позивача наступні порушення:

- п.138.8 ст.138, ст.139 Податкового кодексу України, завищено витрати за період 01.01.2011 року-31.03.2012 року у сумі 7966540 грн. за 3 квартал 2011 року у сумі 2091390 грн., за 4 квартал 2011 року у сумі 3167455 грн., за 1 квартал 2012 року у сумі 2707695 грн., встановлено заниження податку на прибуток всього у сумі 1778150 грн., у тому числі:

3 квартал 2011 року на суму 481017 грн.;

4 квартал 2011 року на суму 728517 грн.;

1 квартал 2012 року на суму 568616 грн.;

- п.198.2, п.198.3, п.198.6, ст..198, п.200.1, п.200.2, п.200.3 ст.200 Податкового кодексу України, підприємством в результаті чого завищено податковий кредит за період з01.03.2011 року по 31.12.2011 року на загальну суму 1593308,00 грн., у тому числі по періодах:

серпень 2011 року -418278,00 грн.;

грудень 2011 року -633491,00 грн.;

січень 2012 року -262129,00 грн.;

лютий 2012 року -274759,00 грн.;

березень 2012 року -4651,00 грн.

На підставі зазначених висновків, відповідачем було винесено податкові повідомлення-рішення №0006252305 від 31.07.2012 року з податку на прибуток приватних підприємств, у розмірі 1778150,00 грн. (т.1 а.с.34) та №0006262305 від 31.07.2012 року з податку на додану вартість по вітчизняних товарах, за основним платежем 1593308,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 796654,00 грн. (т.1 а.с.32).

Перевіривши оскаржувані податкові повідомлення-рішення відповідача на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд встановив наступне.

Під час судового розгляду встановлено, що в перевіряємому періоді контрагентами позивача були: ТОВ "Фірма Аква Транс" та ТОВ "Торговий будинок "Східна Україна".

За результатами перевірок зазначених контрагентів позивача, ДПІ у яких підприємства перебувають на податковому обліку було складено акти перевірок про неможливість проведення зустрічних звірок Індустріальною МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС контрагентів позивача ТОВ "Фірма «Аква Транс" №190/22-207/34469324 від 28.04.2012 року (т.1 а.с.184-195) та №159/23-212/34469324 від 18.04.2012 року (т.1 а.с.197-203), та акт ДПІ у Московському районі м. Харкова контрагента ТОВ "Торговий будинок "Східна Україна"" №3423/23/34015418 від 22.1.2011 року (т.1 а.с.204-215).

Відповідно до висновків вказаних актів перевірок зазначається, що у контрагентів позивача відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру.

Зазначені операції не містять у суті своїй розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів. Такі причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податку має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності. Наслідком діяльності контрагентів позивача є виключно чи переважно формування податкових зобов'язань та податкового кредиту на адресу контрагентів.

У зв'язку з викладеним, ДПІ вважає, що вказані порушення призвели до безпідставного віднесення сум до складу податкового кредиту ПДВ.

Як вбачається з акту перевірки №2751/2204/36814845 від 12.07.2012 року, та підтверджується матеріалами справа, між позивачем та ТОВ "Фірма Аква Транс" було укладено договір поставки №П-002/11 від 20.10.2011 року (т.1 а.с. 62), в якому постачальник ТОВ "Оптима-Лайт" поставляє, а одержувач ТОВ "Фірма Аква Транс" отримує та сплачує світлотехнічне устаткування.

Реальність виконання зобов'язань позивачем по вищевказаному договору підтверджується первинними документами, а саме: податковими накладними (т.1 а.с.98-109), видатковими накладними (т.1 а.с.110-138), товарно-транспортними накладними (т.2 а.с.104-126), оборотньо-сальдовою відомістю по рахунку (т.3 а.с.1-55). Оплата за отримані послуги по вищевказаному правочину здійснювалась в повному обсязі з поточного рахунку позивача, що підтверджується залученими до матеріалів справи рахунками виписки з банків (т.1 а.с.161-177), виписками відповідно рахунків (т.2 а.с.53-85).

Також матеріалами справи підтверджено, що між позивачем та контрагентом ТОВ "Торговий будинок "Східна Україна"" було укладено договір поставки світлотехнічного устаткування №КП18-11 від 20.07.2011 року (т.1 а.с.139-140), в якому постачальник ТОВ "Торговий будинок "Східна Україна"" поставляє, а замовник ТОВ "Оптима-Лайт" отримує та оплачує світлотехнічне устаткування.

Реальність виконання зобов'язань позивачем по вищевказаному договору підтверджується первинними документами, а саме: виписками з банку (т.1 а.с.143-147), видатковими накладними (т.1 а.с.149-160), податковими накладними (т.1 а.с.98-109), товарно-транспортними накладними (т.2 а.с.86-103), оборотньо-сальдовою відомістю по рахунку (т.2 а.с.7-52).

Оцінивши наявні в справі докази, суд відмічає, що матеріалами справи додатково підтверджено факт виконання позивачем та контрагентом позивача зобов'язань за спірними правочинами. Копії витребуваних судом і долучених до матеріалів справи первинних і розрахункових документів не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Приєднані до справи копії платіжних документів засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань по оплаті вартості робіт за переліченими вище правочинами шляхом перерахування безготівкових грошових коштів. З огляду на приписи Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" та Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом" суд робить висновок про те, що операції суб'єктів права з перерахування саме безготівкових грошових коштів є прозорими для контролю з боку Держави, так як здійснюються виключно у встановлений самою ж Державою спосіб - через банківські установи. Наявні у справі документи засвідчують, що безготівкові кошти були списані з рахунків позивача, тобто вибули з його власності. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та контрагента позивача спільного інтересу щодо їх отримання (що могло б мати місце в разі пов'язаності цих осіб), в матеріалах справи немає.

Досліджуючи приєднані до справи документи, суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем і відповідачем та його контрагентом при укладенні, виконанні договору взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст. 11 КАС України не виявлено.

При цьому, суд бере до уваги, що доказів, які б вказували на відсутність реальності господарських операцій за цим договором поставки, за правилами ч.2 ст.71 КАС України відповідач суду не подав.

Судом не встановлено невідповідності даних податкових накладних фактичним обставинам справи.

Згідно п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (робіт, послуг), але не вище рівня звичайних цін визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Крім того, право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (роботи, послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У відповідності до п.198.6. ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушення вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору.

Приписами п.301.4 ст.201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

За змістом п.201.8 ст.201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п.п.138.2. ст.138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку.

Згідно з приписами п.п.139.1.9. п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України до витрати, не відносяться не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Приписи вищезазначених норм узгоджуються з положеннями п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України (в редакції які діяла на момент виникнення спірних правовідносин) згідно якого, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається:

дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджена податковою накладною.

Також за матеріалами справи судом встановлено, що позивач використовує у своїй подальшій господарської діяльності отриманих від своїх контрагентів товарно-матеріальні цінності, про що свідчать наступні документи: виписки по рахункам (т.2 а.с.127-243), видаткові накладні (т.3 а.с.72-227, т.4 а.с.1-250, т.5 а.с.1-250, т.6 а.с.1-8). Крім того в матеріалах справи містяться довіреності на підтвердження факту транспортування товару по ланцюгу продавець-покупець.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем вказаного процесуального обов'язку стосовно податкових повідомлень -рішень, не виконано, тому суд приходить до висновку про невідповідність прийнятих відповідачем податкових повідомлень - рішень дійсним обставинам справи та вимогам діючого законодавства, а отже є таким, що підлягають скасуванню.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптима Лайт" є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з державного бюджету України.

На підставі викладеного керуючись ст.ст. 9, 71, 94, 159, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптима-Лайт" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби №0006252305 та №0006262305 від 31.07.2012 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптима-Лайт" (61202, м. Харків, вул. Ахсарова б.11, кв.107, код ЄДРПОУ 36814845) судовий збір у розмірі 2146.00 грн. (дві тисячі сто сорок шість гривень).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова в повному обсязі виготовлена 19 листопада 2012 року.

Суддя Котеньов О.Г.