Постанова № 27505077, 22.10.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 жовтня 2012 року 15:28 № 2а-10503/09/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Григоровича П.О., при секретарі судового засідання Морозовій Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Добро ЛТД»до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової службипро визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення №0007771503/1/34840 від 11.08.2009 року.за участю :

представника позивача: Паньковського С.І.

представника відповідача: Кириленко М.Є.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 22.10.2012 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Добро ЛТД»(надалі - Позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва (надалі - Відповідач) про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення №0007771503/1/34840 від 11.08.2009 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.09.2009 року відкрито провадження та призначено справу № 2а-10503/09/2670 до розгляду в судовому засіданні на 05.10.2009р., яке в подальшому неодноразово відкладалось з метою отримання додаткових доказів по справі для правильного вирішення спору по суті.

Ухвалою від 26.01.2010 року зупинено провадження в адміністративній справі №2а-10503/09/2670 до набрання законної сили судовим рішенням Господарського суду м. Києва у справі №51/518.

Ухвалою суду від 07.09.2012 поновлено провадження у справі № 2а-10503/09/2670 та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 11 жовтня 2012 року, яке в подальшому було перенесено на 22 жовтня 2012 року у зв'язку із неявкою позивача.

Під час розгляду справи представник Позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та зазначив, що не погоджується із висновками Акту перевірки від 09 червня 2009 року №2811/1503/20006192.

Представник Відповідача проти позову заперечив в повному обсязі, посилаючись, зокрема, на Постанову Вищого господарського суду України від 16 червня 2010 року та Постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.02.2010 року, якими Постанову господарського суду м. Києва від 30.11.09 залишено без змін, а також на порушення позивачем порядку обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку. За таких обставин, податковий орган просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В судовому засіданні 11.10.2012 суд, за власною ініціативою, протокольно ухвалив замінити неналежного відповідача на належного -Державну податкову інспекцію у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби у зв'язку з її перетворенням.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі м. Києва проведена камеральна перевірка дотримання вимог податкового законодавства ТОВ «Добро ЛТД»за період з 22.02.2008 року по 30.04.2009 року.

З результатами проведеного контрольного заходу податковим органом складено Акт від 09.06.2009 року № 2811/1503/20006192 про результати камеральної перевірки дотримання вимог податкового законодавства ТОВ «Добро ЛТД»за період з 22.02.2008 року по 30.04.2009 року.

На підставі вказаного Акту перевірки від 09.06.2009 № 2811/1503/20006192, відповідачем винесено спірне податкове повідомлення-рішення від 11.08.2009 року №0007771503/1/34840, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з орендної плати за землю на загальну суму 119572,36 грн, в тому числі 113878,44 грн. -за основним платежем та 5693,92 грн. -за штрафними (фінансовими) санкціями.

Окружний адміністративний суд м. Києва, оцінивши докази, які є у справі, вважає, що в даному випадку позовні вимоги задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Так, згідно зі ст. 161 КАС України під час прийняття постанови суд вирішує наступні питання, зокрема:

1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень частини 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці данні встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів та висновків експертів.

Згідно положень статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 5, 6 ст.71 КАС України суд може збирати докази з власної ініціативи. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Так, станом на час виникнення спірних правовідносин, Законом, що визначає розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також напрями використання коштів, що надійшли від плати за землю, відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку є Закон України «Про плату за землю»від 03.07.92р. №2535-ХІІ із змінами та доповненнями.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про плату за землю»від 03.07.92 №2535-ХІІ із змінами та доповненнями, використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Статтею 27 Закону України «Про плату за землю»встановлено, що контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 21 Закону України «Про оренду землі», орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України «Про плату за землю»).

Під час вирішення справи по суті, Окружним адміністративним судом м. Києва встановлено, що між Київською міською радою та ТОВ «Добро ЛТД»22.02.2008 року було укладено Договір оренди земельної ділянки (кадастровий №8000000000:90:167:0033), яка розташована за адресою: м. Київ, Харківське шосе, 210, площею 1,5700 га, строком на 1 рік для будівництва комплексу у складі оптовго супермаркету, автостоянки, автосалону та магазину роздрібної торгівлі (надалі -Договір оренди).

Відповідно до п. 4.2 вказаного Договору оренди, річна орендна плата за земельну ділянку встановляється у розмірі 4 (чотирьох) відсотків від її нормативної грошової оцінки.

В той же час, відповідно до п. 4.3 вказаного Договору оренди у випадку, якщо договір не підписаний орендарем в установленому законодавством порядку протягом п'яти місяців з моменту набуття чинності рішенням Київської міської ради, зазначеного у п. 1.1 цього Договору, розмір орендної плати (зазначений у п. 4.2 Договору оренди) на період, аналогічний терміну прострочення укладення договору оренди землі, встановлюється у п'ятикратному розмірі, але не більше десяти відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Враховуючи, що рішення Київської міської ради, вказане в п. 1.1 Договору оренди, набрало чиності 24.05.2007 року, то п'ятимісячний термін для укладення Договору оренди земельної ділянки сплив 23.10.2007 року.

Також, оскільки відповідний Договір оренди був підписаний лише 22.02.2008, що вбачається з самого тексту договору та відповідної відмітки приватного нотаріуса, отже загальний термін прострочення підписання договору складає 121 календарний день (з 24.10.2007 року по 21.02.2008 року).

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що у орендаря земельної ділянки виникають зобов'язання, передбачені пп. 4.3 Договору оренди, а саме у період аналогічний терміну прострочення укладання договору оренди визначити та сплати розмір орендної плати у п'ятикратному розмірі, але не більше десяти відсотків на місяць від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

До того ж, як зазначає відповідач, позивачем при складанні розрахунку по орендній платі за землю за 2008 та 2009 роки не застосовано коефіцієнт індексації на 2008 рік - 1,028 до нормативної оцінки земельної ділянки.

Відповідно до Договору оренди, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 5259060,40 грн., а на 2008 рік (із врахуванням коефіцієнту індексації землі -1,028) становить 5406314,09 грн.

Згідно пп. 4.11 п. 4 Договору оренди, контроль за правильністю обчислення і справляння орендної плати, нарахування пені за несвоєчасну сплату орендної плати та її стягнення здійснює районний податковий орган за місцем розташування земельної ділянки.

Актом камеральної перевірки встановлено, що в порушення вимог ст.ст. 13, 14 Закону України «Про плату за землю»ТОВ «Добро ЛТД»не нарахувало орендну плату за землю у п'ятикратному розмірі від грошової оцінки землі, відповідно до вимог п. 4.3 Договору, починаючи з моменту державної реєстрації договору в зв'язку з простроченням терміну укладання договору оренди землі на 121 календарний день (з 24.10.2007 року по 21.02.2008 року).

Судом не приймається посилання позивача, як належний доказ обґрунтування власної правової позиції, щодо невідповідності нормам законодавства п.4.3 Договору оренди в частині встановлення штрафних санкцій за невиконання умов даного договору за період, у якому договір не був укладений, враховуючи те, що ТОВ «Добро ЛТД»зверталось до Господарського суду м. Києва з позовом до Київської міської ради про визнання недійсним п. 4.3 Договору оренди земельної ділянки від 22.02.2008 року.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 30.11.09р. по справі №51/518 у задоволенні позову відмовлено. До того ж, слід зазначити, що в мотивувальній частині рішення зазначено, що п. 4.3 договору оренди від 13.12.2007 фактично дублює п.7 ст.28 Рішення Київської міської ради від 15.07.04р. №457/1867 «Про врегулювання процедури передачі в користування земельних ділянок в м. Києві», чинного на момент прийняття рішення у даній справі, вимоги якого на момент підписання договору були порушені.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.02.10 по справі №51/518 апеляційну скаргу ТОВ «Добро ЛТД»залишено без задоволення, рішення Господарського суду м. Києва від 30.11.09 по справі №51/518 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 16.06.2010 року касаційну скаргу ТОВ «Добро ЛТД»залишено без задоволення, а Постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.02.10р. по справі №51/518 -без змін.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Зважаючи на викладене, Окружний адміністративний суд м. Києва дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0007771503/1/34840 від 11.08.2009 року є таким, що прийняте відповідачем відповідно до норм чинного законодавства, у зв'язку з чим, скасуванню не підлягає.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За загальним правилом, встановленим у ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАСУ, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На виконання ч. 2 ст. 71 КАСУ, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів правомірність оскаржуваного рішення в цілому.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає, що позовні вимоги ТОВ «Добро ЛТД», в даному випадку, задоволенню не підлягають.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 69-71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя П.О. Григорович