Постанова № 27505061, 06.04.2012, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

06.04.2012 р. Справа № 2а-1438/12/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Малих О.В. розглянувши в порядку письмового провадження справу за

адміністративним позовом: Жовтневої міжрайонної Державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби (вул. Торгова, 63 А, м. Миколаїв, 54050)

до відповідача: Приватного підприємства фірми "Интерсервис" (вул. Центральна, с. Партизанське, Жовтневий район, Миколаївська область, 57240)

про: стягнення заборгованості в сумі 501,00 грн.,

в с т а н о в и в:

Позивач, Жовтнева міжрайонна Державна податкова інспекція Миколаївської області Державної податкової служби, звернувся до суду з позовом до Приватного підприємства фірми «Интерсервис»(далі - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 501,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відповідач має податковий борг з податку на додану вартість згідно податкових декларацій за жовтень 2011 -січень 2012 року в загальній сумі 501,00 грн.

Представник позивача надав клопотання про розгляд справи за його відсутністю, в порядку письмового провадження, позовні вимоги підтримує в повному обсязі (арк. спр. 30).

Відповідач в судове засідання не прибув, про причини неприбуття не повідомив, заяву про розгляд справи за його відсутності не надав, заперечень проти позову не подав.

Враховуючи те, що відповідач був повідомлений належним чином, про дату, час і місце судового розгляду, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення (арк. спр. 26), суд вважає, що справа може бути розглянута по суті на підставі наявних у справі доказів, а відсутність повноважних представників сторін, відповідно до ст. 128 КАС України, не перешкоджає вирішенню спору.

Дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив таке.

Відповідач зареєстрований як юридична особа, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єкта підприємницької діяльності-юридичної особи (арк. спр. 3).

Судом встановлено, що відповідачем до Жовтневої міжрайонної Державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби було подано податкові декларації з податку на додану вартість, згідно яких Приватне підприємство фірма «Интерсервис»самостійно визначило до сплати суму податкового зобов'язання в розмірі:

- декларація № 9011096850 за жовтень 2011 року - 23,00 грн. (арк. спр. 8-9),

- декларація № 9012270609 за листопад 2011 року - 22,00 грн. (арк. спр. 10-11),

- декларація № 9013662082 за грудень 2011 року - 23,00 грн. (арк. спр. 12-12),

- декларація № 9005724777 за січень 2012 року - 433,00 грн (арк. спр. 14-15).

Отже, загальна сума недоїмки позивача становить 501,00 грн., що підтверджується наданим позивачем розгорнутим розрахунком (арк. спр. 20).

Згідно п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але несплаченого у встановлений Податковим Кодексом України, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання являється податковим боргом.

Станом на день подання позовної заяви відповідачем суму узгодженої (самостійно визначеної) заборгованості не погашено.

Відповідно до п.п. 20.1.28 ст. 20 Податкового Кодексу України податкові органи мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань.

Згідно п.п. 20.1.18 ст. 20 Податкового Кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатись до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з ч.4 ст.94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ч.4 ст. 94, ст.ст. 128, 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства фірми «Интерсервис» (вул. Центральна, с. Партизанське, Жовтневий район, Миколаївська область, 572240, код ЄДРПОУ 31159695) на користь Держави податковий борг в сумі 501,00 грн. (п'ятсот одну гривню 00 коп.).

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги , встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строку, встановленого цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя О.В. Малих