Постанова № 27504964, 13.11.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13 листопада 2012 року 08:05 № 2а-14251/12/2670

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Саніна Б.В., суддях -Данилишина В. М., Огурцова О. П. при секретарі судового засідання Мацюк І. В. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Квадрат-Площа Слави»доДержавної виконавчої служби Українипроскасування постанови про стягнення виконавчого збору від 02.10.2012 р.

ВСТАНОВИВ:

18.10.2012 р. до судді Окружного адміністративного суду м. Києва Саніна Б.В. надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Квадрат-Площа Слави»до Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, в якому просить суд:

1. Поновити строк звернення до суду з адміністративним позовом про скасування постанови про стягнення виконавчого збору від 02.10.2012 р.

2. Відкрити провадження в адміністративній справі.

3. Скасувати постанову про стягнення виконавчого збору від 02.10.2012 р.

Після усунення недоліків позовної заяви, ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.10.2012 р. було відкрито провадження по справі та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні, в порядку ст.52 та ст.181 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі -КАС України) була проведена заміна належного відповідача з Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України на Державну виконавчу службу України.

В судове засідання не з'явився представник позивача, про час та місце дати судового засідання був повідомлений належним чином, подано клопотання про розгляд справи за їх відсутності та зазначає про підтримку позовних вимог, викладених в адміністративному позові, а саме зазначає про порушення відповідачем положень Закону України «Про виконавче провадження» (надалі -Закон №606) та Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.2012 (надалі -Інструкція №512), під час винесення постанови про стягнення виконавчого збору ВП №13580168 від 02.10.2012 р.

В судове засідання з'явився представник відповідача, щодо позовних вимог заперечує в повному обсязі, просить в задоволенні адміністративного позову відмовити, та зазначає що відповідачем було дотримано положення чинного законодавства під час винесення спірної постанови.

Відповідно до положень п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Більше того, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема «Іззетов проти України», «Пискал проти України», «Майстер проти України», «Субот проти України», «Крюков проти України», «Крат проти України», «Сокор проти України», «Кобченко проти України», «Шульга проти України», «Лагун проти України», «Буряк проти України», «ТОВ «ФПК «ГРОСС»проти України», «Гержик проти України»суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Зважаючи на неявку позивача в судове засідання, а також беручи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, на підставі ст.3 та ч.6 ст.128 КАС України, суд дійшов висновку про можливість перейти до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши наявні в матеріалах докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтується позов, оцінивши докази які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наступне.

02.10.2012 р. головним державним виконавцем Роєнко Романом Володимировичем Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України було винесено постанову про стягнення виконавчого збору ВП №13580168 під час примусового виконання виконавчого напису №1974 від 22.05.2009 р., виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1. про звернення стягнення на нежилі приміщення -торгівельно-виставочні (№№1-4,6), загальною площею 2705,00 кв. м., що становить 90/100 частин від нежилих приміщень в будинку площею 3013,90 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, площа Слави, підземний перехід, літера А, які належать на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Квадрат-Площа Слави», код ЄДРПОУ 30781500, місцезнаходження: м. Київ, площа Слави, підземний перехід. За рахунок коштів, виручених під час реалізації вищевказаного майна, задовольнити вимоги Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк», в особі Львівської обласної філії АКБ «Укрсоцбанк»в сумі 262 530 926,54 грн., що в еквіваленті за курсом НБУ станом на 22.05.2009 складає 34 470 5193,89 доларів США. Додатково стягнути витрати на вчинення виконавчого напису у сумі 50 000,00 грн. (надалі -Постанова від 02.10.2012 р.).

Позивач не погоджуючись з винесеною Постановою від 02.10.2012 р. звернувся до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Враховуючи що Постанову від 02.10.2012 р. було відправлено відповідачем 09.10.2012 р. та отримано позивачем лише 12.10.2012 р., суд дійшов висновку про дотримання позивачем строку звернення до суду, встановленого положеннями ст.181 КАС України. Як насідок, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для поновлення строку звернення до суду.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

22.05.2009 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу винесено виконавчий напис (зареєстровано в реєстрі №1974), про зверхня стягнення а нежитлові приміщення -торгівельно-виставочні (№№1-4,6), загальною площею 2 705,00 м. кв., що становить 90/100 частин від нежилих приміщень в будинку площею 3 013,90 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, площа Слави, підземний перехід, літера А, які належать на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Квадрат-Площа Слави», код ЄДРПОУ 30781500, місцезнаходження: м. Київ, площа Слави, підземний перехід. Крім того, в даному виконавчому написі вказано, що за рахунок коштів, виручених під час реалізації вищевказаного майна, задовольнити вимоги Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк», в особі Львівської обласної філії АКБ «Укрсоцбанк»в сумі 262 530 926,54 грн., що в еквіваленті за курсом НБУ станом на 22.05.2009 р. складає 34 470 5193,89 доларів США. Додатково стягнути витрати на вчинення виконавчого напису у сумі 50 000,00 грн. (надалі -Виконавчий напис №1974).

Відповідно до преамбули Закону №606 цей Закон визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Згідно ст.1 Закону №606 виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

06.07.2009 р. старшим держаним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №13580168 щодо примусового виконання Виконавчого напису №1974. При цьому, в постанові про відкриття виконавчого провадження від 06.07.2009 р. було вказано, що позивачу було надано можливість в добровільному порядку виконати виконавчий напис в 7-ми денний строк з моменту отримання відповідної постанови.

Однак, в матеріалах виконавчого провадження відсутні будь-які повідомлення позивача про добровільне виконання Виконавчого напису №1974. Більше того, позивач не звертався до відповідача із проханням продовжити строк для добровільного виконання Виконавчого напису №1974.

Водночас, відповідно до положень ч.1 ст.28 Закону №606 (в редакції чинній станом на дату винесення спірної постанови), у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений ч.2 ст.25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Враховуючи, що виконавчий збір є платою за надані державною виконавчою службою послуги із примусового виконання судового рішення, а також приймаючи до уваги, що положення ч.1 ст.28 Закону №606, чітко передбачають стягнення виконаного збору після закінчення строку на добровільне виконання виконавчого документа, колегія суддів погоджується із доводами відповідача, про правомірність винесення постанови про стягнення виконаного збору на суму 26 258 092,65 грн.

Більше того, суд критично ставиться до посилання позивача на положення пп.3.7.1 п.3.7 р.3 Інструкції №512, що постанова про стягнення виконавчого збору мало бути стягнуто не пізніше 13.07.2009 р.

Так, колегія суддів приймає до уваги, що вказана Інструкція була прийнята після винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, та після закінчення наданого державним виконавцем строку на добровільне виконання Виконавчого напису №1974.

Крім того, суд критично ставиться до посилання позивача на положення ч.7 ст.28 Закону №606, оскільки вказані положення регулюють не питання винесення постанови про стягнення виконавчого збору, а визначають умови для відкриття виконавчого провадження за постановою про стягнення виконавчого збору.

У відповідності до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1 ст.6 Закону №606 державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.

Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Статтею 159 КАС України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення. Ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на вищевказане суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Керуючись положеннями керуючись ст.ст. 2, 17, 71, 86, 158-163, 167, 181, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Квадрат-Площа Слави»до Державної виконавчої служби України відмовити в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.185-187 КАС України.

Головуючий суддя Б. В. Санін

Судді В. М. Данилишин

О. П. Огурцов