Постанова № 27504894, 26.10.2012, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/3360/2012

26 жовтня 2012 року 12год. 10хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дудар О.М., за участю секретаря судового засідання Сисун Н.В., сторін та інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Приходько Т.В.,

відповідача: представник Горовенко О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрмолпродукт" до Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрмолпродукт» (далі - ТОВ «Укрмолпродукт») звернулося з адміністративним позовом до Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби (далі - Дубенська ОДПІ) про скасування податкових повідомлень-рішень від 10.08.2012р. №0000722350 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 231207,68грн. (209757,01грн. - за основним платежем, 21450,67грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами)) та від 10.08.2012р. №0000702350 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 184966,35грн. (167805,61грн. - за основним платежем, 17160,74грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами)).

Позов обґрунтований тим, що висновки акта перевірки, на підставі якого прийнято оспорювані податкові повідомлення-рішення, є неправомірними та такими, що суперечать фактичним обставинам та чинному законодавству.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та пояснила суду, що підставою для збільшення позивачу податкових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість стали висновки відповідача про нікчемність правочинів ТОВ «Укрмолпродукт» з ТОВ «Перун», ТОВ «Нікойл» та ТОВ «Акрос-Трейд», та як наслідок відсутність права позивача формувати валові витрати та податковий кредит за наслідками вказаних господарських операцій. Такі висновки суперечать чинному податковому законодавству, є лише припущенням, яке не підтверджене реальними доказами. Господарські операції ТОВ «Укрмолпродукт» з ТОВ «Перун», ТОВ «Нікойл» та ТОВ «Акрос-Трейд» не суперечать актам цивільного законодавства, мали реальний товарний характер та здійснені в межах господарської діяльності позивача, підтверджені належним чином оформленими первинними документами. Договори з вказаними контрагентами не визнавалися недійсними, відповідачем не було доведено, що сторони, вчиняючи правочини, мали умисел на укладення угод з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, такою, як несплата податків. На момент здійснення господарських операцій з ТОВ «Укрмолпродукт», ТОВ «Перун», ТОВ «Нікойл» та ТОВ «Акрос-Трейд» були зареєстровані як юридичні особи та як платники податку на додану вартість. Наявність у ланцюгу постачання з ТОВ «Нікойл» та ТОВ «Акрос-Трейд» сумнівних постачальників не може бути обставиною, що позбавляє позивача права на формування валових витрат та податкового кредиту за господарськими операціями з ТОВ «Нікойл» та ТОВ «Акрос-Трейд», оскільки не доведено факт реалізації позивачу вказаними контрагентами саме того товару, що був придбаний у таких сумнівних постачальників. Позивач, як добросовісний платник податків, не може нести відповідальності за невиконання чи неналежне виконання обов'язків зі сплати податків іншими платниками податків. Зазначила, що придбані ТОВ «Укрмолпродукт» у ТОВ «Перун», ТОВ «Нікойл» та ТОВ «Акрос-Трейд» товари були надалі використані у господарській діяльності позивача: цукор та пальмова олія - для виробництва морозива та молокопродуктів, хладон - для заправки холодильного обладнання. Крім того, вказала, що позапланова документальна невиїзна перевірка ТОВ «Укрмолпродукт» проведена Дубенською ОДПІ з порушенням вимог пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України (далі - ПК України), оскільки на запит податкового органу від 11.01.2012р. №277/23 позивачем листом від 11.01.2012р. №277/23 була надана зажадана інформація та її документальне підтвердження. Просила позов задовольнити повністю.

Дубенська ОДПІ позовні вимоги не визнала з підстав, викладених у письмових запереченнях.

Представник відповідача у судовому засіданні надав пояснення, які повністю співпадають з позицією, що викладена в письмових запереченнях, а зокрема пояснив, що позивачем до складу валових витрат та податкового кредиту віднесено суми за господарськими операціями з ТОВ «Перун», ТОВ «Нікойл» та ТОВ «Акрос-Трейд», які мають ознаки нікчемності, оскільки у вказаних контрагентів відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби. Сплата за орендовані основні фонди, складські приміщення, транспортні засоби у перевіреному періоді контрагентами позивача теж не проводилася. Крім того, серед постачальників ТОВ «Нікойл» та ТОВ «Акрос-Трейд» є сумнівні, такі, що створені з метою здійснення фіктивного підприємництва та ухилення від сплати податків. Таким чином, господарські операції позивача з ТОВ «Перун», ТОВ «Нікойл» та ТОВ «Акрос-Трейд» здійснені без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкта оподаткування та ухилення від сплати податків. Вказав, що оспорювані податкові повідомлення-рішення прийнято відповідачем правомірно, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення повністю з огляду на наступне.

Судом встановлено, що Дубенською ОДПІ 29.02.2012р. проведено позапланову документальну невиїзну перевірку ТОВ «Укрмолпродукт» (код ЄДРПОУ 31126518) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при проведенні взаєморозрахунків з ТОВ «Нікойл» за період з 01.04.2008р. по 01.05.2011р., з ТОВ «Перун» за період з 01.11.2010р. по 31.08.2011р., з ТОВ «Акрос-Трейд» за період з 01.03.2008р. по 30.09.2011р., за наслідками якої складено акт від 05.03.2012р. №10/22/31126518 (т.1 - а.а.с.175-192).

У вказаному акті зафіксовано наступні порушення позивачем податкового законодавства:

- пп.7.4.1. пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7, п.11.21 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-Вр (із змінами та доповненнями), п.2, п.3 постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.2011р. 3246, п.4, п.6, п.7 постанови Кабінету Міністрів України від 02.04.2009р. №152 «Про реалізацію пункту 11.21статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість», ст.ст.1,3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. №996-XIV, в результаті чого ТОВ «Укрмолпродукт» занижено податок на додану вартість у загальній сумі 198472,28грн., у т.ч.: за травень 2008 року - на 30666,67грн., за травень 2009 року - на33916,60грн., за червень 2009 року - на 17233,33грн., за липень 2009 року - на 17233,33грн., за липень 2010 року - на 255,68грн., за березень 2011 року - на 99166,67грн.;

- п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, абз.4 пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997р. №283/97-ВР (із змінами та доповненнями), в результаті чого ТОВ «Укрмолпродукт» занижено податок на прибуток в загальній сумі 248090,35грн., в т.ч.: за ІІ квартал 2008 року - 38333,34грн., за ІІ квартал 2009 року - 42395,75грн., за ІІІ квартал 2009 року - 43083,33грн., за ІІІ квартал 2010 року - 319,60грн., за І квартал 2011 року - 123958,33грн.

На акт перевірки позивачем подано заперечення від 19.03.2012р. №47, за наслідками розгляду яких Дубенська ОДПІ висновки акта перевірки залишила без змін (т.1 - а.а.с.47-51).

На підставі акта перевірки від 05.03.2012р. №10/22/31126518 Дубенською ОДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення від 23.03.2012р. №0000062350 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 252657,36грн. (209757,01грн. - за основним платежем, 42900,35грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами)), від 23.03.2012р. №0000072350 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 202126,09грн. (167805,61грн. - за основним платежем, 34320,48грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами)

Вказані податкові повідомлення-рішення ТОВ «Укрмолпродукт» оскаржило в адміністративному порядку, подавши до ДПС у Рівненській області скаргу від 05.04.2012р. №97 (т.1 -а.а.с.55-58).

Рішенням ДПС у Рівненській області від 05.06.2012р. №9713/10-210/116 скаргу позивача задоволено частково - скасовано податкові повідомлення-рішення від 23.03.2012р. №0000062350 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 21449,68грн. та від 23.03.2012р. №0000072350 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 17159,74грн., у решті - залишено без змін (т1. - а.а.с.60-70).

ТОВ «Укрмолпродукт» звернулося з повторною скаргою від 15.06.2012р. №187 до ДПС України (т.1 - а.а.с.71-74).

Рішенням ДПС України від 06.07.2012р. №12180/6/10-2115 скарга позивача залишена без задоволення, податкові повідомлення-рішення Дубенської ОДПІ від 23.03.2012р. №0000062350 та 23.03.2012р. №0000072350, з урахування рішення ДПС у Рівненській області від 05.06.2012р. №9713/10-210/116, - без змін (т.1 - а.а.с.75-80).

За насідками адміністративного оскарження Дубенською ОДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення від 10.08.2012р. №0000722350 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 231207,68грн. (209757,01грн. - за основним платежем, 21450,67грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами)) та від 10.08.2012р. №0000702350 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 184966,35грн. (167805,61грн. - за основним платежем, 17160,74грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами)) (т.1 - а.а.с.52-53).

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Укрмолпродукт» зареєстроване як юридична особа Дубенською районною державною адміністрацією Рівненської області 29.08.2000р., дані про нього внесені до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України 23.09.2008р. Товариство перебуває на обліку як платник податків в Дубенській ОДПІ з 14.09.2000р. за №86, є платником податку на додану вартість згідно зі свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість від 27.06.2007р. №100049419. До видів діяльності ТОВ «Укрмолпродукт» за КВЕД належать: 15.51.0 - перероблення молока та виробництво сиру, 01.21.0 - розведення великої рогатої худоби, 51.33.0 - оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, олією, тваринним маслом та жирами, 52.27.1 - роздрібна торгівля молоком, молочними продуктами та яйцями, 01.11.0 - вирощування зернових та технічних культур, 15.61.0 - виробництво продуктів борошномельно-круп'яної промисловості (т.1 - а.а.с.10, 12).

У перевіреному періоді ТОВ «Укрмолпродукт» було придбано у ТОВ «Нікойл» пальмове масло згідно з видатковими накладними від 13.05.2009р. №Ни-0000090 на суму 203500,00грн. (у т.ч. ПДВ 33916,67грн.), від 19.06.2009р. №Ни-0000135 на суму 103400,00грн. (у т.ч. ПДВ 17233,33грн.), від 30.06.2009р. №Ни-0000152 на суму 103400,00грн. (у т.ч. ПДВ 17233,33грн) (т.1 -а.а.с.98-100).

Розрахунки з ТОВ «Нікойл» позивачем було здійснено у безготівковій формі згідно з платіжними дорученнями від 13.05.2009р. №155, від 19.05.2009р. №186, від 01.06.2009р. №242, від 11.06.2009р. №277Ю від 22.06.2009р. №315, від 25.06.2009р. №322, від 30.06.2009р. №330, від 01.07.2009р. №336, від 10.07.2009р. №355, від 10.07.2009р. №358, від 14.07.2009р. №359 (т.1 -а.а.с.104-114).

За наслідками вказаних господарських операцій ТОВ «Нікойл» для ТОВ «Укрмолпродукт» було виписано податкові накладні від 13.05.2009р. №88 на суму 203500,00грн. (у т.ч. ПДВ 33916,67грн.), від 19.06.2009р. №135 на суму 103400,00грн. (у т.ч. ПДВ 17233,33грн.), від 30.06.2009р. №152 на суму 103400,00грн. (у т.ч. ПДВ 17233,33грн.) (т.1 - а.а.с.101-103).

Вартість оплаченого ТОВ «Нікойл» товару у сумі 341916,67грн. включено позивачем до складу валових витрат ІІкв. 2009 року, а податок на додану вартість на підставі вищевказаних податкових накладних - до складу податкового кредиту: за травень 2009 року - 33916,67грн., за червень 2009 року - 34466,66грн. (т.1 - а.а.с.115-143).

Також у перевіреному періоді ТОВ «Укрмолпродукт» було придбано у ТОВ «Акрос-Трейд» хладон R22 згідно з видатковою накладною від 27.07.2010р. №РН-000138 на суму 1534,08грн. (у т.ч. ПДВ 255,68грн) (т.1 - а.с.144).

Розрахунки з ТОВ «Акрос-Трейд» позивачем було здійснено у безготівковій формі згідно з платіжними дорученнями від 27.07.2010р. №2929 та від 02.08.2010р. №2956 (т.1 - а.а.с.146-147).

За вказаною господарською операцією ТОВ «Акрос-Трейд» для ТОВ «Укрмолпродукт» було виписано податкову накладну від 27.07.2010р. №45 на суму 1534,08грн. (у т.ч. ПДВ 255,68грн.) (т.1 - а.с.145).

Вартість оплаченого ТОВ «Акрос-Трейд» товару у сумі 1278,40грн. включено позивачем до складу валових витрат ІІІкв. 2010 року, а податок на додану вартість в сумі 255,68грн. на підставі вищевказаної податкової накладної - до складу податкового кредиту за липень 2010 року (т.1 - а.а.с.148-158).

29.03.2011р. між ТОВ «Укрмолпродукт» (Покупець) та ТОВ «Перун» (Продавець) укладено договір купівлі-продажу №31, за умовами якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупця цукор-пісок білий у мішкотарі (товар), а Покупець зобов'язується прийняти товар та здійснити його оплату за власні кошти на умовах даного договору (т.1 - а.а.с.83-85).

На виконання умов вказаного договору ТОВ «Укрмолпродукт» було придбано у ТОВ «Перун» цукор-пісок згідно з видатковою накладною від 30.03.2011р. №П-00000448 на суму 595000,00грн. (у т.ч. ПДВ 99166,67грн) (т.1 - а.с.82).

Розрахунки з ТОВ «Перун» позивачем було здійснено у безготівковій формі згідно з платіжними дорученнями від 30.03.2011р. №3991, від 17.05.2011р. №4316, від 01.07.2011р. №4668 (т.1 -а.а.с.86-88).

За вказаною господарською операцією ТОВ «Перун» для ТОВ «Укрмолпродукт» виписано податкову накладну від 30.03.2011р. №131 на суму 59500,00грн. (у т.ч. ПДВ 99166,67грн.) (т.1 - а.с.81).

Вартість оплаченого ТОВ «Перун» товару у сумі 495833,33грн. включено позивачем до складу валових витрат Ікв. 2011 року, а податок на додану вартість в сумі 99166,67грн. на підставі вищевказаної податкової накладної - до складу податкового кредиту за березень 2011 року (т.1 - а.а.с.89-97).

Згідно з п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994р. №334/94-ВР, чинного на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон №334/94-ВР), валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті (підпункт 5.2.1 пункту 5.2. ст.5 Закону №334/94-ВР).

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону №334/94-ВР).

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. №168/97-ВР, чинного на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон №168/97-ВР), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Під господарською діяльністю, відповідно до п.1.32 ст.1 Закону №334/94-ВР слід розуміти будь-яку діяльність особи, яка направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Як вбачається з матеріалів справи, отримані від ТОВ «Перун», ТОВ «Нікойл» та ТОВ «Акрос-Трейд» товари були використані ТОВ «Укрмолпродукт» у власній господарській діяльності: цукор та пальмова олія - для виробництва морозива та молокопродуктів (що підтверджується карткою по рахунку 20.1.1 «Сировина і матеріали» (т.1 - а.а.с.234, 236-250, т.2 - а.а.с.1-36, 59-115), накладними на внутрішнє переміщення (т.2 - а.а.с.116-137), калькуляціями затрат на виробництво морозива та рецептурами на морозиво (т.2 - а.а.с.138-143), оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 26.1 «Готова продукція» (т.2 - а.а.с.144-147)), хладон - для заправки холодильного обладнання (що підтверджується актами списання ТМЦ (т.1 - а.с.235, т.2 - а.а.с.56-58), карткою по рахунку 20.1.1 «Сировина і матеріали» (т.2 - а.с.53), накладними на переміщення ТМЦ (т.2 - а.а.с.54-55)).

Таким чином, суд приходить до висновку, що придбання позивачем у ТОВ «Перун», ТОВ «Нікойл» та ТОВ «Акрос-Трейд» цукру, пальмової олії та хладону здійснювалося в межах його господарської діяльності, з метою отримання економічного ефекту - прибутку.

Згідно з ч.ч.2,3 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999р. №996-XIV (далі - Закон №996-XIV) підставою для бухгалтерського обліку господарських, операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Як встановлено у ході судового розгляду, сформовані позивачем за наслідками вказаних господарських операцій витрати та податковий кредит підтверджені відповідними документами, що є первинними у розумінні Закону №996-XIV, та повністю відображають зміст господарських операцій, їх кількісні та вартісні показники. Жодних зауважень щодо оформлення первинних документів у акті перевірки відповідачем не зазначено.

Обов'язкові вимоги до змісту податкової накладної на момент здійснення описаних господарських операцій були визначені підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону N168/97-ВР.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону N168/97-ВР та пунктом 5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997р. №165, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.06.1997р. за №233/2037, чинним на момент здійснення господарських операцій (далі - Порядок №165), встановлено вичерпний перелік підстав для встановлення факту недійсності чи фіктивності податкової накладної. Так, відповідно до п.5 Порядку №165 податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного порядку. У свою чергу п.2 Порядку №165 передбачає, що податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Надані суду податкові накладні, виписані для позивача ТОВ «Перун», ТОВ «Нікойл» та ТОВ «Акрос-Трейд», складені відповідно до вимог пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону №168/97-ВР, містять усі обов'язкові реквізити та видані особами, зареєстрованими на момент їх складання платниками податку на додану вартість, підтвердженням чого є акт перевірки від 05.03.2012р. №10/22/31126518, обумовлені податкові накладні, відомості з веб-сайту центрального органу державної податкової служби www.sta.gov.ua (що діє відповідно до пункту 8 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010р. №978, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.12.2010р. за №1400/18695).

Ні у акті перевірки від 05.03.2012р. №10/22/31126518, ні у ході судового розгляду справи відповідачем не надано доказів скасування реєстрації платниками податку на додану вартість контрагентів позивача на момент здійснення з ним господарських операцій, встановлення фактів недійсності чи фіктивності податкових накладних.

Згідно з ч.1 ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" від 15.05.2003р. №755-IV (далі - Закон №755-IV) якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідно до ч.2 ст.18 Закону №755-IV якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні.

На момент вчинення господарських операцій з позивачем ТОВ «Перун», ТОВ «Нікойл» та ТОВ «Акрос-Трейд» були зареєстровані як юридичні особи та платниками податку на додану вартість, відомості про них містилися в Єдиному державному реєстрі, та як наслідок можуть бути використані позивачем в даному спорі як достовірні і такі, що не підлягають сумніву.

Ні установчі, ні статутні документи вказаних контрагентів позивача не визнані в установленому порядку недійсними і доказів про зворотне відповідачем суду не надано.

Судом не беруться до уваги посилання податкового органу на відсутність у ТОВ «Перун», ТОВ «Нікойл» та ТОВ «Акрос-Трейд» власних трудових ресурсів, економічних потужностей для виконання господарських зобов'язань, а також відсутність підприємств за зареєстрованим місцезнаходженням. Крім того, що такі обставини не можуть бути доказом неспроможності виконання тих чи інших господарських операцій з огляду на відсутність законодавчого обмеження щодо використання у господарській діяльності лише власних основних та транспортних засобів, як і найманої праці шляхом укладення трудових, а не цивільно-правових договорів, вони не можуть підставою для висновків про порушення вимог податкового законодавства позивачем, оскільки не залежать від волі останнього.

У акті перевірки від 05.03.2012р. №10/22/31126518 податковим органом констатовано, що контрагенти позивача сформували податкові зобов'язання за наслідками господарських операцій з ним: ТОВ «Перун» - за березень 2011 року в загальній сумі 595000,00грн. (у т.ч. ПДВ 99166,67грн.) (т.1 - зворот а.с.176), ТОВ «Нікойл» - за травень 2008 року, за травень 2009 року та за червень 2009 року в загальній сумі 594299,64грн. (у т.ч. ПДВ 99049,94грн). (т.1 - а.с.180), ТОВ «Акрос-Трейд» - за липень 2010 року в загальній сумі 1534,08грн. (у т.ч. ПДВ 255,68грн.) (т.1 - зворот а.с.185).

Відповідно до ст.61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Отож, відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і додержання законів про оподаткування повинен нести безпосередньо той платник податків і зборів (обов'язкових платежів), що допустив правопорушення.

Ні Закон №168/97-ВР, ні Закон №334/94-ВР не пов'язували право покупця, платника податку, на включення податку на додану вартість, сплаченого в ціні придбаного товарів, робіт чи послуг до податкового кредиту, та на включення до складу валових витрат витрат, фактично понесених платником у зв'язку з придбанням товарів, робіт, послуг, із фактичним внесенням до бюджету податку на додану вартість та податку на прибуток продавцем товару чи виконавцем робіт (а тим більше по ланцюгу постачання), не зобов'язує покупця контролювати сплату податку до бюджету вказаними особами.

Крім того, позивач не може нести відповідальності за діяння контрагента та третіх осіб, у тому числі державного реєстратора та посадових осіб державної податкової служби, що видали контрагентам позивача свідоцтва про державну реєстрацію та свідоцтва про реєстрацію платниками податку на додану вартість.

Таким чином, дії ТОВ «Укрмолпродукт» як платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції з ТОВ «Перун», ТОВ «Нікойл» та ТОВ «Акрос-Трейд» не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту.

Фактично висновки акта перевірки про безтоварність господарських операцій позивача з ТОВ «Перун», ТОВ «Нікойл» та ТОВ «Акрос-Трейд» базуються на акті перевірки Дубенської ОДПІ від 05.01.2012р. №07/23/21090355, акті про неможливість проведення зустрічної звірки ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва від 30.12.2011р. №1165/23-40/34929783 та акті про неможливість проведення перевірки ДПІ у м.Житомирі від 28.11.2011р. №230/23-1/37019677 (т.1 - а.а.с.193-233).

Разом з тим, вищевказані акти не є достатніми і незаперечними доказами фіктивності здійснених вказаними суб'єктами господарювання господарських операцій з позивачем і, відповідно, недійсності фінансово-господарських документів, якими вони оформлені. Крім того, такі акти складені податковими органами за збігом тривалого часу після завершення господарських операцій ТОВ «Укрмолпродукт» з ТОВ «Перун», ТОВ «Нікойл» та ТОВ «Акрос-Трейд».

Суд критично оцінює висновки відповідача про нікчемність правочинів, вчинених ТОВ «Укрмолпродукт» з ТОВ «Перун», ТОВ «Нікойл» та ТОВ «Акрос-Трейд», як таких, що укладені з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, і спрямовані на отримання податкової вигоди.

Так, за змістом ст.228 ЦК України правочини, учинені з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є такими, що порушують публічний порядок, а отже, є нікчемними.

Разом з тим, жодних доказів того, що обидва чи один учасник правочинів, виконання яких було, зокрема, предметом перевірки податкового органу, завідомо (з прямим або непрямим умислом) діяв всупереч інтересам держави і суспільства відповідачем суду не надано. Не надано суду й жодних доказів невідповідності фактичним обставинам та вимогам чинного законодавства документів бухгалтерського та податкового обліку позивача.

Правова природа договорів купівлі-продажу визначає наступне волевиявлення сторін цих договорів (правочинів): у продавця - на передачу покупцеві товару, у покупця - на прийняття товару та його оплату. Жодної іншої мети (завдання збитків державі шляхом несплати податків, штучне зменшення бази оподаткування тощо) ці правочини не містять і містити не можуть, оскільки зобов'язання припиняється його виконанням. Тобто, після виконання договорів внаслідок отримання кожною зі сторін бажаного результату, всі правовідносини між ними завершуються. Після цього у кожної зі сторін правочину (договору) виникають правовідносини вже з іншим суб'єктним складом. Поза увагою відповідача залишився той факт, що як позивач, так і його контрагент виконали умови укладених між ними угод, чим і підтвердили факт їх укладення. Податковим органом не було доведено, що сторони, укладаючи обумовлені угоди, мали умисел на укладення їх з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, зокрема, такою, як несплата податків.

За таких обставин, податковий орган безпідставно не взяв до уваги первинні документи, надані ТОВ «Укрмолпродукт» на підтвердження вчинення господарських операцій з ТОВ «Перун», ТОВ «Нікойл» та ТОВ «Акрос-Трейд», та безпідставно позбавив позивача права на включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, та до складу витрат сум понесених витрат, підтверджених відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, сплачених протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням власної господарської діяльності.

Частиною 2 ст.8 КАС України встановлено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 до Конвенції» від 17.07.1997р. №475/97-ВР (із змінами та доповненнями), України визнала обов'язковою юрисдикцію Європейського суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції. Європейський суд з прав людини розкриває принцип верховенства права через формулювання вимог, які він виводить з цього принципу.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява №3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом були досліджені первинні документи, що містять відомості про обставини, які є предметом доказування у цій справі, та пов'язані з рухом активів, виконанням зобов'язань, що описані вище, останні відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, та підтверджують обґрунтованість визначення суми витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що Дубенською ОДПІ не доведено правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень від 10.08.2012р. №0000722350 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 231207,68грн. (209757,01грн. - за основним платежем, 21450,67грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами)) та від 10.08.2012р. №0000702350 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 184966,35грн. (167805,61грн. - за основним платежем, 17160,74грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами)), а відтак адміністративний позов підлягає до задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби від 10.08.2012р. №0000722350 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 231207,68грн. (209757,01грн. - за основним платежем, 21450,67грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами)) та від 10.08.2012р. №0000702350 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 184966,35грн. (167805,61грн. - за основним платежем, 17160,74грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами)).

Присудити на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрмолпродукт" із Державного бюджету України судовий збір у сумі 2204,00грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Дудар О.М.