Постанова № 27504877, 14.11.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

14 листопада 2012 р. № 2-а- 11090/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Зоркіна Ю.В.

при секретарі судового засідання - Мелконян А.П.

за участі представника позивача Єфімова Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАРТ-АП" до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення

В С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги заявлені до Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення № 0001061530 від 08.06.2012 року, яким підприємству донараховано податку на додану вартість у розмірі 14735,00 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 7367,50 грн. В обґрунтування своїх позовних вимог зазначено, що відповідачем проведено камеральну перевірку податкової звітності позивача з податку на додану вартість за березень 2012 року. За результатами перевірки складено акт від 18.05.2012 за № 836/15-315/36817469, яким встановлено порушення п.4.6.7 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Мінфіна України від 25.11.2011 року № 1492, п. 198.6 ст. 198, п.201.10 ст. 201 ПК України та відповідно занижено податкове зобов'язання. За результатами перевірки винесено оскаржуване податкове повідомлення -рішення, яке на думку позивача підлягає скасуванню, оскільки податковий кредит за взаємовідносинами з ТОВ "Промспец консалтинг" визначений вірно на підставі належним чином оформлених податкових накладних, так як на момент звернення до суду рішення ДПІ про анулювання свідоцтва платника ПДВ контрагента скасовано.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання свого представника не направив, надавши суду письмові заперечення на адміністративний позов, у яких просив у задоволенні позову відмовити з тих підстав, що оскаржуване рішення винесено правомірно, відповідає вимогам діючого законодавства , та просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Вислухавши пояснення представників сторін, що прибули у судове засідання, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Фахівцями ДПІ у Московському районі м. Харкова проведено камеральну перевірку податкової звітності позивача, з податку на додану вартість за березень 2012 року. За результатами перевірки складено акт від 18.05.2012 за № 836/15-315/36817469, яким встановлено порушення п.4.6.7 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Мінфіна України від 25.11.2011 року № 1492, п. 198.6 ст. 198, п.201.10 ст. 201 ПК України та відповідно занижено податкове зобов'язання на суму 14735,00 грн.

В мотивувальній частині акту перевірки зазначається, що позивачем до декларації за березень 2012 року включено податкові накладні, виписані ТОВ "Промспец консалтинг", свідоцтво платника ПДВ якого анульовано 14.10.2011 року. Внаслідок чого позивачем порушено п. 198.6 ст. 198, п.201.10 ст. 201 ПК України та як наслідок занижено податкове зобов'язання.

Порушення встановлені актом перевірки стали підставою для винесення податкового повідомлення - рішення № 0001061530 від 08.06.2012 року, яким підприємству донараховано податку на додану вартість у розмірі 14735,00 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 7367,50 грн.

Перевіряючи оскаржуване рішення суб'єкта владних повноважень на відповідність приписам ч.3 ст.2 КАС України суд зазначає наступне.

Приписами підпунктів 14.1.181 ст.14, п.198.3, 198.6. ст.198 ПК України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду в тому числі у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Матеріалами справи підтверджено та не оспорюється сторонами по справі, що на момент отримання позивачем від ТОВ "Промспец консалтинг "податкових накладних, останнє з 14.10.2011 року не було платником податку на додану вартість з підстав анулювання відповідного свідоцтва.

У судовому засіданні позивач, як на підставу задоволення вимог, посилається на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.11.2011 р., якою визнано протиправним та скасовано рішення № 85/15-02-036 від 14.10.2011 року Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Харкова про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю " Промспец консалтинг " та зобов'язано Державну податкову інспекцію у Жовтневому районі м. Харкова поновити реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю " Промспец консалтинг ", як платника податку на додану вартість шляхом внесення запису про відміну анулювання реєстрації до Реєстру платників податку на додану вартість, залишеної без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2012 р.

Проте суд зауважує, що зі змісту постанови вбачається, що свідоцтво платника податку на додану вартість Товариству з обмеженою відповідальністю " Промспец консалтинг " анульовано з 14.10.2011 року та на момент надання спірних податкових накладних контрагент позивача був позбавлений статуту платника податку на додану вартість та його свідоцтво платника ПДВ анульовано, про що він був обізнаний, рішення суду не виконано.

Відповідно до п. 201.8., п. 201.10 ст. 201 ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом ДПА України № 969 від 21.12.2010р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2012р. за №1401/18696, визначено, що податкову накладну складає лише особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника ПДВ та вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою.

Крім того відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Крім того, суд звертає увагу на положення пп.2.9 п.2, пп.5.6.2 Положення про реєстрацію

платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 07.11.2011 року №1394 визначено, що якщо реєстрацію особи як платника ПДВ анульовано та відомості із Реєстру про таке анулювання оприлюднені відповідно до цього Положення, то право доступу до таких відомостей є забезпеченим та інформація про таке анулювання вважається доведеною до відома заінтересованих осіб. У разі відміни рішення про анулювання реєстрації, якщо інше не визначено судовим рішенням, податковий орган видає платнику ПДВ нове Свідоцтво (за новим номером) замість старого Свідоцтва на підставі реєстраційної заяви з позначкою "Перереєстрація" та рішення про відміну анулювання реєстрації. При цьому дата реєстрації платником ПДВ не змінюється, а датою початку дії нового Свідоцтва та датою анулювання старого Свідоцтва є дата внесення відповідного запису до Реєстру.

Під час розгляду справи встановлено, що спірні податкові накладні, на підставі яких позивачем сформований податковий кредит, виписані контрагентом із зазначенням свідоцтва платника податку на додану вартість №100295733, що анульовано 14.10.2011 року, свідоцтва з іншим номером, отриманого підприємством відповідно до пп5.6.2 п.5 наказу Мінфіну №1394 позивачу не надавалось.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, про порушення позивачем положень п. 198. 6 ст. 198, 201.8, 201.10 ст. 201 ПК України, що призвело до завищення податкового кредиту по декларації ПДВ за березень 2012р. та відповідно занижено ПДВ по сплаті до бюджету на суму 14735,00 грн. та відповідно правомірність застосування до позивача штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд також зауважує, що із наданих представником позивача в судове засідання первинних бухгалтерських документів на підтвердження правомірності формування податкового кредиту по відносинам з ТОВ «Промспец консалтинг»встановлено, що між позивачем та вказаним контрагентом 01.02.2012 року укладено договір № 23/02-12, предметом якого визначено надання усних та письмових консультацій з правових питань, участь у підготовці різного роду договорів, надання допомоги за контролем виконання договорів, аналіз внутрішньої документації, представлення інтересів замовника перед третіми особами, участь у переговорах відповідно до завдань, поставлених замовником, допомога у організації та здійсненні контролю за дотриманням замовником встановленого чинним законодавством порядку реалізації та приймання товарів (робіт, послуг) за кількістю та якістю,виконання інших юридичних дій в інтересах замовника (п.2.1. Договору).

На виконання вказаного договору позивачеві видані податкові накладні від 29.03.2012 року № 146, від 30.03.2012 року № 157, копії яких наявні у матеріалах справи. Оплата за отримані послуги здійснено у безготівковій формі, що підтверджується копіями платіжних доручень № 669 від 17.04.2012 року, № 670 від 17.04.2012 року .

Гпа підтвердження факту виконання договорів позивачем надано акти виконаних робіт від 29.03.2012 року, від 30.03.2012року, які єдині відповідно п. 3.2 Договору мають підтвердити факт виконання послуг .

Проте у перелічених актах відсутні відомості, які саме послуги з перелічених в п. 2.1 договору від 01.02.2012 року № 23/02-12 надавалися: по яких локальних нормативних актах клієнта (положення, правила, процедури, посадові інструкції тощо) проведена експертиза і яка саме; по яких угодах, що укладалися позивачем, надані консультації;які були підготовлені претензійні та позовні матеріали; які правові документи, необхідні для здійснення виробничої діяльності клієнта, розроблені, отримані і оформлені виконавцем; який причинно-наслідковий зв'язок між зазначеними у звітах змін до діючого законодавства та господарською діяльністю підприємства-позивача; які рекомендації по його застосуванню з питань ведення податкового, бухгалтерського обліку були надані, з питань обліку основних фондів та матеріальних активів і обліку та оплаті праці, тощо,- тобто вони не містять чіткого, деталізованого переліку наданих послуг, що в свою чергу унеможливлює встановлення зв'язку витрат на послуги з господарською діяльністю підприємства. Також відсутня інформація стосовно осіб, які надавали послуги та консультації, їх спеціальність, освіта.

Відповідно до ст. 11, 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем в судовому засіданні доведено, що оскаржуване рішення прийняте законно та обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин. Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач, приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення діяв на підставі та в межах повноважень, у спосіб, що передбачений законодавством, з метою, з якою це повноваження надане, обґрунтовано, з урахуванням усіх обставин та відмовляє у задоволенні адміністративного позову.

Згідно з положеннями ст. 94 КАС України, у разі відмови у задоволенні позову, понесені позивачем судові витрати з відповідача не присуджуються.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 94, 128, 159, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАРТ-АП" до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення залишити без задоволення

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У повному обсязі постанова виготовлена 19.11.2012 року.

Суддя Зоркіна Ю.В.