Постанова № 27504697, 05.11.2012, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2012 року Справа № 2а/2370/3412/2012

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого -судді Трофімової Л.В.,

при секретарі -Левчуку А.С.,

за участю: позивача - не з'явився, представника позивача -ОСОБА_1 за довіреністю, представника відповідача -Малькової Я.Б. за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Уманської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області державної податкової служби, начальника Уманської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області Сліпченка Володимира Віталійовича про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3, звернувшись до суду з адміністративним позовом до Уманської ОДПІ, начальника Уманської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області Сліпченка Володимира Віталійовича, просить:

- визнати дії Уманської ОДПІ та начальника Уманської ОДПІ Сліпченко В.В. з реєстрації у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна податкової застави майна гр. ОСОБА_3 згідно акту опису майна від 16.08.2012р. №65/19-014/10493 протиправними;

- зобов'язати Уманську ОДПІ вчинити дії з припинення обтяження і виключення з Державного реєстру обтяжень рухомого майна запису про податкову заставу майна громадянки ОСОБА_3 згідно акту опису майна від 16.08.2012р. №65/19-014/10493, реєстраційний номер 12906159, контрольна сума 9355Г21Б72, шляхом подання заяви до Черкаської філії ДП «Інформаційний центр»Міністерства юстиції України (18000, Черкаська область, м. Черкаси, вул. Університетська, 33/1, к. 307).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що 16.08.2012р. начальником Уманської ОДПІ Сліпченком В.В. було прийнято рішення №10488/19-014 про опис майна гр. ОСОБА_3 у податкову заставу, надалі податковим керуючим Уманської ОДПІ складено акт опису майна у податкову заставу від 16.08.2012р. №65/19-014/10493, затвердженого начальником Уманської ОДПІ Сліпченком В.В., яким встановлено відсутність майна та зафіксовано, що право податкової застави поширюється на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому до погашення податкового боргу у повному обсязі. За твердженням позивача акт опису майна у податкову заставу від 16.08.2012р. №65/19-014/10493 прийнято без урахування вимог Податкового кодексу України.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити позов, посилаючись на порушення відповідачем вимог Податкового кодексу України.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечила повністю з підстав, викладених у запереченні на адміністративний позов, та зазначила, що Уманська ОДПІ діяла у межах наданих повноважень, оскільки ОСОБА_3 самостійно було задекларовано суму податкових зобов'язань, уточнень щодо даної суми не надходило, утворений податковий борг не сплачено і податкові вимоги не оскаржено, тому суб'єкти владних повноважень (ДПІ і начальник) діяли у межах визначених забов'язань, у встановленому порядку та у передбачений спосіб.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного.

ФОП ОСОБА_3 зареєстровано як суб'єкта підприємницької діяльності виконавчим комітетом Уманської міської ради Черкаської області 03.10.2007р. (ідентифікаційний номер НОМЕР_1).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України 2 грудня 2010 року №2755-VI (надалі за текстом -Кодекс №2755-VI).

Відповідно до ст. 6 Кодексу №2755-VI податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу. За приписами ст. 9 Кодексу №2755-VI податок на доходи фізичних осіб належить до загальнодержавних. Відповідно до ст. 15 Кодексу № 2755-VI платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно пунктом 54.1 ст. 54 Кодексу №2755-VI крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Пунктом 49.18. ст. 49 Кодексу №2755-VI визначено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним; календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року. Згідно п.п. 179.7 ст. 179 Кодексу №2755-VI фізична особа зобов'язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій нею податковій декларації. Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Кодексу № 2755-VI платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що відповідачем подано податкову декларацію про майновий стан і доходи з податку на доходи фізичних осіб за 2011р. (а.с. 44-45) із самостійно визначеним податковим зобов'язанням у сумі 17 000 грн.

Станом на 31.07.2012р. згідно карток особових рахунків у платника рахувалась переплата в сумі 136 грн. Податковий борг виник 31 липня 2012р. у зв'язку із несплатою нарахованої суми податку з доходів фізичних осіб (код платежу НОМЕР_2) згідно поданої платником декларації про майновий стан і доходи від 30.05.2012р. №68628 за 2011р. у сумі 17 000 грн. Станом на 10.10.2012р. згідно карток особових рахунків (а.с. 64-65), за ФОП ОСОБА_3 (податковий номер НОМЕР_1) рахується податковий борг до зведеного бюджету в сумі 16 864 грн.

Згідно п.20.1.4 ст.20, п.75.1 ст. 75 Кодексу №2755-VI органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Посадовими особами відповідача проведено документальну невиїзну позапланову перевірку ФОП ОСОБА_3 з питань достовірності декларування отриманих доходів за період з 01.01.2011р. по 31.12.2011р., що оформлено актом перевірки від 23.07.2012р. №756/17/НОМЕР_1 (а.с. 13-19). В акті перевірки податковим органом встановлено порушення: вимог пп. 163.1.2 п. 163.1 ст. 163, п. 164.1, п. 164.3, ст. 164 ПК України, у результаті перевірки донараховано податкові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 284 060 грн. 06 коп.

Пунктом 14.1.156 ст. 14 Кодексу №2755-VI визначено, що податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк). Згідно п. 14.1.175 ст. 14 Кодексу №2755-VI податковим боргом є сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій (за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений Податковим кодексом України строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

За змістом ст. 59 Кодексу №2755-VI у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У зв'язку з несплатою відповідачем узгодженої суми податкового зобов'язання в установлені строки, позивачем на адресу відповідача направлена податкова вимога від 03.08.2012р. №436 на суму 16 864 грн. (а.с 7).

Судом встановлено, що з метою пошуку активів відповідачем було направлено запити до БТІ від 16.08.2012р. №10500/19-014 про наявність нерухомого майна, що числиться за ФОП ОСОБА_3, інспекції Держтехнагляду від 16.08.2012р. №10498/19-014 про наявність техніки, що можливо обліковується за ФОП ОСОБА_3, відділу ДАІ з обслуговування адміністративної території м. Умань від 16.08.2012р. №10499/19-014 про наявність автомобільного транспорту, що обліковується за ФОП ОСОБА_3, міськрайонному управлінню Держкомзему в м. Умань та Уманському районі від 16.08.2012р. №10501/19-0 про наявність земельної ділянки, що обліковується за ФОП ОСОБА_3

На вищевказані запити відповідача інспекцією Держтехнагляду надано відповідь від 29.08.2012р. №77, що згідно облікових даних інспекції техніки за ФОП ОСОБА_3 не зареєстровано; Міськрайонним управлінням Держкомзему в м. Умань та Уманському районі надано відповідь від 06.09.2012р. №5598/7-119, що згідно земельно-облікових документів управління ФОП ОСОБА_3, як землекористувач не обліковується; відділом ДАІ обслуговування адміністративної території м. Умань надано відповідь від 04.09.2012р. №9272, що згідно електронної бази ДАІ транспортних засобів за ФОП ОСОБА_3 не зареєстровано.

Згідно п. 88.1 ст. 88 Кодексу №2755-VI з метою забезпечення виконання платником податків обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Відповідно до пп. 14.1.155 п. 14.1. ст.14 Кодексу №2755-VI податкова застава є способом забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом.

Суд зазначає, що у силу вимог пп. 89.1.1, 89.1.2 п. 89.1 ст. 89 Кодексу №2755-VI право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Згідно п. 89.3 ст. 89 Кодексу №2755-VI майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики. Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.

У силу вимог п. 89.5 ст.89 Кодексу №2755-VI та п. 2.7 Розділу II Наказу Міністерства фінансів України №1273 від 11.10.2011р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.11.2011р. №1339/20077 «Про затвердження Порядку застосування податкової застави органами державної податкової служби»(далі за текстом - Наказ №1273) у разі якщо на момент складення акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менша від суми податкового боргу, право податкової застави поширюється на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому до погашення податкового боргу в повному обсязі.

Суд наголошує на тому, що за наявними матеріалами справи на момент складання акту опису майна у податкову заставу від 16.08.2012р. №65/19-014/10493 достовірної інформації щодо наявності майна у боржника не було, тому податковим керуючим зроблено запис -«майно відсутнє, право податкової застави поширюється на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому до погашення податкового боргу в повному обсязі»(а.с.9, а.с.67-68).

Згідно з п. 89.8 ст. 89 Кодексу №2755-VI та п.3.1. Наказу №1273 орган державної податкової служби зобов'язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі у п'ятиденний строк з дня складення акта опису майна. Судом встановлено, що податкову заставу зареєстровано у реєстрі обтяжень рухомого майна за номером 12906159 від 22.08.2012р. (а.с. 11-12).

Системно проаналізувавши норми вищевказаного законодавства, суд зазначає, що податковим керуючим Уманської ОДПІ акт опису майна у податкову заставу від 16.08.2012р. №65/19-014/10493 складено у межах повноважень, наданих Кодексом №2755-VI, а Уманська ОДПІ при здійсненні заходів щодо взяття майна у податкову заставу діяла відповідно до приписів Кодексу №2755-VI.

Стосовно твердження позивача про те, що за вимогою ст. 7 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»від 18.11.2003р. №1255-1V у правочині, на підставі якого або у зв'язку з яким виникає обтяження, повинен визначатись опис предмета обтяження, а у разі відсутності опису предмета обтяження чи якщо існуючий опис не дозволяє ідентифікувати предмет обтяження, таке обтяження є недійсним, то суд наголошує на тому, що ст. 202 Цивільного Кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Згідно карток особових рахунків, що ведуться в Уманській ОДПІ, за ФОП ОСОБА_3 рахується податковий борг, що виник у результаті несплати у строки, встановлені Кодексом №2755-VI, суми грошового зобов'язання самостійно визначеної платником податків у податковій декларації.

Судом також враховано ту обставину, що відповідачем згідно акту опису майна від 02.11.2012р. №70/19-014/15795 (а.с. 58) уточнено предмет податкової застави визначеної за актом від 16.08.2012р. №65/19-014/10493: у податкову заставу внесено частку у статутному фонді ТОВ «Ресурс Центр-М»(ідентифікаційний код 36780963), що підтверджує факт здійснення подальших заходів щодо наявного податкового боргу позивача. Відповідно до витягу з ЄДРПОУ (а.с. 62-63) ТОВ «Ресурс Центр-М» зареєстровано як суб'єкт підприємницької діяльності виконавчим комітетом Уманської міської ради Черкаської області 14.11.2011р.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вирішуючи спір, суд також зважає, що у силу вимог ч. 2 ст. 49 КАС України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, що з огляду на запроваджений ст. 8 Конституції України принцип верховенства права та в кореспонденції з приписами ч. 1 ст. 71 КАС України означає обов'язок кожної особи, яка бере участь в адміністративній справі довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. У цьому контексті суд зазначає, що заперечуючи проти позову, відповідач за правилами ч. 2 ст. 71 КАС України довів юридичну та фактичну обґрунтованість мотиву та підстави прийняття акту опису майна від 16.08.2012р. №65/19-014/10493 та вчинення подальших дій пов'язаних із реалізацією зазначеного акту.

Відповідно до ст. 162 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

З огляду на викладене, дослідивши обставини і докази адміністративної справи, проаналізувавши вищезазначені правові норми, враховуючи доводи сторін, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги не підлягають до задоволення.

Оскільки судове рішення ухвалене не на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, сплачений судовий збір згідно ст. 94 КАС України поверненню з бюджету не підлягає.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 159, 160, 162 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складення постанови у повному обсязі у порядку, передбаченому статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова складена у повному обсязі 9 листопада 2012р.

Суддя Л.В.Трофімова