Рішення № 27501810, 08.11.2012, Краматорський міський суд Донецької області

№2 - 0528/2950/2012

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2012 року

Краматорський міський суд Донецької області в складі

головуючого судді Нейло І.М.

при секретарі Калугіній А.П.

за участю позивача ОСОБА_1

представника відповідача Кіреєва В.В.

розглянувши у відритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Статус-СЛ» про стягнення заробітної плати.

В С Т А Н О В И В

13.07.12 року позивачка звернулася з зазначеним позовом до ТОВ «Статус-СЛ». Згідно позовних вимог позивачка з 01.10.2010 по 30.11.2011 працювала в ТОВ «Статус-СЛ» на посаді заступника директора. В день звільнення підприємство не провело з нею повного розрахунку їй не була виплачена заробітна плата за жовтень та листопад 2011 року та компенсаційні виплати за невикористану відпустку. Неодноразово зверталась на підприємство з вимогою про виплату заборгованості з заробітної плати. ТОВ «Статус-СЛ»надіслало лист № 23/4 від 23.04.2012 року, де було зазначено, що підприємство на час її звільнення заборгованості не мало.

У судовому засіданні позивачка позов підтримала та пояснила, що 06 грудня 2011 року вона не приходила до офісу ТОВ «Статус-СЛ»і заробітну плату не отримувала. 03.12.2011 р. отримала від ОСОБА_3 8535 грн. які раніше надавала йому для розвитку бізнесу і ці гроші не є заробітною платою. 22.12.2011 року отримала телеграму від відповідача про необхідність розписатись в відомості за отримані грошові кошти. З змісту отриманої телеграми не зрозуміла, що з нею на день звільнення відповідач розрахувався. Прийти до відповідача та з'ясувати за отримання яких грошей їй необхідно розписатися не бажала.

Попросила суд стягнути на її користь заробітну плату за жовтень і листопад 2011 р. в сумі 1970,00 грн. компенсацію за невикористану відпустку 897,68 грн., середньомісячну заробітну плату за час затримки розрахунку 7008,93 грн.

08.11.2012 позивачка зменшила розмір позовних вимог та просила стягнути компенсацію за невикористану відпустку 661,61 грн., в іншій частині позовні вимоги залишила без змін. /а.с. 81/.

Представник відповідача в судовому засіданні не заперечував, що позивачка з 01.10.2010 року по 30.11.2011 року працювала на посаді заступника директора ТОВ «Статус-СЛ». Представник пояснив, що 06 грудня 2011 року директором ТОВ «Статус-СЛ»ОСОБА_3 у приміщенні офісу особисто передано ОСОБА_1 належні їй від ТОВ «СТАТУС-СЛ»грошові кошти у сумі 2226,91 грн., з яких: 877,68 грн. та 877,68 грн. - заробітна плата за жовтень, листопад 2011 року; 471,55 грн. - компенсація за невикористану відпустку. Отримавши гроші позивачка не розписалась в відомості про отримання заробітної плати про що директором ТОВ «СТАТУС-СЛ»було складено Акт в присутності свідків. 03.12.2011 р. ОСОБА_1 отримавши від ОСОБА_3 8535 грн. в розписці зазначила, що претензій до нього не має. ТОВ «СТАТУС-СЛ»неодноразово направляло на адресу ОСОБА_1 листи та телеграми з проханням розписатись у відомостях про отримання грошових коштів але листи ігнорувались. Також представник відповідача заперечував проти стягнення нарахованої заробітної плати за жовтень та листопад 2011 року оскільки нарахована сума визначена без вирахування податків та зборів. Просив в позовних вимогах відмовити та застосувати строк позовної давності в частині позовних вимог про стягнення компенсації за весь час затримки оскільки вважає, що ТОВ «СТАТУС-СЛ»розрахувалось з позивачкою 06.12.2011 р.

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що він є директором ТОВ «СТАТУС-СЛ». 06 грудня 2011 року в офісі ТОВ «СТАТУС-СЛ»передав позивачці грошові кошти у сумі 2226,91 грн., які були заробітною платою за жовтень, листопад 2011 року з податковими відрахуваннями та компенсацію за невикористану відпустку. Позивачка гроші отримала але відмовилась підписатись в відомості про отримання заробітної плати про що було складено акт в присутності свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 Позивачці неодноразово надсилалися телеграми та листи з проханням підписатись в документах про отримання заробітної плати.

Свідок ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснили, що вони співпрацюють з відповідачем. 06 грудня 2011 року в офісі ТОВ «СТАТУС-СЛ». були присутні під час того як ОСОБА_3 передав позивачці гроші і просив підписатись в документі про їх отримання але позивачка від підпису відмовилась. ОСОБА_3 пояснив їм, що отримані позивачкою грощі є заробітною платою ОСОБА_1 Був складений акт про відмову позивачки від підпису.

Заслухавши позивачку, представника відповідача, пояснення свідків, проаналізувавши зібрані у справі докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що позивачка з 01.10.2010 по 30.11.2011 працювала в ТОВ «Статус-СЛ» на посаді заступника директора та була звільнена за власним бажанням, що не заперечувалось сторонами в судовому засіданні та підтверджується копією трудової книжки /а.с. 57-58/

Згідно розрахункової відомості заробітної плати ТОВ «СТАТУС-СЛ»нарахувало позивачці заробітну плату за жовтень та листопад 2011 р. по 985 грн. за кожен місяць а також в листопаді 2011 р. було нараховано 661 грн.61 коп. компенсації за невикористану відпустку. /а.с. 48-49/.

Суми нарахованої заробітної плати за жовтень та листопад 2011 р. та сума компенсації за невикористану відпустку не заперечувались позивачкою в судовому засіданні.

Відповідно до ч.1 ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства проводиться в день звільнення.…. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Відповідно до ст. 83 КЗпП України у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей.

Згідно п. 3.6. Постанова Національного банку України від 15.02.2004 № 637 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» видачу готівки касир проводить тільки особі, зазначеній у видатковому касовому ордері або видатковій відомості. Згідно додатку № 1 зазначеного Положення необхідною умовою для отримання заробітної плати є підпис працівника у відповідному документі, який є єдиним доказом отримання заробітної плати .

Заперечуючи проти позову відповідач надав суду неналежні докази, а саме акт про відмову позивачки від підписання відомості про отримання заробітної плати та компенсації за невикористану відпустку./а.с. 45/ та копію розписки згідно якої позивачка не має претензій до ОСОБА_3. /а.с. 35/, які суд не приймає до уваги.

Суд не приймає до уваги пояснення свідка ОСОБА_3, що ним особисто була передана заробітна плата та компенсація за невикористану відпустку позивачці оскільки його пояснення не підтверджені іншими належними доказами. Крім того в матеріалах справи відсутні докази, що на керівника ТОВ «СТАТУС-СЛ» ОСОБА_3. покладені обов'язки щодо здійснення касових операцій.

Суд не приймає до уваги пояснення свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 оскільки їм стало відомо, що позивачка відмовилась від підпису за отримання заробітної плати зі слів керівника ТОВ «СТАТУС-СЛ» ОСОБА_3

Пунктом 6 ч. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці " визначено, що оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в результативній частині рішення.

Враховуючи, що відповідачем не було належними доказами доведено, що позивачка 06.12.2011 р. отримувала заробітну плату за жовтень, листопад 2011 року та компенсацію за невикористану відпустку, тому суд вважає, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути заробітну плату за жовтень та листопад 2011 р. в сумі 1970 грн. а також 661 грн.61 коп. компенсації за невикористану відпустку.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Згідно ч.1 ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 лютого 2012 року № 4-рп/2012 дано офіційне тлумачення положень статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв'язку з положеннями статей 117, 237-1 цього Кодексу .

Тобто, для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався.

Як вбачається з тексту телеграми, отриманої ОСОБА_1 22.12.2011 р., що не заперечувалось позивачкою в судовому засіданні, її було повідомлено, про отримання нею грошей за час роботи в ТОВ «СТАТУС-СЛ», тобто 22.12.2011 вона дізналася про повний розрахунок /а.с. 80/.

Суд не приймає до уваги пояснення позивачки, що з тексту телеграми не вбачається, про повний розрахунок при звільненні оскільки позивачка з 22.12.2011 р. мала можливість дізнатися які саме гроші, зазначені в телеграмі, мав на увазі відповідач.

Враховуючи викладене суд вважає необхідним відмовити позивачці в позовних вимогах про стягнення середньомісячної заробітної плати за час затримки розрахунку в розмірі 7008,93 грн. у зв'язку з порушенням строку звернення до суду.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 367 ЦПК України, рішення в частині стягнення заробітної плати за один місяць в розмірі 985 грн. підлягає негайному виконанню.

У зв'язку з тим, що позивач звільнений від сплати судового збору, згідно ст. 88 ЦПК України його сплата покладається на відповідача з якого необхідно стягнути на користь держави 214 грн. 60 коп.

Керуючись ст.10, 60, 213-215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В

Позовні вимоги ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Статус-СЛ» про стягнення заробітної плати, задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Статус-СЛ»(код ЄДРПУ 36209153) на користь ОСОБА_1 заробітну плату за жовтень та листопад 2011 р. в сумі 1970 грн. а також 661 грн.61 коп. компенсації за невикористану відпустку.

Сума середнього заробітку яка підлягає стягненню з відповідача визначена без відповідних зборів та утримань.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Статус-СЛ» заробітної плати за один місяць в розмірі 985 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Статус-СЛ»на користь держави судовий збір в сумі 214 грн. 60 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути в Апеляційний суд Донецької області через Краматорський міський суд протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя:

Рішення постановлено в нарадчій кімнаті та надруковано в одному примірнику.

Суддя: