Рішення № 27501145, 06.11.2012, Торецький міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Дзержинський міський суд Донецької області)

Провадження № 0512/7131/2012

Справа № 2/0512/2049/2012

Головуючий у справі Челюбєєв Є.В.

РІШЕННЯ

іменем України

06 листопада 2012 року Дзержинський міський суд Донецької області у складі :

головуючого -судді Челюбєєва Є.В.

при секретарі - Бондарчук Т.І.,

з участю

позивача - ОСОБА_2,

представника позивача - ОСОБА_3

представника відповідача - Терещенко Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дзержинська цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до державного підприємства «Дзержинськвугілля»про відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача моральну шкоду, заподіяну умовами виробництва.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що він працював на шахті ім. «Ф.Е. Дзержинського»ДП «Дзеринськвугілля»на посаді машиніста гірничо-виймальних машин 6-го розряду з повним робочим днем на підземній роботі. З підприємства він був звільнений в зв'язку з виявленою невідповідністю працівника виконуючій роботі за станом здоров'я відповідно до наказу № 145 від 16.08.2012 року. Працюючи на даному підприємстві він отримав професійне захворювання -вібраційна хвороба другого ступеня, синдром вегето-сенсорної поліневропатії верхніх кінцівок зі стійкими змінами у кістках у вигляді: функціональної перебудови кісткової структури кистей у вигляді кістоподібних утворень у гачкоподібних обох кистей великій кісти з вінцем склерозу у основані основної фаланги 5п правої руки вогнища енестозу у н/фаланзі 5п лівої кисті, остеоартрозу ліктьових суглобів початкової з легкими розгинаючими контрактурами ліктьових суглобів, аміотрофічним синдромом.

Висновком МСЕК йому встановлено професійне захворювання, 40% втрати професійної працездатності та він визнаний інвалідом 3 групи. Пошкодженням здоров'я йому заподіяно моральні страждання, на відшкодування яких він просить стягнути 70 000 (сімдесят тисяч) грн.

Позивач та його представник у судовому засіданні заявлені вимоги підтримали у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та суду пояснив, що позивачем не доведена вина відповідача у спричинені моральної шкоди.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено і не заперечується сторонами, що позивач, з 18.12.1992 року по 21.12.1992 року працював на шахті ім. «Ф.Е. Дзержинського»ДП «Дзержинськвугілля»електрослюсарем, та з 01.03.1995 року по 29.11.1997 року на тій самій посаді, з 29.11.1997 року його було переведено на посаду машиніста гірничо-виймальних машин. Згідно до наказу № 145 від 16.08.2012 року позивач був звільнений за станом здоров'я, відповідно до висновку МСЕК за ст. 40 п. 2 КЗпП України та як пенсіонер за стажем з виплатою допомоги.

Висновком лікувально -експертної комісії № 1276/1227 від 19.06.2012 року у позивача встановлено професійне захворювання: вібраційна хвороба другого ступеня, синдром вегето-сенсорної поліневропатії верхніх кінцівок зі стійкими змінами у кістках у вигляді: функціональної перебудови кісткової структури кистей у вигляді кістоподібних утворень у гачкоподібних обох кистей великій кісти з вінцем склерозу у основані основної фаланги 5п правої руки вогнища енестозу у н/фаланзі 5п лівої кисті, остеоартрозу ліктьових суглобів початкової з легкими розгинаючими контрактурами ліктьових суглобів, аміотрофічним синдромом (а.с.12).

14 серпня 2012 року на підставі акту огляду МСЕК позивач з 02.08.2012 по 01.09.2013 року у зв'язку з вказаним професійним захворюванням вперше був визнаний інвалідом 3 групи з втратою професійної працездатності на 40 % (а.с. 3-4).

Актом № 53 від 18.07.2012 року розслідування хронічного професійного захворювання підтверджено, що вказане професійне захворювання позивач отримав під час виконання трудових обов'язків, причиною професійного захворювання є недосконалість засобів індивідуального захисту від вібрації шуму (а.с. 14).

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Право на відшкодування моральної шкоди виникло у позивача з 19.06.2012 року, а саме з часу встановлення йому стійкої втрати працездатності, тому правовідносини по відшкодуванню моральної шкоди, заподіяної йому ушкодженням здоров'я під час виконання трудових обов'язків, регулюються саме ст. 237-1 КЗпП України.

Згідно до ч.4 ст. 43 Конституції України кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Відповідно до частини 1 та 2 ст. 153 КЗпП України на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Враховуючи зазначені положення основного Закону України та КЗпП України підприємство мало створити потерпілому як і іншим працівникам належні небезпечні умови праці, за яких факт настання професійного захворювання або іншого пошкодження здоров'я були неможливими.

Однак, суд вважає, що саме через шкідливі та небезпечні умови праці позивач отримав професійне захворювання (а.с. 15-16).

Сукупність проаналізованих та досліджених в судовому засіданні доказів дає можливість суду зробити висновок про те, що ушкодження здоров'я на виробництві спричинило позивачу моральну шкоду, яка полягає в фізичному болю та у моральних переживаннях, що призвело до змін звичайного образу життя та потребує від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Внаслідок порушення відповідачем права позивача на безпечні умови праці у останнього виникло професійне захворювання вібраційна хвороба другого ступеня, синдром вегето-сенсорної поліневропатії верхніх кінцівок зі стійкими змінами у кістках у вигляді: функціональної перебудови кісткової структури кистей у вигляді кістоподібних утворень у гачкоподібних обох кистей великій кісти з вінцем склерозу у основані основної фаланги 5п правої руки вогнища енестозу у н/фаланзі 5п лівої кисті, остеоартрозу ліктьових суглобів початкової з легкими розгинаючими контрактурами ліктьових суглобів, аміотрофічним синдромом. Позивач довгий час лікується, здоров'я не відновлене, в результаті обмежена нормальна життєдіяльність, втрачені звичні життєві зв'язки, це вимагає значних додаткових зусиль для організації свого життя, весь свій час витрачає на лікування в амбулаторних чи стаціонарних медичних установах, чи проходження медичних консультацій, постійно відчуває біль, це привело до порушення в життєвих, особистих, побутових змінах і виробничих відносинах. Позивачу встановлена третя група інвалідності та стійка втрата працездатності 40 % , він відчуває інші неприємні відчуття від незадовільного стану здоров'я. Через поганий стан здоров'я позивач не має можливості більше працювати, він втратив доходи, які отримував у вугільній галузі. Це призвело до погіршення матеріального положення в сім'ї, він не має можливості вести домашнє господарство. Перелічені негативні явища дійсно не можуть не турбувати потерпілого, не можуть не викликати переживання, страждання, стрес, депресію. Отже, факт моральних страждань є очевидним і не потребує доказування іншими засобами доказування.

Визначаючи розмір моральної шкоди, завданої внаслідок отриманих професійних захворювань, суд враховує порушення нормальних життєвих зв'язків позивача, неможливість ведення попереднього способу життя, неможливість відновлення стану здоров'я. Разом з тим, сума визначена позивача на відшкодування моральної шкоди є завищеною та не відповідає глибині моральних та фізичних страждань позивача, ступеню втрати ним професійної працездатності.

Тому суд, враховуючи вимоги розумності, справедливості і домірності завданої моральної шкоди, з огляду на важкі безстрокові наслідки професійного захворювання, постійний характер негативних наслідків, обмеження життєдіяльності, порушення та зміну звичайного укладу життя і особистих зв'язків, вважає за можливе та необхідне стягнути з відповідача Державного підприємства «Дзержинськвугілля»на користь позивача 14 000 грн. в порядку відшкодування моральної шкоди, що буде еквівалентним завданим моральним стражданням.

Відповідно до ст. 88 ч. 3 ЦПК України необхідно стягнути з відповідача в дохід держави судовий збір в сумі 214,60 грн.

Керуючись ст.ст. 10,11, 60, 212 ЦПК України, ст. 233, 234, 237-1 КЗпП України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства "Дзержинськвугілля" на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію у відшкодування моральної шкоди у сумі 14 000 (чотирнадцять тисяч) грн.

Стягнути з Державного підприємства «Дзержинськвугілля»в доход держави судовий збір у сумі 214 (двісті чотирнадцять) грн.. 60 коп. (на розрахунковий рахунок 31211206700029, отримувач УДКСУ у м.Дзержинську, код 22030001, ЄДРПОУ 37522165, банк ГУДКСУ у Донецькій області, МФО 834016).

Рішення суду набирає законної сили після спливу строку на його апеляційне оскарження.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Донецької області через Дзержинський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення рішення.

Головуючий :