Рішення № 2750035, 06.01.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06.01.09 р. Справа № 37/218

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О.,

присекретарі Паліводі Ю.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Лізинговий дім”, м. Львів , ідентифікаційний код 31730064

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Донспецпром”, м. Донецьк, ідентифікаційний код 30645586

про: стягнення заборгованості зі сплати лізингових платежів в сумі 635 003,89 грн.,

за участю:

від Позивача – не з’явився;

від Відповідача – не з’явився.

Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81-1 ГПК України з огляду на клопотання Позивача не здійснювати фіксацію судового процесу засобами аудиозапису розгляд справи фіксувався шляхом складання протоколів.

Згідно із ст.77 ГПК України розгляд справи відкладався з 23.12.2008р. на 06.01.2009р.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Компанія „Лізинговий дім”, м. Львів (далі – Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Донспецпром”, м. Донецьк (далі – Відповідач) про стягнення заборгованості зі сплати лізингових платежів в сумі 635 003,89 грн.

В обґрунтування заявлених вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов’язань за договором фінансового лізингу №348/1007 від 16.10.2007р.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надає договір фінансового лізингу №348/1007 від 16.10.2007р. з додатками №№ 1,2, 3/2, додаткові угоди №1, №2, №3 від 20.10.2008р. та розрахунок суми боргу.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 32,82 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 193,231,232,292 Господарського кодексу України.

Позивач у судовому засіданні 23.12.2008р. надав документи (а.с.а.с.27-33) для залучення до матеріалів справи та звернувся із клопотанням про розгляд справи без його участі у зв’язку із поданням всіх необхідних документів, яке надійшло до канцелярії суду разом із додатками 06.01.2009р. (а.с.а.с.36-39)

Відповідач, незважаючи на належне повідомлення про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною за матеріалами та відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, що також підтверджується поштовим повідомленням з відміткою про отримання (а.с.26), процесуальними правами, передбаченими ст.22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався.

Вислухавши у судовому засіданні представника Позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

16.10.2007р. між Позивачем (Лізингодавець) та Відповідачем (Лізінгоодержувач) був укладений договір фінансового лізингу №348/1007 (а.с.а.с.7-9) згідно умов п. 1.1. якого Лізингодавець передає, а Лізингоодержувач отримує в платне користування на умовах фінансового лізингу майно, а саме: один Бульдозер Комацу D155АХ-6.

Згідно із п.п. 4.1., 4.2., 4.3., 4.4. договору фінансового лізингу №348/1007 на Відповідача покладені грошові зобов’язання із сплати шляхом перерахування належних до сплати сум на розрахунковий рахунок Позивача за користування майном періодичних лізингових платежів, що включають відшкодування частину вартості майна, винагороду Лізінгодавця та інші витрати, передбачені договором. При цьому розмір, спосіб, форма і строки внесення лізингових платежів визначаються у графіку, викладеному у додатку № 3 до договору, який є його невід’ємною частиною.

У відповідності до п.п. 2.4., 2.5., 2.6. договору фінансового лізингу, майно, що є предметом лізингу, було передано в користування Відповідачу, про що сторонами був складений відповідний акт приймання-передачі від 03.12.2007р., який є додатком №2 до Договору ( а.с.12).

Додатком №3 до договору (а.с.а.с.10а - 11а) визначені розміри, спосіб, форма та строки внесення лізингових платежів, згідно якого, після внесення першого лізингового платежу до 31.10.2007р., Лізингоодержувач повинен сплачувати до 15 числа поточного місяця лізингові платежі відповідно до графіку лізингових платежів.

Додатковою угодою №1 від 30.11.2007р. (а.с.12а) сторони домовилися вважати діючими Додатки №3/1, №1/1 від 30.11.2007р., а Додаток №3 та №1 до Договору таким, що втратили чинність.

Додатковою угодою №2 від 30.04.2008р. (а.с.14) сторони домовилися вважати діючим Додаток №3/2 від 30.04.2008р., а Додаток №3/1 до Договору таким, що втратив чинність.

Додатковою угодою №3 до Договору внесені зміни до реквізитів Лізингодавця.

Як вбачається із графіку платежів за додатком 3/1 і 3/2, сторони змінили суми платежів, залишивши незмінними строки їх внесення.

Виходячи із розрахунку боргу (а.с.16), за період з 15.04.2008р. по 15.11.2008р. у Відповідача утворилася заборгованість зі сплати лізингових платежів у загальному розмірі 635 003,89 грн.

За таких обставин Позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом.

Відповідач, незважаючи на належне повідомлення про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною за матеріалами та відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, що також підтверджується поштовим повідомленням з відміткою про отримання (а.с.26), процесуальними правами, передбаченими ст.22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався.

Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а відсутність Відповідача та ненадання ним певних документів у світлі приписів ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України не впливає на таку кваліфікацію.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню у повному обсягу, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного спору полягає у примусовому спонуканні до виконання прострочених грошових зобов’язань за договором фінансового лізингу.

Враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ними, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України, Законом України „Про фінансовий лізинг” та умовами укладеного між ними договору.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов’язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Як встановлено ч.2 ст.1, п.2 ч. 2 ст. 11 Закону України „Про фінансовий лізинг”, ч. 1 ст. 806 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 292 Господарського кодексу України за користування майном на умовах фінансового лізингу лізингоодержувач має сплачувати лізингові платежі.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем та Відповідачем договір є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов’язань, визначених його умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов’язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов’язковості договору для виконання сторонами.

Таким чином, Відповідач не мав правових підстав ухилятися від сплати лізингових платежів згідно передбачених договором графіків – до 15 числа поточного місяця.

Як вбачається із матеріалів справи протягом періоду правовідносин за договором фінансового лізингу (до 27.11.2008р.) Відповідачем не сплачувались у повному обсягу лізингові платежі згідно умов договору додатків до нього.

У розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України невиконання або неналежне виконання зазначених зобов’язань Відповідачем є їх порушенням.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.598 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості перед Позивачем у досліджуваний період підтверджується матеріалами справи, Відповідачем в порядку ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України належними у розумінні ст.34 Господарського процесуального кодексу України доказами не спростована (наявність)/недоведене припинення зобов’язання будь-яким передбаченим законом способом, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсягу.

Судові витрати у відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України стягуються з Відповідача на користь Позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Лізинговий дім”, м. Львів (ідентифікаційний код 31730064) до Товариства з обмеженою відповідальністю „Донспецпром”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 30645586) про стягнення заборгованості зі сплати лізингових платежів в сумі 635 003,89 грн. задовольнити у повному обсягу.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Донспецпром” (83087, м. Донецьк вул. Куйбишева, 143, ідентифікаційний код 30645586) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Лізинговий дім” (79057, м. Львів, вул. Коновальця, 103/605, ідентифікаційний код 31730064) заборгованість зі сплати лізингових платежів в сумі 635 003,89 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Донспецпром” (83087, м. Донецьк вул. Куйбишева, 143, ідентифікаційний код 30645586) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Лізинговий дім” (79057, м. Львів, вул. Коновальця, 103/605, ідентифікаційний код 31730064) відшкодування витрат по сплаті державного мита у сумі 6350,04 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення 10-ти денного строку з дня його прийняття, а у разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання протягом зазначеного строку – після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо рішення не буде скасовано.

Повний текст рішення оголошений та підписаний у судовому засіданні 06.01.2009р.

5. Рішення може бути оскаржене через Господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його прийняття або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя Попков Д.О.