Рішення № 27500314, 30.10.2012, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 437/3173/12

Провадження № 2/437/972/12

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2012 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі :

головуючого -судді Порошиної О.О. при секретарі -Ноздріній Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Синельникове цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до територіальної громади м.Синельникове в особі Синельниківської міської ради Дніпропетровської області про встановлення факту належності майна на праві власності та визнання права власності, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до суду з позовом про встановлення факту належності майна померлому, встановлення факту прийняття спадщини, визнання права власності на житловий будинок, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що з 15 квітня 1972 року вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який ІНФОРМАЦІЯ_4 помер.

Після його смерті відкрилася спадщина на нерухоме майно у вигляді житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованими за адресою: АДРЕСА_1, який належить йому на підставі договору про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку №4604 посвідчений Синельниківською державною нотаріальною конторою 26.12.1973 року.

Спадкодкоємцями за законом є: позивач, як дружина померлого ОСОБА_2 та син- ОСОБА_10, який від прийняття спадщини відмовився. Інших спадкоємців немає. Позивач вказала, що проживала та є зареєстрованою у спадковому будинку на час відкриття спадщини, тому вважається такою що прийняла спадщину. Крім того,у встановлений законом шестимісячний строк після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 чоловіка ОСОБА_2, позивач звернулася до нотаріуса Першої синельниківської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини за законом на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами та надала необхідні правовстановлюючі документи.

Після вивчення документів нотаріус встановив, що договір про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку №4604, посвідчений Синельниківською державною нотаріальною конторою 26.12.1973 року, який підтверджує право власності на вказаний житловий будинок, не входить до переліку правовстановлюючих документів, на підставі яких проводилася реєстрація прав власності на об»єкти нерухомого майна. У зв»язку з чим, нотаріус винесла постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 28.05.2012 року № 381/02-31.

Отримати свідоцтво про право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами на ім.»я покійного чоловіка неможливо, оскільки власник помер.

Позивач вказала, що вважається такою, що прийняла спадщину після смерті чоловіка ОСОБА_2 оскільки відповідно до вимог ч.3 ст.1268 ЦК України постійно проживала разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини у належному йому будинку і не заявила про відмову від спадщини.

Просить встановити факт належності на праві власності ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 житлового будинку з надвірно-господарськими побудовами за адресою: АДРЕСА_1, встановити, що вона-ОСОБА_6 прийняла спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 чоловіка ОСОБА_2, визнати за нею право власності на житловий будинок з надвірно-господарськими побудовами за адресою: АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_2.

Позивач в судове засідання не з'явилася, але надала заяву про розгляд справи у її відсутність. Позовні вимоги підтримують повністю та просить їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_5 в судове засідання також не з'явився, але надав заяву про розгляд справи без участі представника Синельниківської міської ради. Проти вимог заявлених в позові не заперечує, визнає їх у повному обсязі.

Представник третьої особи Першої синельниківської державної нотаріальної контори в судове засідання не з»явився, хоча про дату слухання справи був повідомлений своєчасно та належним чином.

Розглянувши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Факт смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 спадкодавця ОСОБА_2 підтверджується копією свідоцтва про смерть НОМЕР_2, виданим 31 серпня 2011 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Синельникове Синельниківського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області (а.с.7).

Відповідно до ст. ст. 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) та спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Частиною 1 статті 1220 ЦК України передбачено відкриття спадщини внаслідок смерті особи та часом відкриття спадщини є день смерті особи. Останнє місце проживання спадкодавця є місцем відкриття спадщини, що передбачено ч.1 ст.1221 ЦК України.

Згідно ч.5 ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Право спадкодавця ОСОБА_1 на отримання спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 чоловіка ОСОБА_2 підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу НОМЕР_3 ОСОБА_2 та ОСОБА_6 з якого вбачається, що вони зареєстрували шлюб 15 квітня 1972 року (а.с.6).

Згідно копії довідки Синельниківської міської ради від 01.02.2012 року № 52, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 проживав та був зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 з 14.06.1982 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_4. Проживав разом з дружиною ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка зареєстрована за даною адресою з 14.06.1982 року і проживає по теперішній час (а.с.8).

Відповідно до ч.1 ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив та батьки.

У відповідності до вимог ч.1 ст.60 Сімейного кодексу України, майно набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності, незалежно від того, що один з них не мав з поважних причин ( навчання,ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку.

Згідно положень ст.61 Сімейного кодексу України житловий будинок по АДРЕСА_1 є об»єктом спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1. Дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить на праві спільної сумісно власності.

В разі поділу майна, яке є об»єктом права спільної сумісної власності подружжя, згідно ч.1 ст.70 СК України, їх частки є рівними. Тобто, житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, належить померлому ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності подружжя. Частка кожного із спадкодавців в спільному сумісному майні подружжя складає ? частину.

Таким чином, дружині померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 спадкодавця ОСОБА_2 ОСОБА_7 належить на праві спільної сумісної власності подружжя ? частина житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, оскільки це майно було придбано (збудовано) під час перебування у шлюбі, що підтверджується копією Договору про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального жилого будинку на праві особистої власності від 26.12.1973 року, виданого Синельниківською міською радою депутатів трудящих забудовнику ОСОБА_2 та посвідченого нотаріусом Синельниківської нотаріальної контори ОСОБА_8 за реєстром № 4604 (а.с.12-13).

Згідно постанови державного нотаріуса Першої Синельниківської державної нотаріальної контори №381/02-31 від 28.05.2012 року позивачу ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на майно, яке належить ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 у зв'язку з тим, що договір про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку не входить до переліку правовстановлюючих документів на підставі яких проводилася реєстрація прав власності на об»єкти нерухомого майна, який передбачено Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 07 лютого 2002 року за № 7/5 та п.62 Інструкції «Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», а також не підтверджується актом вводу в експлуатацію, який спадкоємець повинен був надати. (а.с.17).

У відповідності до вимог ч.1,3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

У відповідності до вимог ч.2 ст.1223 ЦК України, у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.1273 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України. Заява про відмову від прийняття спадщини подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини.

Із копії спадкової справи № 19/2012 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 наданої на запит суду нотаріусом Першої синельниківської державної нотаріальної контори ОСОБА_9 вбачається, що ОСОБА_10 своєю письмовою заявою від 01 лютого 2012 року відмовився від прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 (а.с.33).

Таким чином, ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем за законом на майно ОСОБА_2.

Факт належності майна спадкодавцю ОСОБА_2 підтверджується: копією технічного паспорту на житловий будинок АДРЕСА_1, виданого 05 квітня 2012 року КП «Синельниківське міжміське бюро технічної інвентаризації»в якому власником будинку вказано ОСОБА_2 (а.с.14-16); копією акту про закінчення будівництва та вводу в експлуатацію індивідуального будинку від 05 травня 1982 року (а.с.40). Даний факт підтверджується Витягом про державну реєстрацію прав, виданого КП «Синельниківське міжміське бюро технічної інвентаризації»09.04.2012 року № витягу 33758736 з якого вбачається, що право приватної власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 зареєстроване за ОСОБА_2 на підставі /б/н р.№4604 від 26.12.1973 року/ Договору про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на праві особистої власності (а.с.9).

Як встановлено в судовому засіданні отримати свідоцтво про право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами позивач не має можливості, оскільки власник майна помер, а відповідно до п.4 ст.25 ЦК України цивільна правоздатність особи припиняється у момент її смерті.

Набуття права власності на житловий будинок, оформлений на померлим ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 передбачено ЦК УРСР 1963 року та нормативно-правовими актами, які діяли на той час.

У відповідності до вимог п.11 ч.4 ст.346 ЦК України, право власності припиняється у разі смерті власника.

З огляду на це, суд вважає за необхідне позивачу ОСОБА_1 у задоволенні її позовних вимог щодо встановлення факту належності на праві приватної власності померлому ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 житлового будинку з надвірно-господарськими побудовами розташованого по АДРЕСА_1 - відмовити, оскільки визнання права власності за померлою особою Цивільним кодексом України в редакції 2003 року, не передбачено.

Позовні вимоги ОСОБА_1 в частині встановлення факту прийняття нею спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 також задоволенню не підлягають, так як нормами Цивільного кодексу України в редакції 2003 року не передбачено фактичне прийняття спадщини.

Згідно до вимог ч.1 ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

У відповідності до вимог ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Врахувавши всі обставини справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_11 в частині визнання за нею права власності у порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 чоловіка ОСОБА_2 на житловий будинок з надвірно-господарськими побудовами за адресою АДРЕСА_1 є обґрунтованими, повністю встановлені в судовому засіданні та підтверджені документально, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 60,61,70 СК України, ст.ст.1216,1217,1220, 1223,1723,1261,1268, ст.1296 ЦК України, ст.ст. ст.10,11,60, 209,212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_11 задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, право приватної власності в порядку спадкування за законом на житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2, якій належить ? частка в спільному сумісному майні придбаному подружжям за час шлюбу та ? частки в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2.

На рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Синельниківський міськрайонний може бути подана апеляційна скарга Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: О. О. Порошина