Рішення № 2749979, 09.01.2009, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "09" січня 2009 р.

Справа № 16/1171

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Гансецького В.П.

за участю представників сторін

від позивача Калита Т.М., дов. б/н від 01.10.08р.

від відповідача не з'явився

Розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу за позовом Приватного підприємства Виробничо-комерційної фірми "Трейд-пак" (м.Рівне)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оазис-М" (с.Іванківці Бердичівського району)

про стягнення 116953,96 грн.

Позивач звернувся з позовом про стягнення на свою користь з відповідача 116953,96 грн., з яких 92979,15 грн. основного боргу за поставлений товар, 2345,11 грн. пені, 5446,43 грн. інфляційних нарахувань, 1183,27 грн. 3% річних, 15000,00 грн. збитків у зв'язку з оплатою послуг фахівця у галузі права.

Представник позивача позов підтримав в сумі 114242,66 грн., з яких 90267,85 грн. основного боргу за поставлений товар, 2345,11 грн. пені, 5446,43 грн. інфляційних нарахувань, 1183,27 грн. 3% річних, 15000,00 грн. збитків у зв'язку з оплатою послуг фахівця у галузі права, а також повідомив, що відповідачем частково погашено основний борг в сумі 2711,30 грн.

Відповідач відзиву на позов не подав, свого представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином.

Відповідно до ст.75 ГПК України, справа розглядалась за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами було укладено договір поставки №30/11 від 30.11.07р. (т.1 а.с.15-17), додаткову угоду до договору №30/11 від 30.11.07р. про надання додаткових знижок, дистрибуції і території дистрибуції від 01.11.07р. (т.1 а.с.18) та протокол а/311 розбіжностей від 01.11.07р. до договору поставки №30/11 від 30.11.07р.(т.1 а.с.19,20).

Відповідно до вказаних угод, відповідач отримав від позивача товар на загальну суму 437329,44 грн., що підтверджується відповідними видатковими накладними за період з 31.10.07р. по 20.09.08р. (т.1 а.с.23-101).

Позивач в позовній заяві зазначив, що відповідач при надісланні позивачу проекту даного договору допустив помилку, вказавши невірно місяць в даті договору, замість жовтня вказав листопад місяць, оскільки в подальшому 01.11.07р. сторонами було укладено вищезазначену додаткову угоду до договору №30/11 від 30.11.07р. про надання додаткових знижок, дистрибуції і території дистрибуції (т.1 а.с.18), а також складено 01.11.07р. протокол а/311 розбіжностей до договору поставки №30/11 від 30.11.07р.(т.1 а.с.19,20).

Відповідно до пп.1.1 та пп.1.2 договору передбачено, що постачальник (позивач) зобов'язується протягом дії даного договору поставити та передати покупцеві (відповідачу) у власність товар, а покупець зобов'язаний прийняти товар та оплатити його на умовах, встановлених цим договором. Опціон щодо вибору кількості товару, що передається, належить постачальнику, при цьому предметом поставки є товар, що вказується в накладних, які є невід'ємною частиною даного договору.

Згідно з пп.1.3 договору, покупець зобов'язався оплатити 100% вартості отриманого від постачальника товару протягом тридцяти календарних днів з моменту поставки товару покупцеві шляхом банківського переказу коштів на рахунок постачальника на підставі накладної (рахунку - фактури).

Відповідно до пп.1.4 договору, сторони погодили, що датою поставки партії товару вважається дата підписання накладної уповноваженим представником покупця, а днем здійснення платежу вважається день, у який сума, що підлягає оплаті, списується з банківського рахунку покупця на рахунок постачальника, а також, що розрахунок за поставлену продукцію буде здійснюватися безготівковим шляхом.

Свої зобов'язання по оплаті поставленого йому товару відповідач виконав частково, сплативши позивачу, згідно його даних, 329553,89 грн. та повернувши позивачу товар на суму 14796,40 грн.

Після звернення позивача з позовом до господарського суду, відповідач сплатив, згідно даних позивача, 2711,0грн.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань, утворилась заборгованість перед позивачем, яка станом на день судового розгляду справи становить 90267,85 грн., що підтверджується розрахунком позивача (т.2 а.с.4,5), бухгалтерською довідкою позивача (т.2 а.с.3), довідкою позивача №1/01-юр від 09.01.09р. (т.2 а.с.9) та іншими матеріалами справи.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з пп.4.2 договору, у разі затримки оплати товару покупець за вимогою постачальника на додаток до суми боргу сплачує компенсацію розраховану, виходячи з індексу інфляції за весь період прострочення платежу, пеню, що нараховується на несплачену суму за кожний день прострочення платежу за подвійною обліковою ставкою НБУ, що діяла в період прострочення, а також штраф у розмірі 10% вартості отриманого товару.

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача, розмір пені, інфляційних нарахувань та 3% річних становить, відповідно, 2345,11 грн., 5446,43 грн. та 1183,27 грн. (т.1 а.с.5-8).

Розрахунки пені, інфляційних нарахувань та 3% річних відповідають умовам договору та чинному законодавству.

Крім цього, позивач просив стягнути на свою користь з відповідача 15000,00 грн. збитків у зв'язку з оплатою послуг фахівця у галузі права, оскільки у зв'язку з неналежним виконанням умов договору з боку відповідача, позивач з метою відновлення свого порушеного права змушений був нести додаткові витрати на оплату послуг фахівця, який провів правовий аналіз документів, надав юридичні консультації про можливість повернення заборгованості в судовому порядку, склав позовну заяву та зобов'язався згідно договору про надання юридичних послуг від 14.08.08р. (т.1 а.с.146,147) представляти інтереси підприємства у судах до набрання рішенням законної сили.

За надання юридичних послуг позивач сплатив на розрахунковий рахунок фахівця у галузі права фізичної особи - підприємця Калити Т.М. 15000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1589 від 26.11.08р. (т.1. а.с.153).

Позивач свої вимоги щодо стягнення з відповідача відшкодування вищезазначених збитків у розмірі 15000,00 грн. обгрунтував наступним.

Відповідно до ч.1 та п.1 ч.2 ст.22 Цивільного кодексу України від 16.01.03р. №435-IV, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно зі ст.224 Господарського кодексу України від 16.01.03р. №436-IV, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до абз.3 ч.1 ст.225 Господарського кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.

Згідно з п.29 листа Вищого господарського суду України від 18.03.08р. №01-8/164 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році", якщо сторона у справі вважає, що зазнала збитків у зв'язку з оплатою видатків на відрядження свого працівника (працівників) або з оплатою послуг фахівця (крім адвоката), який не перебуває з нею у трудових відносинах, то вона не позбавлена права звернутися в установленому законом порядку до іншої сторони (сторін) з позовною вимогою про відшкодування таких збитків.

Відповідно до ст.ст.525 і 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач позов не оспорив, доказів сплати боргу не подав.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обгрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства і укладеного договору та такими, що підлягають задоволенню в сумі - 114242,66 грн., з яких 90267,85 грн. основного боргу за поставлений товар, 2345,11 грн. пені, 5446,43 грн. інфляційних нарахувань, 1183,27 грн. 3% річних, 15000,00 грн. збитків у зв'язку з оплатою послуг фахівця у галузі права.

В частині стягнення 2711,30 грн. основного боргу, сплаченого відповідачем після подачі позову, провадження у справі припинити за відсутністю предмета спору.

Судові витрати по сплаті державного мита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі ст.ст.193, 224, 225 ГК України, ст.ст.22, 525, 526, 625 ЦК України, керуючись ст.ст.49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оазис-М", 13371, с.Іванківці Бердичівського району Житомирської області, вул.Стадіонна 1, ідентифікаційний код 31600070:

- на користь Приватного підприємства Виробничо-комерційної фірми "Трейд-пак", 33001, м.Рівне, вул.Дворецька 120-М, ідентифікаційний код 32803033 - 90267,85 грн. основного боргу за поставлений товар, 2345,11 грн. пені, 5446,43 грн. інфляційних нарахувань, 1183,27 грн. 3% річних, 15000,00 грн. збитків у зв'язку з оплатою послуг фахівця у галузі права, 1169,53 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позову провадження у справі припинити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя

Гансецький В.П.

Друк: 3 прим.:

1 - у справу,

2,3 - сторонам.