Рішення № 2749830, 09.01.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

09.01.09 р. Справа № 38/208

Господарський суд Донецької області у складі судді Радіонової О.О.

при секретарі судового засіданні Зікєєвої Л.П.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Русь” м. Донецьк

до відповідача: Приватного підприємства “Краматорськ-Торг-Бакалея” м. Краматорськ Донецька область

про стягнення 6461 грн. 51 коп.

за участю

представників сторін:

від позивача: Поддубна С.В. представник за дов. № б\н від 08.01.2009р.

від відповідача: не з”явився

Суть спору:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Русь” м. Донецьк, звернувся до господарського суду з позовом до Приватного підприємства “Краматорськ-Торг-Бакалея” м. Краматорськ Донецька область про стягнення заборгованості у сумі 5650грн. 01 коп. та пені 811 грн. 50 коп. З метою забезпечення позову позивач просив суд накласти арешт на розрахунковий рахунок відповідача та все майно, рухоме та нерухоме.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір поставки № 736 від 01.01.2008р.

15.12.2008р. на адресу господарського суду надійшов лист із Головного управління статистики у Донецькій області від 02.12.2008р. № 14/4-20/2590, відповідно до якого Приватне підприємство “Краматорськ-Торг-Бакалея” м. Краматорськ Донецька область значиться у ЄДРПОУ (ідентифікаційний код 30250431) як юридична особа та знаходиться за адресою: 84301, Донецька область, м.Краматорськ, вул.19 Партз”їзду, 30А, який судом розглянутий та залучений до матеріалів справи.

В той же час згідно довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Приватне підприємство “Краматорськ-Торг-Бакалея” (код ЄДРПОУ 30250431) знаходиться за адресою: 84301, м. Краматорськ, Донецька область, вул. Катеринича, 38 кв. 24.

Відповідач у судові засідання не з”явився, про причину неявки суд не повідомив, витребувані документи суду не представив, хоча про місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджено повернутими на адресу суду поштовими повідомленнями № 10382986 з позначкою “отримано уповноваженою особою Кужель”, № 10490991 - “отримано уповноваженою особою Петрусенко”, № 10491009 “отримано уповноваженою особою Петрусенко”.

Тому справу розглянуто за наявними в ній документами згідно вимог ст. 75 ГПК України.

26.12.2008р. до суду надійшла заява позивача про уточнення позовних вимог та зменшення суми позову, в якій він просив суд з урахуванням часткового погашення відповідачем боргу у сумі 350 грн., стягнути з відповідача заборгованість у сумі 5300,00 грн. та пеню за прострочку платежу у розмірі 524 грн. 70 коп., з метою забезпечення позову позивач просив суд накласти арешт на розрахунковий рахунок відповідача та все майно, рухоме та нерухоме. До заяви були додані розрахунок ціни позову, акт звірки розрахунків, докази зарахування державного мита до державного бюджету та докази часткової оплати відповідачем заборгованості, які судом розглянуті, прийняті до уваги та залучені до матеріалів справи.

Позивач у судовому засіданні 09.01.2009р. підтримав позовні вимоги з урахуванням їх уточнень та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов’язками відповідно із ст. 22 ГПК України.

У судовому засіданні позивач надав клопотання про відмову від фіксації судового процесу технічними засобами, яке судом прийняте до розгляду, уваги та задоволено.

Відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі та вислухавши уповноваженого представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01.01.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Русь” м. Донецьк ( за договором постачальник, далі – позивач) та Приватним підприємством “Краматорськ-Торг-Бакалея” м.Краматорськ Донецька область ( за договором покупець, далі – відповідач) було укладено договір поставки № 736, згідно п.1.1 якого постачальник зобов”язувався передати покупцю товар в асортименті, кількості та за ціною, визначеними в накладних, які є невід”ємними частинами вказаного договору, а покупець зобов”язувався прийняти цей товар та сплатити за нього грошову суму ( ціну) на умовах вказаного договору.

Пунктом 1.2 договору встановлено, що право власності на товар переходить з моменту підписання покупцем накладних, які свідчать про передачу товару.

Порядок розрахунків передбачений розділом 4 договору, а саме: покупець здійснює оплату за товар на протязі тридцяти календарних днів після підписання накладних шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника в національній валюті України. За згодою сторін оплата може бути здійснена шляхом внесення грошових коштів до каси постачальника ( п.4.1 договору).

Пунктом 6.2 договору встановлено, у разі несвоєчасної оплати поставленого товару покупець виплачує постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки.

На виконання умов договору позивачем були здійснені поставки відповідачу товару згідно накладних № 254598 від 15.01.2008р., № 261575 від 05.02.2008р., № 261576 від 05.02.2008р., № 261578 від 05.02.2008р., № 261664 від 05.02.2008р., № 267158 від 21.02.2008р., № 267159 від 21.02.2008р., № 267161 від 21.02.2008р. на суму 5650,01 грн.

Відповідач частково розрахувався за отриманий товар у сумі 350 грн., що підтверджено матеріалами справи. Залишок заборгованості у сумі 5300,00 грн. до теперішнього часу не погашений, тому позивач просить суд з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог стягнути цю суму з відповідача та наполягає на стягненні пені у розмірі 524 грн. 70 коп. за прострочку платежу.

Відповідно вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач у підтвердження позовних вимог посилається на договір поставки № 736 від 01.01.2008р., акт звірки розрахунків, накладні, заяву про зменшення розміру позовних вимог, розрахунок ціни позову, докази часткової оплати боргу, правовстановлюючі документи тощо.

Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивач обґрунтовує свої вимоги нормами Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, тому судом при розгляді справи застосовані ці норми, бо суд не має право самостійно змінювати предмет або підстави позову.

Оскільки між сторонами по справі уклалися господарські правовідносини, то судом застосовані положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, який регулює правовідношення у господарській сфері.

Господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч. 1 ст. 174 ГК України).

Суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору ( п. 1 ст. 193 ГК України).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом в силу приписів абзацу 2 п. 1 ст. 193 ГК України.

Частиною 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інши правочини. У випадках встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов’язків може бути настання або не настання певної події.

Ст.509 ЦК України передбачено, що у силу зобов’язання одна особа (боржник) зобов’язана здійснити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, наприклад: передати майно, виконати роботи, оплатити кошти та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК передбачений строк (термін) виконання зобов'язання. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно частини 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Суд вважає, оскільки відповідач до теперішнього часу не в повному обсязі розрахувався за поставлений товар на суму 5300 грн., то вимоги позивача щодо стягнення заборгованості є доказаними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Пунктом 6.2 договору встановлено, у разі несвоєчасної оплати поставленого товару покупець виплачує постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки.

Договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань врегульовано Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», згідно з пунктами 1, 3 якого розмір пені за прострочку платежу, що встановлюється за згодою сторони, обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч.2 ст. 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення пені за період, що не перевищує 180 календарних днів згідно розрахунку у розмірі 524,70 грн. підлягають задоволенню.

Позовні вимоги підтверджуються представленими доказами по справі та не спростовуються жодним доказом відповідача.

Вимога позивача щодо забезпечення позову не підлягає задоволенню з наступного.

Згідно вимог ст.67 ГПК України позов забезпечується накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу. Крім того, у підтвердження заявленої вимоги позивачем не надано суду відповідних доказів.

З урахуванням зазначеного, суд вважає, що витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на відповідача, який необґрунтовано довів розгляд справи до суду.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.174, 193, 343 Господарського кодексу України, ст.ст.11, 509, 526, 530, 692 ЦК України, ст.ст.22, 33, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Русь” м.Донецьк, до Приватного підприємства “Краматорськ-Торг-Бакалея” м.Краматорськ Донецька область про стягнення заборгованості у сумі 5300грн. 01 коп. та пені 524 грн. 70 коп задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства “Краматорськ-Торг-Бакалея” м.Краматорськ Донецька область ( юридична адреса: 84301, Донецька область, м.Краматорськ, вул.19 Партз”їзду, 30А; 84301, м.Краматорськ, Донецька область, вул. Катеринича, 38 кв. 24, ЄДРПОУ 30250431) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Русь” м.Донецьк (юридична адреса: 83077, м.Донецьк , вул. Туманяна, 12/12, фактична адреса: 86115, Донецька область, м.Макіївка, вул.Миколаєва,25, р/р 26003003500000 в ДФ АКИБ “УкрСиббанк”, МФО 335827, ЄДРПОУ 31184758) заборгованість у сумі 5300грн. 01 коп. та пеню 524 грн. 70 коп., держмито у сумі 102 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.

Рішення оголошено у судовому засіданні 09.01.2009року.

Видати наказ після набрання рішення законної сили, по закінченні десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя

Надруковано 5 примірників:

1 – до справи

4—сторонам у справі