Рішення № 27494126, 14.06.2012, Миронівський районний суд Київської області

14.06.2012 Справа № 1017/5406/12

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 1017/5406/12

Провадження № 2/1017/326/12

14 червня 2012 року м. Миронівка

Миронівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Каліновської А.В.,

при секретарі Семерей Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «ВІК -Р.С.Ф.» про стягнення заборгованості із заробітної плати, середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати та відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до суду із вищезазначеним позовом, в якому просила стягнути з відповідача нараховану, але не виплачену заробітну плату в розмірі 3649 грн. 57 коп., середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати в сумі 23449 грн. 06 коп. та 10000 грн. моральної шкоди.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 12 липня 2010 року позивач працювала різноробочою в ТОВ «ВІК -Р.С.Ф». 1 грудня 2011 року була звільнена з роботи за власним бажанням відповідно до ст. 38 КЗпП України. При звільненні з роботи з нею не було проведено повного розрахунку, оскільки не виплачена заборгованість по заробітній платі за листопад 2011 року в розмірі 2081 грн. 15 коп. та за грудень 2011 року в розмірі 1568 грн. 42 коп. На неодноразові звернення за розрахунком відповідач не реагує. Невиплата заробітної плати негативно вплинула на здоров'я позивача та його майновий стан, завдала моральної шкоди, яку вона оцінила в сумі 10000 грн.

В судовому засіданні позивач відмовилась від частини заявлених позовних вимог, а саме щодо стягнення заробітної плати з відповідача за листопад 2011 р. у розмірі 2381 грн. 15 коп., оскільки зазначені виплати нею отримані.

Ухвалою Миронівського районного суду Київської області від 14 червня 2012 року закрито провадження у даній справі в частині позовних вимог щодо стягнення заробітної плати у розмірі 2381 грн. 15 коп.

Відповідач про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином, свого представника до суду не направав, причини неявки не сповістив.

Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, на яких грунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково.

В судовому засіданні встановлено, що позивача з 12 липня 2010 року було прийнято на роботу різноробочою товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ «ВІК -Р.С.Ф», 1 грудня 2011 року звільнено з роботи за власним бажанням у відповідності до ст. 38 КЗпП України. Вказані обставини підтверджуються копією трудової книжки позивача та довідкою №61 від 23.02.2012р.

Відповідно до ч.1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Частиною першою статті 117 КЗпП України передбачено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Встановлено, що на час звільнення позивача відповідач мав перед нею заборгованість по заробітній платі в розмірі 3649 грн. 57 коп., яка виникла за листопад 2011 року та грудень 2011 року. В підтвердження вказаних обставин до матеріалів справи позивачем додана довідка відповідача № 176 від 29 травня 2012 року. Враховуючи, те що відповідачем частково проведено розрахунок з позивачем, а саме у розмірі 2381 грн. 15 коп., заборгованість відповідача перед позивачем по нарахованій але не виплаченій заробітній платі становить 1268 грн. 42 коп.

Розрахунок при звільненні з позивачем у встановленому порядку не було проведено.

Встановлено, що розрахункові кошти позивачу не виплачено при звільненні з вини відповідача, факт відсутності вини у невиплаті розрахункових коштів відповідачем не доводився. Спір щодо розміру розрахункових коштів між сторонами не виникав. Вказані обставини є підставою для виплати позивачу середнього заробітку за час затримки розрахунку, строк якої триває з часу звільнення з 1 грудня 2011 року по даний час.

Розрахунок середнього заробітку проводиться відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 08.02.1995 року № 100.

Позивачем надано розрахунок розміру середньомісячного заробітку за час затримки заробітної плати, що становить 23 449 грн. 06 коп., який не перевищує суми розрахунку відповідно до вищезазначеного Порядку.

В силу ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в

межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Враховуючи вищезазначене, позовна вимога щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку підлягає задоволенню в межах заявлених позовних вимог.

У відповідності до статті 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Тобто, обов'язок по відшкодуванню моральної шкоди виникає тільки за умови, якщо вона стала наслідком порушення законних прав працівника.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайного характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Позивачем заявлено позовну вимогу щодо відшкодування їй відповідачем моральної шкоди у розмірі 10 000 (десять тисяч) грн.

Однак, в судовому засідання позивач не повно обґрунтував розмір заявленої моральної шкоди. Зокрема позивачем не було вказано з яких міркувань позивач виходив при розрахунку заявленого розміру моральної шкоди та якими доказами це підтверджується.

Згідно з п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. N 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" розмір відшкодування зазначеної шкоди суд повинен визначати залежно від характеру й обсягу страждань, яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат і з урахуванням інших обставин; при цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Судом враховано, що відповідач був зобов'язаний при звільненні позивача з роботи видати йому розрахункові кошти, а позивач мав законне право на їх отримання в день звільнення. Порушення вказаного права позивача та затримка виплати розрахункових коштів заподіює їй моральної шкоди. Після звільнення з роботи позивач розраховувала на кошти, що не були їй виплачені відповідачем у розмірі 3649 грн. 57 коп., частина з яких була виплачена із затримкою. Не своєчасне отримання коштів призвело до несвоєчасної сплати комунальних послуг, що призводило до заборгованості та попереджень про відключення від постачання, хвилювання та перебування у постійному стресі, що негативно відобразилося на її внутрішньому стані.

З урахуванням характеру й обсягу моральних страждань, яких зазнала позивач, а також виходячи із засад розумності, виваженості і справедливості вбачається за доцільне позовну вимогу щодо відшкодування моральної шкоди задовольнити частково, а саме у розмірі 600 грн.

На підставі ст. 88 ЦПК України з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

На підставі ст.ст. 116, 117, 237-1 КЗпП України, ст.ст. 21,31 Закону України «Про оплату праці», керуючись ст.ст. 10, 15, 60, 131, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задоволити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ВІК -Р.С.Ф.»(р/р 26006010043199 в ПРАТ «Укрексімбанк»міста Києва, МФО 322313, код ЄДРПОУ 36263844) на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в розмірі 1268 (тисяча двісті шістдесят вісім) гривень 57 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку в розмірі 23 449 (двадцять три тисячі чотириста сорок дев'ять) гривень 06 копійки та моральну шкоду в розмірі 600 (шістсот) гривень, всього 25317 (двадцять п'ять тисяч триста сімнадцять) гривень 63 копійок.

Рішення в частині стягнення заробітної плати за грудень 2011 рік у розмірі 1568 грн. 42 коп. підлягає до негайного виконання.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ВІК -Р.С.Ф.»в дохід держави судовий збір в розмірі 354 (триста п'ятдесят чотири) гривень 39 копійок.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області через Миронівський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня з дня отримання копії рішення.

Суддя підпис А.В.Каліновська

згідно з оригіналом

Суддя А.В.Каліновська