Ухвала суду № 27491856, 18.09.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" вересня 2012 р. справа № 11/181/10-АП Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Суховарова А.В.

суддів: Лукманової О.М. Божко Л.А.

за участю секретаря судового засідання: Песенко Н.М

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя на постанову Господарського суду Запорізької області від 21.07.2010 в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Індустрія-Б»до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Індустрія-Б»07.11.2006 звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення №0000302302/0 від 06.04.2006, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток 766'950гр; податкове повідомлення-рішення №0000312302/0 від 06.04.2006, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість 1'276'573гр; податкове повідомлення-рішення №0000302302/1 від 08.06.2006, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток 766'950гр; податкове повідомлення-рішення №0000312302/1 від 08.06.2006, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість 1'276'573гр; податкове повідомлення-рішення №0000302302/2 від 23.08.2006, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток 725'750гр; податкове повідомлення-рішення №0000312302/2 від 23.08.2006, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість 805'091гр; податкове повідомлення-рішення №0000302302/3 від 02.11.2006, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток 725'750гр; податкове повідомлення-рішення №0000312302/3 від 02.11.2006, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість 805'091гр (т1ас4).

Постановою Господарського суду Запорізької області від 21.07.2010 позов задоволений (т4ас15).

В апеляційній скарзі Державна податкова інспекції в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя просить постанову суду скасувати та відмовити в задоволені позовних вимог. Посилається на абзац 4 пункт 5.3.9 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», відповідно до якого не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Відповідно до пункту 7.4.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку в зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтвердженими податковими накладними. Договори та накладні від імені постачальника ПП «УкрРесурсПром»підписані не посадовими особами цього суб'єкта. Не доведена реальність поставки металобрухту від ПП «Укрметалпром», ПП «Рост-стат», ТОВ «Стронг».

В судове засідання в апеляційній інстанції сторони не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином (т4ас61-65). Відповідно до частини 1 статті 41 КАС України, фіксування судового засідання не проводилось.

Перевіривши законність і обгрунтованість постанови суду, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Згідно акту планової виїзної документальної перевірки ТОВ «Індустрія-Б»№48/23-02/32607647 від 27.03.2006 за період з 12.08.2003 по 30.09.2005, проведеної Державною податковою інспекцією в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя, товарні накладні, видані ПП «УкрРесурсПром», не відповідають вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в України, пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995, а тому в порушення абзацу 4 пункту 5.3.9 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу валових витрат віднесені витрати, не підтверджені розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Як наслідок занижений податок на прибуток за 2004 рік на 265'900гр. Не відповідають вимогам пункту 7.2.1 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкові накладні, видані ПП «УкрРесурсПром». Сплачене за ними ПДВ в сумі 813'521гр безпідставно віднесено до податкового кредиту з порушенням пункту 7.4.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Так ПП «УкрРесурсПром»здійснювало поставки металобрухту за договорами, підписаними 25.11.2004, 22.12.2004 директором ОСОБА_1 з подальшою видачею податкових накладних. Згідно інформації ДПІ в Святошинському районі м.Києва, засновник ПП «УкрРесурсПром»ОСОБА_1 21.11.2003 змінив прізвище на ОСОБА_1. Згідно листа Відділу РАЦС Житомирського міського управління юстиції, ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_1. Придбання металобрухту у ПП «Укрметалпром», ПП «Рост-стат», ТОВ «Стронг» не є витратами платника податків, здійсненими як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Їх включення до податкового кредиту є порушенням пункту 7.4.1 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Перелічені суб'єкти не звітують, податок на додану вартість до бюджету не перерахували, мають ознаки фіктивності, товарно-транспортні накладні відсутні, доказів реальної поставки металобрухту не надано (т1ас35).

ДПІ в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя 06.04.2006 прийнято податкове повідомлення-рішення №0000302302/0, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток 766'950гр (348'300гр основний платіж, 418'650гр штрафні санкції) та податкове повідомлення-рішення №0000312302/0, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість 1'276573гр (813'521гр основний платіж, 463'052гр штрафні санкції) (т1ас78,79).

ТОВ «Індустрія-Б»14.04.2006 подало до відповідача скаргу на вказані податкові повідомлення рішення (т1ас80).

Рішенням ДПІ в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя №20453/25-27 від 08.06.2006 скарга залишена без задоволення (т1ас85) та 08.06.2006 прийняті нові податкові повідомлення-рішення №0000302302/1 і №0000312302/1 на такі самі суми (т1ас90,91).

Позивач 23.06.2006 подав повторну скаргу до Державної податкової адміністрації в Запорізькій області (т1ас92).

Рішенням ДПА в Запорізькій області №7138/7/25-020 від 19.08.2006 скарга задоволена частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення №0000302302/0/ від 06.04.2006 в частині застосування штрафних санкцій в сумі 41'200гр та податкове повідомлення-рішення №0000312302/0/ від 06.04.2006 в частині донарахування податкових зобов'язань з ПДВ і застосування штрафних санкцій по операціям з придбання товару у ПП «Укрметалпром», а також по операціям з придбання товару по ланцюгу поставки ТОВ «Індустрія-Б»- ТОВ «Стронг»- ПП «Рост-стат»на суму ПДВ з різниці між вартістю придбання та продажу товару, придбаного ТОВ «Стронг»у ПП «Рост-стат»(т1ас99).

ДПІ в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя 23.08.2006 прийнято податкове повідомлення-рішення №0000302302/2, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток 725'750гр (348'300гр основний платіж, 377'450гр штрафні санкції) та податкове повідомлення-рішення №0000312302/2, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість 805'091гр (499'200гр основний платіж, 305'891гр штрафні санкції) (т1ас112,113).

Позивач 29.08.2006 подав скаргу до Державної податкової адміністрації України (т1ас114).

Рішенням ДПА України №12244/6/25-0115 від 27.10.2006 скарга залишена без задоволення (т1ас125).

ДПІ в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя 02.11.2006 прийнято податкове повідомлення-рішення №0000302302/3, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток 725'750гр (348'300гр основний платіж, 377'450гр штрафні санкції) та податкове повідомлення-рішення №0000312302/3, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість 805'091гр (499'200гр основний платіж, 305'891гр штрафні санкції) (т1ас131,132).

Відповідно до статті 3 «Про оподаткування прибутку підприємств», який діяв на час спірних правовідносин, об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону.

Відповідно до пунктів 5.1, 5.2.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», який діяв на час спірних правовідносин, валові витрати виробництва та обігу це сума будь-яких витрат платника податку в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду в зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, втому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Відповідно до пункту 5.11 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені в цьому Законі, не дозволяється.

Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість», який діяв на час спірних правовідносин, податковий кредит це сума, на яку платник податків має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Відповідно до пункту 7.4.1 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», який діяв на час спірних правовідносин, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до статуту, одним з видів діяльності ТОВ «Індустрія-Б» є заготівля, переробка та реалізація лому чорних та кольорових металів (т1ас23). Тобто позивачем придбана продукція для використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Податкова інспекція не заперечує, що ТОВ «Індустрія-Б»придбало вищеперелічені товари за господарськими угодами та належним чином їх оприбуткувало. Відомості про оформлені накладні та розрахунки містяться в акті перевірки.

Відповідно до частини 4 пункту 5.3.9 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до пункту 7.4.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку в зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Відповідно до пунктів 7.5, 7.5.1 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) -в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Податкові накладні по всім операціям, на які посилається податкова інспекція, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність», пункту 7.2.1 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Сплачений по ним податок на додану вартість правомірно віднесений до складу податкового кредиту у відповідності до пунктів 7.5, 7.5.1 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а витрати віднесені до складу валових у відповідності до статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Вирішуючи справу по суті, суд першої інстанції правильно керувався переліченими нормами.

Доводи апеляційної скарги що договори і накладні на продукцію, придбану у ПП «УкрРесурсПром», підписані не посадовими особами продавця не спростовує фактів отримання товару. Господарський суд обгрунтовано вказав що позивач не може нести відповідальність за дії посадових осіб іншого суб'єкта господарювання.

Виходячи з положень пунктів 7.2.3, 7.2.6 статті 7 Закон України «Про податок на додану вартість», для одержання бюджетного відшкодування платник податків повинен заплатити податок на додану вартість у ціні товару постачальникам продукції, виконавцям робіт, що позивачем і було зроблено.

Податковим законодавством не передбачено підтвердження сплати ПДВ по ланцюгу поставок. Відповідно до пункту 1.3 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість», платник податку це особа, яка згідно з цим законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України. Відповідно до пунктів 7.3, 7.3.1 Закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг) , що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку. Відповідно до пункту 10.2 статті 10 Закону України «Про податок на додану вартість», платники податку, визначені у підпунктах "а", "в", "г", "д" пункту 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції що відповідальність за не внесення до бюджету податку на додану вартість повинні нести постачальники продукції (виконавці робіт), а не позивач, який сплатив ПДВ у ціні придбаної продукції (виконаних робіт).

Як зазначив Верховний Суд України в постанові від 13.01.2009 по аналогічному спору, несплата податку продавцем в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що реальність поставок металобрухту позивачу підтверджена господарськими договорами, платіжними документами про перерахунок коштів, податковими і видатковими накладними, обліковими документами на придбання продукції, які містяться в матеріалах справи та на які є посилання в акті перевірки.

Відповідно до пункту 7.2.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до положень статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість», реєстрація осіб як платників податку на додану вартість здійснюється податковими органами та діє до дати її анулювання.

Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесенні до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Перелічені в акті перевірки юридичні особи перебувають в Єдиному державному реєстрі, мають свідоцтва платників податку на додану вартість.

Європейський Суд з прав людини в пункті 38 рішення від 09.01.2007 у справі «Інтерсплав проти України»зазначив: коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань.

Суб'єктом владних повноважень не доказано наявність порушень, безпосередньо допущених ТОВ «Індустрія-Б»при укладанні договорів та придбанні продукції.

Відповідно до статті 32 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, юрисдикція Європейського Суду з прав людини поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції та протоколів до неї. Відповідно до пункту 1 Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції», Україна повністю визнає на своїй території юрисдикцію Європейського Суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись пунктом 1 статті 198, статтями 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Запорізької області від 21.07.2010 -без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів.

Головуючий: А.В. Суховаров

Суддя: О.М. Лукманова

Суддя: Л.А. Божко