Рішення № 27491521, 15.11.2012, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2012 року Справа № 18/5026/1596/2012

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді -Васяновича А.В.,

секретар судового засідання -Гень С.Г.,

за участю представників сторін:

від позивача -Чорний С.Г., Чередниченко О.М. -представники за довіреностями,

від відповідача -Комар С.Г. - представник за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Уманського комунального підприємства

"Уманьтеплокомуненерго", м. Умань, Черкаської області

до комунального підприємства "Уманська міська лікарня",

м. Умань, Черкаської області

про стягнення 303 800 грн. 63 коп.,-

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2012 року до господарського суду Черкаської області з позовом звернулося Уманське комунальне підприємство "Уманьтеплокомуненерго" до Уманської міської лікарні про стягнення заборгованості, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору на технічне обслуговування котельні Уманської міської лікарні від 22 липня 2010 року за №1 в розмірі 390 133 грн. 90 коп., в тому числі: 345 075 грн. 17 коп. основний борг, 11 896 грн. 66 коп. 3% річних, 25 749 грн. 51 коп. пеня та 7 412 грн. 56 коп. інфляційні втрати.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 26 жовтня 2012 року було порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 06 листопада 2012 року.

Розгляд справи здійснюється після відкладення.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 15 листопада 2012 року здійснено заміну відповідача - Уманську міську лікарню на його правонаступника - комунальне підприємство "Уманська міська лікарня".

До початку судового засідання від позивача надійшов розрахунок суми боргу та нарахованих штрафних санкцій, в якому останній просив стягнути з відповідача 296 712 грн. 00 коп. основного боргу, 7 088 грн. 63 коп. інфляційних втрат та 10 110 грн. 60 коп. 3% річних.

Водночас, в судовому засіданні представник позивача надав суду письмове клопотання про відмову від позову в частині вимог про стягнення з відповідача 25 749 грн. 51 коп. пені та 10 110 грн. 60 коп. 3% річних, в зв'язку з чим просив суд стягнути з відповідача 296 712 грн. 00 коп. основного боргу та 7 088 грн. 63 коп. інфляційних втрат.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Вищевказане клопотання відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, а тому судом розглядається позов Уманського комунального підприємства "Уманьтеплокомуненерго" з урахуванням зменшених позовних вимог.

Представники позивача в судовому засіданні позов підтримали та просили суд заявлені вимоги з урахуванням їх зменшеного розміру задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу визнав.

В судовому засіданні, яке відбулося 15 листопада 2012 року згідно ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №18/5026/1596/2012.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено господарським судом під час розгляду справи, 22 липня 2010 року між Уманським комунальним підприємством "Уманьтеплокомуненерго" (підрядник) та Уманською міською лікарнею (правонаступником якої є комунальне підприємство "Уманська міська лікарня" (п. 1.3. статуту)) (замовник) було укладено договір на технічне обслуговування котельні Уманської міської лікарні №1.

Відповідно до п. 1.1. вищевказаного договору замовник зобов'язався передати, а підрядник прийняти на себе обов'язки по технічному обслуговуванню котельні по вул. Шевченка, 50, яка обліковується на балансі замовника.

За своєю правовою природою вищезазначений договір є договором підряду, тому відносини сторін регулюються параграфом 1 глави 61 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно п. 2.4. договору замовник зобов'язався оплачувати підряднику вартість фактичних затрат на капітальні та поточні ремонти, ремонти технологічного обладнання, повірки та ремонт приладів обліку в котельні, згідно кошторису та акта виконаних робіт.

Згідно кошторису витрат на технічне обслуговування котельні вартість послуг на місяць складає 32 968 грн. 00 коп.

За період з березня по листопад 2011 року позивач виконав роботи з поточного ремонту та технічного обслуговування котельні на загальну суму 296 712 грн. 00 коп., що підтверджується копіями актів виконаних робіт форми №КБ -2в за березень -листопад 2011 року (а.с. 29-46).

Слід зазначити, що вищевказані акти приймання виконаних підрядних робіт (за виключенням акту за листопад 2011 року) відповідачем не підписано.

Водночас, суму основного боргу представник відповідача в судовому засіданні визнав, про що сторонами також підписано та засвідчено печатками акт звірки розрахунків станом на 14 листопада 2012 року.

Оплату капітальних та поточних ремонтів, ремонтів технічного обладнання, приладів обліку та інших витрат підрядника під час обслуговування котельні, замовник проводить згідно кошторису та підписання акта виконаних робіт на протязі 5 днів (п 4.2. договору).

Згідно п. 4.1. договору замовник проводить розрахунки з підрядником по обслуговуванню котельні в грошові формі, відповідно до затвердженої калькуляції, щомісячно до 10 числа.

Оскільки відповідачем не було оплачено у визначені договором строки надані позивачем послуги з ремонту та обслуговування котельні, останній звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача 296 712 грн. 00 коп. основного боргу.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем всупереч ст. ст. 33, 34 ГПК України не було доведено факту своєчасного здійснення, на підставі умов договору, розрахунку з позивачем за надані послуги з ремонту та обслуговування котельні в повному обсязі.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином кошти в розмірі 296 712 грн. 80 коп. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в судовому порядку.

Відповідно до п. 5.2. договору в разі не оплати або несвоєчасної оплати у строки, зазначені у пунктах 4.1., 4.2. даного договору, замовник сплачує на користь підрядника, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних за весь час прострочення, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми прострочення платежу, за кожен день прострочення.

Оскільки відповідач обов'язку щодо своєчасної оплати наданих послуг (робіт) не виконував, позивачем було нараховано та заявлено до стягнення 25 749 грн. 51 коп. пені, 10 110 грн. 60 коп. - 3% річних та 7 088 грн. 63 коп. інфляційних втрат.

Як зазначалося вище, представником позивача подано заяву про відмову від позову в частині стягнення пені та 3% річних.

Відповідно до ст. 78 ГПК України відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами.

До прийняття відмови позивача від позову або до затвердження мирової угоди сторін господарський суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін.

Про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Оскільки позивач відмовився від вимоги про стягнення з відповідача 25 749 грн. 51 коп. пені та 10 110 грн. 60 коп. - 3% річних, суд вважає за необхідне припинити провадження у справі в цій частині на підставі п. 4 ч.1 ст. 80 ГПК України.

Розрахунок інфляційних втрат є вірним, а тому заявлена до стягнення сума інфляційних підлягає задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Згідно ч. 2 ст. 7 вищевказаного Закону у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

Частиною другою ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Статтею 7 Закону України "Про судовий збір" врегульовано загальні питання повернення сплачених сум судового збору.

Згідно ч. 7 ст. 84 ГПК України в резолютивній частині рішення вказується про розподіл господарських витрат між сторонами, про повернення судового збору з бюджету.

Так, в пункті 4.12. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року, № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що у вирішенні питань розподілу судових витрат необхідно мати на увазі, що за змістом пунктів 4 і 5 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" припинення провадження у справі і залишення позову без розгляду тягнуть за собою повернення сплачених сум судового збору (за винятком випадку, коли позов залишено без розгляду в зв'язку з повторною неявкою представника позивача на виклик у засідання господарського суду, якщо таке нез'явлення перешкоджало вирішенню спору).

Оскільки судом припинено провадження в частині стягнення з відповідача 25 749 грн. 51 коп. пені, 10 110 грн. 60 коп. - 3% річних та позивачем було зменшено розмір позовних вимог на суму 50 473 грн. 16 коп., то з урахуванням задоволених позовних вимог, суд вважає за необхідне повернути позивачу з Державного бюджету України 1 726 грн. 73 коп. судового збору (7802 грн. 68 коп. (сплачений позивачем судовий збір) -6 075 грн. 95 коп. розмір судового збору покладений на відповідача з урахуванням задоволених позовних вимог)).

На підставі викладеного, та керуючись ст. 49, п. 4 ч.1 ст. 80, ст. ст. 82 - 85 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з комунального підприємства "Уманська міська лікарня", вул. Шевченка, 50, м. Умань, Черкаської області, ідентифікаційний код 02005036, р/р 35418001002295 УДК ГДКУ у Черкаській області, МФО 854018 на користь Уманського комунального підприємства "Уманьтеплокомуненерго", вул. Тищика, 12а, м. Умань, Черкаської області, ідентифікаційний код 02082675, р/р 260038490344565 у філії Черкаське ОУ АТ "Ощадбанк", МФО 354507 -296 712 грн. 00 коп. -основного боргу, 7 088 грн. 63 коп. інфляційних втрат та 6 075 грн. 95 коп. витрат на сплату судового збору.

3. Прийняти відмову від позову в частині вимог про стягнення з комунального підприємства "Уманська міська лікарня" 25 749 грн. 51 коп. пені та 10 110 грн. 60 коп. - 3% річних.

4. Провадження у справі в частині вимог про стягнення з комунального підприємства "Уманська міська лікарня" 25 749 грн. 51 коп. пені та 10 110 грн. 60 коп. - 3% річних - припинити.

5. Стягнути з Державного бюджету України реєстраційний рахунок №31213206783002, отримувач - УДКСУ у м. Черкасах Черкаської області, код -38031150, банк -ГУДКСУ у Черкаській області, МФО -854018, код бюджетної класифікації -22030001 на користь Уманського комунального підприємства "Уманьтеплокомуненерго", вул. Тищика, 12а, м. Умань, Черкаської області, ідентифікаційний код 02082675, р/р 260038490344565 у філії Черкаське ОУ АТ "Ощадбанк", МФО 354507 судовий збір в сумі 1 726 грн. 73 коп.

Видати відповідні накази після набрання рішення законної сили.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ХІІ ГПК України.

Повне рішення складено 16 листопада 2012 року.

Суддя А.В.Васянович