Рішення № 27491460, 13.11.2012, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" листопада 2012 р. Справа № 5019/1638/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо - торгівельного підприємства "Агропереробка"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Чароітбуд"

про розірвання договору та пропорційне зменшення ціни роботи на суму 76 948 грн. 19 коп.

Суддя Торчинюк В.Г.

Представники:

Від позивача: Шевчук Г.Є. за дов. №1 від 30.12.2011 року;

Від відповідача: Васильева Г.Я. за дов. б/н від 09.11.2012 року;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельне підприємство "Агропереробка" (надалі - ТОВ ВТП "Агропереробка") звернулось в господарський суд Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чароітбуд" (надалі - ТОВ "Чароітбуд") про розірвання договору підряду № 45 від 10.03.2011р., укладеного між ТОВ ВТП "Агропереробка" та ТОВ "Чароітбуд" з вимогою зменшення ціни роботи на суму 76 948 грн. 19 коп.

Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-торговельне підприємство "Агропереробка" свої позовні вимоги обґрунтовує наступним. У зв'язку з суттєвими недоліками виконаних робіт по договору, вони не були прийняти замовником, й, відповідно, не був підписаний акт здачі-приймання виконаних робіт від 16.01.2012 року. Позивач направляв на адресу відповідача лист від 22.06.2012 року про заперечення проти прийняття робіт та підписання акту приймання виконаних робіт від 16.01.2012 року та претензіями до якості виконаних робіт. Також зазначає, що пунктами 8.1-8.3 договору встановлені гарантії виконаних робіт підрядником.

Позивач посилається на ч. 1 ст. 854, ст. 857, ч. 1 ст. 883, ч. 2 ст. 884, п. 3 ч. 1 ст. 847, ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України та просить суд розірвати договір підряду № 45 від 10.03.2011 року, укладений між ТОВ ВТП "Агропереробка" та ТОВ "Чароітбуд"; зменшити ціну роботи за договором підряду №45 від 10.03.2011 року на суму 76 948 грн. 19 коп. та стягнути з ТОВ "Чароітбуд" 2 611 грн. 96 коп. судового збору за розгляд справи в господарському суді.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 22 жовтня 2012 року порушено провадження у справі № 5019/1638/12, розгляд якої було призначено на 06 листопада 2012 року.

У судовому засіданні 06 листопада 2012 року оголошено перерву до 13 листопада 2012 року.

06 листопада 2012 року представник позивача подав клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи для оцінки якості та вартості виконаних робіт, які є предметом позову, вирішення якого потребує спеціальних знань.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Статтею 41 ГПК України визначено, що для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Суд зазначає, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами необхідність призначення судової будівельно-технічної експертизи у даній справі, а тому суд дійшов висновку про те, що вищезазначене клопотання є необґрунтованим, а відтак не підлягає задоволенню.

06.11.2012 року від відповідача через відділ канцелярії суду надійшло клопотання про направлення справи за підсудністю, в якій позивач просить суд направити матеріали даної справи за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Суд зазначає, відповідно до ч.1 ст.15 ГПК України передбачено, що справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні господарських договорів, справи у спорах про визнання договорів недійсними розглядаються господарським судом за місцезнаходженням сторони, зобов`язаної за договором здійснити на користь другої сторони певні дії, такі як: передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо.

Як зазначено в постанові Пленуму Вищого господарського суду України №10 від 24.10.2011 року, що стороною, зобов`язаною здійснити певні дії, може бути будь-яка із сторін, у якої на з огляду на умови договору та з урахуванням фактичних обставин справи відповідний обов`язок існує на момент подання позову.

Оскільки договір підряду № 45 від 10.03.2011 року був виконаний підрядником - улаштування полімерного покриття підлоги було здійснено повністю, а обов`язок замовника провести розрахунок був виконаний частково, стороною, у якої існує обов`язок на момент подання позову є ТОВ ВТП "Агропереробка". Відтак суд дійшов висновку про те, що вищезазначене клопотання є необґрунтованим і задоволенню не підлягає.

В судовому засіданні 13 листопада 2012 року представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі з підстав вказаних у позовній заяві, а представник відповідача заперечив проти позовних вимог в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

10 березня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельним підприємством "Агропереробка" (надалі - Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Чароітбуд" (надалі - Підрядник) був укладений договір підряду № 45 (надалі - Договір, а.с. 11-12). Відповідно до пункту 1.1. договору, Замовник доручає, а Підрядник приймає на себе зобов'язання своїми силами та на свій ризик виконати "Роботи" (державна будівельна ліцензія АВ № 409298) відповідно до умов цього договору та згідно з протоколом узгодження договірної ціни, який є невід'ємною частиною цього договору (Додаток № 1, а.с. 13), Замовник зобов'язується прийняти ці "Роботи" та оплатити їх.

Згідно з пунктом 7.1. Договору передбачено, що вартість робіт, розрахована на момент підписання договору, зазначена в Додатку № 1 до даного договору і складає 111 002, 40 грн. з ПДВ.

Протоколом узгодження договірної ціни (Додаток № 1) сторони дійшли згоди щодо розміру динамічної договірної ціни на виконання робіт в сумі 111 002,40 грн. (а.с.13).

Додатком № 2 до Договору сторонами погоджено правила експлуатації безшовних полімерних покриттів підлог на основі епоксидних матеріалів (а.с.14).

Пунктом 7.2. Договору вказано що, оплата виконаних Підрядником робіт здійснюється за фактично виконані обсяги робіт, з урахуванням робіт, які визначаються за фактом.

Порядок розрахунків та порядок передачі актів виконаних робіт і їх підписання Замовником регламентовано сторонами в пунктах 6-7 вищезазначеного Договору.

Зокрема, пунктом 6.2. Договору передбачено, що Замовник зобов'язаний прийняти роботу згідно актів приймання виконаних робіт та підписати їх на протязі трьох робочих днів, не враховуючи день їх передачі Підрядником, якщо з боку Замовника немає зауважень до виконаних робіт (у відповідній письмовій формі).

Пунктом 7.3. Договору сторони передбачили сплату Замовником авансу в сумі 65 000 грн. та зазначили, що після закінчення робіт Сторони підписують Акт про виконання робіт і протягом 3-х банківських днів Замовник виплачує вартість фактично виконаних робіт згідно Акта, за винятком суми перерахованого авансу.

Відповідно до пункту 11.1. Договору цей Договір вступає в силу з моменту підписання та його скріплення печатками Сторін і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим Договором.

Матеріали справи свідчать про те, що Замовник пункт 7.3. Договору в частині сплати авансу в сумі 65 000 грн. виконав частково, перерахувавши позивачу 20 000 грн., що не заперечується обома сторонами.

17 травня 2011р. сторонами було підписано Акт здачі-прийому виконаних робіт, відповідно до якого Підрядник здав, а Замовник прийняв роботи на загальну суму 65 028, 61 грн., до сплати Замовником належить 45 028, 61 грн. (за вирахуванням авансу в розмірі 20 000 грн.).

20 серпня 2012 року Господарським судом Рівненської області прийнято рішення по справі № 5019/930/12, за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Чароітбуд" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торговельного підприємства "Агропереробка" про стягнення 82 319 грн. 72 коп. за договором підряду № 45 від 10.03.2011 р. Позов було задоволено в повному обсязі.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 24 жовтня 2012 року рішення суду першої інстанції у справі за № 5019/1638/12, залишене без змін, а отже набрало законної сили.

Відповідно до ч. 2 ст.35 ГПК України вказується на те, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Згідно із рішенням суду, по справі за № 5019/1638/12, встановлено, що зобов`язання Підрядника перед Замовником за договором підряду № 45 від 10 березня 2011 року виконані в повному обсязі і прийняті Замовником.

З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку про те, що вимоги Позивача щодо розірвання договору підряду № 45 від 10.03.2011р., укладеного між ТОВ ВТП "Агропереробка" і ТОВ "Чароітбуд" та зменшення ціни робіт на суму 76948,19 грн., за цим же договором з підстав істотного порушення умов договору, задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 651 ЦК України підставами для зміни або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

У даному випадку результат оцінки, зокрема "істотність порушення" не є об'єктивно існуючим даним, як наприклад юридичний факт, а залежить від оцінки міри позбавлення можливості отримання очікуваних результатів виконання договору. Оціночний факт на відміну від інших підстав розірвання договору необхідно отримувати шляхом оцінки та не встановлюється шляхом доказування. Шляхом доказування встановлюються факти (обставини), що на момент їх встановлення є існуючими. Оціночний факт доказуванню не підлягає так як його виникнення залежить лише від оцінки та об'єктивації його існування, зокрема у спосіб встановлення його рішенням суду. При об'єктивації оціночного факту, зокрема істотності порушення договору звичайно необхідно визначати, у спосіб оцінки, ті об'єктивні ознаки, що слугують свідченням його існування. Першої об'єктивною ознакою, що має бути встановлена у спосіб оцінки і яка свідчить про "істотність порушення договору" є "значна міра позбавлення того на що особа розраховувала при укладенні договору.

Водночас суд зазначає, що відповідно до пунктів 8.1-8.3 вищезгаданого договору підряду, визначені гарантії, згідно з якими підрядник гарантує, що виконані ним роботи на момент прийняття їх замовником відповідають визнаним технічним вимогам і не мають дефектів які б зменшували або повністю виключали придатність або якість результатів робіт.

Також Підрядник зобов'язується на протязі 12 місяців з моменту підписання акту про виконання робіт, у випадку виявлення дефектів пов`язаних з порушенням підрядником технології та при дотриманні замовником вимог "Правил експлуатації полімерного покриття промислових підлог, та за умови відсутності механічних ушкоджень з вини Замовника, Підрядник усуває ці дефекти за свій рахунок в узгоджений замовником термін.

Гарантійне обслуговування проводиться після виконання замовником пунктів договору 6.2 (приймання виконаних робіт) та 7.3 (розрахунок за виконання робіт) (а.с.11) та при умові дотримання замовником "Правил експлуатації полімерного покриття промислових підлог", додаток № 2 (а.с. 14), який є невід`ємною частиною договору.

Статтею 857 передбачено, що робота, виконана підрядником, має відповідати умовам

договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

Частиною 1 ст. 858 ЦК України визначено якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: 1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; 2) пропорційного зменшення ціни роботи; 3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.

Проте сам Позивач зазначає в позовній заяві, що обов`язок перед Відповідачем, по розрахунку в повному обсязі на виконання умов договору, в момент подання позовної заяви, виконаний не був. Відтак, відповідно до п. 8.2 вищезазначеного договору і обов`язок Відповідача по гарантійному забезпеченню не настав.

Статтями 33 та 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи те, що Позивач не довів належними та допустимими доказами свої позовні вимоги, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати по розгляду справи покладаються на позивача.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення підписане суддею 15.11.2012 року

Суддя Торчинюк В.Г.