Постанова № 27490896, 15.11.2012, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 2506/7355/2012

Провадження по справі 2-а/2506/1551/2012

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.11.2012 року м. Чернігів

Деснянський районний суд міста Чернігова у складі:

головуючого - судді Коверзнева В.О.,

при секретарі - Дорошенко О.В.,

з участю: позивача, представника відповідача - Пуценко Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в місті Чернігові про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

17.08.2012 року позивач звернулася до суду з позовом про визнання неправомірними дій відповідача та зобов'язання останнього зарахувати до її трудового стажу час навчання у вищому навчальному закладі, в період з 1968 по 1971 рр., починаючи з липня 2011 року.

Ухвалою судді від 03.09.2012 року адміністративний позов, в частині оскарження дій відповідача за період з 01.07.2011 року по 16.02.2012 року включно, залишено без розгляду.

У судовому засіданні позивач заявлені вимоги підтримала і наполягала на їх задоволенні. Вона пояснила, що в період з 01.08.1968 року по 31.07.1971 року включно, проходила навчання на заочному відділенні Ніжинського державного педагогічного інституту ім. М.В. Гоголя (філологічний факультет, спеціальність «українська мова і література»). До червня 2011 року відповідач зараховував вказаний період до її трудового стажу, а в червні 2011 року повідомив про те, що вказаний стаж в подальшому не буде враховуватися до трудового стажу. Стверджує, що скорочення тривалості трудового стажу майже на три роки призвело до зменшення розміру пенсії на 94 грн, чим порушено її права на належне пенсійне забезпечення.

Представник відповідача позов не визнала. Вона пояснила, що діюче на час навчання позивача пенсійне законодавство СРСР, зокрема, пункт 109 коментаря до Положення про порядок призначення та виплати державних пенсії, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 03.08.1972 року № 590, не передбачало можливість зарахування до трудового стажу особи часу навчання в заочних і вечірніх вищих та середніх спеціальних учбових закладах, а також часу перебування в заочній аспірантурі.

Судом встановлено такі факти і відповідні їм правовідносини.

Позивач перебуває на обліку у відповідача і отримує пенсію за віком як особа, що має понад 49 років трудового стажу. Як убачається з копії диплому та архівної довідки Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя (а.с. 5, 35), з 1965 року позивач проходила навчання у вищих навчальних закладах: з початку в Чернігівському державному педагогічному інституті ім. Т. Шевченка, а з 01.09.1968 року по 31.07.1971 року включно -в Ніжинському державному педагогічному інституті ім. М.В. Гоголя, після закінчення якого отримала диплом про вищу освіту та кваліфікацію вчителя української мови і літератури.

До червня 2011 року відповідач зараховував час навчання позивача в Ніжинському державному педагогічному інституті ім. М.В. Гоголя до її трудового стажу, а в червні 2011 року - виключив цей період з трудового стажу позивача, що вплинуло на розмір її пенсії.

Згідно письмових заперечень на позовну заяву (а.с. 24) та пояснень представника відповідача, підставою для виключення з трудового стажу позивача часу навчання в Ніжинському державному педагогічному інституті ім. М.В. Гоголя є роз'яснення, викладені в пункті 109 коментаря до Положення про порядок призначення та виплати державних пенсії, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 03.08.1972 року № 590 про неможливість зарахування до трудового стажу часу навчання в заочних і вечірніх вищих та середніх спеціальних учбових закладах, а також перебування в заочній аспірантурі.

Втім, виходячи з принципу дії актів цивільного законодавства у часі, закріпленого статтею 5 ЦК України, постанова Ради Міністрів СРСР від 03.08.1972 року № 590, яка обмежує права позивача, не має зворотної дії у часі. За таких обставин, вказана постанова на спірні правовідносини не поширюється, а інших нормативно-правових актів, які би забороняли включення часу навчання позивача в Ніжинському державному педагогічному інституті ім. М.В. Гоголя до її трудового стажу не існує.

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки відповідач не спростував доводи позивача і не надав доказів на підтвердження наявності правових підстав для виключення часу навчання позивача в Ніжинському державному педагогічному інституті ім. М.В. Гоголя, з 01.09.1968 року по 31.07.1971 року включно, з її трудового стажу, суд вважає необхідним визнати вказані дії відповідача неправомірними та зобов'язати його включити цей період до трудового стажу позивача.

Таким чином, заявлений позов підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 158 -163 КАС України, суд

п о с т а н о в и в:

позов задовольнити частково. Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в місті Чернігові по виключенню з трудового стажу ОСОБА_2 часу її навчання в Ніжинському державному педагогічному інституті ім. М.В. Гоголя, з 01.09.1968 року по 31.07.1971 року включно.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в місті Чернігові включити до трудового стажу ОСОБА_2 час її навчання в Ніжинському державному педагогічному інституті ім. М.В. Гоголя, з 01.09.1968 року по 31.07.1971 року включно, починаючи з 17.02.2012 року.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня її проголошення в порядку, встановленому статтею 186 КАС України.

Головуючий: