Постанова № 27487098, 16.11.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

16 листопада 2012 року № 2а-8241/12/2670

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі: головуючого судді Патратій О.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

Прокуратури Святошинського району міста Києва в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі міста Києва

до

Державного підприємства дорожнього зв’язку, інформаційного забезпечення та автоматики «Укрдорзв’язок»

про

стягнення заборгованості у розмірі 897,60 гривень,-

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся Прокурор Святошинського району міста Києва в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України у Святошинському районі м. Києва з позовом до Державного підприємства дорожнього зв’язку, інформаційного забезпечення та автоматики «Укрдорзв’язок», в якому просив суд стягнути з відповідача заборгованості у розмірі 253 357,34 гривень.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 червня 2012 року відкрито скорочене провадження у даній справі.

Враховуючи подання відповідачем заперечень на адміністративний позов, а також надходження від позивача заяви про уточнення позовних вимог, суд дійшов висновку про необхідність розгляду справи в порядку загального провадження, про що постановлено ухвалу від 19 липня 2012 року.

Позовні вимоги позивачем неодноразово уточнювались, після остаточного їх визначення заявою від 05.11.2012 року позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 897,60 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що відповідач має борг перед бюджетом у вказаному розмірі, який виник через несплату в установлені законом строки суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за березень 2012 року.

Відповідач у поданих суду запереченнях проти позову заперечував та зазначив, що позовні вимоги не підлягають задоволенню у зв’язку з повним погашення ДППЗ «Укрдорзв’язок»заявленого до стягнення боргу.

На підставі ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, враховуючи неприбуття у судове засідання представників позивача та відповідача та відсутність потреби заслухати свідка чи експерта суд прийняв рішення про розгляд справи у письмовому провадженні, при цьому запропонувавши особам, які беруть участь у справі, надати додаткові пояснення, документи та матеріали через канцелярію Окружного адміністративного суду міста Києва.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи, суд прийшов висновку про задоволення позовних вимог з огляду на такі обставини.

Прокуратурою Святошинського району м. Києва проведено перевірку дотримання вимог Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»підприємствами, що розташовані на території Святошинського району м. Києва.

Так, Державне підприємство дорожнього зв'язку, інформаційного забезпечення та автоматики «Укрдорзв'язок»(надалі - відповідач) перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва.

Правова позиція позивача ґрунтується на тому, що відповідно до п. 2 ч.1 ст.1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування –консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 6 зазначеного Закону на платників єдиного внеску покладено обов'язок своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до ч. 8 ст. 9 Закону платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом, за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.

У разі якщо згоди з органом Пенсійного фонду не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти робочих днів з дня надходження рішення відповідного органу Пенсійного фонду або оскаржити вимогу до органу Пенсійного фонду вищого рівня чи в судовому порядку.

У випадках, передбачених Законом, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.

Прокурор зазначає, що Відповідачем 15.05.2012р. отримано вимогу Управління № Ю - 19 від 08.05.2012 про сплату боргу в розмірі 416 878,21 грн.

Даний факт підтверджується копією корінця вимоги та повідомленням про вручення, які додаються до матеріалів позовної заяви.

Станом на 05.11.2012 заборгованість перед Управлінням за вказаною вимогою в повній мірі не погашена та складає 897,60 грн.

В обґрунтування заявленої суми позовних вимог, позивач зазначає, що сума заборгованості в розмірі 897,60 грн. складається з 836,99 грн. –заборгованості по утриманню з сум допомоги по тимчасовій непрацездатності; 60,61 грн. –заборгованість по утриманню з працівників, які отримують допомогу по тимчасовій непрацездатності.

Відповідно до ст. 161 КАС України під час прийняття постанови суд вирішує наступні питання, зокрема:

1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень частини 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів та висновків експертів.

Згідно положень статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 5, 6 ст.71 КАС України суд може збирати докази з власної ініціативи. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Представник Відповідача у поданих суду запереченнях зазначив, що у зв'язку з скрутним фінансовим становищем на підприємстві, останній не мав можливості вчасно сплачувати внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, оскільки існували обставини, які ускладнювали виконання обов’язку по сплаті обов’язкових внесків.

Також Відповідач зазначив, що ДП «Укрдорзв'язок»добросовісно відноситься до обов’язку сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та при можливості сплачує всі необхідні внески. Як наслідок, станом на 06.06.2012 р. відповідачем погашено суму боргу в розмірі 253 357,34 грн.

Крім того, відповідач зазначив, що сторонами підписано графік погашення заборгованості зі сплати страхових та єдиних внесків станом на 01.06.2012 р., що є підставою залишення позовної заяви без задоволення.

На підтвердження погашення боргу Відповідачем до матеріалів справи долучено платіжні доручення (а.с. 36 - 119) та вказаний вище графік погашення заборгованості (а.с. 22).

Відповідно до пункту 10 частини 1 статті 1 та частини 3 статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року №2464-VI (далі –Закон №2464) відповідач є платником внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (страхувальником), перебуває на обліку в управлінні ПФ та відповідно до статті 6 Закону №2464 несе обов’язки з нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в установлені строки у повному обсязі.

22 червня 2012 року УПФ у Святошинському районі міста Києва було складено графік погашення заборгованості зі сплати страхових та єдиного внеску, який було погоджено начальником УПФУ в Святошинському районі м. Києва, Головою Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації та прокурором Святошинського району міста Києва та підписано керівником ДП «Укрдорзв'язок», відповідно до якого відповідач мав сплачувати заборгованість щомісячно рівними частинами розмір яких складає 65 582,43 грн., починаючи з липня 2012 року по грудень 2012 року, а всього 393494,53 грн.

Згідно з частиною восьмою статті 9 Закону № 2464-VІ платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 Закону № 2464-VІ, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з територіальним органом Пенсійного фонду за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань (ч. 9 ст. 9 Закону).

Частинами 11, 12 статті 9 вказаного Закону передбачено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Згідно з ч. 2, 3 ст. 25 Закону № 2464-VІ у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону № 2464-VІ рішення, прийняті органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.

Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону № 2464-VІ територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики. У разі якщо згоди з органом Пенсійного фонду не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти робочих днів з дня надходження рішення відповідного органу Пенсійного фонду або оскаржити вимогу до органу Пенсійного фонду вищого рівня чи в судовому порядку.

У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

Суду не надано доказів оскарження відповідачем зазначеної вище вимоги ні в адміністративному, ні в судовому порядку, а тому заборгованість за вказаною вимогою вважається узгодженою.

Доказів сплати відповідачем у повному обсязі суми заборгованості станом на день розгляду спору суду не надано.

В частині доводів відповідача про дотримання ним графіку погашення заборгованості зі сплати єдиного внеску, суд зазначає, що, як вбачається з пояснень сторін, між ними договір розстрочення сум боргу не укладався, а графік погашення заборгованості не має юридичної сили.

Крім того, розстрочення недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування Законом України «Про збір та облік єдиного ви загальнообов'язкове державне соціальне страхування»взагалі не передбачено.

З цих підстав суд вважає, що складення графіку погашення заборгованості не може бути підставою для відмови в задоволенні позовних вимог позивача, які ґрунтуються на вимогах закону.

Беручи до уваги встановлені судом обставини, враховуючи те, що суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 897,60 гривень відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив; наявність вказаної заборгованості підтверджується карткою особового рахунку платника єдиного внеску - відповідача та довідкою, виданою позивачем; доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду цього спору не надано, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтею 4, частиною 2 статті 6, частиною 1 статті 7, частиною 5 статті 7, статтею 8, частиною 8 статті 9, частиною 3 розділу 8 «Прикінцеві та перехідні положення»Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»від 08 липня 2010 року № 2464-VI, статтею 67 Конституції України; статтями 17, 69, 70, 71, 106, 107, 121, 158 –163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позовну заяву Прокурора Святошинського району міста Києва в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Святошинському місті Києві задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства дорожнього зв’язку, інформаційного забезпечення та автоматики «Укрдорзв’язок»(03179, м. Київ, вул. М.Чалого, 3, код ЄДРПОУ 05422987) на користь Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва (03148, місто Київ, вул. Корольова, 5-А, банк ГУ ДКУ в м Києві, МФО 820019) суму заборгованості у розмірі 897,60 грн. (вісімсот дев’яносто сім грн.60 коп.) на:

- р/р 37198072002628 –836,99 грн. (вісімсот тридцять шість грн. 99 коп.)

- р/р 37195086002628 - 60,61 грн. (шістдесят грн. 61 коп.);

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Патратій О.В.