Постанова № 27486803, 13.11.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

13 листопада 2012 р. № 2-а- 11583/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Зоркіна Ю.В.

при секретарі - Мелконян А.П.

у присутності представників сторін

позивача Крицької Ю.О.

відповідача Буряківського О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Данис-Трейд" до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про визнання дій неправомірними ,-

встановив:

Позов заявлено до Західної МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС, у якому після уточнення вимог позивач просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ "Данис-Трейд", в результаті якої складено акт від 26.09.2012 року № 420/22-417/34861191.

У судовому засіданні представник позивача заявлений позов підтримала у повному обсязі, пославшись на те, що відповідачем проведено позапланову невиїзну перевірку позивача з порушенням вимог п.79.2 ст. 79 ПК України - за відсутності наказу та повідомлення на проведення перевірки, а при оформленні її результатів не було дотримано вимог податкового законодавства, висновки акту перевірки базуються на припущеннях і не підтверджуються будь-якими доказами та даними господарської діяльності позивача.

В судовому засіданні представник відповідача проти позовних вимог заперечував у повному обсязі, посилаючись на те, що під час проведення перевірки та складання акту інспекторами дотримані вимоги діючого податкового законодавства, посадові особи ДПІ діяли в межах своїх повноважень та у спосіб, визначений Податковим кодексом України, а тому підстави для задоволення позову відсутні.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши оскаржувані дії відповідача на відповідність положенням ч.3 ст.2 КАС України суд встановив наступні обставини.

Позивач, пройшовши визначену діючим законодавством процедуру державної реєстрації, набув статусу суб'єкта господарювання юридичної особи, про що йому видане відповідне свідоцтво, взятий на податковий облік в ДПІ у Ленінському районі м.Харкова та є платником податку на додану вартість (а.с.15-18)

Матеріалами справи підтверджено, що фахівцями відповідача проведено документальну позапланова невиїзну перевірку ТОВ «Данис Трейд»щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.01.2011р. по 30.06.2012р., за результатами якої складено акт від 26.09.2012р № 420/22-417/34861191, яким встановлено, що діяльність позивача за вказаний період має ознаки нереальності.

Оглянувши копію акту від 26.09.2012р № 420/22-417/34861191, суд зазначає, що він не містить жодних посилань на наказ, згідно якого призначено та проведено перевірку, фактичною підставою для призначення перевірки визначено п.79.1 ст.79 ПК України, наказ ДПС України № 329/ДСК від 23.04.2012р., відповідно до якого позивача віднесено до категорії "ризикових" підприємств, та контрольне завдання ДПС у Харківській області, отримане Західною МДПІ листом від 03.08.2012 №10239/7/22.4-23, перевірка проведена з урахуванням ненадання платником податків пояснень та їх документального підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби №253/15-313 від 01.08.2012 про надання інформації та її документального підтвердження щодо результатів операцій по господарських відносинах із контрагентами за період з 01.04.2011 року по 30.06.2012 року для з'ясування реальності та повноти відображення даних господарських операцій в бухгалтерському та податковому обліках підприємства.

Згідно п. 79.1, 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом видатках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом. Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Отже, перевірка платника податків проводиться виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, а право на проведення такої перевірки надається лише за умови повідомлення платника податку про таку перевірку та вручення копії наказу про проведення перевірки.

В судове засідання представником відповідача не надано копії наказу на проведення перевірки та повідомлення про проведення перевірки, як не надано доказів на підтвердження направлення вказаних документів на адресу позивача, на підставі чого суд приходить до висновку про відсутність означених документів.

Розглядаючи справу, суд враховує, що відсутність відповіді платника податків на письмовий запит податкового органу є підставою для призначення перевірки діяльності платника податків згідно з п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, яким передбачено, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється в разі, коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Частина 4 п.73.3 ст. 73 ПК України встановлює, що запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі. Відповідно до п. 42.2 ст. 42 ПК України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представнику.

Аналізуючи положення наведеної норми матеріального права в кореспонденції з приписами ст.42 ПК України, суд доходить висновку, що рішення про проведення документальної позапланової виїзної перевірки може бути прийнято податковим органом лише в разі одночасної наявності таких умов: 1) належного складення податковим органом і направлення на адресу платника податків обов'язкового письмового запиту, 2) фактичного отримання платником податків такого запиту, тобто вручення запиту під підпис посадовій (службовій) особі платника податків або уповноваженому представнику платника податків чи повернення до податкового органу поштового повідомлення про вручення такого запиту платнику податків, 3) сплив строку в 10 робочих днів від дня отримання платником податків письмового запиту податкового органу, 4) ненадання платником податків до податкового органу письмових пояснень та документальних підтверджень по суті отриманого запиту.

В судове засідання представником відповідача не надано доказів направлення або вручення позивачу письмового запиту, оформленого листом №253/15-313 від 01.08.2012 року.

На підставі зазначеного, суд приходить до висновку, що податковий орган порушив вимоги п.п 79.2 ст.79 ПК України, п. 4.1.4 Методичних рекомендацій щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України, а саме: не надіслав у триденний термін повідомлення про проведення перевірки на юридичну адресу позивача, в зв'язку з чим порушено право останнього на надання первинних документів на запит відповідача та усунення порушень, якщо такі мали місце.

Суд також зауважує, що право податкової інспекції на проведення перевірки підлягає законодавчим обмеженням та реалізується з дотриманням порядку, встановленого законом. Складення наказу та направлення, їх вручення платнику податків згідно з приписами Податкового кодексу України створює у податкового органу право приступити до проведення перевірки, якому кореспондується встановлений п. 85.2 ст. 85 ПК України обов'язок платника надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки. Відтак, суд може захистити право платника податку в разі проведення перевірки за відсутності для цього належних юридичних підстав та з порушенням правил, процедури, встановлених законом. Наявність негативних наслідків такої перевірки для можливості судового захисту законом не вимагається. Право на судовий захист пов'язане із самою протиправністю дій.

Суд враховує правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду України від 24.01.2006 року у справі № 9/175-04 про те, що для можливості судового захисту законом не вимагається наявність негативних наслідків перевірки, а право на судовий захист пов'язане із самою протиправністю такої перевірки.

Відповідно до ст. 11, 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене вище суд приходить до висновку, що відповідачем у судовому засіданні не доведено правомірності вчинення оскаржуваних дій та вважає адміністративний позов таким, що підлягає задоволенню

Судові витрати підлягають розподілу в порядку, визначеному ст..94 КАС України.

Керуючись ст.ст.160-163,185,186 КАС України, суд

постановив:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Данис-Трейд" до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про визнання дій неправомірними задовольнити.

Визнати протиправними дії відповідача щодо проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ "Данис-Трейд", в результаті якої складено акт від 26.09.2012 року № 420/22-417/34861191

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У повному обсязі постанова виготовлена 16.11.2012 року.

Суддя Зоркіна Ю.В.