Постанова № 27486541, 29.10.2012, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2012 року /11:20/ Справа № 2а-6528/10/0870

м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Нестеренко Л.О., при секретарі Буряковій А.В., за участю представників позивача Серебрякова С.Б., Верещаги Т.В., представників відповідача Крючек К.В., Гаєвої І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за заявою Відкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі

про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000530801/0 від 12.08.2010р.,

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» звернулося з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000530801/0 від 12.08.2010р.

В позовній заяві позивач зазначив, що за результатами проведеної виїзної позапланової перевірки позивача, на підставі акту перевірки №455/08-01/00191230 від 02.08.2010р., складеного СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі, керівником податкового органу було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000530801/0 від 12.08.2010, згідно якого ВАТ "Запоріжсталь" визначено суму завищення бюджетного відшкодування податку на додану вартість в загальному розмірі 2 475 591грн. Зазначає, що зазначене податкове повідомлення рішення є незаконним, оскільки СДПІ неправомірно не визнає права на віднесення до складу податкового кредиту податку на додану вартість по векселю АА 0826252 від 14.05.2007 року за квітень 2010 року, в результаті чого не підтверджує бюджетне відшкодування за травень 2010р. на суму ПДВ 2 475 591грн.

Зазначає, що спірний податковий вексель АА 0826252 від 14.05.07р. було погашено в порядку абз.7 п. 11.5 Закону про ПДВ - шляхом включення суми зобов'язань по ньому до складу податкових зобов'язань по декларації за травень 2007 року. Таким чином, вексель було погашено і за приписами п.11.5. Закону про ПДВ комбінат має право на включення до складу податкового кредиту суми зобов'язання сплаченого по податковому векселю.

Однак, сума податку сплачена по векселю АА 0826252 від 14.05.07р. була помилково не включена до складу податкового кредиту червня 2007 року і саме дану помилку підприємство в межах строків ст. 15 Закону №2181 виправило у податковій декларації квітня 2010 року.

Також вказує на те, що податковим органом проводилася перевірка, ініційована самим позивачем, стосовно правильності відображення в податковому обліку підприємства податкових векселів АА 0826252 на суму 2 4 75 591,31 грн. і АА 0826288 на суму 588 518,96 грн., за результатами якої податковим органом порушень встановлено не було, про що свідчить Довідка СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі від 28.08.08р. №16/08-01/00191230.

Податковий вексель АА 0826252 від 14.05.07р. було виписано в межах імпортної операції по ВМД №112030000/7/015449 від 14.05.07р. Дана ВМД була прийнята та оформлена Запорізькою митницею, суми платежів, визначені в ній, сплачені до бюджету в повному обсязі.

Зазначає, що підприємство в межах провадження судової справи №5/366/08-АП висловлювало думку щодо можливості наявності факту подвійного оподаткування і саме внаслідок існування даної позиції сума сплаченого податку по податковому векселю АА 0826252 від 14.05.07р. не була своєчасно включена до складу податкового кредиту підприємства.

Проте, відповідна думка підприємства не була підтримана судом, а також СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі, про що свідчить зміст відповідних рішень апеляційного та касаційного суду та процесуальні документи подані податковим органом до суду.

Отже, виражена в акті перевірки думка щодо існування завищення податкових зобов'язань є лише суб'єктивною думкою податкового органу, яка не засновується на жодному документальному підтвердженні.

Представник позивача у судовому засіданні на задоволенні позову наполягав, з підстав, викладених у позовній заяві. Зазначив, що постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 25.10.2010 року по справі № 2а-6237/10/0870, яка набрала законної сили 26.03.2012 року,, встановлено, що митна вартість товару за ВМД №112030000/7/015449 від 14.05.07р. визначена відповідно до вимог чинного законодавства. При цьому послався на положення п.п. 7.2.7 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», відповідно до якого, у разі імпорту товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на отримання податкового кредиту, вважається ВМД, яка підтверджує сплату податку на додану вартість, або погашений податковий вексель. Згідно з абз. 7 п. 11.5 Закону, якщо платник податків на дату поставки податкового векселя органу митного контролю має підтверджену податковим органом суму бюджетного відшкодування, яка дорівнює або більша ніж сума зобов'язання по такому податковому векселю, платник податку має право включити суму зобов'язань по податковому веселю до складу податкових зобов'язань за звітний період, в якому відбулася його поставка органу митного контролю. При цьому податковий вексель вважається погашеним та платник податків має право на включення до складу податкового кредиту суми зобов'язань по податковому векселю у наступному звітному періоді. Отже, вважає, що підприємством правомірно було включено до складу податкового кредиту суму 2475591,00 грн. за наявності належним чином оформленої ВМД №112030000/7/015449 від 14.05.07р. митною вартістю 2475591,31 грн. та погашеного податкового векселя АА0826252 від 14.05.2007 на суму 2475591,31 грн.

Представник Відповідача проти задоволення позову заперечувала, надала письмові заперечення на позов, в яких зазначила, що право на включення до складу податкового кредиту податку на додану вартість по векселю АА 086252 від 14.05.2007 року на суму 2 475 591,31 грн. відсутнє, внаслідок відсутності права у платника податків віднесення до складу податкового кредиту податку на додану вартість двічі по одній господарчій операції (перше включення березень 2007 року) та відсутністю перерахування коштів до бюджету по податковому векселю в силу положень п. 11.5 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість».

Представником відповідача в ході судового розгляду справи було подано пояснення до заперечень, в якому відповідач послався на положення п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону «Про податок на додану вартість», яким встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг) та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому, згідно до п. 7.5 ст. 7 Закону «Про ПДВ» датою виникнення права на податковий кредит є дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);

для операцій із імпорту товарів (супутніх послуг) та по поставці послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати податку по податкових зобов'язаннях згідно з підпунктом 7.3.6 цієї статті.

Зазначила, що фактично у дослідженому випадку ніяк не можна дійти висновку про дві окремі господарські операції у діяльності Позивача - придбання послуг та придбання товарів - оскільки отриману Позивачем у травні 2007 року продукцію можна вважати товаром виключно в частині носіїв інформації. Сама ж інформація, що міститься на такому носії, є не товаром, а результатом виконання робіт (надання послуг).

Отже, відбулося здійснення однієї господарської операції з придбання Позивачем послуг, за якою перша подія - здійснення передоплати - відбулася у лютому 2007 року, а друга подія - отримання результатів послуг - у травні 2007 року. Звертаємо увагу суду на те, що здійснення другої події за правилами податкового обліку з обчислення податку на додану вартість не змінює ані податкових зобов'язань, ані податкового кредиту платників податків.

Вказав, що у позивача відсутні підстави для віднесення до податкового кредиту ПДВ у сумі 2475591,31 грн. за результатами операції з отримання результатів послуг у травні 2007 року, оскільки вартість таких послуг попередньо правомірно (після здійснення передоплати) віднесена Позивачем до податкового кредиту лютого 2007 року. Отже, податкове повідомлення-рішення прийняте правомірно. Просила у задоволенні позову відмовити.

Вислухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що у період з 12.07.2010 року по 30.07.2010 року Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі проведена виїзна позапланова перевірка позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника податку у банку за квітень, травень 2010 року, які виникли за рахунок відємного значення з ПДВ , що декларувалося в період з 01.01.2010 року по 30.04.2010 року.

За результатами перевірки складений акт від 02.08.2010 року № 455/08-01/00191230.

Як зазначено у п.2 висновків Акту перевірки, перевіркою встановлено порушення ВАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь»: п.п.7.4.1 п.7.4., п.п. 7.7.1, 7.7.2. п.7.7. статті 7, п.11.5. Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року №168/97-ВР ( із змінами та доповненнями), п. 5.8, 5.11,5.12 «Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість», затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97р. у редакції наказу від 15.06.05р. №213, зареєстрованого в Мінюсті України 30.06.05р. №702/10982, а саме: завищено суму податкового кредиту за квітень 2010 року на суму ПДВ 2 475 591 грн., в результаті чого завищено податок на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню в травні 2010 року на суму ПДВ 2 475 591 грн.

На підставі акту перевірки від 02.08.2010 року № 455/08-01/00191230 Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі було прийняте податкове повідомлення-рішення від № 0000530801/0 від 12.08.2010 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за травень 2010 року у розмірі 2 475 591 грн.

Як встановлено судом, підприємством позивача у квітні 2010р. шляхом подачі податкової декларації з ПДВ за квітень 2010 року № 2370 від 20.05.2010, якою виправлялися помилки за червень 2007 року, здійснено коригування сум податкового кредиту з податку на додану вартість р.16 Декларації з ПДВ за квітень 2010р. колонка А - (+) 9 522825 грн., колонка (Б) - (+) 1 904 565 грн. Зокрема, в р.16.1 податкової декларації за квітень 2010 року в колонці (Б) зазначена сума в розмірі 2475591 грн.

Згідно з поданими ВАТ "Запоріжсталь" до СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі податковою декларацією з податку на додану вартість за травень 2010р. (вхідний від 24.06.2010р. №9002307829), розрахунку суми бюджетного відшкодування за травень 2010р. (вхідний від 24.06.2010р. №9002307830), сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок у банку, складає 121 066 677 грн.

Згідно з даними розрахунку суми бюджетного відшкодування :

залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду, становить 154 273 151грн.;

частина залишку від'ємного значення, фактично сплачена одержувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг), становить 121 066 677грн.

Сума, що підлягає відшкодуванню, становить 121 066 677грн.

Як встановлено проведеною перевіркою, та з чим погоджується суд, позивачем завищено ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню в травні 2010 року на суму 2475591,00 грн.

Суд вважає висновки, які викладені в п. 2 Акту перевірки від 02.08.2010 року № 455/08-01/00191230 обґрунтованими, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0000530801/0 від 12.08.2010 року, прийнятими відповідно до вимог чинного законодавства з наступних підстав.

Сума ПДВ за оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням віднесена до складу податкового кредиту квітня 2010 року внаслідок відображення операцій з придбанням послуг інжинірингу у «KUTTNER GmbH & Co.KG» на підставі контракту № ВП. 1323.37515.06.64И від 08.12.2006 на поставку обладнання з вдування пиловугільного палива та на виконання робіт з проектування.

Пунктом 5.1.1 Контракту передбачено, що 15 % від вартості Контракту оплачуються ВАТ «Запоріжсталь» в якості передоплати за послуги інжинірингу.

Платіжним дорученням від 01 лютого 2007 року позивачем фірмі «KUTTNER GmbH & Co.KG»перераховані кошти в сумі 22 470 979 грн. 95 коп.

Згідно з п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПАУ від 30.05.97 р. № 165, у разі надання на митній території України послуги нерезидентом податкова накладна виписується зареєстрованим на території України постійним представництвом цього нерезидента, а за відсутності такого - резидентом, який виконує агентські (представницькі) дії від імені такого нерезидента, а за відсутності такого - покупцем (отримувачем) - податковим агентом такого нерезидента. Отже, якщо у нерезидента немає представництва в Україні, то виписати податкову накладну, нарахувати та перерахувати до бюджету суму ПДВ з послуг, отриманих від нерезидента, повинен саме покупець-резидент.

01.02.2007 ВАТ "Запоріжсталь" було виписано податкову накладну № 4 на суму 26 965 175,94грн., у т.ч. ПДВ 4 494 195,99грн., яка була включена позивачем до реєстру виданих податкових накладних та до складу податкових зобов'язань підприємства у декларації по ПДВ за лютий 2007 року. У квітні 2007 року вказана податкова накладна була включена до реєстру отриманих податкових накладних та до складу податкового кредиту.

Згідно з пп. 7.3.6 Закону про ПДВ датою виникнення податкових зобов'язань при імпортуванні робіт (послуг) є або дата списання коштів з розрахункового рахунка платника податку в оплату робіт (послуг), або дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) нерезидентом, - залежно від того, яка з подій відбулася раніше.

При цьому:

згідно до п. 1.4 ст. 1 Закону «Про податок на додану вартість» поставка послуг - будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг. Поставка послуг, зокрема, включає надання права на користування або розпорядження товарами у межах договорів оренди (лізингу), поставки, ліцензування або інші способи передачі права на патент, авторське право, торговий знак, інші об'єкти права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності;

згідно до п. 1.36 ст. 1 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР інжиніринг - надання послуг (виконання робіт) зі складання технічних завдань, проведення наукових досліджень, складання проектних пропозицій, проведення техніко-економічних обстежень та інженерно-розвідувальних робіт з будівництва об'єктів, розробка технічної документації, проектування та конструкторське опрацювання об'єктів техніки і технології, консультації та авторський нагляд під час монтажних та пусконалагоджувальних робіт, а також консультації економічного, фінансового або іншого характеру, пов'язані з такими послугами (роботами).

Отже, операції поставки на ВАТ «Запоріжсталь» послуг інжинірингу фірмою «KUTTNER GmbH & Co.KG» були належним чином оподатковувані податком на додану вартість за датою першої із подій - оплата 01.02.2007 року.

Носії інформації, які містять частину результатів послуг інжинірингу, було отримано Позивачем у травні 2007 року. Внаслідок отримання рахунків-фактур від нерезидента, Позивачем було оформлено вантажно-митну декларацію № 112030000/7/015449 від 14.05.2007 р. на загальну фактурну вартість товару, що ввозиться - 11696913,53 грн. (у т.ч. ПДВ - 2475591,31 грн., вид товару - друкована технічно-експлуатаційна документація для обладнання по підготовці (розмелюванню та сушінню) та вдування пиловугільного палива у доменні печі.

Відповідно до пп. 7.3.6 п. 7.3 ст. 7 Закону «Про ПДВ», датою виникнення податкових зобов'язань при імпорті товарів є дата подання митної декларації із зазначенням у ній суми податку, що підлягає сплаті.

При цьому поставка товарів у п. 1.4 ст. 1 Закону «Про ПДВ» визначена як будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно- правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

У відповідності до абзацу 7 п. 11.5 ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість" якщо платник податку на дату поставки податкового векселя органу митного контролю має підтверджену податковим органом суму бюджетного відшкодування, яка дорівнює або більша ніж сума зобов'язання по такому векселю, платник податку має право включити суму зобов'язань по податковому векселю до складу податкових зобов'язань за звітний (податковий) період, в якому відбулася його поставка органу митного контролю. При цьому податковий вексель вважається погашеним та платник податку має право на включення до складу податкового кредиту суми зобов'язань по податковому векселю у наступному звітному (податковому) періоді.

Після митного оформлення товару позивач сплатив ПДВ шляхом виписки та надання податкового векселю АА082652 від 14.05.2007 року на суму 2 475 591,31грн., скориставшись процедурою, встановленою абз. 7 п. 11.5 ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість". Сума зобов'язань по векселю АА082652 від 14.05.2007 року на суму 2 475 591,31грн. включена до складу податкових зобов'язань по декларації з ПДВ травень 2007 року.

В подальшому сума зобов'язань по векселю АА082652 від 14.05.2007 року на суму 2 475 591,31грн. була включена до складу податкового кредиту квітня 2010 року, що суд вважає неправомірним на підставі наступного.

В матеріалах справи міститься постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 25.10.2010 року по справі № 2а-6237/10/0870, якою у задоволенні адміністративного позову ВАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» до Запорізької митниці, Головного управління Державного казначейства України у Запорізькій області, третя особа СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжя, за участю прокуратури Запорізької області про визнання протиправним рішення та стягнення коштів - відмовлено у повному обсязі. Постанова набрала законної сили 26.03.2012 року. Предметом розгляду по зазначеній справі було, зокрема, визнання протиправними дій Запорізької митниці відносно відмови в поверненні надмірно сплачених коштів до бюджету, зобов'язання Запорізьку митницю прийняти зміни до ВМД від 14.05.2007 №112030000/7/015449 та від 05.06.2007 №112030000/7/017978 шляхом подання нових митних декларацій, зобов'язати Запорізьку митницю здійснити митне оформлення носіїв інформації відповідно до вартості, заявленій у рахунках-проформах від 17.04.2007 №23550 01 та від 22.05.2007 №23550 02.

З тексту постанови від 25.10.2010 року по справі № 2а-6237/10/0870 судом встановлено, що «…Листом від 26.07.2007 фірма "Kuttner mbН & Со.КG" повідомила позивача про те що під час виконання поставки по вантажному транспорту для першої частини інжинірингу, транспортний агент допустив помилку під час відправки документації, а саме замість проформи-рахунку від 17.04.2007 №23550 01 на 600,00євро, транспортний агент надав комерційний інвойс від 17.04.2007 №2007-029 JO, який підтверджує надання послуг та передачі робіт з проектування і специфікацій на суму 1 717 500 євро. Інвойс від 17.04.2007 № 2007-029 JO був використаний як базовий для оцінки поставленого інжинірингу як об'єкту купівлі-продажу. Аналогічну помилку було допущено також і в травні 2007 року під час відвантаження другої частини інжинірингу на суму 412 200 євро по інвойсу від 22.05.2007 №2007-033 JO, при цьому правильною є проформа-рахунок 23 550 02.

При цьому, вартість відправленого інжинірингу за укладеним контрактом № ВП. 1323.37515.06.64И за копію на твердому носії складає 500 євро, а за електронну копію - 100 євро, що підтверджено додатковою угодою від 16.04.2007…..

….ВАТ «Запоріжсталь» надав митному органу ВМД від 14.05.2007 №112030000/7/015449 та від 05.06.2007 №112030000/7/017978, під час оформлення яких керувався вартістю товару, визначеною у інвойсах від 17.04.2007 № 2007-029 JO на 1 717 500 євро та від 22.05.2007 №2007-033 JO на 412 200 євро. У вказаних інвойсах зазначена вартість послуг інжинірингу, яка визначається додатковою угодою від 16.04.2007 до контракту, укладеною між позивачем та фірмою "Kuttner mbН & Со.КG". Тобто, під час митного оформлення товару у травні - серпні 2007 року позивач був обізнаний про вартість послуг інжинірингу, при цьому жодних сумнівів щодо правильності оформлення ВМД у сторін не виникало та про необхідність їх уточнення позивачем заявлено не було….».

Також в матеріалах справи міститься Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2012 року по справі №2а-6237/10/0870 по тексту якої зазначено: «З матеріалів справи вбачається, що 16.04.2007 р. між позивачем та фірмою «Kuttner mbН & Со.КG» було укладено додаткову угоду до контракту від 08.12.2006 р., якою було доповнено пункт 3.3 контракту наступними положеннями: Інжиніринг повинен бути поставлений на твердих (паперових) носіях і електронних (компакт-дисках) носіях. Вартість твердих носіїв при кожній поставці складає 500,00 Євро, вартість електронних носіїв - 100,00 Євро. Дані носіїв поставляються без оплати на умовах пункту 1.2 контракту, а вартість носіїв вказана виключно для проведення митних процедур.».

Аналізуючи зміст постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 25.10.2010 року по справі № 2а-6237/10/0870, суд прийшов до висновку, що посилання позивача в адміністративному позові на вказану постанову, як на документ яким визначена вірна митна вартість товарів за ВМД від 14.05.2007 №112030000/7/015449, у зв'язку з чим у позивача виникає можливість суму митної вартості товарів по вказаній ВМД в розмірі 2475591,31 грн. віднести до податкового кредиту, суд вважає некоректним (недоцільним, невірним), оскільки, при винесенні постанови від 25.10.2010 року по справі № 2а-6237/10/0870, суд не спростовував того факту, що митна вартість по ВМД від 14.05.2007 №112030000/7/015449 була вартістю послуг інжинірингу, а не вартістю самої друкованої технічно-експлуатаційної документації, яка імпортувалася на митну територію України, а лише зазначає, що позивачем було порушену встановлену Митним кодексом процедуру повернення декларанту надмірно сплачених митних платежів, на підставі чого робить висновок про відсутність у діях Запорізької митниці порушень приписів чинного законодавства.

Фактично у дослідженому випадку ніяк не можна дійти висновку про дві окремі господарські операції у діяльності Позивача - придбання послуг та придбання товарів - оскільки отриману Позивачем у травні 2007 року продукцію можна вважати товаром виключно в частині носіїв інформації. Сама ж інформація, що міститься на такому носії, не є товаром, а результатом виконання робіт (надання послуг).

Отже, відбулося здійснення однієї господарської операції з придбання Позивачем послуг, за якою перша подія - здійснення передоплати - відбулася у лютому 2007 року, а друга подія - отримання результатів послуг - у травні 2007 року. здійснення другої події за правилами податкового обліку з обчислення податку на додану вартість не змінює ані податкових зобов'язань, ані податкового кредиту платників податків.

Підсумовуючи вищенаведене, суд зазначає, що право на включення до складу податкового кредиту податку на додану вартість по векселю АА 086252 від 14.05.2007 року на суму 2 475 591,31 грн. у позивача відсутнє, внаслідок відсутності права платника податків віднесення до складу податкового кредиту податку на додану вартість двічі по одній господарчій операції (перше включення - березень 2007 року, в межах зробленої передплати за контрактом) та відсутністю перерахування коштів до бюджету, відповідно до абз. 4 п. 11.5 ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість" .

Отже, суд приходить до висновку, що відповідачем було правомірно винесено податкове повідомлення - рішення №0000530801/0 від 12.08.2010р. на суму 2 475 591,31 грн., у зв'язку з чим воно є обґрунтованим, а відтак, позовні вимоги про його скасування є такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 17, 94, 160, 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Відкритому акціонерному товариству «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі про скасування податкового повідомлення - рішення від №0000530801/0 від 12.08.2010р. - відмовити у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя /підпис/ Л.О.Нестеренко