Постанова № 27486366, 08.11.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 листопада 2012 року Справа № 2а/1270/7507/2012

Луганський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Захарової О.В.,

за участю

секретаря судового засідання Білоконі Д.І.,

та

представників сторін:

від позивача - Чеботарьова Л.А. (довіреність від 05.09.2012 №72),

від відповідача - Платонова Н.М. (довіреність від 10.10.2012 №46),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом Державного підприємства «Антрацит» до Державної податкової інспекції у м.Свердловську Луганської області Державної податкової служби України про скасування частково податкового повідомлення-рішення №0000361520 від 12.09.2012, -

ВСТАНОВИВ:

27 вересня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державного підприємства «Антрацит» (надалі - ДП «Антрацит, позивач) до Державної податкової інспекції у м.Свердловську Луганської області Державної податкової служби України (надалі ДПІ у м.Свердловську, відповідач), в якому позивач, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог від 05.09.2012, яка ухвалою суду від 08.11.2012 прийнята до розгляду, просить визнати протиправним та скасувати частково податкове повідомлення - рішення від 12.09.2012 № 0000361520.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податковим повідомленням-рішенням від 12.09.2012 №0000361520 до позивача було застосовані штрафні санкції в сумі 32774,07 грн. за несвоєчасну сплату самостійно узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість згідно акта ДПІ у м.Свердловську від 22.08.2012 №242-15-20-35562599 «Про результати перевірки своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету за період з 30.08.2011 по 31.07.2012 ДП «Свердловський ремонтно-механічний завод», але позивач вважає, що нарахування відповідачем даних штрафних санкції є необґрунтованим, оскільки погашення зазначених податкових зобов'язань було здійснено без порушення граничних строків сплати узгодженої суми податкового зобов'язання.

Позивач зазначає, що згідно акту від 22.08.2012 №242-15-20-35562599 перевірка проводилась стосовно термінів сплати самостійно визначених грошових зобов'язань, а розстрочення за рішеннями суду не є самостійно визначеними грошовими зобов'язаннями.

Отже, на думку позивача, мова йде про розстрочення виконання судового рішення, термін сплати якого регулюється не Податковим кодексом України, а рішеннями суду - ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 30.01.2012 по справі №2а-11296/11/1270 та постановою Луганського окружного адміністративного суду від 23.01.2012 по справі №2а-1270/330/2012 з урахуванням ухвали Луганського окружного адміністративного суду про внесення виправлень у судове рішення від 15.02.2012.

За таких обставин, позивач вважає, що застосування штрафних санкцій за порушення строків сплати розстрочених сум податкового боргу за рішенням суду діючим законодавством не передбачено, тому їх нарахування є неправомірним.

У судовому засіданні представник позивача уточнені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити повністю, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Державна податкова інспекція у м.Свердловську Луганської області Державної податкової служби адміністративний позов не визнала, про що подала суду заперечення проти позову. В запереченнях проти адміністративного позову відповідач у задоволенні позовних вимог просить відмовити з таких підстав.

Державною податковою інспекцією в у м.Свердловську була проведена перевірка своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету за період з 30.08.2011 по 31.07.2012 ДП «Свердловський ремонтно-механічний завод», правонаступником якого є ДП «Антрацит», та складено акт від 22.08.2012 №242-15-20-35562599.

На підставі акту перевірки прийнято податкове повідомлення - рішення від 12.09.2012 №0000361520, яким за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість до ДП «Антрацит» застосовано штрафну санкцію у сумі 61801,93 грн.

Сума штрафних санкцій за порушення граничних строків сплати розстроченого податкового боргу за судовими рішеннями Луганського окружного адміністративного суду від 30.01.2012 у справі №2а-11296/11/1270 та від 23.01.2012 у справі №2а/1270/330/2012, складає 32 774,07 грн. В інших частинах податкове повідомлення - рішення позивач не оскаржує і є законним.

Перевірка проводилась стосовно термінів сплати самостійно визначених грошових зобов'язань за податковими деклараціями з податку на додану вартість, в тому числі розстроченого податкового боргу з податку на додану вартість згідно судових рішень Луганського окружного адміністративного суду від 30.01.2012 у справі №2а/1270/330/2012 та від 09.02.2012 у справі №2а-11296/11/1270.

Відповідач зазначає, що податковий борг, відносно якого судом прийнято рішення про розстрочення його сплати, у розумінні п.57.1 та п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України є узгодженою сумою грошового зобов'язання.

У разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом строків, визначених Податковим кодексом України, такий платник податку зобов'язаний відповідно до вимог п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, що настають за останнім днем строку сплати суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Податковим органом не заперечується, що підприємством було сплачено суму 146668,00 грн. в рахунок сплати розстроченого податкового боргу з податку на додану вартість згідно судових рішень Луганського окружного адміністративного суду від 30.01.2012 у справі №2а/1270/330/2012 та від 09.02.2012 у справі №2а-11296/11/1270, однак суми, сплачені позивачем були зараховані з урахуванням вимог п.87.9 ст.89 Податкового кодексу України в рахунок погашення податкового боргу згідно черговості його виникнення.

При застосуванні до позивача штрафної санкції податковий орган також керувався Методичними рекомендаціями Державної податкової служби України, затвердженими наказом Державної податкової адміністрації України №927 від 07.12.2010, яким визначено, що в період дії розстрочення (відстрочення) податкового боргу відповідні штрафи нараховуються на загальних підставах, включаючи період розстрочення (відстрочення), на суму такого податкового боргу за весь період його існування. Нарахування відповідних штрафів здійснюється у момент фактичного погашення розстрочки (відстрочки) або його частини.

На підставі викладеного, відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню повністю, з таких підстав.

Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Судом встановлено, що ДП «Свердловський ремонтно-механічний завод» зареєстровано як юридична особа виконавчим комітетом Свердловської міської ради 09.06.2008, перебуває на обліку в ДПІ у м. Свердловську Луганської області з 10.06.2008 за №111, згідно плану реорганізації державне підприємство «Свердловський ремонтно-механічний завод» реорганізовано шляхом приєднання до державного підприємства «Антрацит».

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

У відповідності із статтею 14 Податкового кодексу України:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.265 пункту 14.1);

- податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

Згідно із пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Платник податків відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що постановою Луганського окружного адміністративного суду від 23.01.2012 у справі №2а/1270/330/2012 стягнуто з ДП «Свердловський ремонтно-механічний завод» податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 677 639,39 грн., який складається з самостійно визначених платником податків податкових зобов'язань у деклараціях від 20.07.2011 №9005117128 за червень 2011 року, від 18.08.2011 №9006889462 за липень 2011 року, від 20.09.2011 №9008073311 за серпень 2011 року, від 20.12.2011 №9012786274 за листопад 2011 року та уточнюючого розрахунку від 30.12.2011, у загальному розмірі 545 563,39 грн., податкових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом у розмірі 117202,40 грн., суми пені 14873,70 грн.

Виконання постанови Луганського окружного адміністративного суду від 23.01.2012 у справі №2а/1270/330/2012 про стягнення з відповідача суми податкового боргу у розмірі 677 639,39 грн. розстрочено на три роки починаючи з 29.02.2012 по 30.01.2015 включно, з щомісячним платежем 18823,32 грн., у січні 2015 року 18823,29 грн. (а.с. 22-25).

Також, постановою Луганського окружного адміністративного суду від 04.01.2012 у справі №2а-11296/11/1270 стягнуто з ДП «Свердловський ремонтно-механічний завод» податковий боргу з податку на додану вартість у розмірі 772868, 17 грн., який складається із сум самостійно визначених платником податків у податкових деклараціях №905117128 від 20.07.2011 та №9006889462 від 18.08.2011 та узгоджених податкових зобов'язань.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду у зазначеній справі №2а-11296/11/1270 виконання постанови про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість з ДП «Свердловський ремонтно-механічний завод» на суму 439 673,78 грн. розстрочено строком на три роки з 01.02.2012 по 30.12.2014 з оплатою щомісячно по 12214,00 грн. та 30.01.2015 у розмірі 2183,78 грн. (а.с. 20-21).

Зазначені судові рішення у відповідності до вимог статей 254, 255 Кодексу адміністративного судочинства є такими, що набрали законної сили, обставини встановлені судовими рішеннями з урахуванням вимог ст.72 не підлягають доказуванню, та також визнаються сторонами.

Між сторонами існує спір щодо правомірності застосування податковим органом штрафної санкції за несвоєчасну сплату сум розстроченого податкового боргу за судовими рішеннями Луганського окружного адміністративного суду від 30.01.2012 у справі №2а-11296/11/1270 та від 23.01.2012 у справі №2а/1270/330/2012.

Підпунктом 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Згідно ст. 116 ПКУ, у разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення - рішення.

Проведеною державною податковою інспекцією в у м.Свердловську Луганської області перевіркою своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету за період з 30.08.2011 по 31.07.2012 ДП «Свердловський ремонтно-механічний завод», за результатами якої складено акт від 22.08.2012 № 242-15-20-35562599, було встановлено, що в порушення вимог п.57.1 ст.57, п.203.2 ст.203 Податкового кодексу України платник податків - ДП «Свердловський ремонтно-механічний завод» несвоєчасно сплатило узгоджені суми податкових зобов'язань (а. с.12-14).

Податковим повідомленням - рішенням від 12.09.2012 №0000361520 за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на підставі ст.126 Податкового кодексу України за затримку більше 30 календарних днів сплати грошового зобов'язання в розмірі 309 009,67 грн. ДП «Антрацит» зобов'язано сплатити штраф у сумі 61801,93 грн. (а.с. 8).

Згідно розрахунку штрафу (а.с. 10-11), сума штрафних санкцій за порушення граничних строків сплати податкового боргу за судовими рішеннями Луганського окружного адміністративного суду від 30.01.2012 у справі №2а-11296/11/1270 та від 23.01.2012 у справі №2а/1270/330/2012, складає 32 774,07 грн. У зв'язку із чим, позивач просить визнати протиправним та скасувати оскаржуване податкове повідомлення - рішення від 12.09.2012 №0000361520 тільки в цій частині.

За результатами розгляду адміністративної справи суд прийшов до висновку про правомірність оскаржуваного рішення відповідача та безпідставність і неправомірність позовних вимог з огляду на нижчевикладене.

Посилання позивача на платіжні доручення від 28.02.2012 №327, від 30.03.2012 №418, від 27.04.2012 №597, від 29.05.2012 №799, від 22.06.2012 №945, від 13.07.2012 №1057, від 30.08.2012 №1288, від 27.09.2012, від 30.10.2012 №1493, від 28.02.2012 №326, від 30.03.2012 №419, від 27.04.2012 №594, від 29.05.2012 №798, від 22.06.2012 №946, від 09.07.2012 №1044, від 30.08.2012 №1289, від 27.09.2012 №1410, від 29.10.2012 №1494 у якості доказів своєчасної сплати сум розстроченого податкового боргу з податку на додану вартість, суд не приймає до уваги, оскільки суми податку на додану вартість за наведеними платіжними дорученнями були правомірно направлені податковим органом відповідно до вимог п. 87.9 статті 87 Податкового кодексу України у порядку календарної черговості на погашення податкового боргу, наявність якого на час здійснення зазначених платежів підтверджується карткою особового рахунку платника. Суд зазначає, що ані Податковим кодексом України, ані іншим законом або нормативним актом, діючим на момент виникнення спірних правовідносин та на момент розгляду та вирішення адміністративної справи, не передбачено будь-яких виключень або обмежень щодо реалізації передбаченого п. 87.9 статті 87 Податкового кодексу України обов'язку податкового органу здійснити зарахування коштів в рахунок погашення боргу згідно черговості його виникнення, у разі наявності судового рішення про розстрочення податкового боргу платника податків.

Відповідно до п.87.9 ст.87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

З огляду на викладене, дії податкового органу щодо зарахування коштів, сплачених позивачем, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення, цілком узгоджуються з наведеними положеннями ст.87 Податкового кодексу України.

Також, суд вважає безпідставним посилання позивача в обґрунтування заявлених позовних вимог на те, що ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 30.01.2012 по справі №2а-11296/11/1270 та постановою Луганського окружного адміністративного суду від 23.01.2012 по справі №2а-1270/330/2012 був змінений граничний строк сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість, оскільки зазначені судові рішення не змінюють граничний строк сплати узгоджених податкових зобов'язань, а встановлюють порядок виконання судового рішення шляхом розстрочення сплати стягнутого за судовим рішенням податкового боргу з податку на додану вартість.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень, на якого частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок щодо доказування правомірності своїх дій та рішень, довів суду правомірність своїх дій та рішень, що є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 08 листопада 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 13 листопада 2012 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 105, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Державного підприємства «Антрацит» до Державної податкової інспекції у м. Свердловську Луганської області Державної податкової служби України про скасування частково податкового повідомлення-рішення №0000361520 від 12.09.2012, - відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Згідно з частиною 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі 13 листопада 2012 року.

Суддя О.В. Захарова